Рішення

від 10.04.2024 по справі 296/6203/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6203/23

2/296/924/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої судді Петровської М.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Дзюман О.І.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,88 кв.м., в тому числі житлової - 27,80 кв.м;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 автомобіль марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 ;

- в порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,88 кв.м., в тому числі житлової - 27.80 кв.м;

- виділити у власність ОСОБА_4 автомобіль марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , вартістю 293 510,02 грн. (двісті дев`яносто три тисячі п`ятсот десять гривень 02 копійок);

- стягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN код НОМЕР_2 , в сумі 146 755,01 грн. (сто сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 01 копійок);

- cтягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору за подання позовної заяви;

- стягнути із ОСОБА_4 (РНОКП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 2500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 липня 1991 року між нею та відповідачем по справі ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Фрунзенським ЗАГС м.Мінськ, Республіки Білорусь, актовий запис №1100. В період перебування у шлюбі ними за спільні кошти було придбано майно, а саме: 17.07.1999 придбано квартиру АДРЕСА_1 , та 07.02.2020 придбано автомобіль марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , титульним власником яких є відповідач по справі ОСОБА_4 . Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05 травня 2023 року у справі №296/5787/22 шлюб між нею та відповідачем розірвано. Разом з тим, оскільки майно було придбано в період шлюбу, воно належить сторонам, як подружжю, на праві спільної сумісної власності, тому позивачка має право на 1/2 частину квартири і на грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля, так як останній є неподільною річчю та перебуває у одноосібному користуванні відповідача. З огляду на неможливість у добровільному порядку вирішити питання поділу спільного сумісного майна, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03 серпня 2023 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та повідомленням сторін.

27 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Ковальчука Вадима Анатолійовича, який діє на підставі ордеру серії АМ №1055738, надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 . В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача вказав, що у позовній заяві відсутні будь-які докази того, що відповідач користується спірним автомобілем, натомість, після розлучення ключі і технічний паспорт на вказаний автомобіль залишились у позивачки. Також вказав, що відповідач не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на спірний автомобіль з подальшою компенсацією його вартості, а не навпаки, як це зазначено в позовній заяві. Що стосується поділу квартири, то така в розумінні статті 183 ЦК України є неподільною річчю. На даний час в ній проживає відповідач з новою сім`єю.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 08 листопада 2023 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, поновлено позивачці і її представнику строк для подання відповіді на відзив, та відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів.

17 листопада 2023 року від представника позивачки - адвоката Гайдащука Олександра Сергійовича, який діє на підставі ордеру серії АМ №1051232, на адресу Корольовського районного суду м.Житомира надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (в порядку ст.179 ЦПК України), в якій останній просить позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування поданої відповіді на відзив вказав, що позивачка ОСОБА_3 у зв`язку з війною 01.03.2022 здійснила виїзд за кордон, а саме до Німеччини, де перебуває до цього часу. Згідно постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 25.10.2022 у справі №296/6054/22 відповідача ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 14.09.2022 дорожньо - транспортної пригоди (за ст.124 КУпАП), яка відбулась за участю транспортного засобу Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 . З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 фізично не мала можливості забрати та залишити в себе ключі і документи на автомобіль, а автомобіль після розірвання між сторонами шлюбу знаходиться у повноцінному розпорядженні та користуванні відповідача. Крім того, зазначив, що теперішній сімейний стан відповідача не позбавляє позивачку її права на передбачену законом частку 1/2 вказаної квартири, при цьому, у неї у власності немає будь-якого іншого нерухомого майна, у зв`язку з чим визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири є для неї вкрай необхідною, щоб не залишитись без місця проживання.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06 березня 2024 року у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Гайдащук О.С. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Ковальчук В.А. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 липня 1991 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Фрунзенським ЗАГС м.Мінськ, Республіки Білорусь, про що складено актовий запис за №1100.

У відповідності до рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 травня 2023 року у цивільній справі №296/5787/22, розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 липня 1991 року Фрунзенським ЗАГС м.Мінськ, Республіки Білорусь, відповідний актовий запис №1100.

Згідно наявних в матеріалах справи копії договору купівлі - продажу квартири від 17 липня 1999 року та інформаційної довідки №336193136 від 19.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку директора, оцінювача ТОВ "Партнер - Екс" А.В.Дитинченко про вартість оцінюваного майна, ринкова вартість двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , станом на 22.05.2023 становить 598928 грн.

Згідно повідомлення т.в.о. начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області Володимира Гриба від 15 червня 2023 року №31//6-47-аз-2023 та договору купівлі - продажу транспортного засобу №6976/20/009617 від 07 лютого 2020 року, за ОСОБА_4 07 лютого 2020 року, ТСЦ 1841 зареєстровано транспортний засіб DACIA DUSTER, 2010 року випуску.

У відповідності до експертного висновку автотоварознавчого дослідження автомобіля №2998, складеного судовим експертом ОСОБА_6 , середня ринкова вартість аналогічного автомобіля марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску, за умови відсутності попередніх аварійних та експлуатаційних пошкоджень та з дотриманням нормативного пробігу станом на 16.05.2023 становить 293 510,02 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 372 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-III (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положеннями статті 61 СК України закріплено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 Сімейного кодексу України).

Статтею 63 СК України врегульовано, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частини першої статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.3 ст.370 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

За змістом абзаців першого і другого частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 СК України).

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).

У відповідності до абз.1 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11 (далі - Постанова №11), сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

За змістом пунктів 23, 24 Постанови №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Згідно з п.30 Постанови №11, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З матеріалівсправи вбачається,що з13липня 1991року по05червня 2023року (датанабрання рішеннямпро розірванняшлюбу законноїсили)сторони посправі перебувалиу зареєстрованомушлюбу,під часякого набулиу власністьнерухоме майно:квартиру АДРЕСА_1 ,яка напідставі договорукупівлі -продажу квартиривід 17липня 1999року,посвідченого приватнимнотаріусом Житомирськогоміського нотаріальногоокругу КотикОленою Володимирівноюза №2012,була зареєстрованаза відповідачем ОСОБА_4 ;автомобіль Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код кузова НОМЕР_2 , який 07 лютого 2020 року був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4 .

Враховуючи, що вищезазначену квартиру та автомобіль було набуто подружжям під час шлюбу, що не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку, що спірна квартира та автомобіль є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки домовленості між сторонами по справі з приводу поділу спільного майна не досягнуто, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за кожною із сторін, в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя, права власності на половину квартири (по 1/2 частині) на засадах рівності часток та задоволення позову в цій частині.

Посилання представника відповідача на не проживання в квартирі позивачки не позбавляє останню права на належну їй за законом частину квартири.

Щодо вимог позовної заяви в частині виділення у власність відповідача автомобіля та стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля, суд зазначає наступне.

Так, в експертному висновку №2998 визначено ринкову вартість спірного автомобіля Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом зіставлення з вартістю аналогічного автомобіля, без урахування попередніх аварійних та експлуатаційних пошкоджень.

Разом з тим, зі змісту досліджених судом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №391976 від 14.09.2022, постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 25.10.2022 у справі №296/6054/22, повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду від 24.07.2023, акту узгодження розміру страхового відшкодування №12102348542/1 від 28.07.2023, встановлено, що 14.09.2022 та 24.07.2023 за участю вказаного вище транспортного засобу мали місце дорожньо - транспортні пригоди, в ході яких автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Клопотань про призначення експертизи для визначення дійсної вартості транспортного засобу, з урахуванням отриманих внаслідок ДТП пошкоджень, сторонами по справі та їх представниками заявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, відсутність в матеріалах справи експертного висновку, яким було б враховано аварійні пошкодження автомобіля, cуд позбавлений можливості на власний розсуд встановити дійсну ринкову вартість автомобіля Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, відповідно, вирішити питання про його виділ у власність одного з подружжя з визначенням розміру компенсації іншому із подружжя 1/2 частини вартості автомобіля, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2677,31 грн ((4462,19 грн (сума сплаченого судового збору за 5 вимог) х 60 % (що становить три задоволені судом позовні вимоги від загальної кількості заявлених позовних вимог - п`ять (100% судового збору) у відсотковому відношенні)).

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,88 кв.м.

Визнати, в порядку поділу майна подружжя, за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,88 кв.м.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 автомобіль марки Dacia Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору, VIN код кузова НОМЕР_2 .

В решті вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 677,31 грн (дві тисячі шістсот сімдесят сім грн 31 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення судускладено 24квітня 2024року.

Суддя М. В. Петровська