Постанова

від 16.05.2024 по справі 278/1893/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1893/23 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 68 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/1893/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Березівської сільської ради Житомирського району, Житомирської області, ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей від інших осіб

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Татуйка Є.О. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей від інших осіб.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 14.02.2024 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

19 лютого 2024 року представником відповідача заявлено клопотання про стягнення судових витрат у вигляді витрат пов`язаних з розглядом справи на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 15 900 гривень.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 01.03.2024 відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про відшкодування судових витрат, стягнувши із позивача на користь відповідача 15900 грн понесених витрат на правничу допомогу. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу на користь відповідача, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 9 ст. 141 ЦПК України, згідно якої зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд визнав дії позивача зловживанням процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи, а тому безпідставно відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу на користь відповідача.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник адвокат Полонська Л.М. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.06.2023 між ОСОБА_2 та адвокатом Левчук Т.В. було укладено угоду про надання правничої допомоги на стадії розгляду судом першої інстанції справи № 278/1893/23. Вказаною угодою передбачено, що за надання правничої допомоги за погодженням сторін обумовлено гонорар: за консультацію 500 грн, за складання відзиву на позовну заяву 2500 грн, за кожне судове засідання у справі в сумі 2500 грн (а.с. 206).

Із Акта виконаних робіт щодо надання правничої допомоги ОСОБА_2 у цивільній справі № 278/1893/23 згідно угоди від 26.06.2023 вбачається, що адвокатом надані наступні послуги консультація первинна із вивченням документів по суті порушених ОСОБА_2 . питань щодо підставності вимоги ОСОБА_1 про відібрання у неї онуків; вивчення практики Верховного Суду, які стосуються аналогічних правовідносин; підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву; консультації з процесуальних питань по справі № 278/1893/23; здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у цивільній справі № 278/1893/23 в судових засіданнях на стадії розгляду справи судом першої інстанції. Загальна вартість наданої правничої допомоги за ведення цивільної справи складає 9500 грн. 19.09.2023 ОСОБА_2 оплатила в повному обсязі вартість наданої правничої допомоги за ведення справи в Житомирському районному суді Житомирської області в розмірі 9500 грн, що підтверджується квитанцією, виданою адвокатом Левчук Т.В. (а.с. 208).

Крім того, 18.09.2023 між адвокатом Полонською Л.М. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат приймає на себе обов`язки представляти законні права та інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката за умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи № 278/1893/23 в Житомирському районному суді Житомирської області, Житомирському апеляційному суді, Верховному Суді (а.с. 209).

Пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що всього гонорар адвоката складає: за погодинною оплатою надання послуг за домовленістю сторін 2000 грн за годину. В разі відкладення справи не з вини сторони відповідача втрачений заробіток 30 хв часу з оплатою 1000 грн. Оплата фактично витраченого часу в судовому засіданні, який становитиме менше 30 хв оплачується за півгодинною ставкою 30 хв 1000 грн.

Із акта наданих послуг з правової допомоги в справі № 278/1893/23 від 16.02.2024 вбачається, що адвокатом Пашковською В.А. були надані наступні послуги: ознайомлення із матеріалами справи 18.09.2023 1000 грн; клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 21.09.2023 1000 грн; клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 17.10.2023 400 грн; участь у судовому засіданні 18.01.2024, 31.01.2024, 14.02.2024 4000 грн. Загальна сума 6400 грн. (а.с. 210).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 оплачено за вказані послуги в повному обсязі, що підтверджується квитанціями в матеріалах справи (а.с.211-215).

14.02.2024 представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заяву про те, що залежно від результатів розгляду справи відповідач має намір скористатися своїм правом на відшкодування витрат на правову допомогу в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а.с. 193).

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 14.02.2024 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції визнав неявку позивача у судові засіданні такою, яка відбувалась без поважних причин, оскільки наявність таких суду наведено не було. Такі дії суд вважав зловживанням процесуальними правами направленими на затягування розгляду справи. Вказана ухвала сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

19.02.2024 представник відповідача ОСОБА_4 подала заяву про компенсацію витрат, пов`язаних із розглядом справи витрат на правничу допомогу в сумі 15900 грн (а.с. 201-205).

Відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу із ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки відповідачем не наведено і судом не установлено необґрунтованих дій позивача.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, колегія суддів виходить із наступного.

Статті 55 і 124 Конституції України (як і будь-які інші норми чинного законодавства)не містять положень про право особи на звернення до суду«незалежно від обґрунтованості позову».

Навпаки, статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Звернення до суду з позовом -«незалежно від обґрунтованості позову»- містить всі ознаки зловживання правом на таке звернення до суду, що може мати своїм наслідком відмову суду у захисті цивільного права та інтересу особи (частина 3 статті 16 ЦК України).

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розглядувідповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України). Частиною шостою статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

До судовихвитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витратина професійнуправничу допомогу(пункт1частини третьоїстатті 133ЦПК України).Отжевідповідач можезаявити вимогупро компенсаціюздійснених нимвитрат,пов`язаних знаданням правничоїдопомоги,за рахунокпозивача,який ініціювавсудовий спір,а надалістворив передумовидля залишенняйого безрозгляду (у цій справі шляхом неявки в судові засідання).

Компенсація таких витрат здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема щодо надання позивачу права заявити клопотання про зменшення їх розміру, якщо позивач вважає їх неспівмірними відповідно до частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України.

Отже, цивільним процесуальним кодексом передбачено процесуальні гарантії для сторони щодо можливості подання клопотання про неспівмірність заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок позивача у випадку здійснення судом розподілу таких витрат як за наслідком розгляду справи по суті, так у випадку залишення позовної заяви без розгляду.

При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 142 ЦПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п`ятою статті 137, частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 і в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України підлягає до застосування до спірних правовідносин.

ЦПК Українивстановлено,що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133); разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 134); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 137); суд може,за клопотанням іншої сторони,зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137); обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137).

Для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання цієї правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги (або обов`язку такої оплати; п.1 ч.2 статті 137 ЦПК).

Як стверджується матеріалами справи, представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в порядку надання ОСОБА_2 професійної правничої допомоги брали особисту участь у судових засіданнях в суді першої інстанції на підставі Угоди про надання правової допомоги на стадії розгляду судом першої інстанції справи № 278/1893/23 від 26.06.2023 та Договору про надання правничої допомоги від 18.09.2023 і до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу долученовідповідні докази про надання такої допомоги представниками відповідача, саме як адвокатами, та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Натомість, позивачем так і не було подано до суду клопотань прозменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та (або) доводів і доказів про неспівмірність цих витрат, що унеможливлює вирішення судом питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки (ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності) суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, з власної ініціативи.

Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 454/3919/18.

За вищенаведених обставин суд при постановленні оскаржуваної ухвали зобов`язаний був вирішити питання про понесені відповідачем судові витрати.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови: про стягнення з позивача на користь відповідача 15 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.268,367,368,374,376,381-384,389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2024 року скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 ОСОБА_4 про компенсацію витрат на правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 15900 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.05.2024.

Головуючий Судді