Постанова

від 15.05.2024 по справі 260/8512/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8512/23 пров. № А/857/7002/24 пров. № А/857/8092/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Березюка Д.О.,

представника позивача Митровки Я.В.,

представника відповідача Шовак Я.В.,

представника третьої особи Чемериса Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ», Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» про визнання рішення протиправним та нечинним,

суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 ,

час ухвалення рішення 16.02.2024 року, 15:50 год.,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 26.02.2024 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» про визнання рішення протиправним та нечинним.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди».

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).У задоволенні решти частини клопотання представника позивача відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем не наведено жодного аргументу протиправності року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди». В зв`язку з тим, що до Буштинської селищної ради не надходили пропозиції та зауваження до проекту містобудівної документації, в тому числі і від позивача, погоджувальна комісія не створювалася. Розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проектів містобудівної документації є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації та не становить порушень вимог пункту 4 Порядку №555. Позивач ані до громадських слухань, ані після них не звертався до селищної ради з жодними заявами, клопотаннями, пропозиціями чи зауваженнями, які б могли бути розглянуті у визначеному законом порядку. Формальні неточності у процедурі оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань на веб-сайті селищної ради, не призвели до порушення права позивача на участь в публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, а тому не мали впливу на суть прийнятого рішення. Крім того, у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання". Більше того, позивач в даному спорі не довів своє порушене право.

Не погоджуючись з таким рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішенням Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 16 жовтня 2023 року №438 були затверджені розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Товариству, вирішено укласти договори оренди земельних ділянок, який укладено 31 жовтня 2023 року. Тобто оскаржуване рішення селищної ради вичерпало свою дію шляхом виконання. Відтак, на підставі вищевказаних норм у них виникло цивільне право користування земельними ділянками, а тому спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, громадські слухання не визнавалися такими, що не відбулися або такими, що були проведені з порушеннями. Більше того, позивач в даному спорі не довів своє порушене право.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення клопотання про стягнення судових витрат повністю, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги тим, що позивачем понесено витрати в розмірі саме 27578 грн. на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу третьої особи підтримала, апеляційну скаргу позивача заперечила, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу відповідача підтримав, апеляційну скаргу позивача заперечила, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ», Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області заперечив, апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення суду першої інстанції підтримав, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року залишити без змін, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року скасувати, задоволивши повністю клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ», Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області слід задовольнити частково, а в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що Рішенням Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422«Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди» (далі - оскаржуване рішення)затверджено детальний план території з метою визначення функціонального призначення земельної ділянки та відведення земельної ділянки у користування Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ»(далі - ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ»)на умовах оренди у межах с. Новобарово ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і спору об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (а.с.16-21).

Також оскаржуваним рішенням та у зв`язку із затвердженням детального плану надано дозвіл ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (розташованих у межах затвердженого детального плану) з метою подальшої передачі в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Згідно пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,детальний план території одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, щосклад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 35 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926) (далі - Порядок № 926),виконавчий органсільської,селищноїі міськоїради, Київська та Севастопольська міські держадміністраціїє замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні(комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі замовник),який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідноїсільської,селищної, міськоїради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, щодетальний план території розглядається і затверджуєтьсясільською,селищною, міськоюрадою протягом 30 днів з дня його подання.

У відповідності до приписів частини першої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, щогромадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною другою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, щозатвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті,без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Згідно змісту частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, щозамовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1)оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документаціїна місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2)оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3)реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектівмістобудівної документації на місцевому рівні;

4)проведення громадських слухань щодо проектівмістобудівної документації на місцевому рівні;

5)узгодження спірних питань між громадськістю і замовникамимістобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6)оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною четвертою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Згідно п. 7-8 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2021р. за № 555 (далі - Порядок № 555)),громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Інформація про проведення громадських слухань(час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком)оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні(в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.

Інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості:

- рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

- завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;

- відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення;

- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них;

- інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях;

- інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження);

- матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.

Згідно частини сьомої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

Пунктом 10 Порядку № 555 встановлено, що на початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань.

Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.

У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також: розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.06.2018 у справі №826/4504/17.

Аналізуючи зміст вищенаведених законодавчих норм, які регламентують порядок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, слід дійти висновку, що чинне законодавство передбачає цілу низку заходів, які мають на меті широку участь громадськості у прийнятті рішень з питань що стосуються розробки містобудівної документації, забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури прийняття таких рішень, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.

З урахуванням вищенаведеного нормативного регулювання процедури затвердження детального плану території, а також правових висновків Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач допустив наступні порушення процедури затвердження детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади:

Так, відповідач не забезпечив своєчасного оприлюднення прийнятого рішення про розроблення детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади, яке було прийнято 22 грудня 2022 року за № 317 на першому пленарному засіданні 11 сесії Буштинської селищної ради VIII скликання (а.с.22-25), що є порушенням пункту 1 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідне рішення було опубліковано тільки 19 травня 2023 року вже разом із частиною проекту детального плану території.

Відповідач не забезпечив оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті повного проекту детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади.

Так, на офіційному веб-сайті відповідача за посиланням - https://bushtyn.ska- gromada.goy.ua/news/16873231 13/ розміщено частину проекту детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади (а.с.29-59), яка містить тільки текстові матеріали (пояснювальну записку та рішення відповідача про розроблення проекту детального плану).

Водночас у відповідності до вимог частини п`ятої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Ні графічні матеріали, ні інші складові частини проекту детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади (які наведені у переліку на сторінці 2 опублікованої на веб-сайті відповідача частини такого детального плану) відповідач не опублікував, а також не забезпечив вільний доступ до такої інформації громадськості, що є порушенням пункту 1 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також відповідач не забезпечив належне проведення громадських слухань щодо проекту відповідного детального плану території.

Всупереч п. 7 Порядку № 555 відповідач не оприлюднив інформацію про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань) на власному офіційному веб-сайті (https://bushtynska-gromada.gov.ua/) за п`ять днів до проведення таких слухань.

Як вбачається із протоколу громадських слухань від 21 червня 2023 року (а.с.26-28) «публікація про початок процедури прийняття пропозицій громадськості щодо даного детального плану території була у газеті «Закарпатські оголошення» № 20 від 19 травня 2023 року (а.с.140-143) та в газеті «Робота гроші» № 20 від 19 травня 2023 року (а.с.136-139). Про будь-яку публікацію на офіційному веб-сайті селищної ради чи на інших ресурсах не вказується.

Разом з тим, «Повідомлення про оприлюднення документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку: Детальний план території з метою визначення функціонального призначення земельної ділянки у користування TOB «ЗEЛEHA ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» на умовах оренди в урочищі «Рит», с. Новобарово, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, було опубліковано на сайті Закарпатського обласного центру громадського здоров`я за посиланням https://phc.uz.ua/povidomlennia-pro-oprvliudnennia-dokumenta-derzhavnoho-planuvannia-ta-zvitu- pro-stratehichnu-ekolohichnu-otsinku-detalnvj-plan-tervtorii-z-metoiu-vyznachennia-funktsionalnoho-pryznachennia-zemelnoi-di/ (а.с.60).

Аналіз змісту вказаного повідомлення свідчить про його невідповідність вимогам, які передбачені пунктом 8 Порядку № 555, оскільки воно не містить: інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях, оскільки зазначене приміщення Буштинської селищної ради не є доступним у вихідні дні та неробочий час.

З протоколу громадських слухань вбачається, що «За час наданий для прийняття пропозицій та зауважень стосовного даного детального плану до Буштинської селищної ради відповідні не надходили, а на питання які не стосуються детального плану відповіді буде надано селищним головою до таких відносяться електронні листи, які надійшли на електронну адресу Буштинської селищної ради та письмової заяви гр. ОСОБА_3 ».

Водночас у протоколі не зазначається з яких підстав заяву громадянина ОСОБА_3 було кваліфіковано як таку, що не стосується детального плану.

Крім того, у протоколі зазначається, що «Під час виступу було задано питання депутатом Буштинської селищної ради ОСОБА_4 про те, що на землях в с. Вонігово від межі с. Новобарово ймовірно розміщені ділянки які перебувають в приватній власності (державні акти старого зразка), які не винесено в натуру та не розроблено технічної документації. Також: вніс пропозицію включити в даний проект детального плану квартал забудови для надання земельних ділянок жителям с. Новобарово для будівництва житлових будинків».

Разом з тим, протокол громадських слухань не містить будь-яких рішень щодо вказаної пропозиції та зауваження учасника громадських слухань - депутата Буштинської селищної ради ОСОБА_4 ..

Так само у протоколі відсутні відомості про утворення погоджувальної комісії, хоча її утворення було обов`язкове відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 10 Порядку № 555, оскільки виникли спірні питання, які були висловлені ОСОБА_4 та не були враховані відповідачем.

При цьому обов`язок щодо врахування пропозицій та їх узгодження через погоджувальну комісію був покладений на замовника положеннями законодавства, а саме: пунктами 3 та 5 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Наведене також може бути актуальним й щодо заяви ОСОБА_3 , залежно від її змісту.

Вищевказані моменти порушень процедури проведення громадських слухань безпосередньо свідчать про порушення відповідачем пунктів 3-5 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також відповідач не забезпечив оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади, що є порушенням пункту 6 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Наведене є логічним наслідком порушення відповідачем процедури проведення громадських слухань та неврахування пропозицій та зауважень учасників таких громадських слухань.

Відтак, при прийнятті рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди» не було дотримано процедуру затвердження детального плану території у частині опублікування проекту такого детального плану, процедуру проведення громадських слухань у частині порядку оголошення про їх проведення, розгляду та врахування пропозицій громадськості), а це своєю чергою с прямим порушенням ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (затвердження на місцевому рівні містобудівної документації. ... без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється) та відповідно підставою для визнання відповідного рішення протиправним.

Згідно зі статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:нормативно-правовий акт- акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;індивідуальний акт -акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або мас визначений строк.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки:

а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки;

б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів;

в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією;

г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів;

д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, щодетальний план території одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 ч. 1 статті 1); в свою чергумістобудівна документація- затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

При цьому аналіз положень ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що детальний план відповідної частини території містять правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту або його частини.

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (його частини), тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Верховний Суд вже розглядав справи, в яких аналізував правову природу містобудівної документації як правового акту та, відповідно, особливості розгляду судом справ цієї категорії.

Зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 363/3786/17, від 16.10.2019 у справі №363/3101/17 Велика Палата Верховного Суду, а також у постановах від 03.02.2020 у справі № 826/16737/18, від 14.07.2021 у справі № 260/20/19, від 20.09.2021 у справі № 809/1806/16 Верховний Суд дійшов висновку, що детальний план території, як і генеральний план населеного пункту, за своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, є нормативно-правовим актом.

У зв`язку із наведеним, рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди» є нормативно-правовим актом.

У поясненнях третя особа вказує, що рішення Буштинської селищної ради № 317 від 22 грудня 2022 року «Про розроблення детальних планів території в населених пунктах в межах Буштинської селищної територіальної громади» нібито було оприлюднене на веб-сайті Буштинської селищної ради, а також в роздрукованому вигляді вказане рішення тривалий час з грудня 2022 року нібито розміщувалось в приміщенні Буштинської селищної ради на стенді оголошень.

Жодні докази, які б підтверджували такі твердження, ні третя особа, ні відповідач, до суду не надали, а відтак такі твердження є необґрунтованими.

На офіційний веб-сайт відповідача (https://bushtynska-gromada.gov.ua/) публікації відповідного рішення не має.

Третя особа у поясненнях зазначає, що твердження позивача про незабезпечення селищною радою належного проведення громадських слухань нібито спростовуються самим фактом проведення таких слухань.

Незаперечним є факт, що відповідно до протоколу громадських слухань присутніх було 158 осіб.

Однак, громадські слухання проводяться у конкретному визначеному порядку, недотримання якого має наслідком їх неналежність.

Відтак,неналежність та формальність проведення громадських слухань, як складової процедури громадського обговорення, свідчить й про необґрунтованість прийняття рішенняпро затвердження предмета таких громадських слухань (детального плану території).

Третя особа зазначає, що пункт 2 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»не зобов`язує замовника(у даному випадку Буштинську селищну раду)оприлюднювати графічну частину проекту детального плану території.

Таке тлумачення третьою особою відповідної норми є безпідставним, оскільки така норма безпосередньо вимагає від замовника опублікувати проект містобудівної документації на місцевому рівні, а не якусь його частину.

Натомість, як вже зазначалось судом, детальний плай території (як і його проект) має включати графічну частину. Такі складові графічної частини детального плану, як схема розташування території у планувальній структурі населеного пункту, план існуючого використання території, план червоних ліній, безпосередньо впливають на можливість мешканців відповідного населеного пункту визначити вплив планувальної організації та розвитку території на їх права та інтереси, оскільки дозволяють наочно ознайомитися із фактичним розташуванням відповідної території, її розміром, поширенням і т. д.

Посилання третьої особи на те, щооприлюднення таких графічних матеріалів щодо об`єкта енергетики в умовах воєнного стану становить істотну суспільну небезпеку і прямо заборонено постановою НКРЕКП за № 349 від 26.03.2022р. є недоречним. Зокрема на момент затвердження детального плану, жодні об`єкти енергетики на відповідній території не розташовувалися.

Твердження третьої особи про необхідність врахувати обмеження щодо оприлюднення (опублікування) відомостей, які містяться в графічних матеріалах з Державного земельного кадаструвідповідно до постанови Кабінету Міністрів України за № 564 від 07 травня 2022 року «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» такожє недоречними, оскільки положення вищевказаної постановитількипередбачають обмеження щодо доступу до даних Державного земельного кадастру, а не заборону.

Загальновідомою інформацією є графік роботи Буштинської селищної ради, а саме: в будні з 08:00 год. по 17:00 год., субота й неділя вихідні дні, дана інформація підтверджується відомостями розміщеними на офіційному сайті відповідача.

Суд наголошує, що вільний доступ передбачає можливість ознайомитися із проектом детального плану без отримання якогось певного дозволу, у тому числі у вихідні дні та в неробочий час. Однак, отримання доступу до проекту детального плану у вихідні дні та в неробочий час за рішенням ради на підставі звернення (клопотання) особи, як про це стверджує третя особа, не можна трактувати як вільний доступ до такого проекту. Ба більше, третя особа так і не заперечила, що фактично вільний доступ до проекту детального плану був відсутній у вихідні дні та неробочий час, обмежившись тільки посиланням на недоведеність позивачем робочого графіку відповідача.

Щодо факту присутності на громадських слуханнях 158 членів громади не свідчить про належне повідомлення громадськості (мешканців громади) про проведення громадських слухань.

Обставина належності повідомлення громадськості про проведення громадських слухань має бути підтверджена належними доказами, якими є, зокрема: витяги з офіційного веб-сайту замовника про опублікування відповідної інформації у визначеному постановою від 25 травня 2011 року № 555 обсязі за 5 днів до проведення таких слухань; копії інформаційних повідомлень про проведення громадських слухань також в обсязі, що визначений постановою від 25 травня 2011 року № 555.

Щодо заперечень третьої особи в контексті виступу депутата Буштинської селищної ради - Терпака І.В. на спірних громадських слуханнях, тодійсно таке за його змістом доцільно вважати зауваженням, а не пропозицією.

Разом з тим, наведене не спростовує обов`язок замовника зареєструвати таке зауваження та прийняти рішення про врахування чи відхилення такого зауваження.

Ігнорування зауваження є неприпустимим та суперечить меті проведення як громадських слухань, так і в цілому процедури громадського обговорення.

Що стосується твердження третьої особи про те, що перебування в межах детального плану територій земель приватної власності не є перешкодою для розробки, розгляду та затвердження містобудівної документації та не може порушити будь-яке речове право на землю, то таке є необґрунтованим та відхиляється судом, оскільки третя особа не враховує, що на підставі детального плану у державному земельному кадастрі формуються окремі земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, які будуть віднесені до комунальної власності.

В свою чергу, новосформовані земельні ділянки можуть бути сформовані шляхом накладення на земельні ділянки приватної власності, відомості про які не внесено до земельного кадастру або до державного реєстру речових прав, що може мати наслідком виникнення у майбутньому спорів щодо права власності на такі земельні ділянки.

За належного проведення громадських слухань, відповідач мав би забезпечити створення погоджувальної комісії, яка б мала перевірити обґрунтованість такого зауваження та прийняти щодо нього конкретне рішення.

У цьому контексті також абсолютно безпідставним є твердження відповідача про те, що територія, на яку розроблявся детальний план розташована поза межами населених пунктів, а отже зауваження депутата перебувало поза межами як компетенції громадських слухань, так і, в цілому, питання розгляду конкретної містобудівної документації.

Дане твердження відхилено судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем затверджувалася проектна документація детального плану території в межах села Новобарово, урочище «Рит».

Частиною сьомою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що формулювання «може утворюватися» пов`язано з тим, що така комісія може не утворюватися у випадку відсутності пропозицій та зауважень.

Разом з тим, абзацом 3 пункту 10 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (постанова КМУ під 25 травня 2011 № 555) імперативно передбачає, що у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Тобто за наявності зауважень та неможливості безпосереднього врахування їх замовником, створення погоджувальної комісії є обов`язковим.

У поясненнях третьої особи стверджується про те, що селищною радою обґрунтовано не було забезпечено оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту детального плану території в межах с. Новобарово, ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади, оскільки, як вбачається з Протоколу громадських слухань «...За час наданий для прийняття пропозицій та зауважень стосовно даного Детального плану до Буштинської селищної ради відповідні не надходили...».

Однак підставою даного позову є фактична обставина - не оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості, що в свою чергу є логічним наслідком порушення відповідачем процедури проведення громадського обговорення, а отже її треба розглядати у зв`язку з усіма порушеннями відповідачем процедури громадською обговорення проекту детальною плану території, зокрема через призму неналежною оприлюднення детальною плану, повідомлення про проведення громадських слухань, ненадання вільного доступу до проекту містобудівної документації.

Необхідно розрізняти поняття «громадське обговорення» та «громадське слухання ».

Так, громадське слухання є лише частиною процедури громадського обговорення, яка визначена частиною третьою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В свою чергу, всі етапи громадського обговорення проекту детального плану території є взаємопов`язаними між собою та відповідно порушення щодо оприлюднення проекту детального плану має автоматичним наслідком порушення врахування та узгодження пропозицій громадськості, а порушення порядку оприлюднення інформації щодо проведення громадських слухань має наслідком порушення порядку проведення таких громадських слухань.

З цих же підстав необґрунтованим є твердження третьої особи про те, що позовна заява зводиться, по суті, до оскарження процедури громадських слухань, незгоди позивача з просторово-планувальними рішеннями детального плану території, а не з ухваленим рішенням Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року № 422.

Так, проведення належним чином громадських слухань, оприлюднення належним чином проектів містобудівної документації, врахування та узгодження пропозицій (зауважень) громадськості та інші дії замовника проектної документації, які передбачені статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є тими юридичними фактами, які підлягали перевірці судом у даній адміністративній справі, оскільки вони складають процедуру громадського обговорення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Саме недотримання замовником вимог щодо громадського обговорення проекту детального плану території й зумовлює протиправність оскаржуваного рішення про затвердження відповідного детального плану, оскільки частиною другою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» імперативно передбачено, щозатвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Колегія суддів наголошує, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, а отже на нього поширюються положення частини другої статті 245 КАС України, згідно якої, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Колегія суддів зазначає, що позивач очевидно є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржуване рішення у разі залишення його судом чинним, а отже наділений правом оскаржувати такий.

Доводи третьої особи про те, що «жодних доказів негативного випливу сонячної електростанції, якої на даний момент ще навіть не існує, позивач не навів», є недоречними, оскільки порушення прав позивача обумовлюється наявністю затвердженого з порушенням закону детального плану території у населеному пункті, в якому позивач проживає.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача що позивач не є суб`єктом вищевказаних правовідносин, оскільки статтею 55 Конституції України встановлено, щокожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналізуючи положення пункту 4 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідач зазначає, що зміст наведеної норми свідчить про те, що законодавством визначено два способи оприлюднення проектів містобудівної документації, які не є взаємовиключними, а саме: 1) через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території; 2) шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації».

У цьому ж аспекті відповідач посилається на висновки Верховного Суду про те, що «розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проектів містобудівної документації є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації та не становити порушень вимог пункту 4 Порядку №555» (постанови від 26.09.2023 у справі №380/14969/21, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 03.04.2019 у справі №509/4722/16-а, від 13.03 2020 у справі №320/6466/18).

Водночас такі висновки Верховного Суду є абсолютно нерелевантними до цієї справи та правовідносин, які виникли у даній справі, оскільки стосувалися минулої редакції Порядку № 555, яка вже не була чинна на момент настання спірних у даній справі правовідносин.

Пункт 4 Порядку № 555 на час виникнення спірних у цій справі правовідносин взагалі вже мав іншу редакцію та предмет регулювання,і навіть на момент його чинності - такий пункт регулював тільки порядок опублікування рішений про наданий дозволу па розробку проекту містобудівної документації.

Разом з тим, питання оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні на момент настання спірних правовідносин було врегульовано безпосередньо Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: пунктом 2 частини третьої статті 21 вказаного Закону, який безальтернативно передбачав і передбачає, що замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Водночас, як підтверджується безпосередньо долученими до відзиву відповідача видруківками газет «Закарпатські оголошення» № 20 від 19.05.2023 року та «Робота гроші» № 20 від 19.05.2023 року - інформаційні повідомленим Буштинської селищної ради у таких засобах масової інформації взагалі не містить інформуванні про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дані проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами спірного детального плану території. Так само на офіційному веб-сайті Буштинської селищної ради не опубліковано повного проекту відповідного детального плану, що не заперечується відповідачем.

Відтак, у цій частині заперечення відповідача ґрунтуються на неправильному визначенні нормативного регулювання спірних правовідносин, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо твердження відповідача, оголошення про проведення громадських слухань по розробці детального плану було опубліковано ним одразу в двох виданнях - газеті «Закарпатські оголошення» випуск від 19.05.2023 №20 та «Робота Гроші» від 19.05.2023р. №20, суд зазначає таке.

Зазначені оголошення містили інформацію про назву містобудівної документації, її замовника, місце ознайомлення з проектом, розміщення матеріалів проекту на сайті селищної ради, дату та місце проведення слухань (21.06.2023). Крім того, оголошення, текст якого додано до проекту детального плану території в роздрукованому вигляді розміщувалось в приміщенні Буштинської селищної ради за адресою смт. Нуштиио, вул. Головна 91 на стендах оголошень.

Наведеними твердженням відповідач тільки підтвердив те, що таке оголошення не відповідає вимогам, які передбачені пунктом 8 Порядку № 555, оскільки воно не містить інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та н неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту, містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях, оскільки зазначене приміщення Буштинської селищної ради не є доступним у вихідні дні та неробочий час.

Долучені до відзиву видруківки газет «Закарпатські оголошення» № 20 від 19.05.2023 року та «Робота гроші» № 20 від 19.05.2023 року тільки підтвердили припущення позивача, що разом із такими повідомленнями не були опубліковані матеріали щодо проекту детального плану, як того вимагають положення пункту 8 Порядку № 555.

Окрім того, відповідні інформаційні повідомлення у газетах «Закарпатські оголошення» № 20 від 19.05.2023 року та «робота гроші» № 20 від 19.05.2023 не містить й інших відомостей, які вимагаються пунктом 8 Порядку № 555, зокрема: відомості про рішення селищної ради про розроблення проекту містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації; відомості про час (місце та дата вказані) проведення громадських слухань та умови участі у них; відомості про посадову особу замовника, відповідальну за забезпечення розгляду пропозицій (зауважень) та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження).

З урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин в адміністративному судочинстві вказані обставини враховані судом при оцінці законності оскаржуваного рішення про затвердження детального плану території, в свою чергу підтверджують протиправність такого у даному конкретному випадку.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що будь-які твердження відповідача про те, що ним було забезпечено належний доступ громадськості до проекту спірного детального плану, а також забезпечено належне повідомлення про проведення громадського обговорення такого проекту (у тому в аспекті проведення громадських слухань) є недоречними та необґрунтованими, не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача про те, в оголошеннях про проведення громадського обговорення проекту Детального плану, опублікованих відповідачем у газеті «Закарпатські оголошення» випуск від 19.05.2023 №20 та «Робота Гроші» від 19.05.2023 №20, було зазначено про можливість подання пропозицій (зауважень) до проекту, а також зазначено дату проведення обговорення 21.06.2023 не повністю відповідає дійсності, оскільки жодних пропозицій таке оголошення не містить.

Разом з тим сама можливість подавати пропозиції та зауваження до проекту детального плану без доступу до фактичного змісту такого проекту є ілюзорною та не забезпечує реалізацію мети інституту громадських обговорень.

Без аналізу змісту проекту спірного детального плану надати певні обґрунтовані зауваження та пропозиції є неможливим.

Щодо посилання відповідача на те, що Законом України від 12.05.2022р. № 2259-IX «Про внесення змій до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» зупинено на період дії воєнного стану поширення на акти органів місцевого самоврядування положень п. 3 ч. 1 та ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (щодо обов`язку оприлюднювати такі акти та їх проекти), то таке посилання відхиляється судом у зв`язку із наступним.

Закон України № 2259-ІХ не скасовує на період дії воєнного стану обов`язок органу місцевого самоврядування дотримуватися власного регламенту та встановленого порядку прийняття рішень, у тому числі обов`язок оприлюднювати прийняті рішення.

Таким чином, вищевказаний закон жодних обов`язків відповідача щодо забезпечення належного проведення громадського обговорення проектів містобудівної документації, та тим паче не нівелює обов`язку відповідача оприлюднити проект такої містобудівної документації, яка сама по собі не є актом органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний плай території одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Судом встановлено в ході розгляду даної справи, що відповідач не дотримався встановленого порядку розробки та затвердження проекту детального плану території з метою визначення функціонального призначення земельної ділянки та відведення земельної ділянки у користування Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» на умовах оренди у межах с. Новобарово ур. «Рит» та за межами населених пунктів Буштинської територіальної громади, оскільки такий виготовлено та затверджено з порушенням вимог статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відтак як відповідач не забезпечив своєчасного оприлюднення прийнятого рішення про розроблення детального плану території, не забезпечив оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті повного проекту детального плану (а тільки його частини), не забезпечив належне проведення громадських слухань щодо проекту відповідного детального плану території (у частині оприлюднення інформації про проведення громадських слухань. врахування пропозиції та зауважень громадськості, оприлюднення результатів розгляду пропозицій).

За наведених обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 в частині затвердження детального плану території підлягають задоволенню.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі № 380/142/20 наголошував, що наслідком допущених при проведенні громадських слухань порушень є саме скасування рішення про затвердження детального плану. При цьому, з огляду на нормативну правову природу такого рішення (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 363/3786/17, від 16.10.2019 у справі №363/3101/17, від 03.02.2020 у справі № 826/16737/18, від 14.07.2021 у справі № 260/20/19, від 20.09.2021 у справі № 809/1806/16), рішення про затвердження детального плану не вичерпується після його застосування. Відтак, оскарження рішення про затвердження детального плану навіть після укладення договорів оренди відповідних земельних ділянок є належним та ефективним способом захисту.

Щодо оскарження пп.2-4 рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди», колегія суддів зазначає наступне.

На виконання вищевказаного рішення ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» уклало договори щодо розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в оренду товариству, оплатило вказані роботи та погодило таку проектну документацію у значеному законом порядку. Дозвіл на розробку проектів землеустрою був реалізований.

Так, рішенням сесії Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 16 жовтня 2023 року №438 були затверджені розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Товариству; було вирішено укласти договір оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2124455300:01:003:2272, 2124485000:04:006:0039, 1124485000:04:007:0098, 2124485000:04:006:0040, 1124485000:04:002:0053, 1124485000:04:007:0105, 2124485000:04:001:0050, 2124485000:04:007:0097, 2124485000:04:007:0104, 2124485000:04:007:0106, 2124485000:04:007:0102, 2124485000:04:006:0038, 2124485000:04:007:0100, 2124485000:04:007:0099, 2124485000:04:007:0101, 2124485000:04:007:0103.

31 жовтня 2023 року між Буштинською селищною радою Тячівського району закарпатської області та ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» був укладений договір оренди землі (земельних ділянок) з кадастровими номерами 2124455300:01:003:2272, 2124485000:04:001:0050, 2124485000:04:006:0038,2124485000:04:006:0039, 2124485000:04:007:0097, 2124485000:04:007:0100,2124485000:04:007:0098, 2124485000:04:007:0104 2124485000:04:007:0099,2124485000:04:006:0040, 2124485000:04:007:0106, 2124485000:04:007:0101,2124485000:04:002:0053, 2124485000:04:007:0102, 2124485000:04:007:0103, 2124485000:04:007:0105 і Товариством були набуті у користування на правах оренди земельні ділянки. Відповідне речове право було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, п.2., п.3. та п.4. Рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за №422 «Про затвердження загального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди» вичерпало свою силу шляхом виконання.

Крім того, на підставі вищевказаних норм у ТОВ «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ» виникло цивільне право користування земельними ділянками, в зв`язку з чим розглядати питання про визнання протиправними і нечинними положень оскаржуваного рішення сесії Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за №422 в цій частині слід в порядку цивільного судочинства у випадку оскарження договору оренди.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/8512/23 слід скасувати та провадження в справі закрити.

Вирішуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вимог частини першої статті 132 КАС Українисудові витрати складаютьсяіз судового збору тавитрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до приписів частини першої статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно змісту частини четвертої статті 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 134 КАС Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірниміз:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, щорозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.Порядок обчислення гонорару(фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощовизначаються в договорі про надання правової допомоги.При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.Гонорар має бути розумнимта враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного, вбачається, щоадвокатський гонорар може існуватив двох формах -фіксований розмір та погодинна оплата.Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що25 вересня 2023 року між позивачем та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» укладено договір про надання правової допомоги№ б/н (далі Договір) (том ІІ, а.с.6-9).

Згідно пункту 3.1.4 Розділу 3 ДоговоруКлієнт зобов`язаний, зокрема своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Виконавця, в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

В свою чергу пунктом 4.1.4. Розділу 4 Договору встановлено, щоВиконавець має право одержувати оплату за надані послуги на умовах встановлених даним Договором.

Розділом 5 Договору передбачено Вартість послуг.

Так, згідно пунктів 5.1, 5.2, 5.3 та 5.4 Розділу 5 за послуги згідно з цим ДоговоруКлієнт сплачує Виконавцю гонорар в наступних розмірах:

- 1800 грн за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання;

- 1500 грн. за одну годину роботи партнера Об`єднання;

- 1200 грн. за одну годину роботи адвоката Об`єднання;

- 1000 грн. за одну годину роботи помічника адвоката Об`єднання.

Надання послуг у справах особливої складності за домовленістю сторін може оплачуватись у розмірі, що встановлюється додатковою угодою між сторонами.Надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються Виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі. Такі акти Клієнт негайно зобов`язаний підписувати, та направляти на адресу Виконавця. Послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень та у повному обсязі у разі надання (надіслання) клієнту підписаного виконавцем акту наданих послуг, якщо клієнт не надав письмових обґрунтованих заперечень про факт, обсяг та якість наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Розділом 6 Договору передбачено порядок розрахунків.

Так, згідно пунктів 6.1 та 6.2 Розділу 6,оплата виконуванихВиконавцемробіт (наданих послуг) здійснюєтьсяКлієнтомпротягом трьох робочих днів з моменту отримання рахункуВиконавця.Грошові розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування Клієнтом відповідних грошових сум зі свого поточного рахунку на поточний рахунок Виконавця у банківській установі,або готівкою.

Адвокат Митровка Ярослав Васильович є учасником-партнером адвокатського об`єднання «Греца і Партнери», що підтверджується підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 Розділу 11 Статуту Адвокатського об`єднання «Греца і Партнери» (нової редакції), затвердженого Загальними Зборами учасників Адвокатського об`єднання оформленого протоколом 22/1/20 від 22 грудня 2020 року (том ІІ, а.с.21-24).

Судом встановлено, що згідно Детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи № 260/8512/23 у суді першої інстанції адвокатом ОСОБА_5 надано наступні види робіт (послуг) із зазначенням їх вартості погодинно:

1) за аналіз судової практики в аспекті права на судове оскарження рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про затвердження детального плану території як нормативно-правового акту в сумі 2760,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 1,84 (год.), вартість за годину 1500,00 грн. );

2) за підготовку позовної заяви про оскарження рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18.08.2023 № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу па розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди»в сумі 9000,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 6,00 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

3) за оформлення для подання до суду позовної заяви про оскарження рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18.08.2023 № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди», в сумі 1005,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,67 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

4) за підготовку адвокатського запиту в інтересах ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради щодо надання копії аудіовізуального запису громадських слухань, які відбулися 21.06.2023р. в сумі 510,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,34 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

5) за поштові витрати: відправка адвокатського запиту в інтересах ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради щодо падання копії аудіовізуального запису громадських слухань, які відбулися 21.06.2023р. в сумі 51,00 грн.;

6) за аналіз пояснень ТОВ «Зелена Енергія Карпат» у справі № 260/8512/23 та підготовку до суду додаткових пояснень у контексті заперечень третьої особи проти задоволення позовних вимогв сумі 5130,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 3,42 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

7) за поштові витрати: відправка іншим учасникам у справі № 260/8512/23 додаткових пояснень від 02.11.2023 у контексті заперечень третьої особи проти задоволення позовних вимог в сумі 46,00 грн.;

8) за підготовку клопотання про перехід до розгляду справи № 260/8512/23 у порядку загального позовного провадження та зобов`язання відповідача опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового актав сумі 375,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,25 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

9) за подання до суду додаткових пояснень та клопотання про перехід до розгляду справи №260/8512/23 у порядку загального позовного провадження та зобов`язання відповідача опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта в сумі 435,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,29 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

10) за представництво з метою участі у судовому засіданні, призначеному на 03.11.2023 (вихід до суду, засідання не проводилось у зв`язку із відкладенням) в сумі 510,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,34 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

11) за представництво з метою участі у судовому засіданні, призначеному на 04 грудня 2023 року в сумі 375,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,25 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

12) за аналіз відзиву Буштинської селищної ради на позовну заяву у справі № 260/8512/23 та підготовка додаткових пояснень у контексті заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог в сумі 4200,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 2,80 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.);

13) за поштові виграти: відправка іншим учасникам справи додаткових пояснень № 2 ОСОБА_1 у справі № 260/8512/23 в сумі 46,00 грн.;

14) за підготовку додаткових пояснень № 3 у справі № 260/8512/23 щодо видруку з електронної пошти відповідача з колективним зверненням громадян с. Новобарово від 20.06.2023 рокув сумі 750,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,50 (год.), вартість за годину 1500,00 грн. );

15) за представництво у судовому засіданні у справі № 260/8512/23 від 16.02.2024. в сумі 1635,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 1,09 (год.), вартість за годину 1500,00 грн. );

16) за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/8512/23 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогув сумі 750,00 грн. (витрачений адвокатом час на послугу 0,50 (год.), вартість за годину 1500,00 грн.) (том ІІ, а.с.4, 5).

На підтвердження наданих адвокатських послуг та здійсненої оплати таких представником позивача надано суду: рахунки, акти виконаних робіт та документи про оплату (том ІІ, а.с.10-20).

Згідно платіжної інструкції позивачем сплачено на рахунок адвокатського об`єднання 27578,00 грн. (том ІІ, а.с.20).

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у додатковому рішенні від 25 січня 2019 року (справа №9901/350/18), у додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), у постанові від 15 травня 2018 року (справа №821/1594/17) та у постанові Великої Палати у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа №826/1216/16).

Предметом позову була оскарження рішення відповідача щодо затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 р. по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначений адвокатом в Детальному описі наданих нам обсяг робіт (послуг) суми та час витрачений на них адвокатом, на переконання суду, не відповідає рівню складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, враховуючи співмірність ціни позову та заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, вимог, які задоволені судом (судом апеляційної інстанції) та з врахуванням письмових заперечень відносно суми гонорару, вірними є висновки суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн..

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та нечинним пп.2-4 рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди», і в цій частині провадження в справі слід закрити. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/8512/23 та додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі № 260/8512/23 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ КАРПАТ», Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/8512/23 в частині визнання протиправним та нечинним пп.2-4 рішення Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 серпня 2023 року за № 422 «Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди», скасувати та в цій частині прийняти постанову, якою провадження в справі закрити.

В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 260/8512/23 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі № 260/8512/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року.