Ухвала

від 02.05.2024 по справі 361/9073/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/9073/23

провадження № 1-кс/361/831/24

02.05.2024

У Х В А Л А

Іменем України

02 травня 2024 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112130000073 від 14.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

30.04.2024 р. до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112130000073 від 14.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112130000073 від 14.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Великодимерської ОТГ Броварського району здійснює господарську діяльність в сфері сільського господарства державне підприємство «Племінний завод « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ 00849652, Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2).

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 02.06.2020 (далі Статут) державне підприємство «Племінний завод «Плосківський» (код ЄДРПОУ 00849652. Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2) є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - Суб`єкт управління Підприємством).

Наказом в.о. голови Фонду державного майна України № 474 від 13.03.2023 ОСОБА_5 призначено на посаду директора державного підприємства «Племінний завод «Плосківський».

Відповідно Статуту виконавчим органом Підприємства (одноосібним) є Директор, який є посадовою особою.

Суб?єкт управління Підприємством та Директор діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначаються цим Статутом та законодавством.

Управління Підприємством здійснюється його Директором, який підзвітний Суб?єкту управління Підприємством.

Відповідно до п. 10.14. Статуту Директор діє в інтересах та від імені Підприємства в межах, передбачених законодавством, цим Статутом та іншими актами Підприємства, рішеннями Суб?єкта управління Підприємством.

Директор представляє інтереси Підприємства перед юридичними та фізичними особами, державою, державними та громадськими установами, органами й організаціями, вчиняє від імені та на користь Підприємства господарські зобов`язання (правочини), інші юридично значимі дії, приймає рішення, обов`язкові для виконання всіма працівниками Підприємства.

Директор розпоряджається коштами, майном та майновими правами Підприємства у межах, що встановлені цим Статутом, внутрішніми нормативними документами Підприємства, рішеннями Суб`єкта управління Підприємством.

До компетенції Директора належить вирішення всіх питань, пов?язаних з управлінням поточною діяльністю Підприємства, що охоплює юридичні та фактичні дії, які здійснюються у внутрішній та зовнішній сфері діяльності Підприємства, крім питань та дій, що належать до компетенції Суб?єкта управління Підприємством, в тому числі і виключної компетенції Суб?єкта управління Підприємством.

Таким чином, ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у державному підприємстві «Племінний завод «Плосківський» (код ЄДРПОУ 00849652) та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Метою діяльності Підприємства є змішане сільське господарство. Проведення будь-яких видів виробничо-комерційної діяльності не заборонених чинним законодавством України.

Основним видом діяльності Підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Предметом діяльності підприємства є:

(1) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур,

(2) розведення великої рогатої худоби молочних порід;

(3) розведення овець і кіз;

(4) змішане сільське господарство;

(5) оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

(6) оптова торгівля м?ясом і м?ясними продуктами;

(7) інші види діяльності.

Згідно державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 003050, зареєстрованого 29.12.1999 за номером 2 державному підприємству «Племінний завод «Плосківський» передано 2124, 3 га землі для сільськогосподарського виробництва.

Цілісний майновий комплекс державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» до складу якого, зокрема входить земельна ділянка площею 2124, 3 га, відповідно до акта приймання-передачі від 20.12.2019 передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», будучи службовою особою, у період із червня по грудень 2023 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, допустив порушення вимог ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України, а саме самостійне господарювання на землях, які перебувають на праві постійного користування у державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», вимог п. 4-2 ч. 1 ст. 6, пункту «ї» ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст.ст. 73-1, 74 Господарського кодексу України, зокрема не вжив заходів, спрямованих на належне управлінням майном державного Підприємства, в тому числі не забезпечив погодження з Фондом державного майна України договорів про проведення сільськогосподарських робіт, внаслідок чого невстановленими під час досудового розслідування особами без укладеннявідповідних правочинівщодо наданняземельних діляноку користування(оренду)та правочинів щодо проведення сільськогосподарських робіт, самовільно провели сільськогосподарські роботи з обробітку землі, внесення мінеральних добрив, з посіву та збору урожаю зернових культур соняшника та кукурудзи на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221286000:05:007:0001 (площею 653,4845 га), 3221286000:04:006:0001 (площею 77,8611 га), 3221286000:04:005:0001 (площею 562,723 га), 3221286000:04:002:0001 (площею 21,1800 га), які перебувають в постійному користуванні державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», на підставі державного акта на право постійного користування землями від 29.09.1999, які розташовані на території Великодимерської ОТГ Броварського району Київської області.

Внаслідок неналежно виконанням ОСОБА_5 свої службових обов`язків через несумлінне ставлення до них державі заподіяно збитки у розмірі 13208147,68 гривень, що відповідно до примітки ч.4 ст.364 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян тобто є тяжкими наслідками.

29.04.2024 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дружина підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 має у власності: земельну ділянку із кадастровим номером: 3222481600:02:010:5041, площею 0.0569 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має вартість 117 879,00 гривень (на дату набуття права власності 01.09.2020); садовий будинок, площею 41.5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та має вартість 250 868,00 гривень (на дату набуття права власності 01.09.2020).

Разом із цим, згідно інформації з ТСЦ МВС № 3243, ОСОБА_5 має у власності автомобіль марки «Audi A8» 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

З огляду на викладене у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Необхідність застосування зазначеного заходу забезпечення зумовлена необхідністю відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Прокурор в судове засідання не з`явився, направив письмову заяву з проханням проводити розгляд клопотання без його участі, клопотання задовільнити.

Неприбуття прокурора, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання та зумовлює його розгляд без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами ч. 4 ст. 107 КПК України.

З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення відомостей досудового розслідування слідчий суддя вважає за доцільне розглядати вказане клопотання без повідомлення власників майна.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положень ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

При цьому слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права володіння дружини ОСОБА_5 ОСОБА_6 на вищевказане майно, оскільки на даний час стороною обвинувачення не доведено, що власник ОСОБА_6 може бути цивільним відповідачем в даному кримінальному провадженні та може бути винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Отже, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та відповідають вимогам пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням викладених обставин, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню в частині накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 .

В той же час, клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, що перебуває у власності дружини підозрюваного ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачається зі змісту клопотання прокурора про арешт майна, накладення арешту на нерухоме майно у виді земельної ділянки та садового будинку, які о перебувають у власності дружини підозрюваного ОСОБА_6 та які належить підозрюваному на праві спільної сумісної власності із часткою , необхідно для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,

забезпечення збереження речового доказі.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у клопотанні прокурора не було наведено об`єктивних підстав відповідності вказаного нерухомого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Згідно із частиною шостою статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи те, що у клопотанні слідчого відсутні підстави накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває у власності дружини підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки слідчим не доведено, що вказане майно має значення для кримінального провадження та відповідає критеріям речових доказів у провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тому в цій частині клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 131-132, 167, 170-173, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль марки «Audi A8» 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала виконується негайно прокурором. На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційні скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1