Рішення

від 15.05.2024 по справі 640/20091/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року м. Київ № 640/20091/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта документальної позапланової перевірки від 05.10.2022 № 29366826-15-07-02-05-03/35362160 від 21.10.2022 № 00276300702.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню через порушення процедури його прийняття, зокрема контролюючим органом здійснено розрахунок штрафної санкції з 22.12.2020 по 18.01.2020. В той же час, позивачем було вчинено дії щодо звернення до Господарського суду Київської області (справа № 911/3717/20) із позовною заявою про стягнення 21 798,62 Євро з МНТ Вуд Сервісес Лімітед (MNT Wood Services Limited), у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за контрактом № UK-UA-01 від 14.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 суд прийняв адміністративну справу № 640/20091/22 до провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін ( у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «КР Консалтинг» було експортовано товар компанії «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) на загальну суму 26789.28 Євро (еквів. 692403,02грн.). При цьому, у періоді, який перевірявся, від компанії «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) на рахунок ТОВ «КР Консалтинг» не надійшли валютні кошти на загальну суму 21 798,62 Євро (еквів. 745100,81 грн.), відтак перевіркою встановлено порушення граничних строків розрахунку, визначених Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 у відповідності до статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», зі змінами та доповненнями.

Разом з тим, відповідач зауважив, що на момент проведення перевірки, сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, Господарським судом м. Києва. Згідно наданих ТОВ «КР КОНСАЛТИНГ» пояснень від 15.03.2021 № 1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2021 № 34236/6), порушення виникли в наслідок недотримання нерезидентом «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) умов контракту від 14.11.2019 №UK-UA-01.

При цьому, згідно наданих до перевірки виписок банку з поточного рахунку та рахунку в національній валюті, від нерезидента «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) у період після відкриття провадження у справі від 19.01.2021 № 911/3717/20 на рахунок ТОВ «КР Консалтинг» надійшла валютна виручка у загальному розмірі 21769,28 (еквів. 660673,06 гри.). Таким чином у періоді, який перевірявся, від компанії «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) на рахунок ТОВ «КР Консалтинг» не надійшли валютні кошти на загальну суму 29,34 Євро (еквів. 907,27 грн.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 суд визнав необґрунтованим клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» адвоката Мамаєва Д.Ю. про відвід судді від 12.07.2023.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача Мамаєва Д.Ю. про відвід судді Панової Г. В.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» (ЄДРПОУ 35362160; місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, кв. (офіс) 284) зареєстровано 04.09.2007, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві.

Видами діяльності за КВЕД є: 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29. Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 53.20.Інша поштова та кур`єрська діяльність; 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.31. Агентства нерухомості; 69.20.діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22. Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 72.19. Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

21.09.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КР Консалтинг» (код згідно з ЄДРПОУ 35362160), яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КР Консалтинг» (код згідно з ЄДРПОУ 35362160; податкова адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, кв. (офіс) 284), з 22.09.2022 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 14.11.2019№ UK-UA-01 за період з 14.11.2019 по дату завершення перевірки.

На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку від 21.09.2022 №10963/26-15-07-02-05 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КР Консалтинг»» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 14.11.2019 №UK-UA-01 згідно з повідомленням ДПС України від 05.02.2021 № 3426/7/99-00-07-07-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 05.02.2021 № 1413/8) за період з 14.11.2019 по 28.09.2022.

За результатами перевірки складено акт № 29366/26-15-07-02-05-03/35362160 від 05.10.2022.

Відповідно до висновків зазначеного акта, перевіркою пункту 3.1 на порушення ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, встановлено ненадходження валютних коштів до ТОВ «КР Консалтинг» на загальну суму 21798, 62 Євро (еквів. 745 100,81 грн.) за контрактом від 14.11.2019 №UK-UA-01 укладеним з компанією «MNT Wood Services Limited» (Великобританія). У зв`язку з невиконанням нерезидентом «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) умов контракту від 14.11.2019 № UK-UA-01 було відкрито провадження у справі від 19.01.2021 № 911/3717/20. Станом на 28.09.2022 рішення про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково у справі № 911/717/20 відсутнє.

Також контролюючим органом зазначено про те, що згідно з пунктом 7, ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, на момент проведення перевірки, сплаті підлягає лише пеня, нараховано до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, господарським судом м. Києва. Розрахунок пені наведено у додатку 3 до акта перевірки.

Зазначений акт перевірки було підписано директором ТОВ «КР Консалтинг» - Кондратенко В.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2022 № 00276300702 про застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 62588,47 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до п. п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція).

Так, принципи валютного регулювання викладені у ст. 2 Закону № 2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11 Закону № 2473, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

За змістом ч. 4 ст. 11 Закону № 2473, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 11 Закону № 2473, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

При цьому, частинами 1, 2, 5 статті 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до норм ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розд. II Положення № 5, та становлять 365 календарних днів

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; (Підпункт 1 пункту 22 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 35 від 06.02.2019, № 57 від 27.04.2020);

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки. (Підпункт 2 пункту 22 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 67 від 14.05.2019).

Відповідно до п. 23 Положення № 5, розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст.13 Закону № 2473).

З наведеного слідує, що несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів

Як встановлено судом, 14.11.2019 між ТОВ «КР Консалтинг» (продавець) та MNT Wood Services Limited UK (покупець) було укладено контракт № UK-UA-01, за умовами якого продавець направляє дерев`яні вироби, в подальшому іменовані «Товар» в кількості, специфікації та на умовах, викладених у даному контракті, у власність покупцю, а покупець приймає або зобов`язується прийняти товар. Найменування, точний об`єм і специфікація товару, проданого згідно даного контракту, вказані в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Пунктом 1.4 Контракту обумовлено, що загальна сума контракту становить приблизно 400 000,00 (чотириста тисяч) Євро без зобов`язання зі сторони покупця закупити товар на загальну суму.

Розділом 2 Контракту № UK-UA-01 обумовлено, що ціна товару, проданого згідно даного Контракту, вказана в рахунках-фактурах , які є невід`ємною частиною даного контракту і визначається в Євро у відповідності з цінами, узгодженими на період поставки.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ RH Поставка товару здійснюється на умовах СРТ RH 4QR, Horsham, west Sussex, UK, згідно INKOTERMS 2010, якщо інші умови не будуть вказані в рахунках-фактурах до даного контракту.

Умови оплати згідно Контракту № UK-UA-01 обумовлені у розділі 5, згідно якого повна оплата здійснюється на протязі 3 місяців (трьох місяців) після поставки Товару на склад покупця.

Приписами пункту 6.1 Контракту визначено, що товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем у відношенні кількості, якості і специфікації у відповідності з приведеним нижче переліком транспортних документів: Рахунок-фактура; CMR чи з/н накладна; фітосанітарний сертифікат.

Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2022.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за контрактом №UK-UA-01 від 14.11.2019 був експортований ТОВ «КР Консалтинг» 23.12.2019, а отже грошові кошти за цей товар мали надійти на рахунок позивача не пізніше 22 грудня 2020 року.

Як відображено у акті перевірки від 05.10.2022 № 29366/26-15-07-02-05-03/35362160 на виконання умов контракту від 14.11.2019 № UK-UA-01 згідно з наданими до перевірки первинними документами (контракт, ухвала про відкриття провадження у справі, специфікації, банківські виписки) та регістру бухгалтерського обліку по рахунку 362 встановлено:

У періоді, що перевірявся, ТОВ «КР Консалтинг» було експортовано товар компанії «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) на загальну суму 26789,28 Євро (еквів. 692403,02 грн.).

Згідно наданих до перевірки виписок банку з поточного рахунку та рахунку в національній валюті, валютна виручка надійшла на рахунок ТОВ «КР Консалтинг» у загальному розмірі 4990,66 (еквів. 163753,31 грн.). Граничний термін надходження валютної виручки наведено у додатку 2 до акта.

У періоді, який перевірявся, від компанії «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) на рахунок ТОВ «КР Консалтинг» не надійшли валютні кошти на загальну суму 21798,62 Євро (еквів. 745100,81 грн.). Таким чином, перевіркою встановлено порушення граничних строків розрахунку, визначених Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 у відповідності до статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон № 2473-VIII). Кількість днів прострочення наведено в додатку 3 до акту перевірки.

Відповідно до відомостей додатка 3 до акта перевірки, у якому відображено розрахунок пені, зазначено період порушення граничних строків розрахунків згідно контракту від 14.11.2019 №UK-UA-01 з компанією «MNT Wood Services Limited» (Великобританія) з 22.12.2020 по 18.01.2021, що становить 28 днів.

При цьому, позивач як на підставу позову посилався на ту обставину, що відповідачем неправомірно було здійснено розрахунок штрафної санкції з 22.12.2020 по 18.01.2021, оскільки в такий строк було подано позовну заяву до господарського суду Київської області про стягнення з «MNT Wood Services Limited» зобов`язання за контрактом від 14.11.2019 №UK-UA-01 на суму 21798,62 Євро.

Як зазначалося судом раніше, приписами частини 7 ст. 13 Закону № 2473 обумовлено, що, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Суд зауважує, що позивач у зв`язку з неналежним виконанням контрагентом зобов`язання, а саме неоплати вартості товару за поставлений товар звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до компанії «MNT Wood Services Limited» про стягнення 21 798, 62 Євро за контрактом № UK-UA-01.

Вказане свідчить про те, що позивач скористався правом звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи з питань неналежного виконання контрагентом зобов`язання за експортним контрактом.

Відповідно до відомостей звіту про автоматизований розподіл по справі № 911/3717/20, позивачем по якій виступає ТОВ «КР Консалтинг», відповідачем - «MNT Wood Services Limited», останній здійснений 24.12.2020, що вказує на те, що позивач звернувся до суду із позовом 24 грудня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» у справі № 911/3717/20 залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2021 у справі № 911/3717/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» до «MNT Wood Services Limited» про стягнення 21 798, 62 Євро.

Згідно із приписами глави 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано питання Відкриття провадження у справі. За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Суд зазначає, що подія митного декларування відповідно до митної декларації № UA 209190/2019/701425 відбулася 23 грудня 2019 року, відтак строк від якого обраховується 365 календарних днів становить саме з 24 грудня 2019 року по 23 грудня 2020 року. Разом з тим, як було встановлено судом, позовна заява ТОВ «КР Консалтинг» була прийнята судом відповідно до протоколу про автоматичний розподіл 24 грудня 2020 року, що свідчить про те, що контролюючим органом неправомірно нарахована пеня за час прострочення оплати товару, а висновки викладені відповідачем в акті перевірки є безпідставними.

Суд вважає, що на момент настання граничного терміну отримання оплати за поставлену продукцію, позивач не отримавши заборгованість за контрактом від 14.11.2019 №UK-UA-01/ звернувся до суду із позовом про стягнення такої заборгованості.

Враховуючи системний аналіз положень чинного законодавства, а також ту обставину, що частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 обумовлено не нарахування пені за порушення строку в період прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення заборгованості з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), контролюючий орган нараховуючи пеню ТОВ «КР Консалтинг» за період з 24.01.2020 по 18.01.2021 діяв неправомірно.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 21.10.2022 № 00276300702 штрафних санкцій, а саме пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 62588,47 грн по експортним операціям з «MNT Wood Services Limited», є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн. відтак враховуючи задоволення позовних вимог суд дійшов висновку, що вся сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, у тексті позову та у розрахунку судових витрат позивач зазначив, що поніс судові витрати у вигляді оплати коштів за надання правової допомоги в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до частини першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною першою, третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Системний аналіз зазначеної норми свідчить про те, що витрати на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою визначають згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зі змісту вказаних приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «КР Консалтинг» було подано до суду

- ордер про надання правничої (правової) допомоги серія АА № 0023530 від 11.11.2022, відповідно до якого адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович уповноважений на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» у суді відповідно до договору про надання правової допомоги №10/11/22-1 від 10.11.2022;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №6127;

- попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат за підписом адвоката Мамаєва Д.Ю.

Відповідно до відомостей зазначеного розрахунку ОСОБА_1 надав позивачу ТОВ «КР Консалтинг» наступні послуги з правової допомоги:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції вартість 1000 грн;

- отримання документів для позовної заяви, виготовлення копій документів вартість 1000 грн;

- підготовка та подання позовної заяви вартість 4000 грн;

- участь у судових засіданнях вартість 2000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 8000 грн.

Суд зазначає, що ТОВ «КР Консалтинг» не було надано до суду договору про надання правової допомоги, умовами якого було обумовлено представництво інтересів ТОВ «КР Консалтинг» та підготовку позову в межах даної адміністративної справи, у якій заявлено витрати на відшкодування правничої допомоги, що унеможливлює встановлення судом зв`язку наданого представником позивача договору з цією справою. Крім того, попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат не містить зазначеної інформації, яка б свідчила про взаємозв`язок понесених ТОВ «КР Консалтинг» витрат на професійну правничу допомогу саме з даною адміністративною справою № 640/20091/22 та даним предметом спору.

Будь-яких інших належних доказів, зокрема, акт наданих послуг, які підтверджували зв`язок понесених позивачем витрат на правову допомогу з розглядом даної справи, позивачем не надано.

Верховний Суд у постановах від 24.12.2020 № 802/836/17-а та від 21.01.2021 у справі № 640/1920/19 зазначив, що відсутність документального підтвердження витрат, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Враховуючи те, що наданими документами витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві винесене на підставі акта документальної позапланової перевірки від 05.10.2022 № 29366826-15-07-02-05-03/35362160 від 21.10.2022 № 00276300702.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» (ідентифікаційний код 35362160; місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, кв. (офіс) 284) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.