Рішення

від 16.05.2024 по справі 701/325/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/325/24

Номер провадження2/701/189/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Маньківка справуза позовом заступникакерівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Маньківської селищної ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Маньківська багатопрофільна лікарня" про відшкодування витрат на лікування оособи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівникаУманської окружної прокуратури в інтересахдержави вособі:Маньківської селищноїради,Національної службиздоров`яУкраїни звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про відшкодування витрат на лікування оособи, яка потерпіла від злочину.

На підставу своїх вимог спирається на те, що слідчим відділенням ВП №1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250330000390 від 02.11.2023 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України. У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_1 , 19.10.2023 близько 23 години, перебуваючи з дозволу та відома власника у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту на ґрунті побутової сварки із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою перебуває у сімейних відносинах, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс ОСОБА_2 , удари долонями по обличчю, після чого остання піднялась із ліжка, щоб піти в іншу кімнату однак ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , та наніс близько п`яти ударів кулаком лівої руки в правий бік в районі ребер, після чого остання пішла в іншу кімнату через кровотечу із носа, де до неї підійшов ОСОБА_1 , та наніс декілька ударів в область плечової кістки лівої руки та один удар ногою в область сідниць, в результаті чого спричинив потерпілій відповідно до висновку експерта №05-9-01/467 від 08.11.2023 тілесні ушкодження у вигляді переломів 9 та 11 ребер справа зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, тілесні ушкодження у вигляді садна на правій брові, синців на лівому плечі, на правій сідниці, на правому стегні, часткового перелому 1 зуба на верхній щелепі зліва, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вироком Маньківського районного суду від 11.01.2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі із звільненням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Ухвалений відносно ОСОБА_1 , вирок має преюдиційне значення у даній справі та є обов`язковим для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності засудженої особи в питанні чи мали місце події та чи вчинені вони цією особою. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження, з якими перебувала на лікуванні у КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області, у період із 20.10.2023 по 23.10.2023. Відповідно до наданої КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» довідки від 01.02.2024 року №94 загальна вартість лікування потерпілої ОСОБА_2 , у цей період склала 2652 грн., з яких 535 грн., кошти місцевого бюджету, у тому числі: 54 грн., господарські витрати; 69 грн., продукти харчування;. 177 грн., медикаменти; 235 грн., енергоносії; 2117 грн., кошти Національної служби здоров`я України, із яких: 1980 грн., заробітна плата з нарахуваннями; 22 грн., господарські витрати; 9 грн., продукти харчування; 106 грн., медикаменти. На даний час відповідачем спричинена шкода у добровільному порядку не відшкодована. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко - днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко - днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я. Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно - правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації. Згідно Статуту КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня Маньківської селищної ради, затвердженого рішенням Маньківської селищної ради 23.11.2020 за №23-11-VІІІ, лікарня є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким способом в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Майно Підприємства є власністю Маньківської селищної територіальної громади в особі Маньківської селищної ради. Підприємство було передана зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Маньківського району у комунальну власність Маньківської селищної територіальної громади згідно рішення від 12.11.2020 року №51-6/VII «Про безоплатну передачу закладів охорони здоров`я із спільної власності територіальних громад сіл, селищ району до комунальної власності Маньківської селищної ради (об`єднаної територіальної громади)». Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області. За змістом пункту 1.2 Статуту підприємство здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. При цьому, у відповідності до п. 4 Статуту підприємство організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, тобто Маньківською селищною радою. Відповідно до п. 5.3 Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є комунальне майно, передане Підприємству в оперативне управління, кошти місцевого бюджету, кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Згідно «Положення про Національну службу здоров`я України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1101, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення є Національна служба здоров`я України (НСЗУ). Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України. Таким чином, медичні послуги надано КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з НЗСУ (замовник). (Договір від 25.08.2021 року №3743-Е421-Р000). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Тобто, послуги КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1086. НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми. В той же час, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілої, котра перебувала на стаціонарному лікуванні у період із 20.10.2023 по 23.10.2023 з вини ОСОБА_1 , - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 , та зарахувати частину з них до Державного бюджету України, а ті кошти, які витрачені за рахунок місцевого бюджету до місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник Маньківської селищної ради в підготовче засідання не з"явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник Національної служби здоров`я України в підготовче засідання не з"явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник третьої особи: Комунального некомерційного підприємства "Маньківська багатопрофільна лікарня" в підготовче засідання не з"явився, але згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зі змісту п. 3 ч.1ст. 131-1 Конституції Українивбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 806/1000/17 (адміністративне провадження № К/9901/2562/17) від 25.04.2018.

Разом з цим, більш широке тлумачення зазначених понять наводить Верховний Суд при розгляді справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК Україниу випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1, 2 ст. 57 ЦПК України встановлено, що органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно достатті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Зі змісту п. 2 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99вбачається, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2ст. 4 ЦПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру`дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 11.01.2024 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 122 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовоим строком один рік. Потерпілою особою по даному кримінальному провадженню є гр. ОСОБА_2 (а.с.18).

Судом встановлено, що 25.01.2024 заступник керівника Уманського окружної прокуратури звернувся з листом до КНП "Маньківська БПЛ" Маньківської селищної ради з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та з метою отримання інформації чи перебувала потерпіла ОСОБА_2 на лікуванні та яка вартість лікування за ліжко-дні, у відповідь отримав лист № 94 від 01.02.2024 про те, що заходи щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 про відшкодування витрат на потерпілого ОСОБА_2 не вживалися, а вартість лікування за три ліжко-дні складає 2652 грн. (535 грн. з місцевого бюджету та 2117 грн витрати з коштів НСЗУ) (а.с. 19-21, 22).

Судом встановлено, що 25.01.2024 заступник керівника Уманського окружної прокуратури звернувся з листом до Маньківської селищної ради з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, у відповідь отримав лист № 02-16/643 від 13.02.2024 про те, що заходи щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 про відшкодування витрат на потерпілого ОСОБА_2 не вживалися (а.с. 23-25, 26).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко - днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко - днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно - правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно Статуту КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня Маньківської селищної ради, затвердженого рішенням Маньківської селищної ради 23.11.2020 за №23-11-VІІІ, лікарня є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким способом в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Майно Підприємства є власністю Маньківської селищної територіальної громади в особі Маньківської селищної ради. Підприємство було передана зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Маньківського району у комунальну власність Маньківської селищної територіальної громади згідно рішення від 12.11.2020 року №51-6/VII «Про безоплатну передачу закладів охорони здоров`я із спільної власності територіальних громад сіл, селищ району до комунальної власності Маньківської селищної ради (об`єднаної територіальної громади)». Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області. За змістом пункту 1.2 Статуту підприємство здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. При цьому, у відповідності до п. 4 Статуту підприємство організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, тобто Маньківською селищною радою.

Відповідно до п. 5.3 Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є комунальне майно, передане Підприємству в оперативне управління, кошти місцевого бюджету, кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Згідно «Положення про Національну службу здоров`я України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1101, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення є Національна служба здоров`я України (НСЗУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином, медичні послуги надано КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з НЗСУ (замовник). (Договір від 25.08.2021 року №3743-Е421-Р000).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1086. НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

З матеріалів справи вбачається, що порушення триває з 23.10.2023 (з моменту завершення лікування потерпілої ОСОБА_2 ), проте до цього часу заходи усунення порушень суб`єктом владних повноважень не вживалися.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 11.01.2024 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 122 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовоим строком один рік. Потерпілою особою по даному кримінальному провадженню є гр. ОСОБА_2 (а.с.18).

За змістом мотивувальної частини вищезазначеного вироку суду встановлено, що ОСОБА_1 , 19 жовтня 2023 року близько 23 години, перебуваючи з дозволу та відома власника у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту на ґрунті побутової сварки із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою перебуває у сімейних відносинах, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс ОСОБА_2 , удари долонями по обличчю, після чого остання піднялась із ліжка, щоб піти в іншу кімнату однак ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , та наніс близько п`яти ударів кулаком лівої руки в правий бік в районі ребер, після чого остання пішла в іншу кімнату через кровотечу із носа, де до неї підійшов ОСОБА_1 , та наніс декілька ударів в область плечової кістки лівої руки та один удар ногою в область сідниць, в результаті чого-спричинив потерпілій відповідно до висновку експерта № 05-9-01/467 від 08.11.2023 тілесні ушкодження у вигляді переломів 9 та 11 ребер справа зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, тілесні ушкодження у вигляді садна на правій брові, синців на лівому плечі на: правій сідниці, на правому стегні, часткового перелому 1 зуба на верхній щелепі - зліва; що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказаний вирок набрав законну силу.

Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження, з якими перебувала на лікуванні у КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області, у період із 20.10.2023 по 23.10.2023.

Відповідно до наданої КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» довідки від 01.02.2024 року №94 загальна вартість лікування потерпілої ОСОБА_2 , у цей період склала 2652 грн., з яких 535 грн., кошти місцевого бюджету, у тому числі: 54 грн., господарські витрати; 69 грн., продукти харчування;. 177 грн., медикаменти; 235 грн., енергоносії; 2117 грн., кошти Національної служби здоров`я України, із яких: 1980 грн., заробітна плата з нарахуваннями; 22 грн., господарські витрати; 9 грн., продукти харчування; 106 грн., медикаменти.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами факт витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, вчиненого ОСОБА_1 , відтак наявний причинний зв`язок між злочинними діями винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні, а тому понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст.1166, 1191, 1206 ЦК Українисуд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого АДРЕСА_2 та проживає без реєстрації жителя АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), на користь держави в особі: Національної службиздоров`я України (ЄДРПОУ 42032422, проспект Степана Бандери, буд. 19, м. Київ, 04073) кошти на відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 2117грн.(двітисячі стосімнадцять гривень)00копійок, які зарахувати до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів 24060300, на рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-он/24060300, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого АДРЕСА_2 та проживає без реєстрації жителя АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), на користь держави в особі: Маньківської селищної ради (ЄДРПОУ25659958,вул.Шевченка,буд.9,смт.Маньківка Уманськогорайону Черкаськоїобласті 20101)кошти навідшкодування витратна лікуванняпотерпілого відкримінального правопорушення врозмірі 535 грн. (п`ятсот тридцять п`ять гривень) 00 копійок, які зарахувати до місцевого бюджету Маньківської територіальної громадина за реквізитами одержувач: ДКСУ м. Київ, р/р НОМЕР_2 ).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого АДРЕСА_2 та проживає без реєстрації жителя АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), на користь держави (ГУК у Черк. обл./Черкаська обл./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA338999980313191206000023757; кодкласифікації доходів бюджету22030101) судовий збір в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішеня виготовлений 17.05.2024 р.

Суддя І.Д.Калієвський