Рішення

від 09.05.2024 по справі 322/536/24

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

09 травня 2024 рокуСправа № 322/536/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Подріз В.О.,

за участю:

представника позивача адвоката Феденко Л.А. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»до:ОСОБА_1 про:усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

27 березня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба» у користуванні земельною ділянкою площею 4,7399 м2 з кадастровим номером 2323681300:08:010:0014, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зеленівської міської ради Новомиколаївського району Запорізької області; утримуватись від будь-яких дій, спрямованих на користування у будь-якій формі та способом, оброблення, орання, посіву, збору врожаю, виконанні будь-яких інших робіт та заходів на даній земельній ділянці з кадастровим номером 2323681300:08:010:0014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» (код 03751267) є орендарем земельної ділянки площею 4,7399 м2 з кадастровим номером 2323681300:08:010:0014, яка знаходиться на території Зеленівської міської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Право оренди підтверджується підписаним сторонами Договором оренди землі від 01.01.2013, витягом про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, актуальною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 370229171 від 18.03.2024.

Договір оренди землі від 01.01.2013 укладено з громадянкою України ОСОБА_2 , власницею землі згідно з актом приватної власності на землю від 08.08.2001.

З 26.12.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 487 від 26.12.2018 здійснено перереєстрацію права власності на дану ділянку за спадкоємцем: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна.

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі від 01.01.2013 (далі Договір) сторони домовились, що Договір укладається на 10 років, починаючи з дня набрання чинності Договору.

Пунктом 43 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з витягом про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 370229171 від 18.03.2024 право оренди на дану земельну ділянку за ТОВ «Дружба» зареєстровано 02.09.2014.

Таким чином, Договір оренди землі набув чинності з 02.09.201 і діє протягом 10 років, отже, до 02.09.2024.

ОСОБА_1 надіслано на адресу ТОВ «Дружба» заяву від 10.01.2023. Згідно з даною заявою ОСОБА_1 попереджає про своє небажання в подальшому продовжувати орендні відносини з ТОВ «Дружба» і просить повернути його земельну ділянку з 01.01.2023 та не засівати її навесні.

У позовній заяві від 27.03.2024 позивач зазначив, що ОСОБА_1 , не власником землі, умисно створюються позивачу перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою, що перешкоджає використанню орендарем даної землі за призначенням в господарській діяльності ТОВ «Дружба» на підставі діючого Договору оренди землі від 01.01.2013.

Створення перешкод здійснюється відповідачем шляхом самовільного захвату земельної ділянки (нанесення знаків розмежування) та незаконного виконання на території даної ділянки робіт з оброблення земельної ділянки методом оранки власним транспортом.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 118-120 ЦПК України, статтями 16 ЦКУ, Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, правовими висновками Верховного Суду, позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

19.04.2024 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити, аргументуючи це тим, що строк дії договору оренди закінчився 01.01.2023 Відповідач зазначив, що, як представник власника за довіреністю, 10.01.2023 повідомив позивача про небажання в подальшому продовжувати орендні відносини. Претензії з боку позивача незрозумілі. Довіреність, видана власником земельної ділянки 19.03.2019, передбачає необхідний обсяг повноважень для того, щоб попередити позивача про небажання в подальшому продовжувати договір оренди. У судовому засіданні свої вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 09.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 09.05.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

01.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,7399 га, кадастровий номер: 2323681300:08:010:0014, яка знаходиться на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Згідно з пунктом 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, в контурі поля № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , площею 4,74 га, кадастровий № 2323861300:08:010:0014, що належиться Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 036629, виданого 08.08.2001 р., зареєстрованого за № 1568.

Пунктом 8 Договору встановлено, що договір укладено на 10 (десять) років.

Пунктом 43 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень підтверджується, що право оренди земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 відповідно до договору землі від 01.01.2013, зареєстровано 02.09.2014.

З 26.12.2018 власником земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: НОМЕР_4 , загальною площею 4,7399 га, кадастровий номер: 2323681300:08:010:0014 стала ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У даній справі спір між сторонами фактично виник через різне обчислення строку дії договору оренди землі від 01.01.2013, укладеного між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_3 строком на 10 (десять) років. Відповідач ОСОБА_1 вважає, що строк дії зазначеного договору закінчився 01.01.2023, а отже має право вільно користуватись земельною ділянкою. Позивач стверджує, що право оренди земельної ділянки зареєстроване 02.09.2014, а відтак строк дії договору має закінчитись 02.09.2024.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 по справі № 357/8277/19 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 110367952) та зазначає таке.

У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 № 1878-VI , що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

У справі № 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що право оренди за договором оренди землі, укладеним 05.06.2013, зареєстроване 11.01.2014, закінчується у червні 2023 року.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Такий висновок Великої Палати Верховного Суду стосується договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013.

Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 № 902/1207/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 118036819).

У цій справі позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 № 513/879/19.

Однак, зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 №513/879/19, не є релевантною у даному спорі, оскільки суд розглядав справу щодо договору оренди земельної ділянки, укладеного до 01.01.2013, тобто до моменту набрання чинності змін до Закону № 161-XIV, внесених на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI.

Договір оренди землі між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_2 був укладений 01.01.2013.

Таким чином, станом на час виникнення зазначених суспільних відносин законодавчо були закріплені вимоги про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а не договору оренди.

Закон України «Про оренду землі» визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (у редакції, що діяла станом на 01.01.2013).

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України.

Зокрема, за змістом ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже, суд дійшов висновку про те, що договір оренди землі від 01.01.2013, укладений між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_2 строком на 10 (десять) років, вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто з 01.01.2013.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно із зазначеними нормами, строк дії договору оренди землі від 01.01.2013, укладений між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_3 строком на 10 (десять) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,7399 га, кадастровий номер: 2323681300:08:010:0014, яка знаходиться на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, закінчився 02.01.2023.

Таким чином, право ТОВ «Дружба» на користування земельною ділянкою загальною площею 4,7399 га, кадастровий номер: 2323681300:08:010:0014, яка знаходиться на території Зеленівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, припинилось 03.01.2023.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Дружба» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» до ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба», вул. Миру, 21, с. Зелене Запорізького району Запорізької області, ідентифікаційний код 03751267;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 17 травня 2024 року.

Суддя С.С. Гасанбеков