Постанова

від 14.05.2024 по справі 924/1351/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1351/20 (924/1227/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (колегія суддів у складі: Миханюк М.В. - головуючий, Саврій В.А., Коломис В.В.)

у справі №924/1351/20(924/1227/23)

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" приміщення ресторану "Жовтневий", що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44

в межах справи №924/1351/20

за заявою ОСОБА_1

до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад заяви про забезпечення позову

1. У провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа №924/1351/20 за заявою ОСОБА_1 до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (далі - КП "Агрофірма "Проскурів") про банкрутство.

2. До Господарського суду Хмельницької області в межах справи про банкрутство №924/1351/20 надійшла позовна заява КП "Агрофірма "Проскурів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" (далі - ТОВ "Хонорус Україна"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (далі - ТОВ "Технопарк Проскурів") про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хонорус Україна" приміщення ресторану "Жовтневий", що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44 (далі - Об`єкт нерухового майна), та заява КП "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову.

3. У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на Об`єкт нерухового майна та встановити заборону ТОВ "Хонорус Україна" відчужувати у будь-який цивільно-правовий або інший спосіб, передавати у оренду або у інше тимчасове строкове або безстрокове користування Об`єкт нерухового майна іншим особам.

4. Позивач зазначає, що в межах справи про банкрутство №924/1351/20 розглядається справа №924/699/20 з позовними вимогами до ПАТ "Проскурів" та ТОВ "Технопарк Проскурів" про розірвання договору купівлі-продажу від 03.05.1999 та повернення КП "Агрофірма "Проскурів" від ПАТ "Проскурів" приміщення ресторану "Жовтневий", площею 951,1 кв.м (у тому числі самочинно збудованого 228,3 кв.м) шляхом державної реєстрації за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на цей Об`єкт нерухомого майна та припинення такого права у ПАТ "Проскурів"; визнання недійсним рішення про передачу майна, речових прав на майна як внеску (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступних, членських та цільових внесків членів кооперативу тощо), серія та номер: б/н, виданий 09.02.2022, видавник: ПАТ "Проскурів", (протокол); визнання недійсним акта приймання-передачі №39, виданого 11.02.2022, видавники: ПАТ "Проскурів", ТОВ "Технопарк Проскурів"; скасування рішення державного реєстратора №68250078 від 30.06.2023 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Технопарк Проскурів" на Об`єкт нерухомого майна.

5. Позивач вказує, що 02.11.2023 під час перевірки відомостей щодо Об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що відповідно до договору купівлі-продажу №9306 від 25.10.2023 спірне приміщення було відчужене ТОВ "Технопарк Проскурів" на користь ТОВ "Хонорус Україна".

6. Враховуючи викладене, позивач наголошує, що нерухоме майно, обов`язок повернути яке виник у ТОВ "Технопарк Проскурів" після отримання ним відомостей щодо подання заяви про залучення його як співвідповідача у справі №924/1351/20(924/699/20), без волі належного власника - КП "Агрофірма "Проскурів" опинилося уже у власності ТОВ "Хонорус Україна". Стверджує також, що ПАТ "Проскурів" та ТОВ "Технопарк Проскурів", які поєднані бенефіціарними власниками, так і керівниками виконавчих органів батька і сина Будзінських (Віктора і Віталія), вчиняють уже повторну (другу) дію щодо унеможливлення виконання майбутнього рішення суду та намагаються за будь-яких обставин не повернути Об`єкт спірного нерухомого майна законному власнику.

7. Також заявник повідомляє, що із фактичного володіння Об`єкт нерухомого майна ніколи не вибував і на даний час передано в безкоштовну суборенду з 03.03.2022 Державному навчальному закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" для організації та проведення безкоштовного харчування для внутрішньо переміщених осіб внаслідок військової агресії російської федерації.

8. Заявник просить взяти до уваги факт повторного відчуження спірного Об`єкта нерухомого майна під час розгляду справи №924/699/20, предметом позовних вимог якої є одне і те ж нерухоме майно, що і у цій справі; факт наявності недобросовісності дій одних і тих же бенефіціарних власників та керівників юридичних осіб, за рішеннями яких уже двічі відчужувалося спірне майно під час існування судового спору і відсутність даних про власників корпоративних прав засновника нового відповідача ТОВ "Хонорус Україна", якими гіпотетично можуть бути ті ж представники родини Будзінських; відсутність будь-яких обмежень і перешкод у подальшій реалізації спірного Об`єкта нерухомого майна; відсутність обставин, які вказують навіть на припущення про можливість настання шкоди для нового власника внаслідок вжиття будь-яких видів забезпечення позову.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 заяву КП "Агрофірма "Проскурів" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення ресторану "Жовтневий" (реєстраційний номер Об`єкта нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44. В решті заяви відмовлено.

10. Ухвала обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. В цьому випадку ефективним, адекватним та співмірним заходом забезпечення позовних вимог є накладання арешту на спірне нерухоме майно, яке позивач просить витребувати у ТОВ "Хонорус Україна".

11. Крім того, господарський суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для вжиття іншого заходу забезпечення позову, який просить позивач - встановлення заборони ТОВ "Хонорус Україна" відчужувати у будь-який цивільно-правовий або інший спосіб, передавати у оренду або у інше тимчасове строкове або безстрокове користування Об`єкт нерухомого майна іншим особам, з огляду на необґрунтованість даного заходу забезпечення позову та ймовірність обмеження господарської діяльності ТОВ "Хонорус Україна", який на даний час є власником спірного майна внаслідок застосування такого заходу забезпечення позову.

12. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2023 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

13. Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява КП "Агрофірма "Проскурів" не містить будь-яких чітких, конкретних, об`єктивних доказів на підтвердження факту реальної загрози вчинення ТОВ "Хонорус Україна" будь-яких дій, спрямованих на відчуження Об`єкта нерухомого майна, яке є предметом спору; реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

14. КП "Агрофірма "Проскурів" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення ресторану "Жовтневий" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 111399468101), що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44.

15. Скаржник як підставу касаційного оскарження постанови у справі зазначає обставини, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

16. Скаржник звертає увагу, що необґрунтована відмова у забезпеченні позову КП "Агрофірма "Проскурів" вже призвела до втрати майна і тривалої неможливості його витребування, що зумовило застосування заходів забезпечення позову Верховним Судом (ухвала Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №924/1351/20(924/995/22). Так, зважаючи на постійне намагання позивача "наздогнати" відповідачів, що змінюються внаслідок відмови забезпечити позов, питання про поновлення прав позивача на земельні ділянки, яке було ініційоване ще у справі №924/1351/20(924/914/20), вдалося вирішити лише після накладення арешту безпосередньо Верховним Судом.

17. Скаржник з посиланням на ст.ст. 136 та 137 ГПК України вважає, що єдиним і ефективним засобом забезпечення позову є арешт і заборона відчуження спірного нерухомого майна.

18. Скаржник зауважує, що передбачити наступні юридичні дії нового відповідача по створенню нових перешкод у виконанні рішення суду, у разі його задоволення, неможливо у разі вжиття інших видів заходів забезпечення такого позову.

19. Скаржник зазначає, що правомірність таких заходів забезпечення позову також підтверджується і правовим висновком Верховного Суду у постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19.

20. У касаційній скарзі вказаний попередній орієнтовний розрахунок судових витрат понесених скаржником на оплату послуг з надання правничої допомоги в розмірі 40000,00 грн.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

21. Відзиви від учасників справи у встановлений ухвалою Верховного суду від 18.04.2024 строк до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

22. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час розгляду заяви про забезпечення позову.

23. Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

24. За змістом ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

25. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

26. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

27. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

28. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.

29. Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

30. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

31. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

32. Визначення таких понять як арешт майна та заборона на відчуження майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, на яку посилається скаржник. Так, арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, та заборона на відчуження майна - перешкода у вільному розпорядженні майном. Арешт майна та заборона відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, які за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном.

33. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

34. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

35. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

36. Як вбачається з встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, предметом заявлених позовних вимог у межах справи №924/1351/20(924/1227/23) є вимога про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хонорус Україна" Об`єкта нерухомого майна.

37. Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження спірного нерухомого майна позивач зазначає про факти неодноразового відчуження спірного майна (від ПАТ "Проскурів" до ТОВ "Технопарк Проскурів" та в подальшому до ТОВ "Хонорус Україна"). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав (довідка №352910640 від 02.11.2023) за ТОВ "Хонорус Україна" 25.10.2023 на підставі договору купівлі-продажу №9306 від 25.10.2023 було зареєстровано право власності на спірне приміщення ресторану, загальною площею 951,1 кв.м, що розташоване у м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 44, яке, позивач просить витребувати.

38. Місцевий господарський суд додатково врахував, що однією з позовних вимог у іншій справі - №924/1351/20(924/699/20) за позовом КП "Агрофірма "Проскурів" до ПАТ "Проскурів" та ТОВ "Технопарк Проскурів" (до якої об`єднано дану справу) є розірвання договору купівлі-продажу від 03.05.1999 та повернення КП "Агрофірма "Проскурів" від ПАТ "Проскурів" приміщення ресторану "Жовтневий", площею 951,1 кв.м (у тому числі самочинно збудованого 228,3 кв.м) шляхом державної реєстрації за КП "Агрофірма "Проскурів" права власності на цей об`єкт нерухомого майна та припинення такого права у ПАТ "Проскурів". Під час розгляду справи №924/1351/20(924/699/20) спірне приміщення ресторану ПАТ "Проскурів" було відчужене на користь ТОВ "Технопарк Проскурів", що стало підставою для залучення співвідповідача ТОВ "Технопарк Проскурів" (за клопотанням позивача), а 25.10.2023 право власності на спірне приміщення було зареєстроване за ТОВ "Хонорус Україна" (на підставі договору купівлі-продажу №9306 від 25.10.2023), що стало підставою для звернення КП "Агрофірма "Проскурів" з цим позовом про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Хонорус Україна" Об`єкта нерухомого майна.

39. У зв`язку з наведеним позивач в тому числі просив накласти арешт на Об`єкт нерухомого майна. Тобто заявлені заходи забезпечення безпосередньо стосуються предмета спору за цим позовом.

40. Водночас перебування Об`єкта нерухового майна, що є предметом спору, у власності ТОВ "Хонорус Україна" створює передумови для подальшої його передачі цією особою у власність або в користування іншим особам. А подальше відчуження та перереєстрація Об`єкта нерухового майна ТОВ "Хонорус Україна" до закінчення розгляду позову позивача про витребування Об`єкта спірного нерухового майна призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права позивача в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду.

41. Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на Об`єкт нерухового майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про витребування його з володіння відповідача-1 в разі задоволення такого позову.

42. Водночас зазначений захід забезпечення позову не завдасть шкоди відповідачу-1 чи іншим особам, адже не позбавить прав відповідача-1 на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежить право розпорядитися Об`єктом спірного нерухомого майна, відчужити його третім особам.

43. З огляду на викладене, врахувавши предмет і підстави позову у справі, господарський суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту та Об`єкт спірного нерухомого, адже він відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку з предметом позовних вимог та може забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

44. Разом з тим, господарський суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції про забезпечення позову через необгрунтованість заяви позивача та вказав, що припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії ТОВ "Хонорус Україна" будуть спрямовані на відчуження нерухомого майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

45. Верховний Суд вважає такі висновки господарського суду апеляційної інстанції безпідставними, оскільки вони спростовуються як змістом заяви про забезпечення позову, так і фактичними обставинами, що передували поданню такої заяви.

46. Також є необґрунтованими висновки господарського суду апеляційної інстанції про те, що заявником не подано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ТОВ "Хонорус Україна" реальних дій по відчуженню спірного майна (підготовчих дій до його реалізації).

47. Верховний Суд звертає увагу на те, що наявність у ТОВ "Хонорус Україна" правомочностей власника спірного майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду цієї справи судом, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі (в разі задоволення позову), зокрема, в частині витребування спірного майна з володіння ТОВ "Хонорус Україна".

48. За таких умов вимога щодо обов`язкового надання позивачем доказів на підтвердження намірів про відчуження ТОВ "Хонорус Україна" спірного майна, враховуючи наявність у нього права розпорядитися ним у будь-який момент, свідчила б про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

49. Водночас, господарський суд апеляційної інстанції не зазначив, яким чином вжиття наведених заходів та збереження у зв`язку з цим існуючого стану, який є предметом спору, порушують права ТОВ "Хонорус Україна", та не навів інших обставин, що в сукупності свідчать про можливість позивача захистити свої права, за захистом яких він звернувся у цій справі, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено, але згадані заходи забезпечення позову у цій справі не будуть вжиті судом.

50. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ч.ч. 1, 2 ст. 146 ГПК України унормовано, що у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Також у разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

51. Отже, у випадку наявності підстав, передбачених ст. 146 ГПК України, власник спірного майна не буде позбавлений можливості захистити порушення його прав та законних інтересів внаслідок заподіяння збитків поданням відповідної заявою про забезпечення позову.

52. Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами скаржника, наведеними у касаційні скарзі про те, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Об`єкт спірного нерухомого майна.

53. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови господарського суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали господарського суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про безпідставне скасування судом апеляційної інстанції ухвали місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

55. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

56. Відповідно до ч. 1 ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

57. Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного господарського суду у справі та залишення в силі ухвали господарського суду першої інстанції як такої, що постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

58. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги (ст. 129 ГПК України) покладаються на ТОВ "Хонорус Україна".

59. Відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

60. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.

61. Слід зазначити, що касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

62. Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

63. Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

64. Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

65. Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 2422,40 грн (3028 х 0,8%)).

66. З матеріалів справи вбачається, що скаржник за подання касаційної скарги судовий збір сплатив судовий збір сплатив у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме, у розмірі 3028,00 грн, тобто без застосування коефіцієнту 0,8.

67. При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений права звернутись до суду відповідної інстанції з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №924/1351/20(924/1227/23) скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2023 у справі №924/1351/20(924/1227/23) залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хонорус Україна" (код ЄДРПОУ 45364777, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 36, м. Київ, 01024) на користь Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (код ЄДРПОУ 03788891, вул. Кам`янецька, 257, м. Хмельницький, 29008) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк