Ухвала

від 14.05.2024 по справі 320/18283/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 травня 2024 року м. Київ № 320/18283/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради Бучанського району, Київської області, викладену в листах від 13.10.2023 за вих. № 78, від 26.01.2024 за вих. № 8, від 07.02.2024 за вих. № 13, від 12.04.2024 за вих. № 36 щодо формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність та протиправною не видачу КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради Бучанського району, Київської області листка непрацездатності з 30.01.2023 по 27.03.2023;

- зобов`язати КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради Бучанського району, Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном за період з 30.01.2023 по 27.03.2023 з врахування висновків суду, викладених у судовому рішенні;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , IBANUA253052990262086400955313791, призначення платежу-поповнення рахунку ОСОБА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2 422, 40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні;

- стягнути з держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , IBANUA253052990262086400955313791, призначення платежу поповнення рахунку ОСОБА_1 ) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що 29.09.2022 нею з сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Коцюбинської селищної ради" укладено декларацію №0001-67ХЕ-65АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Перебуваючи за кордоном позивачка захворіла та на підтвердження хвороби їй було видано лікарняні листи у сімейного лікаря в Німеччині: 1) з 29.12.2023 по 29.01.2023 діагноз за кодом ICD-10 «f»; 2) з 30.01.2023 по 27.03.2023, діагноз за кодом ICD-10 «f». При поверненні в Україну позивачкою було здійснено переклад лікарняних листів та завірено переклад нотаріально. 30.03.2023 позивачка звернулась до свого сімейного лікаря ОСОБА_2 з пакетом документів, необхідним для відкриття медичного висновку зі встановленою відміткою про непрацездатність, що виникла за кордоном. Однак, станом на дату звернення до суду медичного висновку зі встановленою відміткою про непрацездатність, що виникла за кордоном позивачці не було відкрито.

Також, у позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що вказаною відмовою Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Коцюбинської селищної ради" спричинено їй моральну шкоду, яку вона просить стягнути саме з Державної казначейської служби яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Матеріали позовної заяви були передані судді для подальшого розгляду 13.05.2024.

Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, слід зазначити наступне.

Звертаючись до суду з цими позовними вимогами, позивач по суті не згодний з діями відповідача - Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Коцюбинської селищної ради", який відмовляється, за твердженнями позивачки, сформувати медичний висновок про її тимчасову непрацездатність у період перебування за кордоном.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України термін «публічно» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 757/15346/18-ц).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Частинами 1-3 ст. 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII передбачено, що медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2008 року за № 589/15280, визначено, що експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція № 455), установлено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з п. 1.4 Інструкції № 455 Право видачі листків непрацездатності надається: Лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я. Лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України. Лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів. Фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я. Лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Згідно з п. 2.1 указаної Інструкції в разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 455 листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.

При цьому, п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055, визначено, що Листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Частиною 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спірні правовідносини виникли з приводу здійснення експертизи тимчасової непрацездатності позивача, тобто пов`язані із реалізацією закладом охорони здоров`я медичного обслуговування певної особи.

У цьому випадку адміністративні правовідносини між позивачем та відповідачем - відсутні, оскільки під час медичного обслуговування особи, зокрема, при засвідченні тимчасової непрацездатності такої особи, цей заклад охорони здоров`я не здійснює публічно-владних управлінських функцій.

Розгляд позовних вимог про визнання дій щодо відмови у видачі листка непрацездатності неправомірними і зобов`язання видати листок непрацездатності в порядку цивільного судочинства підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 25.09.2019 у справі № 357/6665/16-ц.

Отже, цей спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, в силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися за правилами цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.

Разом з тим суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, Державної казначейської служби України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.