Рішення

від 09.05.2024 по справі 155/422/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/422/24

Провадження №2/155/190/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Бортніка Олексія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Агроцентр»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство Євгена Шелепіни», про усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки

УСТАНОВИВ:

Представник позивача 04 березня 2024 року звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою.

Позов обґрунтовує, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,9833 га, кадастровий номер №0720888600:01:001:2760.

Вказує, що 31 серпня 2016 року між ОСОБА_3 та ТзОВ «Волинь-Агроцентр» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років, який закінчився 31 серпня 2023 року.

Зазначає, що ОСОБА_3 20 червня 2023 року було надіслано лист повідомлення до ТзОВ «Волинь-Агроцентр» в якому зазначив, що він не бажає поновлювати дію договору оренди земельної ділянки.

В подальшому, 01 вересня 2023 року ОСОБА_3 з ФГ «Євгена Шелепіни» уклали договір оренди землі, предметом якого була та ж сама земельна ділянка.

Проте, 18 липня 2023 року нібито було укладено договір оренди з тією ж земельною ділянкою з ТзОВ «Волинь-Агроцентр».

Вказує, що ОСОБА_3 не мав бажання продовжувати договірні відносини з ТзОВ «Волинь-Агроцентр», в графі «Орендодавець» він не ставив свій підпис.

Враховуючи вищенаведене просить зобов`язати ТзОВ «Волинь-Агроцентр» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення ОСОБА_3 та припинити право оренди ТзОВ «Волинь-Агроцентр» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором від 18 липня 2023 року.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 04 березня 2024 року було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи поводити в порядку загального позовного провадження.

На адресу суду 26 березня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив виключити ФГ «Євгена Шелепіни» з складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору та відмовити в задоволенні позову. Вказував, що 18 липня 2023 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Волинь-Агроцентр» було укладено договір оренди землі щодо належної позивачу земельної ділянки, були погодженні всі істотні умови, останній особисто підписав договір оренди землі, договір виконується реально, позивач вчасно отримує плату за таке користування. Зазначив, що державна реєстрація права оренди на підставі договору оренди землі від 01 вересня 2023 року, який укладений з ФГ «Євгена Шелепіни», не здійснювалась, а отже даний договір не спричинив виникнення будь-яких юридичних наслідків для ФГ «Євгена Шелепіни».

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_3 не має бажання поновлювати дію договору оренди і має намір самостійно обробляти дану земельну ділянку і використовувати її для власних потреб на свій розсуд. Також зазначає, що за не підписаним договором оренди землі від 18 липня 2023 року жодної орендної плати від відповідача не отримував.

Протокольною ухвалою суду від 15 квітня 2024 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з підстав, які зазначені в позовній заяві та у відповіді на відзив. Вказував, що ОСОБА_3 спірний договір не підписував, підпис на ньому міг з`явитись шляхом підміни останнього аркушу договору. Крім того, звертав увагу суду, що в даному договорі зазначено місцезнаходження земельної ділянки на території неіснуючої Цегівської селищної ради Луцького району.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні вимог позовної заяви з підстав які зазначені у відзиві на позовну заяву, а також з необґрунтованістю позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Судом встановлено, відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №223652, ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Горохівської районної державної адміністрації №197 від 18 квітня 2011 року є власником земельної ділянки площею 1,9833, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0720888600:01:001:2760 (а.с.20, 21).

Відповідно до копії договору оренди землі від 18 липня 2023 року, ОСОБА_3 та ТОВ «Волинь-Агроцентр» уклали вказаний договір, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 07220888600:01:001:2760, строком на 10 років (а.с.13-17).

Згідно з копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №349787158 від 10 жовтня 2023 року, 20 липня 2023 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2023 року з об`єктом земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:01:001:2760, орендар ТОВ «Волинь-Агроцентр» (а.с.31).

Відповідно до копії договору оренди землі від 01 вересня 2023 року, ОСОБА_3 та ФГ «Євгена Шелепіни» уклали вказаний договір, предметом якої є земельна ділянка з кадастровим номером 0720888600:01:001:2760, строком на 10 років (а.с.22-27).

Згідно з копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №349787158 від 10 жовтня 2023 року, відсутні відомості про реєстрацію договору оренди з ТОВ «Євгена Шелепіни», з об`єктом земельною ділянкою з кадастровим номером 0720888600:01:001:2760.

Як вбачається з копії листа повідомлення від 20 червня 2023 року, який адресований ТзОВ «Волинь-Агроцентр», ОСОБА_3 повідомляє, що не має бажання поновлювати дію договору оренди землі від 31 серпня 2016 року за №ВА-51549, оскільки має намір самостійно обробляти земельну ділянку і використовувати її для власних потреб на свій розсуд (а.с.18).

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

На час укладання спірного договору оренди частина 2 статті 124 ЗК України, передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.2 ст.125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2021 року у справі в аналогічних правовідносинах № 535/1095/20 (провадження № 61-9347св21).

При цьому, позивач та його представник наполягали, що в договорі оренди, підпис, який міститься в графі «Орендодавець» він не ставив, підпис там міг з`явитись шляхом підміни останнього аркушу договору.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ході розгляду справи позивач та його представник не заявляли клопотання про виклик та допит свідків, призначення експертиз та не було подано інших доказів, які підтверджували зазначені ними обставини.

Доводи позивача про непідписання та неукладення договору оренди земельної ділянки від 18 липня 2023 року, є недоведеним, не підтверджуються відповідними доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює критично доводи представника позивача, що в оспорюваному договорі зазначено місцезнаходження земельної ділянки на території неіснуючої Цегівської селищної ради Луцького району, оскільки така розбіжність не є підставою для визнання даного договору недійсним та не укладеним.

Крім того, як зазначає позивач, між ним та ФГ «Євгена Шелепіни», 01 вересня 2023 року був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. Даний договір підлягає обов`язковій державні реєстрації, лише після якої вважається укладеним.

Також, позивачем та його представником не було обґрунтовано підстави звернення до суду з даним позовом в термін понад п`ять місяців після укладення вище вказаного договору оренди землі.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, спірний договір оренди виконується сторонами, земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача, до звернення з позовом до суду ОСОБА_3 не вчиняв жодних дій, які б свідчили, що він спірний договір не укладав і бажає розпорядитись земельною ділянкою на власний розсуд.

Суд вертає увагу, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується ще на римській максимі ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Як заначив КЦС ВС в постанові від 12.01.22, справа № 520/13586/18 Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Враховуючи про доведеність дійсності договору оренди землі, відсутні законні підстави для повернення земельної ділянки позивачу.

У частині першій статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 ЗК України, визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч.1 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (частина перша статті 19 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із ч.2 ст.95 ЗК України, статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За таких обставин, враховуючи що відповідач користується спірною земельною ділянкою на підставі діючого договору оренди землі, який є дійсним, не припиненим та не розірваним, суд вважає, що відсутні підстави для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення її відповідачем позивачу. Вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права та їх обтяжень земельної ділянки є похідними від основної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тому відмовляючи у задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за недоведеністю та безпідставністю, необхідно відмовити і у похідних вимогах щодо скасування державної реєстрації оренди та скасування державної реєстрації речового права та їх обтяжень.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Оскільки представником відповідача адвокатом Шестерніном В.Д. заявлене відповідне клопотання до закінчення судових дебатів, суд при ухваленні рішення не вирішує питання про стягнення витрат відповідача на правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наведеного, судовий збір при подачі позову та витрати на правову допомогу покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Бортніка Олексія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Агроцентр»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство Євгена Шелепіни», про усунення перешкод у користуванні та розпорядження земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі є:

Позивач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ТзОВ «Волинь-Агроцентр», місцезнаходження: місто Горохів, вулиця Б.Хмельницького, 32, Луцький район, Волинська область, ЄДРПОУ:31433452.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство Євгена Шелепіни», місцезнаходження: село Заріччя, вулиця Шевченка, 14, Володимирський район, Волинська область, код ЄДРПОУ: 35184222.

Дата складання повного тексту рішення 16 травня 2024 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана