Рішення

від 16.05.2024 по справі 927/228/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/228/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат",код ЄДРПОУ 34490542, вул. Прилуцька, 125, с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області, 16651, e-mail: apkmagnat@gmail.com;

до відповідача: Російської Федерації в особі представницького органу Почесного консульства Російської Федерації в Чернігові, Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації;

предмет спору: стягнення збитків в розмірі 320 250 759 700,00 грн, що за курсом НБУ на дату оцінки складає 10 939 244 544,00 Євро

Учасники справи не з`явились.

07.03.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «МАГНАТ» (далі ТОВ «МАГНАТ») звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до держави Російська Федерація в особі представницького органу Почесного консульства Російської Федерації в Чернігові, Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення збитків які виникли, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Позивач зазначає, що його збитками є упущена вигода, яка викликана неможливістю реалізації Інтегрованого проекту, отримання позивачем прибутку на який він свідомо розраховував та спрямував свої дії та зусилля на реалізацію складного міжнародного інтегрованого проекту Україна-Франція.

11.03.2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків з уточненням суми стягнення збитків у розмірі у розмірі 192 765 619 100,00 грн, що еквівалентно 6 584 559 702,00 Євро, а саме:

- 154 189 180 400 грн (без урахування податку на додану вартість) шкоди в формі збитків (упущена вигода) від неможливості побудови у Французькій Республіці виробничого комплексу з переробки кукурудзи біоетанолу на біоводень (зелений водень), що еквівалентні 5 266 851 363,00 євро (станом на дату оцінки - 15.07.2022);

- 38 576 438 700,00 грн (без урахування податку на додану вартість) шкоди в формі збитків (упущена вигода) від неможливості реалізації бізнес - проекту по комерційній діяльності з купівлі - продажу до інтегрованого проекту Україна - Франція, що еквівалентні 1 317 708 339,00 євро (станом на дату оцінки - 15.07.2022).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як країна - агресор, вчинив терористичний широкомасштабний збройний напад із застосуванням сучасних систем озброєння, завдав тяжких наслідків як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, у т.ч. і для Товариства.

Внаслідок наступальних дій на Чернігівську область з декількох напрямків, частина територій, на яких знаходились орендовані позивачем земельні ділянки та активи, тимчасово перебували в окупації, по решті - велись масовані обстріли; як наслідок - тривалий час Товариство було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність та понесло значні збитки (постраждав елеватор, пошкоджена та прийшла в непридатність сільськогосподарська продукція, що на ньому зберігалась; пошкоджена майже вся сільськогосподарська техніка та виробничі об`єкти; заміновані поля; частина майна була викрадена загарбниками; суттєве руйнування виробничої бази).

Після деокупації територій, на яких знаходиться Товариство та належне йому майно, останнє розпочало відновлення своєї діяльності, але це супроводжувалось значними труднощами, оскільки виявились порушеними всі господарські зв`язки та контакти, порушена логістика та канали реалізації продукції, змінились ціни, збільшились інфляційні процеси, не виконувались господарські договори, виникла потреба в додаткових витратах, спрямованих на відновлення господарської діяльності, позаплановому кредитуванню тощо.

Наведені вище обставини позивач вважає такими, що свідчать про завдання відповідачем колосальних збитків та неможливість наразі впровадження затвердженої 27.09.2019 Концепції розвитку компанії на 2019 - 2029 роки (протокол загальних зборів учасників № 27-09-2019), при цьому, факт військової агресії останнього, на думку позивача, є загальновідомою обставиною, а тому, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не потребує доказування.

Предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами Російської Федерації, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що в свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, в зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, від 18.05.2022 у справі №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2022 у справі №635/6172/17, провадження №14-167цс20 (пункт 58).

Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна - агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 та від 22.06.2022 у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, установлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 367 ГПК України в разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Відповідно до зазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги Компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави - відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати в повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами в період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави - відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою - відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладений - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі в перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинене відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищевикладене, на період збройного конфлікту в відносинах з державою - агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, в тому числі в зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Крім того, за Законом України від 12.01.2023 № 2855-IX, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження в справі № 927/228/24 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Разом з тим, оскільки і Україна, і РФ, є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, рахуючи, що з 25.02.2022 припинений обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з РФ, суд вважав за необхідне зобов`язати позивача здійснити переклад на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 у справі №927/228/24 та направити скан-копії перекладу ухвали про відкриття провадження в справі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

Відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд, ухвалою від 11.03.2024, позовну заяву прийняв до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 15.04..2024 о 10:00; встановив сторонам процесуальні строки для подачі заяв по суті спору.

Повідомлення відповідача про відкриття провадження в справі та призначення підготовчого засідання здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/) та шляхом направлення скан-копії перекладу ухвали про відкриття провадження в справі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

В межах даної справи 29.03.2024 через систему "Електронний суд" позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 320 250 759 700,00 грн, що еквівалентно 10 939 244 544,00 Євро шкоди в формі збитків (упущена вигода). Заява аналогічного змісту була подана позивачем до суду 02.04.2024 року засобами поштового зв`язку.

Дана заява обґрунтована Звітом про оцінку збитків: упущена вигода внаслідок збройної агресії рф ТОВ АПК «Магнат», для цілей часткового відшкодування збитків станом на 15.07.2022, складеним ТОВ «БІ ВІ АР» від 01.02.2024 та Висновком експерта за результатом проведення економічного дослідження від 20.02.2024 року вих №20/02-2024.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

15.04.2024, у підготовче засідання повноважні представники сторін не прибули у зв`язку з чим Господарським судом Чернігівської області постановлено ухвалу про прийняття заяви про збільшення позовних вимог та приєднання до матеріалів справи, запропоновано відповідачу надати пояснення стосовно зазначеної заяви; відкладено підготовче судове засідання в даній справі на 07.05.2024 на 11:30 год; зобов`язано позивача здійснити переклад даної ухвали на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

07.05.2024, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною 1 статті 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Судом враховано, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Саме наведеним вище процесуальним правом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог скористався позивач у даній справі, про що повідомив іншу сторону справи, що відповідає приписам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає наявними підстави для прийняття у даній справі заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, у звязку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням прийнятої судом заяви, а саме - про стягнення з відповідача 320 250 759 700,00 грн, що еквівалентно 10 939 244 544,00 Євро шкоди в формі збитків (упущена вигода).

07.05.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважного представника позивача, який підтримав позов в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 07.05.2024 відповідач повідомлений про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 16.05.2024 року на 10:30 год; позивач зобов`язаний здійснити переклад даної ухвали на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

13.05.2024 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023, укладеного між Адвокатом: Костирко Павлом Михайловичем та Клієнтом: Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат"; додаткової угоди від 16.08.2023 до договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023; додаткової угоди від 27.10.2023 до договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023, а також докази надсилання даного клопотання на електронні адреси Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

15.05.2024 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме доказів здійснення позивачем перекладу ухвали господарського суду у даній справі від 07.05.2024 та надсилання її на електронні адреси Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

16.05.2024, у судове засідання повноважні представники сторін не прибули, натомість, 15.05.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника та про підтримання позову в повному обсязі.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

Процесуальним правом на участь у судових засіданнях відповідач не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" (ЄДРПОУ 34490542) згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб займається, зокрема, вирощуванням зернових, зернобобових, олійних культур, тваринництвом і конярством, допоміжною діяльністю в рослинництві, оптовою торгівлею зерном.

Для здійснення виробничої діяльності Товариство орендує понад 10 тис. га землі в Ніжинському та Прилуцькому районах Чернігівської області, що підтверджується, зокрема наявними в матеріалах справи договорами оренди від 31.08.2012, від 24.09.2013, від 17.12.2019 та відповідними актами до них, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, та бухгалтерською довідкою від 11.04.2022 № 114.

З наявної в матеріалах справи фінансової звітності ТОВ АПК "Магнат" вбачається, що впродовж 2013 - 2021 років Товариство мало постійну динаміку зростання, а з 2019 року таке зростання стало стабільним.

Наприкінці 2018 початку 2019 років Товариство спланувало і стало впроваджувати нову довгострокову стратегію розвитку на 2019-2029 роки; з`явились компанії, які проявили предметний інтерес до взаємовигідної співпраці (ТОВ "Кернел-Трейд", ТОВ КУА "Прогресивні інвестиційні стратегії", Convex International (Німеччина), BALTAGRO DEVELOPMENT OU (Естонія), ALPINE Engineering (Австрія), Сemsan та MySilo (Туреччина) та інші)).

26.02.2019, загальними зборами учасників та управлінського складу Товариства, прийняте рішення (протокол від 26.02.2019 № 26-02-2019) про затвердження створення робочої групи для розробки плану розвитку компанії на період з 2019 по 2026 року; І етап (2019-2022 роки) плану розвитку компанії; вирішено, що Концепцію Інтегрованого проекту буде винесено на розгляд загальних зборів за готовності відповідних проектів.

27.09.2019, загальними зборами керівного складу та працівників Товариства, було прийнято Концепцію Інтегрованого проекту ТОВ АПК "Магнат"рішення (протокол № 27-09-2019), відповідно до якої який включав два етапи:

І Етап (2019 - 2022 роки):

1). втілення сучасної агротехнології з вирощуванням кукурудзи, соняшника та сої;

1.1. запровадження технічного ланцюга (автопарк та сільськогосподарська техніка), що відповідає та задовольняє потреби даної агротехнології;

1.2. закупівля нових сучасних вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки;

2). розроблення проекту для будівництва офісу з готельно-оздоровчим комплексом, який включатиме сучасні робочі офісні місця, що реалізує програми оздоровлення працівників та забезпечить їх якісним гарячим харчуванням та відпочинком;

3). побудова сучасної станції технічного обслуговування, що буде включати необхідне обладнання та інфраструктуру для проведення діагностики, ремонтних та обслуговувальних робіт автопарку та сільськогосподарської техніки як для внутрішніх потреб, так і для надання послуг;

4). побудова сучасного елеваторного комплексу, що включатиме автоматизовану систему управління та зерносушарку на відновлювальному виді палива згідно програми розвитку "зеленої" енергетики в Україні та Європі.

ІІ Етап (2022р.-2026р.) розроблення інтегрованого проекту виробничого комплексу в Україні, та в одній з країн Європи:

1). виробничий комплекс для зберігання та переробки сільськогосподарських культур (насіння кукурудзи) в смт Цумань, Україна;

1.1. виробничо-комерційний елеватор потужністю 980 000 т одночасного зберігання;

1.2. завод з переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужністю переробки кукурудзи 3 330 000 тон на рік;

1.3. завод з глибокої переробки кукурудзи на амінокислоти. Потужність переробки - 700 000 тон кукурудзи на рік.

2). завод з переробки біоетанолу на біоводень (зелений водень) в Франції;

2.1. враховуючи, що біоетанол буде поставлятися на переробний завод Європи, реалізація вигідної зворотної купівлі нафтопродуктів для потреб ринку України;

2.2. збудувати офіс з готельно-оздоровчим комплексом.

Протоколом №10-10-2019 загальних зборів учасників та управлінського складу ТОВ АПК «Магнат» від 10 жовтня 2019 року було затверджено Концепцію Інтегрованого проекту та вирішено доручено розробити поглиблене техніко-економічне обґрунтування Інтегрованого проекту з виробництва зеленої енергетики (біоводню, біоетанолу, електроенергії).

З метою забезпечення більшої ефективності І етапу, 09.12.2019, між позивачем (замовник) та BALTAGRO DEVELOPMENT OU (Естонія) (організатор) був укладений договір № 0912/19 про надання комплексу організаційних та консалтингово-правових послуг, метою якого є надання останнім комплексної практичної допомоги в організації процесу по реалізації Концепції інтегрованого проекту з виробництва зеленої енергетики.

У порядку та на умовах, передбачених Договором, організатор організовує надання замовнику, за його документальними матеріалами, комплексного пакету організаційних та консалтингово-правових послуг з організації та реалізації Концепції (п. 1.1. Договору № 0912/19).

Суть організації і реалізації проекту, визначеного в Преамбулі і п. 1.1 Договору, полягає в організації пошуку і вибору іноземних партнерів, вивчення європейських та інших іноземних програм фінансування (інвестування) розвитку бізнесу в Україні, а також: розроблення бізнес - планів, проектів договорів та техніко - економічних обґрунтувань проектів будівництва елеваторних комплексів, виробництва переробки насіння, сої та кукурудзи, інтегрованих проектів виробничого комплексу та супутніх об`єктів на території України та однієї (чи декількох) країн Європи та Перської затоки; пошук відповідного обладнання та технологій; пошук іноземних банків для залучення пільгових кредитів та інвесторів зацікавлених в даному проекті; надання практичних рекомендацій у переведенні бухгалтерського обліку на міжнародні стандарти (п. 1.2. Договору № 0912/19).

За п. 1.3. Договору № 0912/19 надання послуг організатором поділяється на два етапи:

1й етап - щодо організації розроблення проекту будівництва елеваторного комплексу потужністю 100 тис. тонн одноразового зберігання для задоволення потреб власної сільськогосподарської діяльності, поставки техніки, обладнання, підряди на будівельно-монтажні роботи;

2й етап - щодо реалізації Концепції інтегрованого проекту з виробництва зеленої енергетики.

Після завершення укладення усіх договорів для реалізації Концепції Сторони протягом 5-х робочих днів з моменту підписання останнього договору сторони складають акт виконаних робіт ( п.1.4. Договору № 0912/19 ).

Організатор та замовник установили, що винагорода організатора складає 0.5% від сумарної остаточної вартості укладених Замовником договорів для реалізації Концепції за сприяння організатора, що зафіксована а остаточному акті виконаних робіт (пункт 5.3. Договору № 0912/19).

Акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору № 0912/19 від 19.12.2019 був складений та підписаний сторонами 15.02.2022, зі змісту якого вбачається, що загальна сума укладених договорів становить 1 050 713 932,89 євро.

У цей період, за рекомендацією BALTAGRO DEVELOPMENT OU, позивачем прийняте стратегічне рішення про участь у міжнародному проекті Open Agribusiness, що реалізується компанією США KERNEL та на взаємовигідне співробітництво з її афілійованими комерційними структурами: ТОВ "Кернел-Трейд" (код 31454383), ТОВ КУА "Промислові інвестиційні стратегії" (код 38870645), ПЗНВІФ "Девелопмент Агро" (код 34490542).

У межах цього співробітництва досягнута згода про входження ТОВ КУА "Промислові інвестиційні стратегії" в склад корпоративних учасників ТОВ АПК "Магнат" через викуп його 10% частки, що відбулося в 2020 році з реєстрацією Статуту в новій редакції.

Умови співробітництва товариств визначались в укладеному між ними Корпоративному договорі від 01.09.2020, у якому визначені концептуальні основи співробітництва з групою компаній "KERNEL" у проекті Open Agribusiness.

Зі змісту Корпоративного договору, укладеного між ТОВ КУА "Промислові інвестиційні стратегії" (учасник 1), ОСОБА_1 (учасник 2), ОСОБА_2 (учасник 3) та ОСОБА_3 (учасник 4) вбачається, що ТОВ КУА "Промислові інвестиційні стратегії" зобов`язалось здійснювати довгострокове інвестування господарської діяльності Товариства та надати йому грошові кошти, технології та доступ до інших ресурсів у ході реалізації сторонами інвестиційного проекту Open Agribusiness.

Грошові кошти, утримані учасниками 2 - 4 внаслідок продажу учаснику 1 частки в розмірі 10% в сукупності, вносяться учасниками 2 - 4, як додаткові грошові вклади, до статутного капіталу Товариства (за вирахуванням податків та обов`язкових зборів з операції продажу (податку на доходи, податку на прибуток, військового збору або аналогічних)) (п. 4.6. Корпоративного договору).

Додаткові вклади сторін до статутного капіталу Товариства складають, зокрема по учаснику 1 - сума, що забезпечує досягнення учасником 1 розміру частки в статутному капіталі товариства у 10% після внесення Учасниками 2 - 4 додаткових вкладів (п. 4.8. Корпоративного договору).

Додаткові вклади сторін до статутного капіталу товариства мають бути спрямовані на впровадження системи точного землеробства, придбання нової техніки або ремонту наявної, закупівлю насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно - мастильних матеріалів, розвиток інфраструктури Товариства, а саме будівництво складів, елеваторів, тощо (п. 4.16. Корпоративного договору).

Учасник 1 зобов`язався особисто, через афілійованих або третіх осіб забезпечити придбання Товариством за його кошт посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки та запасних частин за закупівельними цінами афілійованих осіб учасника 1; забезпечити Товариству доступ до сервісу CROPIO або іншої системи моніторингу посівів у режимі реального часу, формувати прогноз врожайності та оперативно реагувати на зміни стану полів; забезпечити Товариству доступ до або надавати інформацію з РТК-станцій - сервіс коригування GPS сигналу для коректної роботи техніки на полях; ділитися з Товариством досвідом впровадження і використання системи точного землеробства, надавати допомогу та консультації щодо технологічних рішень, що дозволять збільшити врожайність; пропонувати Товариству прозору ринкову ціну на врожай кукурудзи, пшениці (всі класи), ріпаку, сої, ячменю, соняшника; з моменту виникнення відкритого й офіційного ринку землі сільськогосподарського призначення надавати Товариству допомогу в фінансуванні купівлі землі, що орендується Товариством; надавати Товариству допомогу для захисту від рейдерства (п. 15.2. Корпоративного договору).

01.10.2020, на виконання умов Корпоративного договору, проведена державна реєстрація зміни (збільшення) статутного капіталу позивача.

У 2019 році, за рахунок власних коштів, Товариство розпочало модернізацію існуючого автопарку зерновозів, заміну старої сільськогосподарської техніки на нову (модернізація автопарку зерновозів та сільгосптехніки системно продовжувалась протягом 2020-2021 років); факт оплати за автотранспорт та сільськогосподарську техніку, що придбана та введена в експлуатацію у 2019-2021 роках, підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з даних бухгалтерського обліку щодо відповідних фінансових операцій (з посиланням на дати та номери платіжних доручень, суми платежів).

Одночасно було спроектоване будівництво елеваторного комплексу в с. Безуглівка з потужністю одноразового зберігання до 100 тис. тонн.

Будівництво елеватора розпочалося в 2020 році після укладення Корпоративного договору та початку співробітництва з групою компаній "KERNEL" і завершене в 2021 році, про що зокрема свідчать: акт закінчення монтажних робіт і готовності устаткування для проведення випробування та пусконалагоджувальних робіт від 12.10.2020, акт прийняття устаткування для комплексного випробування від 19.10.2020, акт прийняття устаткування в експлуатацію від 23.10.2020, сертифікати Державної інспекції архітектури та містобудування України № IY122211216757 від 23.12.2021 та № IY122220210699 від 21.02.2022.

Після попередніх консультацій для реалізації проекту по будівництву елеватору були залучені:

- в якості постачальника технологічного обладнання та устаткування - компанія "MySilo" (Туреччина) (договір поставки № 2111806А-2111808 від 07.12.2021, за умовами якого остання зобов`язалась поставити позивачу товар, обладнання для зберігання і транспортування зерна, загальна вартість якого становить 12050537 євро, 15% від якої (1807580 євро) оплачується покупцем до 30.03.2022, 85% (10242957 євро) оплачується з розстрочкою платежу наступним чином: 2048000 - не пізніше 20.11.2023, 2048000 - не пізніше 20.11.2024, 2048000 - не пізніше 20.11.2025, 2048000 - не пізніше 20.11.2026, 2050957 - не пізніше 20.11.2027. На виконання умов даного Договору позивачем був здійснений авансовий платіж в сумі 1338000,00 євро (платіжні доручення в іноземній валюті № 55 від 13.12.2021, № 5 від 14.01.2022, № 6 від 20.01.2022, № 7 від 14.02.2022);

- в якості генерального підрядника будівництва - компанія "Пента-Агро" (Україна), яка є дилером компанії "MySilo", договори: № 1210/21 від 12.10.2021, № 2010/21 від 20.10.2021, № 1701-2022 від 17.01.2022, № 1801/22 від 18.01.2022, за умовами яких позивач (замовник) доручив, а ТОВ "Пента-Агро" (генпроектувальник) взяв на себе зобов`язання розробити та погодити із замовником проектно - кошторисну документацію на об`єкти, визначені специфікаціями до перелічених договорів.

Зокрема, згідно з специфікаціями №№ 1 - 6 до Договору № 1701-2022, до об`єктів, щодо яких необхідно розробити проектно - кошторисну документацію належать:

- нове будівництво виробничо - комерційного елеваторного комплексу потужністю 316000 т. на рік одночасного зберігання за адресою: вул. Привокзальна, 19, с. Станція Лосинівська, Ніжинський район, Чернігівська область (вартість робіт - 2670000,00 грн);

- нове будівництво виробничо - комерційного елеваторного комплексу на 440000 т. одночасного зберігання за адресою: вул. Почекінська, буд. 101-б, с. Велика Дорога, Ніжинський район, Чернігівська область (вартість робіт - 3750000,00 грн);

- нове будівництво олійно - екстрактного заводу з виробництва екстракційної соняшникової та соєвої олії, соняшникової олії холодного віджиму загальною потужністю (насіння соняшника та сої) 880000 т. на рік за адресою: вул. Почекінська, буд. 101-б, с. Велика Дорога, Ніжинський район, Чернігівська область (вартість робіт - 32470000,00 грн);

- нове будівництво заводу з глибокої переробки кукурудзи на амінокислоти (лимонна кислота, лізин, глюконова кислота, GDL, модифіковані крохмали, сухий корм) потужністю переробки кукурудзи 350000 тонн на рік за адресою: вул. Привокзальна, 19, с. Станція Лосинівська, Ніжинський район, Чернігівська область (вартість робіт - 52850000,00 грн);

- нове будівництво заводу з рафінації, дезодорації, гідратації і розливу соняшникової і соєвої рафінованої олії, та соняшникової, соєвої, кукурудзяної нерафінованої олії, виробництво ПЕТ пляшок, розташованого в Туреччині, на території вільної економічної зони в провінції Текірдаг; загальна потужність виробництва олії - 1304000 тонн на рік (вартість робіт - 44890000,00 грн);

- нове будівництво комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік, розташованого в Королівстві Бахрейн, на території вільної економічної зони (вартість робіт - 41680000,00 грн).

Згідно з календарним планом по об`єкту "нове будівництво комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік, розташованого в Королівстві Бахрейн, на території вільної економічної зони" авансовий платіж - 60000,00 грн, що має бути внесений до 31.01.2022; завершення розробки стадії проект - 20780000,50 грн - до 30.06.2024; завершення розробки стадії робоча документація - 20840000,00 грн - до 30.12.2024.

На виконання умов Договору № 1701-2022 від 17.01.2022 позивачем були сплачені грошові кошти (авансовий платіж по переліченим вище об`єктам) у сумі 360000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 473 від 27.01.2022.

03.02.2022, між ТОВ "Пента-Агро" (підрядник) та позивачем (Замовник) також був укладений договір підряду № 030222/1, за умовами якого (п. 1.1.) підрядник зобов`язався за завданням Замовника власними й залученими силами і засобами, виконати і здати замовнику в установлені цим Договором строки, порядку і об`ємах будівельно-монтажні роботи (у т.ч. будівельні матеріали) (робота) з будівництва та монтажу технологічного обладнання (Обладнання) на об`єктах замовника, визначених специфікаціями до цього Договору, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності до умов цього Договору.

Орієнтовна вартість будівельних та монтажних робіт (у тому числі будівельні матеріали) за цим Договором складає 304000000,00 євро, що за курсом НБУ на дату підписання цього контракту складає 9771137600,00 грн, що складається з суми вартості будівельних та монтажних робіт (у тому числі будівельні матеріали) згідно з специфікаціями до цього Договору (п. 1.6 Договору № 030222/1).

Сторони домовились, що в якості гарантії виконання своїх зобов`язань за цим Договором замовник здійснює гарантійний платіж (попередню оплату) на рахунок підрядника в сумі 6000000,00 грн протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору. Розрахунки за роботи здійснюються замовником на підставі отриманого від підрядника рахунку - фактури на умовах визначених у специфікаціях до цього Договору (пункти 4.1., 4.2. Договору № 030222/1).

Згідно з специфікацією № 6 від 09.02.2022 вартість робіт по об`єкту "нове будівництво комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік, розташованого в Королівстві Бахрейн, на території вільної економічної зони" становить 62000000,00 євро, що еквівалентно 1979381000,00 грн (на дату підписання специфікації, по курсу НБУ 1 євро - 31,9255 грн).

Оплата вартості робіт здійснюється в національній валюті України - грн, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на рахунок підрядника наступним чином:

- 9300000,00 євро, що складає 15% від загальної вартості робіт за цією специфікацією (еквівалентно 296907150,00 грн), з урахуванням умов п. 4.1. Договору, сплачуються замовником до 30.01.2026;

- решта, що складає 52700000,00 євро (еквівалентно 1682473850,00 грн) згідно з графіком, що погоджується сторонами до 15.03.2026.

На виконання умов Договору № 030222/1 від 03.02.2022 позивач сплатив підряднику 1000000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 826 від 10.02.2022.

Участь у проекті прийняла також Фірма Convex International GmbH (Німеччина) шляхом укладення 15.12.2021 Контракту № UA-2021-26, за умовами якого (пп. 1.1.5. п. 1.1.) позивач як покупець набуває в власність технологічне та допоміжне обладнання, зокрема комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік.

Орієнтовна вартість Контракту становить 417000000,00 євро, що складається з суми вартості поставленого товару згідно зі специфікаціями до цього Контракту (п. 3.1. Контракту № UA-2021-26).

В якості гарантії виконання зобов`язання за цим Контрактом покупець до 01.04.2022 перераховує гарантійний платіж (попередня оплата) в розмірі 1000000,00 євро на рахунок продавця, з яких 200000,00 євро в рахунок обладнання для комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік (пп. 3.2.5. п. 3.2. Контракту № UA-2021-26).

Покупець оплачує продавцю 15% (у тому числі гарантійний платіж в сумі 1000000,00 євро) вартості обладнання на умовах, що визначається в специфікаціях до цього Контракту. Покупець оплачує продавцю 85% вартості обладнання з розстрочкою оплати, на умовах що визначаються в специфікаціях до цього Контракту (пп. 3.4.1. п. 3.4. Контракту № UA-2021-26).

За специфікацією № 5 до Контракту № UA-2021-26 від 15.12.2021 загальна вартість обладнання для комбінату для переробки кукурудзи на біоетанол, біометан та органічні добрива, потужність переробки кукурудзи 600000 тонн на рік, складає 118000000,00 євро (орієнтовно).

Згідно з розділом 3 специфікації № 5 до Контракту № UA-2021-26 усі платежі відповідно до умов Контракту, здійснюються шляхом безготівкового перерахунку євро на рахунок продавця в наступному порядку:

- 50% від вартості товару, визначеному в детальному описі, за мінусом 200000,00 євро сплаченого гарантійного платежу (п. 3.2.5. Контракту), сплачуються покупцем протягом 30 календарних днів з дати затвердження покупцем детального опису;

- 25% від вартості товару, визначеному в детальному описі, сплачуються покупцем протягом 3 банківських днів з дати отримання від продавця повідомлення про готовність відвантаження товару зі складу заводу - виробника;

- 15% від вартості товару, визначеної в детальному описі, сплачуються покупцем протягом 10 календарних днів з дати повної поставки товару;

- 10% від вартості товару, визначеної в детальному описі, сплачуються покупцем протягом 10 календарних днів з дати введення об`єкту в експлуатацію, обладнання для якого є предметом поставки за цією специфікацією.

Загалом на виконання умов Контракту № UA-2021-26 від 15.12.2021 позивач перерахував Фірмі Convex International GmbH 369668,00 євро згідно з платіжними дорученнями № 61 від 21.12.2021, № 62 від 30.12.2021 та № 1 від 05.01.2022.

Також, з метою реалізації Концепції розвитку, позивачем були укладені наступні Договори:

- № 21-31 на створення (передачу інженерно - технічної продукції) від 29.12.2021, за умовами якого (п. 1.1.) Приватне підприємство "Інженерно-технічна фірма "АІФ" (виконавець) зобов`язалось виконати для позивача (замовника) інженерно - геологічні роботи "Нове будівництво комплексу по зберіганню зерна за адресою: вул. Привокзальна, 23, с. Станція Лосинівська Ніжинського району Чернігівської області"; вартість інженерно-технічної продукції становить 319759,20 грн (п. 2.1.). Оплата робіт проводиться замовником у такому порядку: протягом трьох календарних днів після підписання цього Договору замовник перераховує аванс у розмірі 50% вартості замовлення; остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту приймання - передачі інженерно - технічної продукції (п. 2.2.1.). Факт розрахунку за даним Договором підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 04.01.2022 та № 819 від 10.02.2022;

- № 22-03 на створення (передачу) інженерно - технічної продукції від 31.01.2022, за умовами якого (п. 1.1.) Приватне підприємство "Інженерно - технічна фірма "АІФ" (виконавець) зобов`язалось виконати для позивача (замовника) додаткові інженерно - геологічні роботи до Договору № 21 - 31 від 29.12.2021: "Нове будівництво комплексу по зберіганню зерна за адресою: вул. Привокзальна, 23, с. Станція Лосинівська Ніжинського району Чернігівської області"; вартість інженерно - технічної продукції становить 179976,00 грн (п. 2.1.). Оплата робіт проводиться замовником у такому порядку: протягом трьох календарних днів після підписання цього Договору замовник перераховує аванс розмірі 50% вартості замовлення; остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту приймання - передачі інженерно - технічної продукції (п. 2.2.1.). Факт розрахунку за цим Договором підтверджується платіжними дорученнями: № 416 від 15.02.2022, № 2443 від 12.08.2022, № 3049 від 22.09.2022;

- поставки та монтажу № 788 від 11.02.2022, за умовами якого (п. 1.1.) ТОВ "Сітка Захід Україна" (постачальник) зобов`язалось передати (поставити) в зумовлені строки (строк) покупцеві (позивач) товар (товари) та провести монтажні роботи, а останній - прийняти вказаний товар (товари) та виконані монтажні роботи і провести їх оплату згідно з умовами даного Договору. Адреса поставки: с. Станція Лосинівська, вул. Привокзальна, 19, Ніжинський район, Чернігівська область. Згідно з Специфікацію від 11.02.2022 № 1 та № 2 загальна вартість товару та робіт становить 880691,22 грн. Позивач провів частковий розрахунок на суму 282384,91 грн згідно з платіжними дорученнями № 412 від 14.02.2022 та № 927 від 18.02.2022;

- № 1П/2022 від 15.02.2022, за умовами якого (п.1.1.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхінвест" (виконавець) зобов`язалось в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати замовнику (позивач) послуги з "Розробки проекту будівництва під`їзних залізничних колій ТОВ АПК "Магнат" при станції Лосинівка (код станції 428705) регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця", а замовник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та своєчасно оплатити надані послуги. Сума за цим Договором складає 699300,00 грн, з яких 50% (349650,00 грн) сплачується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання Договору; остаточний розрахунок - протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акту здачі - приймання наданих послуг (п. 3.2.). Позивач перерахував авансовий платіж у сумі 349650 грн згідно з платіжним дорученням № 421 від 22.02.2022;

-Договір суборенди землі №10/21 від 21 жовтня 2021 року укладений між ПРАТ «ЦУМАНЬ» та ТОВ АПК «Магнат», згідно якого Позивачу надано в суборенду земельну ділянку з кадастровим № 0721855700:01:001:1728 за адресою Волинська область, Ківерцівський район, смт Цумань, вулиця Грушевського, 7, площею 8.7021 га

Матеріали справи свідчать, що що фінансування Інтегрованого проекту здійснювалося за рахунок коштів інвесторів, товарної розстрочки від компаній-партнерів в розмірі 752 000 000,00 Євро, та власних коштів ТОВ АПК «Магнат» в розмірі 392 000 000,00 Євро, що включають:

28 000 000,00 Євро - нерозподілений прибуток на початок 2022 року;

90 000 000,00 Євро - внесок ТОВ «КУА Прогресивні інвестиційні стратегії», як співвласника ТОВ АПК «Магнат»;

60 000 000,00 Євро - фінансування за рахунок прибутку компанії за 2022, 2023, 2024,2025,2026 роки від основної діяльності (Рослинництво), прибуток за рік 15 млн. Євро х 5 років = 75 млн. Євро);

184 000 000,00 Євро - фінансування за рахунок прибутку від діяльності виробничо-комерційного елеватора 980 000 т в смт. Цумань. за 2024, 2025 роки (Прибуток елеватора за рік - 181 млн. Євро х 2роки=362млн. Євро) якого буде достатньо для даного фінансування з урахуванням всім ризиків.

Однак, в подальшому всі плани позивача змінені відповідачем як країною-агресором шляхом вчинення 24.02.2022 терористичного широкомасштабного збройного нападу із застосуванням сучасних систем озброєння, завдання тяжких наслідків як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, в тому числі для Товариства.

Господарська ситуація в зв`язку з війною для позивача стала форс-мажорною: частина територій, на якій знаходились поля та активи товариства на 3/4 на деякий період часу були частково окупованими, по решті велись масовані обстріли; виробнича база із-за боїв зазнала суттєвих руйнувань, а тому виробнича діяльність Товариством у цей період не здійснювалась.

У період окупації всі виробничі процеси Компанії були зупинені, як наслідок, Товариство зазнало колосальних збитків: зокрема, в зв`язку з ракетними, артилерійськими і мінометними обстрілами постраждав елеватор у с. Безуглівка (збудований під час реалізації І етапу Концепції розвитку, та зерно, що там зберігалось; постраждала майже вся сільгосптехніка і виробничі об`єкти.

Під окупацією активи товариства знаходились більше місяця (з кінця лютого 2022 року по 31.03.2022).

Після деокупації Товариство розпочало відновлення своєї діяльності, що супроводжувалось значними труднощами, внаслідок порушення всіх господарських зв`язків, логістики та каналів реалізації продукції, змінились ціни, стала прогресувати інфляція, невиконання господарських договорів контрагентами, виникла необхідність у додаткових витратах по відновленню бізнесу, позаплановому кредитуванню тощо.

Із-за окупації весняна посівна компанія 2022 року розпочалась із запізненням, супроводжувалась розмінуванням польових масивів, заміною посівних культур, що в кінцевому результаті вплинуло на урожайність.

Зокрема, по Товариству приймався наказ № 6/1 від 13.04.2022 "Щодо обстеження земельних масивів та виявлення вибухонебезпечних предметів" стосовно проведення візуального обстеження земельних масивів підприємства за допомогою наявного в розпорядженні квадрокоптера для обстежень залучалась відповідна авіаційна техніка, на що отримувались дозволи від Ніжинської та Прилуцької військових районних адміністрацій. За результатами відповідних обстежень позивачем були складені акти обстеження земельних масивів на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів: від 16.04.2022, від 18.04.2022, від 22.04.2022, від 25.04.2022 та від 03.05.2022.

Для проведення сільськогосподарських робіт також існувала необхідність отримання дозволів, зокрема, Товариством отриманий дозвіл №01-19/279 від 27.04.2022 Ніжинської районної військової адміністрації, натомість Прилуцька районна військова адміністрація листом від 06.05.2022 №1.2-17/750 відмовила в наданні такого дозволу, через небезпеку проведення робіт, що значно скоротило площі обробітку землі.

Суттєво був порушений весь технологічний процес обробітку, велика кількість полів пересівалась, тощо; самі весняно-польові роботи вимушено були проведені із запізненням майже на 25 днів, що вплинуло і на урожайність, і на якість вирощеної продукції.

Після відновлення у квітні 2022 року господарської діяльності Товариством проведена самостійна робота по фіксації збитків, зокрема, прийнятий наказ № 7 від 18.04.2022 "Про проведення інвентаризації наявності та якості власної продукції на складах".

На виконання наказу № 7, з метою проведення інвентаризації, створена комісія, результати роботи якої оформлені інвентаризаційним описом № 1 товарно - матеріальних цінностей від 20.04.2022 та звіряльною відомістю результатів інвентаризації товарно - матеріальних цінностей від 21.04.2022, якими зафіксовані зменшення обсягів сільгосппродукції.

За наказом № 8 від 18.04.2022, з метою фіксації шкоди, заподіяної Товариству внаслідок збройної агресії РФ, створено комісію в складі працівників Товариства та залучено представника Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, керуючу справами (секретаря) виконкому Носенко М.В.

У процесі роботи комісії оформлено з фотофіксацією 4 акти від 19.04.2022 пошкодження майна Товариства.

За актом № 1 від 19.04.2022 зафіксований огляд об`єкту: "Коригування робочого проекту будівництва елеватора з збільшенням загальної ємності з 80 тис. тонн до 91 тис. тонн (перший пусковий комплекс: три силоси по 13,50 тис. тонн та три хопери на 4,0 тис. тонн з допоміжним обладнанням та зерносушаркою потужністю 2000 тонн/добу з теплогенератором, другий пусковий комплекс: три силоси по 15,50 тис. тонн, за адресою: 16652, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Безуглівка, вул. Заболотна, 24-Г, сертифікат № ІУ 1222112167572.

Проведеним оглядом об`єкту встановили наступне: в результаті обстрілів, влучання боєприпасів та інших дій російських військ, які відбувались з 25.02.2022 по 31.03.2022 в населеному пункті зазнали пошкоджень: Будівля АПК літера в технічної документації "З", пошкоджена обшивка фасаду, а також конструктивні елементи несучих стін корпусу і дах будівлі АПК, пошкоджені склопакети на вікнах в кількості 9 штук та двері вхідні металопластикові. Виявлено пошкодження у вигляді отворів у трубі димовідведення з котельні. Пошкоджений навіс над ваговою, позначений в технічній документації літерою "К". Також при огляді зафіксоване пошкодження автоматичного пробовідбірника ПВМП-1ТУ, а саме: пошкодження кріплення двигуна поворотного механізму заслонки щупа пробовідбірника; пошкодження кінцевого вимикача нормального закритого положення заслонки щупа пробовідбірника.

Підстанція трансформаторна комплектна (КТП) 2 КТПГ- 2К-1000/10/0,4 У 1, паспорт ЗВН.022.003 ПС. Зафіксовані осколкові пошкодження дверей подвійних РП-0, 4 кВ в кількості 6 штук та подвійних дверей РП-10 кВ в кількості 2 штук. Виявлене пошкодження ізоляції КЛ-0,4 кВ на виході з КТП до силоса М5. Пошкоджена електроопора 3/Б в кількості 1 шт. Також пошкоджена бокова стінка з двох частин з вентиляторами охолодження, в кількості 2шт. При огляді трансформатору типу ТМГ-1000/10-У1, заводський номер 2000000018802, зафіксоване пошкодження баку та радіатора трансформатора внаслідок чого відбулося повне витікання оливи. Крім того, пошкоджена лінія зв`язку з оптоволоконного кабелю, яка проходить по території об`єкту.

Пошкоджена лінія від КТП до силоса М5.

Силос М. При огляді виявлене пошкодження в вигляді отвору спричиненого прямим влучанням снаряду. Отвір розміром близько 3м х 2м. Також маються осколкові пошкодження стінок силосу із несучими опорами. Також від вибухової хвилі маються численні уламкові пошкодження покрівлі силосу. Обслуговуюча площадка силосу пошкоджена численними уламками віл розриву снаряду. Влучанням уламку пошкоджений блок термометрії разом з підвісними датчиками.

Внаслідок влучання снаряду в указаний силос відбулося пошкодження зерна кукурудзи. Через наскрізні отвори відбулось висипання зернової маси. Через затікання опадів до отворів відбулося псування зернової маси.

Силос М4. Виявлені численні пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розривного снаряду. Через наскрізні отвори відбувається висипання зернової маси.

Силос М5. Виявлені ушкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву снаряду. Через наскрізні отвори відбувається висипання зернової маси.

Силос відвантаження. Виявлені численні пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву снаряду.

Очисна вежа Н4. Виявлені пошкодження несучої опори очисної вежі. У ході огляду очисної вежі також були виявлені пошкодження машин та механізмів, а саме: осколкові пошкодження повітропроводів аспіраційних камер зерноочисної машини БСХ-500; пошкодження установки циклонів батарей; електродвигун АІР 132М-4, 11 кВт. Також виявлені пошкодження обшивки приямку наріжної вежі позначених у технічному паспорті літерою "М-9" та пошкодження експлуатаційного обладнання перекидного клапана наріжної вежі в вигляді наскрізного отвору ймовірно від вибухової хвилі розривного снаряду.

Навіс С (навіс автозавантаження). Виявлені численні ушкодження фасадної обшивки навісу.

Критий тік В. Виявлені багаточисленні ушкодження обшивки та покриття даху від уламків унаслідок розривання снаряду.

Ємність модульна 123 м3. У ході обстеження були виявлені численні пошкодження (наскрізні отвори) стін ємності модульної.

Зерносушарка "Delux" модель MSF 72525-CF/AB. Наскрізні отвори ситового модуля зерносушарки спричинені внаслідок розриву снаряду.

Огорожа. Пошкоджені секції паркану, стовпи та автоматика відкотних воріт унаслідок розриву снаряду.

Також виявлені численні ушкодження від уламків снаряду зафіксовані на асфальтовому покритті елеваторного комплексу.

За актом № 2 від 19.04.2022 зафіксований огляд об`єкту: ангар для техніки, який розташований за адресою: с. Безуглівка, вул. Заболотна, 24-Г, Ніжинського району, Чернігівської області. В результаті обстрілів, влучання боєприпасів та інших дій російський військ, які відбувались з 25.03.2022 по 31.03.2022 в населеному пункті, зазнала пошкоджень значна частина покрівлі ангара, а також фасадні частини об`єкту.

За актом № 3 від 19.04.2022 зафіксовано, що за адресою: с. Безуглівка, вул. Заболотна, 24-В, Ніжинського району Чернігівської області знаходиться сільськогосподарська техніка, що в результаті обстрілів, влучання боєприпасів та інших дій російських військ, які відбувались з 25.03.2022 по 31.03.2022 в населеному пункті зазнала пошкоджень:

трактор NEW HOLLAND модель Т8.410, 2017 р.в., серійний номер № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відповідно до договору купівлі-продажу № 5219-S/11 від 19.11.2019 та протоколу № 11 від 19.11.2019 в рамках договору фінансового лізингу № 5219-FL від 07.08.2019, є власністю ТОП "ОТП Лізинг" і перебуває в користуванні ТОВ АПК "Магнат": має пошкодження заднього скла;

перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-40, 2021 р.в., серійний номер 001604: має пошкодження в вигляді наскрізних отворів диску колеса 1 шт., пошкодження шин розміром 650 х 50R22,5 в кількості 3 шт. та кузова об`ємом 40 м3 з тентового системою в вигляді численних отворів від уламків внаслідок розриву снаряду;

перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-40, 2021 р.в., серійний номер 001676: має пошкодження у вигляді наскрізних отворів диску колеса 2 шт., пошкодження шин розміром 650 х 50R22,5 в кількості 3 шт. та кузова об`ємом 40 м3 з тентовою системою в вигляді численних отворів від уламків внаслідок розриву снаряду.

В акті № 4 від 19.04.2022 зафіксовано, що в період окупації населеного пункту с. Велика Дорога з 25.02.2022 до 31.03.2022 хаотичними переміщеннями та дислокацією ворожої техніки в об`єктах підприємства, в результаті обстрілів, влучання боєприпасів та їх розривів зазнали пошкоджень: бригадний будинок за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Велика Дорога, вул. Почекінська, 101-Б; зерноочисносушильний комплекс КЗС за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Велика Дорога, вул. Почекінська, 101-Б.

нежитлова будівля бригадний будинок позначений в технічній документації літ. "В": пошкодження вікон (скло та віконні рами) в кількості 20 шт.; значною мірою пошкоджене покриття даху будівлі; численні руйнування, осипання, отвори в цегляних стінах по всьому контуру будівлі; від близькості влучання пошкоджені фундаментні основи будівлі в вигляді осипання, руйнування та тріщини. В ході огляду в середині будівлі зафіксовані пошкодження значної кількості внутрішніх міжкімнатних дверей 11 шт. та внутрішніх стін, осипання штукатурки, отвори від влучення, куль, уламків, місця займання. Значною мірою пошкоджена дощата підлога, отвори та місця вигорання. Також пошкоджений 1-фазний лічильник НІК 2102-02.М1В 5 (60) А № 6543753 (2013 рік);

нежитлова будівля зерноочисносушильний комплекс КЗС позначений в технічній документації літ. "В": численні руйнування основ несучих конструкцій споруди. Значна частина стін зруйнована вибуховими хвилями від безпосереднього влучання снарядів. Повністю зруйнована азбофанерна покрівля. Всі конструктивні елементи покрівлі відсутні або зруйновані. Основна частина металоконструкцій цілісного майнового комплексу зруйнована. Обслуговуючи площадки машин та механізмів зруйновані. Повністю пошкоджена електропроводка.

Водночас, ще до проведення оглядів комісією Товариства, 14.04.2022, направлялись два листи для проведення оглядів і обстежень в установленому порядку до Ніжинської районної військової адміністрації Чернігівської області (лист від 14.04.2022 № 125) та Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (лист від 14.04.2022 № 129).

Після здійснення комісійних обстежень, Товариством, на адресу Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, додатково направлялися листи від 02.05.2022 № 270 та № 271 про проведення обстежень майна підприємства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20.03.2022 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 473 від 19.04.2022 "Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаного з пошкодженням будівель та споруд". До листа від 02.05.2022 № 271 додані чотири акти фіксації пошкоджень майна Товариства, складені комісійно 19.04.2022.

Згідно з розпорядженням Талалаївської сільської ради від 02.05.2022 № 35 о/д для проведення обстеження майна Товариства створена спеціальна комісія із залученням спеціалістів і представників юридичної особи, результати роботи якої оформлені актами № 1, № 2, № 3, № 4 від 05.05.2022 з доданими фототаблицями.

При складанні відповідних актів зроблений висновок про необхідність проведення експертних досліджень.

Для проведення оціночних досліджень та розміру збитків (упущена вигода внаслідок збройної агресії Російської Федерації), ТОВ АПК "Магнат" замовлялись спеціальні дослідження, які на договірній основі проводились Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ВІ АР", код ЄДРПОУ 44982969, яке є суб`єктом оціночної діяльності та діє на підставі сертифікату № 133/2023, виданого Фондом державного майна України від 14.03.2023.

За результатами досліджень сформовані два звіти:

- звіт про оцінку збитків (упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ спричинених ТОВ АПК "Магнат" для цілей часткового відшкодування збитків) від 22.02.2024 - загальний розмір упущеної вигоди становить 192 765 619 100,00 грн, що еквівалентно 6 584 559 702,00 Євро (т.І, арк.56-104);

- звіт про оцінку збитків (упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ спричинених ТОВ АПК "Магнат" для цілей часткового відшкодування збитків) від 01.02.2024 - загальний розмір упущеної вигоди становить 127 485 140 600,00 грн, що еквівалентно 4 354 684 842,00 Євро(т.ІІІ, арк.56-84).

Загальна сума збитків за переліченими звітами сумарно склала 320 250 759 700,00 грн (еквівалент 10 939 244 544,00 Євро).

Для підтвердження об`єктивності вказаного Звіту, в порядку статті 101 ГПК України, позивач замовив проведення судово - економічних експертиз.

Судово- економічні експертизи проводилась судовим експертом Проскурою Катериною Петрівною (свідоцтво № 1777, видане на підставі рішення Центральної експертно - кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 02.10.2015, дію якого подовжено до 26.10.2024).

За результатами проведених судово - економічних експертиз складені висновки експерта від 20.02.2024 вих№ 20/02-2024 (т.ІІІ арк.35-55) та від 29.02.2024 вих № 29/02-2024(т.ІІ арк. 166-183), якими підтверджено, що в межах наданих на дослідження документів та з урахуванням Звітів про оцінку збитків: упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ ТОВ АПК "Магнат", для цілей часткового відшкодування збитків станом на 15.07.2022, складених ТОВ "БІ ВІ АР" від 01.02.2024 та від 22.02.2024, розмір збитків, понесених ТОВ АПК "Магнат" внаслідок збройної агресії (протиправної поведінки) РФ з початку введення на території України військового стану, у вигляді упущеної вигоди за 7 років через відсутність можливості реалізації інтегрованого проекту Україна-Франція, станом на 15.07.2022 у розмірі 127 485 140 600,00 грн , що еквівалентно 4 354 684 842,00 Євро та 192 765 619 100,00 грн, що еквівалентно 6 584 559 702,00 Євро.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 908/807/18.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Зокрема, частиною 7 статті 98 ГПК України передбачено, що в висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а в випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 4.12. розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5) у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Отже законодавець визначає, що обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про відповідальність.

Зазначення експертом при складанні висновку, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України є його обов`язком.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/684/18.

За змістом частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, а також те, що складений 10.07.2023 висновок експерта № 10/07-2023, за результатами проведення економічного дослідження, містить вказівку на те, що він підготовлений для подання в суд, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, такий висновок є висновком експерта в розумінні статті 98 ГПК України і як наслідок - належним та допустимим доказом у справі.

В позовній заяві Товариство зазначає, що саме Російська Федерація, як держава, збройні формування якої 24.02.2022 вчинили збройну агресію проти України, є відповідальною за завдану юридичній особі шкоду.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 частини 2 цієї статті).

Наведене узгоджується зі змістом частини 2 статті 20 ГК України.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями глави 3 та 51 ЦК України та главою 25 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п. 4 частини 1 статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (1); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (2).

Згідно із частиною 2 статті 224, частиною 1 статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1 та 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Таким чином, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц.

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

За змістом частини 1 статті 224 ГК України якщо учасник господарських відносин хоча і не порушив господарське зобов`язання, але порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Тлумачення змісту частини 2 статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині 3 статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Схожого змісту норми щодо ціни містять частини 3, 4 статті 225 ГК України, згідно з якими при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Водночас аналіз змісту положень ЦК України та ГК України свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: звичайні обставини (умови цивільного / господарського обороту) (1); розумні витрати (2); компенсаційність відшкодування збитків (3).

Відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду на не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із наведеним вище принципами та засадами цивільного законодавства, що є основоположними та з яких мають виходити в своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин, та в кінцевому результаті призведе до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Таким чином, міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все спрямована на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини 2 статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Суд зазначає, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії").

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини в справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Більш того, у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та в справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Відповідно до статей 1 та 2 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У преамбулі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" вказано, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії РФ проти України в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

24.02.2022, Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України, у зв`язку з вторгненням збройних сил РФ на територію північних, східних та південних областей України, нанесенням авіаційних та артилерійських ударів, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за фактами: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (частина 3 статті 110 Кримінального кодексу України), ведення агресивної війни (частина 2 статті 437 Кримінального кодексу України).

По збройному нападу на Чернігівську область відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України внесені 28.02.2022 року у кримінальному провадженні № 220022270000000010 ГУ УСБУ у Чернігівській області.

ТОВ АПК "Магнат" залучено як потерпілого у кримінальному провадженні № 220022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України, що підтверджується відповідною довідкою.

Матеріалами справи підтверджується, що саме внаслідок збройної агресії з боку РФ проти України позивачу завдана шкода у формі упущеної вигоди, яку Товариство обґрунтовано розраховувало отримати за мирних часів шляхом втілення в життя вищезгаданої Концепції Інтегрованого проекту (за участі залучених інвесторів).

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, чинним законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини в завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини в спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема в постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.

Cуд враховує, що захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає в тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "у випадках, коли застосування правила державного імунітету від юрисдикції обмежує здійснення права на доступ до суду, суд має встановити, чи обставини справи виправдовують таке обмеження" (Sabeh El Leil v. France (скарга № 34869/05), рішення від 29.06.2011, § 51; Oleynikov v. Russia (скарга № 36703/04), рішення від 14.03.2013 року, § 59).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обмеження права на справедливий суд, зокрема, шляхом застосування судового імунітету держави, є таким, що відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція 1950 року) лише у разі, якщо таке обмеження: 1) переслідує законну мету, 2) є пропорційне меті, яка переслідується, та 3) не порушує самої сутності права на доступ до суду (Ashingdane v the United Kingdom (скарга № 8225/78), рішення від 28.05.1985, § 57; Oleynikov v. Russia (скарга № 36703/04), рішення від 14.03.2013, § 55; Fogarty v. the United Kingdom (скарга № 37112/97), рішення від 21.11.2001, § 33; Cudak v. Lithuania (скарга № 15869/02), рішення від 23.03.2010, § 55).

Російська Федерація порушує норми міжнародного права, оскільки вчиняє збройну агресію проти України, тому на неї не поширюється судовий імунітет, вона не може посилатись на імунітет від судового переслідування в Україні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності в формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень ЦК України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджений Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ (далі - шкода та збитки), починаючи з 19.02.2014.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити в шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності; основні показники, які оцінюються, зокрема упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до постанови КМУ від 20.03.2022 № 326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими п. 5 Порядку.

Проведення судової експертизи, що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії Російської Федерації, визначених цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими п. 5 Порядку. При цьому в дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються усі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими п. 5 Порядку. Організаційні засади проведення судовими експертами експертних досліджень визначаються законодавством з питань судово-експертної діяльності.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика) (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 № 1522/38858), яка застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Відповідно до цієї Методики (п. 4) об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, за пп. 18 і 19 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2022 № 326 (в редакції постанови КМУ від 22.07.2022 № 951).

Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з метою, зокрема визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій (п. 5 розділу І Методики).

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі, зокрема упущеної вигоди (п. 6 Методики розділу І).

Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою.

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою (п. 7 Методики розділу І).

Об`єкт та мета оцінки повинні бути зазначені в звіті про оцінку збитків або висновку експерта (п. 8 Методики розділу І).

За результатами незалежної оцінки збитків складається звіт про оцінку збитків в електронній формі та у паперовій формі (за необхідності), якщо складення звіту про оцінку збитків у паперовій формі визначено завданням на проведення оцінки збитків (договором на проведення оцінки майна) або законодавством.

Висновок експерта складається судовим експертом з дотриманням вимог статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про судову експертизу", відповідного процесуального законодавства. У дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Дата оцінки є датою, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини 3 статті 225 ГК України та є будь-якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше ніж 23.02.2022 (пункти 3 - 5 розділу ІІ Методики).

Звертаючись з даним позовом позивач надав суду:

- звіт про оцінку збитків (упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ спричинених ТОВ АПК "Магнат" для цілей часткового відшкодування збитків) від 22.02.2024, складений СОД ТОВ "БІ ВІ АР" (сертифікат від 14.03.2023 № 133/2023, виданий ФДМ України);

- звіт про оцінку збитків (упущена вигода внаслідок збройної агресії РФ спричинених ТОВ АПК "Магнат" для цілей часткового відшкодування збитків) від 01.02.2024, складений СОД ТОВ "БІ ВІ АР" (сертифікат від 14.03.2023 № 133/2023, виданий ФДМ України)

- висновок експерта вих№ 20/02-2024 від 20.02.2024, складений судовим експертом Проскурою Катериною Петрівною (свідоцтво № 1777, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 02.10.2015, дію якого подовжено рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України до 26.10.2024);

висновок експерта вих№ № 29/02-2024 від 29.02.2024, складений судовим експертом Проскурою Катериною Петрівною (свідоцтво № 1777, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 02.10.2015, дію якого подовжено рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України до 26.10.2024).

Відповідно до частин 2 та 3 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 2 статті 224 ГК України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків (упущеної вигоди) увійшла вартість реально можливого в майбутньому потенційно отриманого майна (доходу) в розмірі 320 250 759 700,00 грн, що Товариство обґрунтовано розраховувало отримати за мирних часів шляхом втілення в життя Концепції Інтегрованого проекту.

Суд установив, що позивач довів повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є законною, обґрунтованою та документально доведеною, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом даної справи (у тому числі у разі їх збільшення) буде надано останнім суду не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення судом (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивачем у позовних заявах зазначено попередні (орієнтовні) розрахунки сум судових витрат на правничу допомогу.

Матеріали справи містять копію договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023, укладеного між Адвокатом: Костирко Павлом Михайловичем та Клієнтом: Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат"; додаткової угоди від 16.08.2023 до договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023; додаткової угоди від 27.10.2023 до договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023; ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

Згідно п.5.2. Договору №16/09/23 про надання правової допомоги від 16.08.2023, за надану юридичну допомогу по кожній судовій справі окремо, в порядку та на умовах визначених даним договором ТОВ АПК «Магнат» сплачує на користь Адвоката грошову суму - гонорар. Згідно з п. 5.3. вказаного договору, розмір гонорару, визначеного п.5.2. Договору, становить 7% від ціни позову по кожній судовій справі, спору Клієнта окремо. Якщо інше письмово не погоджено сторонами, гонорар не включає в себе покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням адвокатом цього договору.

У відповідності до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 22 417 553 179,00 грн (що еквівалентно 765 747 118,00 Євро) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За частиною 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач в установленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач був звільнений від сплати судового збору на момент звернення до суду, відтак, з огляду на задоволення позову судом, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в розмірі 1 059 800,00 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з російської федерації в особі представницького органу Почесного консульства російської федерації в Чернігові(14000,Україна, м.Чернігів, вул.Кирпоноса,7), Міністерства юстиції російської федерації (119991, рф, м.Москва, вул.Житня,14), Міністерства оборони російської федерації (119019, рф, м.Москва, вул.Знаменка,19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" (вул. Прилуцька, 125, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16651; код ЄДРПОУ 34490542) 320 250 759 700,00 грн (що еквівалентно 10 939 244 544 Євро) збитків та 22 417 553 179,00 грн (що еквівалентно 765 747 118,00 Євро) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Стягнути з з російської федерації в особі представницького органу Почесного консульства російської федерації в Чернігові(14000,Україна, м.Чернігів, вул.Кирпоноса,7), Міністерства юстиції російської федерації (119991, рф, м.Москва, вул.Житня,14), Міністерства оборони російської федерації (119019, рф, м.Москва, вул.Знаменка,19) в дохід Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м.Чернiгiв/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) 1 059 800,00 грн судового збору.

4. Зобов`язати позивача здійснити переклад даного рішення на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції російської федерації - pr@minjust.gov.ru та в Посольство російської федерації в Республіка Польща.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.05.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ засоби зв`язку - тел.099 420 54 50