Рішення

від 14.05.2024 по справі 532/285/24

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/285/24

2/532/277/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

учасники справи:

позивачі прокурор Ребрик Ю. А., Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2024 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, успадкувала від своєї померлої матері земельну ділянку на території Кіровської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер 5321883200:00:003:0007, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 09.09.2021 року відповідач зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку, однак протягом року не виконала покладений на неї обов`язок, та не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з метою захисту порушених інтересів держави, прокурор прохає суд припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5321883200:00:003:0007 площею 5,0093 га, шляхом її конфіскації у власність держави за рішенням суду.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Ребрик Ю. А. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та прохала їх задовольнити. Крім цього, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги прокурора підтримала та прохала задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації (паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 , виданий 22.01.2003 паспортним столом № 1 м. москва) та має постійне місце проживання у російській федерації, оскільки зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за №1-2668, ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку площею 5,0093 га, кадастровий номер 5321883200:00:003:0007, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кобеляцької міської ради (бувшої Кіровської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області), що належала останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-I №040323, виданого Кіровською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 430 (а. с. 13).

Право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321883200:00:003:0007, площею 5,0093 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2452910253218. Дата реєстрації 09.09.2021 року, номер відомостей про речове право: 43903917 (а. с. 14).

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно норм ст. 19 3К України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

За змістом положень ст.41 Конституції України, а також ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно в ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

09.09.2021 року ОСОБА_1 , будучи іноземцем (громадянкою рф), зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321883200:00:003:0007, площею 5,0093 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка, згідно ч.1 ст. 181 Цивільного кодексу України, належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, то на неї поширюється дія права України.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням положень ч.2 ст. 81 цього Кодексу та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 3К України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст. 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

За змістом частини 4 статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме: якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права; у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідносин.

У відповідності до п. «в» абз. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Крім того, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартість, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Отже відповідач, будучи іноземним громадянином, 09.09.2021 року набула право власності на вказану земельну ділянки сільськогосподарського призначення та упродовж року не відчужила її, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Загалом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном тобто захисту права приватної власності.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

На підставі викладеного, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321883200:00:003:0007 підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури необхідно стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Затишна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 , паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 , виданий 22.01.2003 паспортним столом № 1 м. москва), на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5321883200:00:003:0007, площею 5,0093 га, розташовану на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 , паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 , виданий 22.01.2003 паспортним столом № 1 м. москва), на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи: Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області, місцезнаходження: м. Решетилівка, вул. Покровська, 22 Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 0291006027">0291006027;

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Затишна, 23 Полтавської області, 36039, код ЄДРПОУ 39767930;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , громадянка російської федерації, паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 , виданий 22.01.2003 паспортним столом № 1 м.москва.

Суддя