Ухвала

від 06.05.2024 по справі 757/57077/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57077/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Роспромінвест» про скасування арешту в кримінальному провадженні № 12020000000000417 від 27.04.2020, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Роспромінвест» про скасування арешту в кримінальному провадженні № 12020000000000417 від 27.04.2020, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020, на транспортний засіб, що належить ТОВ «РОСПРОМІНВЕСТ».

В обґрунтування клопотання, зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , сірого кольору, законним власником якого є ТОВ «РОСПРОМІНВЕСТ», код ЄДРПОУ № 32588661. Проте, арешт було накладено необґрунтовано, без достатніх правових підстав, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи, крім того, арешт порушує право на вільне володіння майном. В подальшому арешті майна відпала потреба.

Особа, яка звернулась з клопотанням у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте адвокатом подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Свою правову позицію виклав в письмових запереченнях.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12020000000000417 від 27.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.289, КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , сірого кольору, законним власником якого є ТОВ «РОСПРОМІНВЕСТ», код ЄДРПОУ № 32588661, із забороною користування, розпорядження та відчуження на користь третіх осіб вказаного транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 13.08.2020, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінально провадження, як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, наслідки решту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Роспромінвест» належним майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту з майна, яке належить ТОВ «Роспромінвест».

Крім того, вимоги клопотання в частині зобов`язання повернути ТОВ «Роспромінвест транспортний засіб TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020, на транспортний засіб TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , сірого кольору, законним власником якого є ТОВ «РОСПРОМІНВЕСТ», код ЄДРПОУ № 32588661, із забороною користування, розпорядження та відчуження на користь третіх осіб вказаного транспортного засобу, в рамках кримінального провадження № 12020000000000417 від 27.04.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1