Постанова

від 16.05.2024 по справі 520/28335/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 р. Справа № 520/28335/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/28335/23

за позовом Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області

до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України Північно-Східного офісу держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-015062-a, яка оголошена та проведена виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (пл. Покровська, буд. 11, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40000, код ЄДРПОУ 41127036) про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-015062-a, яка оголошена та проведена виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 26, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ 33814659).

Стягнуто з Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (пл. Покровська, буд. 11, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40000, код ЄДРПОУ 41127036) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 26, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ 33814659) сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про захист інформації в інформації-телекомунікаційних системах», Закону України «Про публічні закупівлі», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в період з 01.09.2023 по 21.09.2023 здійснювався моніторинг закупівлі (ID моніторингу UA-M-2023-09-01-000009) за предметом: «Капітальний ремонт дороги по вул. Слобожанській, від будинку № 206 до будинку № 210 в м. Люботин Харківської області» (закупівля в електронній системі закупівель: UA-2023- 05-17-015062-a).

За результатами моніторингу виявлені невідповідності тендерної пропозиції учасника вимогам тендерної документації, а саме: у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЛЕГІОНБУД», якого визначено переможцем торгів, надано рішення учасника ТОВ «ЛЕГІОНБУД» від 17.03.2023 № 17-13 та наказ директора ТОВ «ЛЕГІОНБУД» від 17.03.2023 № 314-К «Про призначення Директора ТОВ «ЛЕГІОНБУД», якими підтверджено повноваження ОСОБА_1 щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору про закупівлю.

Учасником ТОВ «ЛЕГІОНБУД» в складі тендерної пропозиції не надано згоду суб`єкта персональних даних згідно вимог чинного законодавства України (директора ТОВ «ЛЕГІОНБУД» ОСОБА_1 ), чим не дотримано вимоги пункту 1.1.1 розділу ІІІ тендерної документації Замовника.

Замовник у тендерній документації, в тому числі в проекті договору, не зазначив вид договірної ціни, а отже, відповідно до умов тендерної документації, договірна ціна вважається твердою.

У пункті 6 розділу ІІІ тендерної документації для підтвердження відповідності тендерної пропозиції вимогам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі), Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерної пропозиції, зокрема, договірної ціни. У складі тендерної пропозиції ТОВ «ЛЕГІОНБУД» міститься договірна ціна, в якій зазначено вид договірної ціни: динамічна, що не відповідає вимогам тендерної документації Замовника.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі контролюючим органом 22 вересня 2023 року було складено висновок, згідно якого замовника зобов`язано: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку шляхом розірвання укладеного за результатами торгу договору, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень).».

Не погоджуючись із вищевказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок відповідача необґрунтований, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ст. 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Пунктом 4 ч. 10 ст. 11 Закону № 922-VIII визначено, що уповноважена особа забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Положеннями п. 18 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII визначено, переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; роботи - розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об`єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно зі статтею 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша статті 22 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; .

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абзац перший частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, серед іншого, у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Частиною шостою статті 33 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Матеріалами справи встановлено, що за наслідками процедури закупівлі Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської ради за предметом «Капітальний ремонт дороги по вул. Слобожанській, від будинку № 206 до будинку № 210 в м. Люботин Харківської області», переможцем торгів визначено ТОВ «ЛЕГІОНБУД».

Однак, за результатами моніторингу закупівлі відповідачем встановлено деякі невідповідності тендерної пропозиції учасника вимогам тендерної документації.

Так, відповідачем у висновку встановлено, що учасник ТОВ «ЛЕГІОНБУД» у складі тендерної пропозиції не дотримав вимог пункту 1.1.1 розділу 3 тендерної документації та не надав у складі тендерних пропозицій згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних осіб, які надають свої персональні дані (учасника або представника учасника, або посадової особи учасника) для забезпечення участі у процедурі відкритих торгів, цивільноправових та господарських відносинах, також учасником не було дотримано вимоги пункту 6 розділу 3 тендерної документації, замовник не зазначив вид договірної ціни.

Відповідно до абз.6 пп.2 п.41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно абз. 1 ч.3 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» володілець персональних даних фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Так, п.1.5 розділу 3 «Тендерної документації» встановлено вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі документи, що підтверджують правомочність на укладання договору про закупівлю та підписання тендерних пропозицій: б) для юридичних і фізичних осіб:

Б-1) довіреність, доручення або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів, пропозиції тендерної документації та договору за результатами процедури закупівлі (якщо інтереси Учасника буде представляти довірена особа.

Б-2) лист-згода на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних осіб, які надають свої персональні дані (учасника або представника учасника, або посадової особи учасника) для забезпечення участі у процедурі відкритих торгів, цивільно-правових та господарських відносинах (форма, наведена у Додатку № 4 до тендерної документації).

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що на виконання даної вимоги в складі тендерної пропозиції ТОВ «ЛЕГІОНБУД» було надано: рішення учасника ТОВ «ЛЕГІОНБУД» від 17.03.2023 № 17-13 та наказ директора ТОВ «ЛЕГІОНБУД» від 17.03.2023 № 314-К «Про призначення Директора ТОВ «ЛЕГІОНБУД», якими підтверджено повноваження ОСОБА_1 щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору про закупівлю.

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», розпорядник персональних даних це фізична чи юридична особа, якій є володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця. Пунктом 2.9. розділу V. «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації встановлено наступне - Факт подання тендерної пропозиції учасником - фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, яка є суб`єктом персональних даних, вважається безумовною згодою суб`єкта персональних даних щодо обробки її персональних даних у зв`язку з участю в процедурі закупівлі, відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI. В усіх інших випадках, факт подання тендерної пропозиції учасником юридичною особою, що є розпорядником персональних даних, вважається підтвердженням наявності у неї права на обробку персональних даних, а також надання такого права замовнику, як одержувачу зазначених персональних даних від імені суб`єкта (володільця).

Отже, тендерною документацією не передбачено надання згоди на обробку персональних даних від усіх осіб, інформація про яких зазначена в тендерній пропозиції учасника. Таким чином, лист згода від Директора ТОВ "ЛЕГІОНБУД" Полянського Ю.А., тендерною документацією не вимагалася.

Відповідно до частини 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем під час здійснення процедури закупівлі не було допущено жодних порушень діючого законодавства у сфері публічних закупівель.

Стосовно зобов`язальної частини висновку, що згідно з висновком за результатами моніторингу відповідач зобов`язує позивача «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного за результатами торгу договору, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України», слід вказати, що такий захід реагування є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідності до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не зазначено про встановленні порушення,що можуть призвести до відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання укладеного за результатами торгу договору, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи ТОВ «ЛЕГІОНБУД» та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі №120/1297/20-а.

Таким чином, вимога про зобов`язання Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного за результатами торгу договору, також є необґрунтованою.

Враховуючи наведене, колегія суддів встановила, що порушення встановленні Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-17-015062-a Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-17-015062-a Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 по справі № 520/28335/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич