Рішення

від 16.05.2024 по справі 499/812/21

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/812/21

Провадження № 2/499/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації перерозподіл часток співвласників, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації та просила суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.12. 2011 року, видане Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області ОСОБА_2 на 3/4 частини будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_1 «з» та скасувати його державну реєстрацію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що їй належить на праві власності 49/100 одноповерхових кам`яних нежитлових будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_1 , згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договору дарування від 23 серпня 2018 року. 16.06.2021 року вона уклала з Іванівською селищною радою Березівського (Іванівського) району Одеської області договір про відшкодування втрат бюджету Іванівської селищної ради від недоотримання коштів за фактичне землекористування земельної ділянки площею 0,7200 га та сплачує відповідні кошти. Виявилося що договір оренди землі під даною нерухомістю, позивачка ОСОБА_1 укласти не може, так як 3/4 даного об`єкту належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про права власності на нерухоме майно від 14.12.2011 року, видане Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області, копія якого додається. В даному свідоцтві вказано, що у власності ОСОБА_2 є майданчики для зерна, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які не є об`єктами нерухомості. Крім того, у ОСОБА_2 не може бути у власності 3/4 даного об`єкта, так як ОСОБА_1 належить 49/100 цього об`єкта нерухомого майна. Таким чином, має місце математична помилка при визначенні часток у кожного власника. Реєстрація права власності на майданчики для зерна, що представляють собою заасфальтовані земельні ділянки , є незаконною та такою, що призвела до неправильного обчислення часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Відповідач по справі ОСОБА_2 подав на дану позовну заяву відзив, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ-542337 від 14.12.2011 року 3/4 частини вказаної нежитлової будівлі та споруд за адресою: АДРЕСА_1 «з» належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Право власності зареєстроване за ОСОБА_2 в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 287342215 від 29.11.2021 року. ОСОБА_2 отримав у власність 3/4 частин будівель та споруд: Мех. тік у комплекті 1/4 покритого, та 1/4 непокритого току, 2 асфальтовані майданчики для зерна, сторожка та огорожа току, 1/2 частка вагової мехтоку, вежу Рожновського, артсвердловину, комплекс «Буск», автопідйомник, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 «з» згідно рішення Виконавчого комітету Бузинівської сільської Ради Іванівського району Одеської області номер 79 виконком № 11 від 30.09.2011 року. Ця нерухомість була викуплена ОСОБА_2 як умовні майнові паї у власників паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується договорами купівлі-продажу часток майнових паїв, актами приймання- передання майна та іншими документами, доданими до відзиву. Вважає, що ніякої помилки при видачі йому свідоцтва про право власності не було. Він отримав свідоцтво про право власності на законних підставах, згідно встановленого законом порядку. Більш до того раніше ніж ОСОБА_8 , який подарував своє майно позивачці. Лише з позовної зави ОСОБА_1 відповідач дізнався про те, рішенням Іванівського районного суду Одеської області 04.11.2014 року по справі 499/948/14-ц задоволено позовну заяву попереднього власника нерухомості, ОСОБА_9 , до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно та визнано за Taxa Мохамадом Валідом право власності на 49/100 частин одноповерхової кам`яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із : складається із : мех. Току та ЗАВ-40 VI, розташованого в АДРЕСА_1 . Цілком очевидно що справу 499/948/14-ц неправомірно розглянуто без участі ОСОБА_2 . У зв`язку з цим ОСОБА_2 30 листопада 2021 р. подано апеляційну скаргу на рішення Іванівського районного суду Одеської області 04.11.2014 року у справі 499/948/14-ц.

Відповідно до ухвали суду від 25 травня 2022 року було об`єднано справи №499/812/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації та №499/141/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації в одне провадження виходячи з того, що у вище згаданих справах позовні вимоги виникли з одних правовідносин, то об`єднання справ в одне провадження є доцільним, оскільки сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства.

У цивільній справі №499/141/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтував наступними обставинами.

14.12.2011 року виконавчим комітетом Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності САЕ-542337 на 3/4 будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з». Вказане свідоцтво про права власності САЕ-542337 зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Іванівське бюро технічної інвентаризації». Окрім ОСОБА_2 власником решти будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» стали ОСОБА_4 (свідоцтво про право власності НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (свідоцтво про право власності САЕ-542365). Загальний перелік об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» є: Мехтік полощею 2681,6 кв.м.; Склад насіневий площею 1434 кв.м.; Будівля вагової площею 160,5 кв.м.; Будівля прохідної площею 2,3 кв.м.; Майданчик для зерна №1 площею 1721 кв.м.; Майданчик для зерна №2 площею 1721 кв.м.; Комплекс «БУСК» в кількості 1 шт.; Артсвердловина 102 пог. метра; Вежа Рожновського 9 пог. метра; Огорожа 741,7 кв.м. Згідно з примітками до свідоцтва про право власності САЕ-542337 на 3/4 будівель та споруд в користування ОСОБА_2 перейшли: 1/4 частки Мехтоку; 1/4 частки будівлі вагової; майданчик для зерна № НОМЕР_1 , майданчик для зерна №2, будівля прохідної, комплекс «БУСК», Артсвердловина, вежа Рожновського. В користуванні співвласника ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності САВ-771781 відійшли 1/8 частки мехтоку, 1/4 частки складу насіневого, частки будівлі вагової. Зазначене в свідоцтві нерухоме майно було викуплено ОСОБА_2 , як умовні майнові паї у власників паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується договорами купівлі-продажу часток майнових паїв та актами приймання- передання майна. З вересня 2011 року ОСОБА_2 орендується земельна ділянка площею 1,2 га на якій власне і розміщуються об`єкти нерухомості, яким він володіє згідно свідоцтва про право власності САЕ-542337. Однак як йому стало відомо в листопаді 2021 року громадянка ОСОБА_1 набула в 2018 році право власності на 49/100 частин будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» відповідно до договору дарування, що укладений між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та Відповідачем 2. Загальна площа мехтоку самовільно визначена приватним нотаріусом, що засвідчував договір дарування, зазначена в розмірі 5463,7 кв.м. В свою чергу ОСОБА_7 набув право власності на підставі рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц 49/100 частин будівлі та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 і складаються з мехтоку та ЗАВ-40 VI. Однак вже в своєму позові (додається) у справі №499/812/21 відповідач 1 зазначає, що їй на праві власності належить тільки 49/100 частин будівлі та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» і складаються з мехтоку та ЗАВ-40 VI, а в загалі у всьому комплексі об`єктів. З системного аналізу рішення суду та договору дарування вбачається очевидне, що предмет договору та резолютивна частини судового рішення відрізняються за своєю суттю. Так в судовому рішенні зазначено, що за позивачем визнається право власності на частину одноповерхової кам`яної нежитлової будівлі, а в договорі дарування зазначається як об`єкт дарування частки одноповерхових кам`яних нежитлових будівель. Тобто договором дарування фактично подаровано об`єкти нерухомості на які у дарувальника навіть не було права власності. Більш до того договором дарування та рішенням суду взагалі не визначені частки та інші об`єкти нерухомості що входять до комплексу будівель та споруд. Іванівським районним судом Одеської області по справі 499/948/14-ц не досліджувався загальний обсяг об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» та хто є співвласниками цього майнового комплексу, що складається не з одного об`єкту нерухомості та в яких долях вони належать співвласникам. Так Іванівським районним судом Одеської області по справі 499/948/14-ц не було залучено ОСОБА_2 до розгляду даної справи, як співвласника об`єкту нерухомості, щодо якого визначались частки в нерухомому майні. Так само судом по справі 499/948/14-ц не було досліджено відомості що наявні в органі державної реєстрації об`єктів нерухомості. З цього приводу ОСОБА_2 як тільки дізнався про існування рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції знайшов поважними підстави пропуску подачі апеляційної скарги, поновив його, відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду на 28 березня 2022 року. Про факт існування рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц так і договору дарування від 23 серпня 2018 року, що укладений між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. ОСОБА_2 стало відомо в листопаді 2021 року з цивільної справи 499/812/21. По вказані справі 499/812/21 ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності на 3/4 частини будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з». З огляду на те, що правовстановлюючі документи ОСОБА_1 не відповідають закону вважає за доцільне поновити його порушені права шляхом визнання договору дарування від 23 серпня 2018 року, що укладений між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. не дійсним.

Судом встановлено, що відзив на позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації відповідачами не подавався.

05 квітня 2023 року відповідно до ухвали суду задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача (первісного) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації : ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Богунове, ідентифікаційний номер не відомий, засоби зв`язку не відомі;- ОСОБА_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , засоби зв`язку не відомі;- ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Конопляне, ідентифікаційний номер не відомий, засоби зв`язку не відомі;- ОСОБА_6 що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , засоби зв`язку не відомі.

13 грудня 023 року позивачем ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він послався, що відповідно до проведеної технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 «з», що перебувають у власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та користуванні ОСОБА_5 вбачається очевидна арифметична помилка в документах що посвідчують відповідне право власності/користування вказаних осіб. ТОВ «Нове БТІ» було виконано інвентаризацію та надано довідку про розрахунок часток об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 «з» №3894/1/07-23 від 19.09.2023. Оскільки наявні дві позовні заяви, які посилаються на неправильно розраховані частки в нерухомому майні, то є необхідність у їх приведенні до правовстановлюючих документів та відповідно є необхідність у збільшенні розміру позовних вимог та відповідно подав позовну заяву з урахуванням збільшених позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації перерозподіл часток співвласників та просив суд - визнати не дійсним договір дарування укладений 23.08.2018 року між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана), що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2083 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27624562, яким проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 49/100 часток одноповерхових кам`яних нежитлових будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»; -визнати наступні частки у праві власності/користування в комплексі будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»: - у власності ОСОБА_2 -1/4 частина мехтоку літ.А загальною площею 1002,4 кв.м, /4 частина автовагової літ.В загальною площею 16,7 кв.м, прохідна літ.Г загальною площею 18,4 кв.м, майданчик для зерна N01 -1, майданчик для зерна N02 - II, комплекс «БУСК» - III, артсвердловина - IV, вежа Рожновського - V. Загальна площа частки становить 1345,8 кв.м, що складає 194/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»; - у власності ОСОБА_4 - 1/8 частка мехтоку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,7 кв.м, 1/4 частина автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м., що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»;- у власності ОСОБА_3 - 1/2 частина мех.току літ.А загальною площею 2004,8 кв.м, ЗАВ-40 - VI, що складає 376/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»;- у власності ОСОБА_6 - 1/4 частини автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м, 1/8 частина мех.тіку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,6 кв.м. що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»;- у користуванні ОСОБА_5 - 1/2 частина складу насіннєвого літ.Б загальною площею 638,4кв.м (за фактичним користуванням приміщення 1 - склад зерна) що складає 120/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

Стосовно позову в редакції зі збільшеними позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації перерозподіл часток співвласників суд зазначає наступне.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 відзив на позов зі збільшеними позовними вимогами не подавали.

Відповідач ОСОБА_6 надав письмову заяву, що не заперечує, що визначення його частки у розмірі -1/4 частини автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м, 1/8 частина мех.тіку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,6 кв.м. що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з» та просить розгляд справи проводити у його відсутність. Отже по суті заяви відповідач ОСОБА_6 проти позовних вимог щодо нього не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 надав письмову заяву, що не заперечує, що визначення його частки у розмірі -1/8 частка мехтоку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,7 кв.м, 1/4 частина автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м., що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з» та просить розгляд справи проводити у його відсутність. Отже по суті заяви відповідач ОСОБА_6 проти позовних вимог щодо нього не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 , відзив на позов не подав, заперечень не вносив, у судове засідання будучи належним чином повідомлений не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв клопотань не надавав, тому суд визнає його неявку з неповажних причин, та за можливе проводити слухання справи у його відсутність за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник у судове засідання не з`явились, , представник надав клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна також клопотала про розгляд справи у її відсутність.

ОСОБА_7 та його представник відзив на позов не подав, заперечень не вносив, у судове засідання будучи належним чином повідомлений не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв клопотань не надавав, тому суд визнає його неявку з неповажних причин, та за можливе проводити слухання справи у його відсутність за наявними матеріалами справи.

Позивачка ОСОБА_10 та її представник не з`явились у судове засідання, надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність наполягали на своїх позовних вимогах та заперечували проти позову ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши учасників по справі, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Стосовно позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації суд встановив та зазначає наступне.

Позивачка ОСОБА_1 заявляє про недійсність свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.12. 2011 року, видане Бузинівською сільською радою Іванівського району Одеської області ОСОБА_2 на 3/4 частини будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_1 «з» та просить скасувати його державну реєстрацію. Посилається, що їй належить на праві власності 49/100 одноповерхових кам`яних нежитлових будівель та споруд за адресою : АДРЕСА_1 , згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договору дарування від 23 серпня 2018 року. Зазначає що 3/4 даного об`єкту належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про права власності на нерухоме майно від 14.12.2011 року, видане Бузинівською сільською радою іванівського району Одеської області, копія якого додається. В даному свідоцтві вказано, у власності ОСОБА_2 є майданчики для зерна, № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які не є об`єктами нерухомості. Крім того, у ОСОБА_2 не може бути у власності 3/4 даного об`єкта, так як ОСОБА_1 належить 49/100 цього об`єкта нерухомого майна. Таким чином, має місце математична помилка при визначенні часток у кожного власника. Реєстрація права власності на майданчики для зерна, що представляють собою заасфальтовані земельні ділянки , є незаконною та такою, що призвела до неправильного обчислення часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Відповідач заперечив ці доводи та обґрунтування та посилається, що ніякої помилки при видачі йому свідоцтва про право власності не було. Він отримав свідоцтво про право власності на законних підставах, згідно встановленого законом порядку. Більш до того раніше ніж ОСОБА_8 , який подарував своє майно позивачці. Лише з позовної зави ОСОБА_1 відповідач дізнався про те, рішенням Іванівського районного суду Одеської області 04.11.2014 року по справі 499/948/14-ц задоволено позовну заяву попереднього власника нерухомості, ОСОБА_9 , до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно та визнано за Taxa Мохамадом Валідом право власності на 49/100 частин одноповерхової кам`яної нежитлової будівлі та споруд, яка складається із : складається із : мех. Току та ЗАВ-40 VI, розташованого в АДРЕСА_1 . Цілком очевидно що справу 499/948/14-ц неправомірно розглянуто без участі ОСОБА_2 . У зв`язку з цим ОСОБА_2 30 листопада 2021 р. подано апеляційну скаргу на рішення Іванівського районного суду Одеської області 04.11.2014 року у справі 499/948/14-ц.

Суд оцінивши надані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_10 є необґрунтованими та підтверджені жодним належним доказом по справі. В свою чергу судом досліджено матеріали справи №499/948/14-ц, з якої вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 28.03.2022 рішення Іванівського районного суду Одеської області від 04.11.2014 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_7 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області, про визнання права власності на нерухоме майно - залишено без задоволення.

Отже згідно даного рішення скасовано право власності попереднього власника нерухомого майна, який відчужив згідно договору дарування позивачці ОСОБА_1 дане нерухоме майно.

Отже позивачкою по справі ОСОБА_10 не доведено суду ту обставину, що арифметична помилка в розрахунку частин наявна саме у відповідача ОСОБА_2 , тому суд не може визнати позовні вимоги та обставини на які позивачка посилається такими, що є обґрунтовані та законні.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що даний позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації перерозподіл часток співвласників суд встановив наступні факти.

14.12.2011 року виконавчим комітетом Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області видано на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності САЕ-542337 на 3/4 будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з». Вказане свідоцтво про права власності САЕ-542337 зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Іванівське бюро технічної інвентаризації». Окрім ОСОБА_2 власником решти будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» стали ОСОБА_4 (свідоцтво про право власності НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (свідоцтво про право власності САЕ-542365). Загальний перелік об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» є: Мехтік полощею 2681,6 кв.м.; Склад насіневий площею 1434 кв.м.; Будівля вагової площею 160,5 кв.м.; Будівля прохідної площею 2,3 кв.м.; Майданчик для зерна №1 площею 1721 кв.м.; Майданчик для зерна №2 площею 1721 кв.м.; Комплекс «БУСК» в кількості 1 шт.; Артсвердловина 102 пог. метра; Вежа Рожновського 9 пог. метра; Огорожа 741,7 кв.м. Згідно з примітками до свідоцтва про право власності САЕ-542337 на 3/4 будівель та споруд в користування ОСОБА_2 перейшли: 1/4 частки Мехтоку; 1/4 частки будівлі вагової; майданчик для зерна № НОМЕР_1 , майданчик для зерна №2, будівля прохідної, комплекс «БУСК», Артсвердловина, вежа Рожновського. В користуванні співвласника ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності САВ-771781 відійшли 1/8 частки мехтоку, 1/4 частки складу насіневого, частки будівлі вагової. Зазначене в свідоцтві нерухоме майно було викуплено ОСОБА_2 , як умовні майнові паї у власників паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується договорами купівлі-продажу часток майнових паїв та актами приймання- передання майна. З вересня 2011 року ОСОБА_2 орендується земельна ділянка площею 1,2 га на якій власне і розміщуються об`єкти нерухомості, яким він володіє згідно свідоцтва про право власності САЕ-542337. Однак як йому стало відомо в листопаді 2021 року громадянка ОСОБА_1 набула в 2018 році право власності на 49/100 частин будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» відповідно до договору дарування, що укладений між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та Відповідачем 2. Загальна площа мехтоку самовільно визначена приватним нотаріусом, що засвідчував договір дарування, зазначена в розмірі 5463,7 кв.м. В свою чергу ОСОБА_7 набув право власності на підставі рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц 49/100 частин будівлі та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» і складаються з мехтоку та ЗАВ-40 VI. Однак вже в своєму позові (додається) у справі №499/812/21 відповідач 1 зазначає, що їй на праві власності належить тільки 49/100 частин будівлі та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» і складаються з мехтоку та ЗАВ-40 VI, а в загалі у всьому комплексі об`єктів. З системного аналізу рішення суду та договору дарування вбачається очевидне, що предмет договору та резолютивна частини судового рішення відрізняються за своєю суттю. Так в судовому рішенні зазначено, що за позивачем визнається право власності на частину одноповерхової кам`яної нежитлової будівлі, а в договорі дарування зазначається як об`єкт дарування частки одноповерхових кам`яних нежитлових будівель. Тобто договором дарування фактично подаровано об`єкти нерухомості на які у дарувальника навіть не було права власності. Більш до того договором дарування та рішенням суду взагалі не визначені частки та інші об`єкти нерухомості що входять до комплексу будівель та споруд. Іванівським районним судом Одеської області по справі 499/948/14-ц не досліджувався загальний обсяг об`єктів нерухомості, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 «з» та хто є співвласниками цього майнового комплексу, що складається не з одного об`єкту нерухомості та в яких долях вони належать співвласникам. Так Іванівським районним судом Одеської області по справі 499/948/14-ц не було залучено ОСОБА_2 до розгляду даної справи, як співвласника об`єкту нерухомості, щодо якого визначались частки в нерухомому майні. Так само судом по справі 499/948/14-ц не було досліджено відомості що наявні в органі державної реєстрації об`єктів нерухомості. З цього приводу ОСОБА_2 як тільки дізнався про існування рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції знайшов поважними підстави пропуску подачі апеляційної скарги, поновив його, відкрив апеляційне провадження та призначив справу до розгляду на 28 березня 2022 року. Про факт існування рішення Іванівського районного суду Одеської області по справі 499/948/14-ц так і договору дарування від 23 серпня 2018 року, що укладений між Тоха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. ОСОБА_2 стало відомо в листопаді 2021 року з цивільної справи 499/812/21. По вказані справі 499/812/21 ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державної реєстрації свідоцтва про право власності на 3/4 частини будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з». З огляду на те, що правовстановлюючі документи ОСОБА_1 не відповідають закону вважає за доцільне поновити його порушені права шляхом визнання договору дарування від 23 серпня 2018 року, що укладений між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. не дійсним.

ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ту обставину, що відповідно до проведеної технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 «з», що перебувають у власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та користуванні ОСОБА_5 вбачається очевидна арифметична помилка в документах що посвідчують відповідне право власності/користування вказаних осіб. ТОВ «Нове БТІ» було виконано інвентаризацію та надано довідку про розрахунок часток об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 «з»№3894/1/07-23 від 19.09.2023.

Згідно довідки про розрахунок часток об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 «з» від 19 вересня 2023 року за технічними показниками та керуючись інструкцією №55 від 18.06.2007 року встановлені частки користування, а саме : ОСОБА_2 -1/4 частина мехтоку літ.А загальною площею 1002,4 кв.м, /4 частина автовагової літ.В загальною площею 16,7 кв.м, прохідна літ.Г загальною площею 18,4 кв.м, майданчик для зерна №1 -І, майданчик для зерна №2 - II, комплекс «БУСК» - III, артсвердловина - IV, вежа Рожновського - V. Загальна площа частки становить 1345,8 кв.м, що складає 194/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»; - ОСОБА_4 - 1/8 частка мехтоку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,7 кв.м, 1/4 частина автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м., що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»;- ОСОБА_3 - 1/2 частина мех.току літ.А загальною площею 2004,8 кв.м, ЗАВ-40 - VI, що складає 376/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»;- ОСОБА_6 - 1/4 частини автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м, 1/8 частина мех.тіку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,6 кв.м. що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з» ;- ОСОБА_5 - 1/2 частина складу насіннєвого літ.Б загальною площею 638,4кв.м (за фактичним користуванням приміщення 1 - склад зерна) що складає 120/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

Отже згідно даної довідки проведений розрахунок часток співвласників даного об`єкту нерухомості.

Оскільки в об`єкті нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_1 «з» (складається з мехтік, Склад насіневий, Будівля вагової площею, Будівля прохідної, Майданчик для зерна АДРЕСА_5 ) в якому ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності САЕ-542337 належить частини об`єкту, іншому співвласнику ОСОБА_4 належить 3/8 частини об`єкту, то очевидно, що ОСОБА_1 , як і ОСОБА_11 не може належати 49/100 часток у зазначеному об`єкті нерухомості.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, Постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

У постанові від 27.01.2020 року у справі № 761/26815/17 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 201/8412/18.

Крім того з дослідженої судом справи 499/948/14-ц вбачається, що рішення суду від 04.11.2014 року скасовано та позовні вимоги залишені без задоволення.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Отже суд вважає доведеними ті обставини на які посилається ОСОБА_2 приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно положень ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Постановою Пленуму ВС України №2 від 12.06.2009 "Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Аналіз перевірених і оцінених у судовому засіданні доказів в підтвердження позовних вимог та їх заперечень переконує суд, що позивачем надано належні та допустимі докази в частині позовних вимог, в силу вимог ст.ст. 76 - 81 ЦПК України, на підтвердження своїх обґрунтувань та посилань на обставини і підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача частини боргу. В свою чергу відповідачем частково доведено свої заперечення щодо сплати частини заборгованості.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та скасування державної реєстрації відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання договору дарування недійсним та скасування його державної реєстрації перерозподіл часток співвласників задовольнити повністю.

Визнати не дійсним договір дарування укладений 23.08.2018 року між Таха Мохамад Валід (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана), що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. та зареєстрований в реєстрі за №2083 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27624562, яким проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 49/100 часток одноповерхових кам`яних нежитлових будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

Визнати наступні частки у праві власності/користування в комплексі будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з»

- у власності ОСОБА_2 -1/4 частина мехтоку літ.А загальною площею 1002,4 кв.м, 1/2 частина автовагової літ.В загальною площею 16,7 кв.м, прохідна літ.Г загальною площею 18,4 кв.м, майданчик для зерна №1 -І, майданчик для зерна №2 - II, комплекс «БУСК» - III, артсвердловина - IV, вежа Рожновського - V. Загальна площа частки становить 1345,8 кв.м, що складає 194/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

- у власності ОСОБА_4 - 1/8 частка мехтоку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,7 кв.м, 1/4 частина автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м., що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

- у власності ОСОБА_3 - 1/2 частина мех.току літ.А загальною площею 2004,8 кв.м, ЗАВ-40 - VI, що складає 376/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

- у власності ОСОБА_6 - 1/4 частини автовагової літ.В загальною площею 8,3 кв.м, 1/8 частина мех.тіку літ.А загальною площею 501,2 кв.м, 1/4 частина складу насіневого літ.Б загальною площею 319,6 кв.м. що складає 155/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

- у користуванні ОСОБА_5 - 1/2 частина складу насіннєвого літ.Б загальною площею 638,4кв.м (за фактичним користуванням приміщення 1 - склад зерна) що складає 120/1000 частин комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 «з».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяРуслан ТИМЧУК