Рішення

від 16.05.2024 по справі 922/677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/677/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідент. код 40121452)

до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради (64501, Харківська область, Шевченківський р-н, смт Шевченкове, вул. Бубліченко, 15; ідент. код 38743216)

про стягнення 81042,64 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 01.03.2024 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради коштів у розмірі 81042,64 грн, які складаються з основний борг у сумі 53 372,12 грн; пені у сумі 7 881,53 грн нарахованої за період з 01.02.2022 по 31.07.2022; 3% річних у сумі 3 066,34 грн; інфляційних втрат у сумі 16 722,65 грн, нарахованих за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, на заборгованість, яка виникла у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Типовим договором природного газу постачальником (останньої надії) щодо своєчасної оплати поставленого природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2021 року. Судові витрати пов`язані з розглядом даної справи позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 відкрито провадження у справі № 922/677/24; постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Позивач про факт відкриття провадження у справі № 922/677/24 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права був повідомлений в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 06.03.2024 в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач отримав ухвалу суду від 06.03.2024 року - 08.03.2024.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 64501, Харківська область, Шевченківський р-н, смт Шевченкове, вул. Бубліченко, 15. Судова кореспонденція адресована відповідачу була отримана адресатом - 15.03.2024.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 2 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 01.04.2024 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

При цьому, враховуючи те, що з 06.05.2024 до 15.05.2024 включно суддя Шатерніков М.І. перебував на лікарняному, тому справу розглянуто, складено повний текст рішення та його підписано судом після виходу судді на роботу.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд виходи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до п. 19 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - "Кодекс ГТС").

Відповідно до положень п. 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 р. IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (у даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 р. IV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 1 р. VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі за текстом - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Так, відповідно до підпункту 4.2 розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015(далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. Отже, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як суб`єкт ринку природного газу, має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради є бюджетною установою (в розумінні відповідних положеньБюджетного кодексу України).

У відповідності до положень п. 2 гл. 5 р. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_МАIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради листопада 2021 року по грудень 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з ЕІС-кодом 56XS00012KN60003 (форма № 10) від оператора ГРМ;

- листом оператора ГТС від 27.09.2023 № ТОВВИХ-23-13599 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012KN60003.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме: майново-господарських зобов`язань згідно з ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1 типового договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 4.3. типового договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

З листопада 2021 року по грудень 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 94 141,02 грн, в той час як відповідачем за цей період сплачено суму боргу лише частково, на суму 40 768,90 грн.

Порядок здійснення оплати також визначений п. 4.4. типового договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, позивач зазначає, що ним виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Натомість відповідачем не було здійснено оплату за поставлений газ та його транспортування у сумі 53372,12 грн.

Рахунок на оплату поставленого у грудні 2021 природного газу № 1798 направлявся на адресу відповідача 15.01.2022, що підтверджується реєстром згрупованих відправлень (а. с. 17-20), однак, останнім такий рахунок залишився не оплаченим.

Таким чином у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спожитий природній газ та його транспортування за грудень 2021 р. на загальну суму 53372,12 грн.

Крім того, внаслідок прострочення відповідачем здійснення оплат, позивачем нараховано і заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 7881,53 грн за період 01.02.2022 по 31.07.2022, 3% річних в розмірі 3066,34 грн за період з 01.02.2022 по 31.12.2023 та інфляційні втрати в розмірі 16722,65 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України). При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Частиною 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить ст. 525 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України також встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 ст. 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з приписів ст. 265 ГК України та предмету укладеного сторонами Договору, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст. ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Так, згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В даному випадку, об`єм (обсяг) постачання природного газу відповідачем за розрахунковий період визначено позивачем за даними оператора ГРМ /оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системі та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Зазначені відомості свідчать, що за період з листопада 2021 по грудень 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 94 141,02 грн, який оплачений споживачем частково.

Строк оплати спожитого газу встановлено п. 4.4. Типового договору та є таким, що настав.

За таких обставин заявлений позов в цій частині підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 53 372,12 грн заборгованості за спожитий природний газ.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексівизнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.5 Типового договору, постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати спожитого природного газу, зазначені обставини на підставі п. 4.5 договору та вказаних положень чинного законодавства надають право позивачу на нарахування пені за час прострочення.

Перевіривши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує розрахунок пені здійснено арифметично вірно.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в цій частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 7 881,53 грн пені, нарахованої за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, за прострочення оплати спожитого природного газу на суму заборгованості 53372,12 грн,

Щодо вимог про стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати спожитого газу, зазначені обставини, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надають право позивачу на нарахування 3% річних, та інфляційних за весь час прострочення.

Перевіривши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон здійснений позивачем розрахунок річних та інфляційних, суд констатує його арифметичну вірність та відповідність вказаним положенням Закону та умовам договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в цій частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 3 066,34 грн 3% річних, 16 722,65 грн інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов`язання з 01.02.2022 по 31.12.2023.

Крім того, за наслідками розгляду справи з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору, що дорівнює 0,8 розміру ставки судового збору, оскільки позов подано до суду в електронній формі.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради про стягнення 81 042,64 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Шевченківської селищної ради (64501, Харківська область, Шевченківський р-н, смт Шевченкове, вул. Бубліченко, 15; ідент. код 38743216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідент. код 40121452) 53 372,12 грн основного боргу, 7 881,53 грн пені, 3 066,34 грн 3% річних, 16 722,65 грн інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Повне рішення складено "16" травня 2024 р. Враховуючи те, що з 06.05.2024 до 15.05.2024 включно суддя Шатерніков М.І. перебував на лікарняному, тому повний текст рішення виготовлено та його підписано судом після виходу судді на роботу.

СуддяМ.І. Шатерніков