Ухвала

від 16.05.2024 по справі 620/679/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/679/24

УХВАЛА

16 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мєзєнцева Є. І. та суддів Епель О. В., Файдюка В. В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИЛА:

Апеляційна скарга подана у строк, встановлений ст. 295 КАС України, за своєю формою та змістом відповідає вимогам, що визначені ст. 296 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою позивачем подано клопотання про виклик свідків у судове засідання.

Згідно частин 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Частиною четвертою статті 308 КАС України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд звертає увагу, що в даному випадку допит свідків є фактично дослідженням нового доказу, проте представник апелянта не надав доказів неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик свідків, оскільки до суду першої інстанції таких клопотань заявлено не було та судом першої інстанції показання свідків не досліджувалися.

Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не встановлено.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття апеляційного провадження та підготовки справи до апеляційного розгляду в порядку, встановленому ст. 306 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 295, 296, 306 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотаня ОСОБА_1 про виклик свідків - відмовити.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Встановити строк до 31 травня 2024 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.

Роз`яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя доповідач Є. І. Мєзєнцев

Суддя В. В. Файдюк

Суддя О. В. Епель