Рішення

від 10.05.2024 по справі 320/27816/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м. Київ№ 320/27816/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2022 № 13256/0709 щодо нарахування грошового зобов`язання у розмірі 346913,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушення граничних термінів проведення розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай), пов`язувалось з тим, що 23.03.2021 в Суецькому каналі в Єгипті контейнеровоз класу Golden «Ever Given» сів на мілину, таким чином, відбулася велика затримка з відвантаженням товарів і, відповідно, затримка строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, у тому числі в частині поставки на територію України нерезидентом товару (холодильних агентів) за контрактом від 03.09.2018. При цьому, ТОВ «Юніверсал Експорт», керуючись ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою від 03.10.2022 для засвідчення вищезазначеної форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України, проте через дію воєнного стану на території України та велику завантаженість Торгово-промислової палати України, сертифікат про засвідчення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) за заявою ТОВ «Юніверсал Експорт» від 03.10.2022 перебував у процесі виготовлення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Київській області від 27.09.2022 № 1156-п, було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юніверсал Експорт» щодо дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 03.09.2018 № 17 з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай).

Перевірка проводилася з 28.09.2022 по 04.10.2022.

Як наголошує позивач, зі свого боку ТОВ «Юніверсал Експорт» надало доступ представникам контролюючого органу до всіх документів, які запитувались ГУ ДПС у Київській області.

В акті документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства України Головного управління ДПС у Київській області від 11.10.2022 № 9810/10-36-07-09/36302280 вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» порушено граничні терміни проведення розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай), при цьому, довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО» (Китай) до перевірки не надано.

Однак, як зазначає позивач, TOB «Юніверсал Експорт» надавало пояснення у ході проведення відповідної документальної позапланової виїзної перевірки, проте не було відображено в акті перевірки, що 23.03.2021 в Суецькому каналі в Єгипті контейнеровоз класу Golden «Ever Given» сів на мілину. Таким чином, відбулася велика затримка з відвантаженням товарів і, відповідно, затримка строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, у тому числі в частині поставки на територію України нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО» (Китай) товару (холодильних агентів) за контрактом від 03.09.2018 № 17.

При цьому, як зазначає позивач, ТОВ «Юніверсал Експорт», звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою від 03.10.2022 для засвідчення вищезазначеної форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України, проте через дію воєнного стану на території України та велику завантаженість Торгово-промислової палати України, сертифікат про засвідчення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) за заявою ТОВ «Юніверсал Експорт» від 03.10.2022 станом на дату звернення до суду з позовом не отримано.

Товариство вважає, що у контролюючого органу немає підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютним контрактом.

Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно п. 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

За ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами з валютного законодавства.

За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ.

Банк надає НБУ інформацію про виявлені факти ненадходження, в установлені НБУ граничні строки розрахунків валютних цінностей (п. п. 1 п. 25 Інструкції № 7).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до норм ч. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.

За положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовніщньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порущення строку в цей період не нараховується.

Суд наголошує на тому, ключовою ознакою форс-мажору, є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У разі здійснення підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення.

Суд зауважує, що форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань, проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.

При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

У свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Нормами ст. 109 ПК України, чітко визначено випадки, коли необхідною умовою є встановлення вини. Відтак, спірні обставини у даній адміністративній справі не входить до вказаного переліку.

Тобто, відповідальність за податкове правопорушення має бути передбачена саме Податковим Кодексом, проте за порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.2 ст. 109 ПК України), відповідальність передбачена Законом України «Про валюту і валютні операції».

Судом досліджено, що за висновками акта перевірки, позивачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай): 1) сума заборгованості 46000 (валюта 978), термін прострочки 10.07.2021-16.09.2021, кількість днів 69, пеня 307742,47 грн; 2) сума заборгованості 34000 (валюта 978), термін прострочки 17.09.2021-24.09.2021, кількість днів 8, пеня 26372,39 грн; 3) сума заборгованості 22000 (валюта 978), термін прострочки 25.09.2021-30.09.2021, кількість днів 6, пеня 12798,36 грн. Всього 346913,22 грн.

Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2022 № 13256/0709 щодо порушення статті 13 (частини 2) Закону України «Про валюту і валютні операції», яким в загальному розмірі визначено грошове зобов`язання в сумі 346913,22 грн, яке прийнято на підставі акта перевірки від 11.10.2022 № 9810/10-36-07-09/36302280.

Так, Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Експорт» порушено граничні терміни проведення розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай), при цьому довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай) до перевірки не надано.

Однак, позивач вказує, що наголошував у ході проведення відповідної документальної позапланової виїзної перевірки, проте це не було відображено в акті перевірки, що 23.03.2021 в Суецькому каналі в Єгипті контейнеровоз класу Golden «Ever Given» сів на мілину, тому і відбулася велика затримка з відвантаженням товарів і, відповідно, затримка строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, у тому числі в частині поставки на територію України нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай) товару (холодильних агентів) за контрактом від 03.09.2018 № 17.

З даного приводу суд констатує, що зазначені доводи сторони позивача не підтверджуються документально, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, при цьому, не спростовується висновок контролюючого органу про те, що відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 03.09.2018 № 17, який укладено з нерезидентом «ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT СО.» (Китай) до перевірки не надано. При цьому, доводи позивача про те, що ним надавались певні пояснення/документи, проте вони не взяті до уваги, є недоведеними, при цьому, позивач не надав доказів відмови перевіряючими у їх прийнятті чи складання відповідного акта/фото чи відеофіксації таких дій контролюючого органу.

Крім того, посилання позивача на вчинення активних дій/заходів щодо якомога швидшого отримання сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажору, на переконання суду, не може звільняти від відповідальності та вказувати на протиправність висновків акта перевірки, позаяк, по перше, подія, з якою позивач пов`язує факт настання обставин непереборної сили сталась 23.03.2021, а звернення до ТТП відбулось 03.10.2022, тобто вже під час проведення перевірки, яка проводилась з 28.09.2022 по 04.10.2022, водночас, навіть на дату звернення до суду з даним позовом 10.08.2023, позивачем не отримано відповідного сертифікату, який міг бути оцінений судом, тому, фактично, доводи позовної заяви не підтверджуються документально у встановленому законодавством порядку.

У даному ж випадку, позивач не надав доказів вжиття протягом визначеного законом строку не дієвих заходів з метою виконання зобов`язання з нерезидентом, а також, спонукання контрагента до виконання умов договору, хоча міг передбачити настання відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Не надано також доказів звернення та продовження граничних строків розрахунків центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Суд наголошує, що діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю.

Таким чином, позивачем було порушено граничні строки розрахунків за імпортним контрактом, а нарахована пеня за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є законною, тому таке рішення не підлягає скасуванню. Позивачем факт наявності затримки розрахунків ЗЕД, кількість днів затримки, розмір пені не було поставлено під сумнів, а судом не встановлено відповідних порушень з боку відповідача в цій частині висновків контролюючого органу. Крім того, позивачем до позовної заяви не було надано акта документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства України Головного управління ДПС у Київській області від 11.10.2022 № 9810/10-36-07-09/36302280.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ ЕКСПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.