Рішення

від 15.05.2024 по справі 320/11050/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року № 320/11050/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія-Т» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія-Т» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Індустрія-Т», ідентифікаційний код: 43590788; адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 10, н.п. 43, літ. А) з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач, ДПС України, ідентифікаційний код: 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 02.12.2022 № 8455/43590788/2 Державної податкової служби України;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія-Т» № 3 від 14.09.2022 року датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.09.2022 №3, реєстрацію якої зупинено. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ГУ ДПС у м. Києві рішенням від 09.11.2022 №7593509/43590788 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.09.2022 №3 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням документів.

За результатами розгляду скарги позивача на рішення ГУ ДПС у м. Києві рішенням від 09.11.2022 №7593509/43590788 відповідач спірним рішенням залишив скаргу без задоволення, а рішення ГУ ДПС у м. Києві рішенням від 09.11.2022 №7593509/43590788 без змін.

На думку позивача, така позиція ДПС України є протиправною та порушує його право на реєстрацію податкової накладної від 14.09.2022 №3 в ЄРПН, що змусило його звернутися до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 відкрито провадження у справі №320/11050/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про правомірність вчинених ГУ ДПС у м. Києві дій із зупинення реєстрації спірної податкової накладеної та, у подальшому, відмові в її реєстрації в ЄРПН з огляду на ненадання позивачем документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій.

У відповіді на відзив позивач наголосив на відсутності у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної та у рішенні ГУ ДПС у м. Києві чіткого переліку документів, необхідного для прийняття ГУ ДПС у м. Києві рішення про реєстрацію спірної податкової накладної та зазначив про надання ним до контролюючого огргану документів та пояснень, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Позивач зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтувань правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ТОВ «Індустрія-Т» (ідентифікаційний код: 43590788; адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 10, н.п. 43, літ. А) зареєстроване як юридична особа 10.04.2020.

14.09.2022 позивачем на адресу ОСОБА_1 виписано податкову накладну №3 на загальну суму 397000,00 грн, у тому числі ПДВ 66166,67 грн, яку 29.09.2022 направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Відповідно до квитанції від 29.09.2022 документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.09.2022 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення.

Позивачем подано лист-звернення від 01.11.2022 №0111/1 щодо відновлення призупиненої реєстрації коригувань до податкових накладних.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.09.2022 №3 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у том числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із винесеним рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788, позивачем подано скаргу на означене рішення.

Рішенням ДПС України від 02.12.2022 №68455/43590788/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788 без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі ПК України).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 передбачено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019, далі Порядок №520), яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку №520).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п. 5 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п. 6 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п.10 Порядку).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на те, що ГУ ДПС у м. Києві неправомірно відмовлено йому у реєстрації спірної податкової накладної, поданої для реєстрації в ЄРПН. Також зазначено, що позивач не відповідає жодному критерію ризиковості, водночас контролюючим органом не зазначено які саме порушення допущені позивачем, яких документів не вистачає чи які не відповідають встановленим вимогам.

Тобто, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач фактично не погоджується із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.09.2022 №3, яке Комісією ГУ ДПС в м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач в межах цієї адміністративної справи не оскаржує рішення регіонального рівня від 09.11.2022 №7593509/43590788, а просить скасувати рішення відповідача, яке прийняте за результатами розгляду скарги на рішення від 09.11.2022 №7593509/43590788.

Доказів оскарження зазначеного рішення від 09.11.2022 №7593509/43590788 про відмову у реєстрації податкової накладної 14.09.2022 №3, в судовому порядку позивачем не надано.

Суд звертає увагу на ту обставину, що рішення, яке просить скасувати позивач, стосується лише відмови в задоволенні його скарги, тому не буде наслідком автоматичного скасування рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788.

Так, Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (підпунктів 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПК).

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Пункт 3 Порядку передбачає, що скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Пунктом 12 вказаного Порядку №1165 визначено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

Згідно п. 17 Порядку №1165 рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Судом встановлено, що ДПС при прийнятті спірного рішення за результатами розгляду скарги позивача, дотримано порядок та строки розгляду, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України та ДПС, як суб`єкт владних повноважень, наділений правом для прийняття рішення про результати розгляду скарги.

Крім цього, суд звертає увагу, що законодавцем закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.

Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку, оскаржуване рішення Державної податкової служби України не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, спірне рішення Державної податкової служби України прийняте за результатами розгляду скарги позивача, не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог - відсутні, оскільки його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постановах від 11.06.2019 у справі № 826/7257/16, 07.02.2020 у справі №826/11086/18, від 03.04.2020 у справі № 826/4114/18 та від 03.09.2020 у справі № 810/5742/15.

Водночас, як вже було встановлено судом, ДПС при прийнятті спірного рішення дотримано порядок, строки розгляду скарги позивача та даний суб`єкт публічного права діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

При цьому, суд звертає увагу, що належним способом захисту, у даному випадку, є звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 09.11.2022 №7593509/43590788 про відмову у реєстрації податкової накладної 14.09.2022 №3 та, як наслідок, вжиття дій щодо реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, розглядаючи даний позов, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Державної податкової служби України були прийнято у відповідності до зазначених вище норм законодавства. У свою чергу, Державна податкова служба України, як суб`єкт владних повноважень, наділена правом для прийняття одного із допустимих рішень за результатами розгляду скарги суб`єкта приватного права.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняті за результатами направлення платником податків засобами електронного зв`язку податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

Отже, рішення про розгляд скарги не порушує права платника податків.

При цьому, невірність суджень посадових чи службових осіб контролюючого органу при застосуванні норм Податкового кодексу України, зроблених ними на основі фактичних даних, на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника, який в цьому випадку не позбавлений права оскаржити в судовому порядку рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

При цьому, оскільки рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної залишається чинним, то вимога позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну є передчасною, тому також не підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у даній справі наведено суду достатніх обґрунтувань та доказів щодо відсутності порушення прав та інтересів позивача спірними рішеннями ДПС України.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 15.05.2024

Суддя Панченко Н.Д.