Рішення

від 17.05.2024 по справі 160/6272/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 рокуСправа №160/6272/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт Петриківка, пр. Калнишевського Петра, б. 69, код ЄДРПОУ 04339698) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

07 березня 2024 року Петриківська селищна рада звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0240960713 від 24.08.2023 року на загальну суму 1 020 грн., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260332410 від 14.09.2023 року на загальну суму 81 004 грн. 68 коп., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260352410 від 14.09.2023 року на загальну суму 6 812 грн. 48 коп., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260322410 від 14.09.2023 року на загальну суму 1 020 грн., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260260713 від 15.09.2023 року на загальну суму 8 160 грн., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260250713 від 15.09.2023 року на загальну суму 498 576 грн. 75 коп., яке прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач за результатами проведеної перевірки зробив хибні висновки про відсутність реального здійснення господарських операцій та, відповідно, понесення витрат по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Алкіона Буд», ТОВ «Актив Майстер-Н». Також позивач вказав, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 13 березня 2024 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

29.03.2024 року через систему «Електронний суд» від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти задоволення позовних вимог, та зазначено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Лобойківської Сільської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по теперішній час, з питань здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час, за результатами якої складено акт від 28.07.2023 року №2703/04-36-07-13/ НОМЕР_1 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813)». Перевіркою встановлено, що по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 в порушення підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, з урахуванням підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 ПК України, а також пункту 2 статті 9 Закону №996, витрати Лобойківської СР за квітень 2018 року на загальну суму 579 997,43 грн. не можуть вважатись такими, що документально підтверджені, та, відповідно кошти такими що витрачені за цільовим призначенням. По взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 , в порушення підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, а також пункту 2 статті 9 Закону №996, витрати Лобойківської СР за квітень-липень 2019 року на загальну суму 79 943,52 грн не можуть вважатись такими, що документально підтверджені, та, відповідно кошти такими, що витрачені за цільовим призначенням. В порушення підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, з урахуванням підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а також пункту 2 статті 9 Закону №996, витрати Лобойківської СР по взаєморозрахункам з ТОВ «Алкіона Буд» за 2020 рік на загальну суму 310 974,73 грн не можуть вважатись такими, що документально підтверджені, та, відповідно кошти такими, що витрачені за цільовим призначенням. По взаємовідносинах з ТОВ «Актив Майстер-Н» в порушення підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, з урахуванням підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а також пункту 2 статті 9 Закону №996, витрати Лобойківської СР за липень 2019 року на загальну суму 49 977,62 грн. не можуть вважатись такими, що документально підтверджені, та, відповідно кошти такими що витрачені за цільовим призначенням. Також в порушення п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, з урахуванням п.п.133.4.4 п.133.4 ст. 133 ПКУ, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.2 ст. 9 Закону №996, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008, Порядку здійснення розрахункових операцій, зокрема у сфері торгівлі, визначений нормами Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 витрати Лобойківська СР (код ЄДРПОУ 04338813) завищено на загальну суму 2290 397 грн. Відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які винесені на підставі акту перевірки, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

02.04.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи представників сторін у судових засіданнях, суд встановив такі обставини.

Петриківська селищна рада (код ЄДРПОУ 04339698) є правонаступником майна, актів та зобов`язань Лобойківської сільської ради (код ЄДРПОУ 04338813) внаслідок реорганізації останньої шляхом приєднання до Петриківської селищної ради.

У зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813) на підставі п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказів ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.07.2023 №3226-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813) та від17.07.2023 №3302-п Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813), Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена позапланова виїзна перевірка Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по теперішній час, з питань здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час, відповідно до затвердженого переліку питань для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами цієї перевірки складено акт від 28.07.2023 року №2703/04-36-07-13/04338813 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Лобойківської СР (код ЄДРПОУ 04338813)».

Відповідно до висновків вказаного акта встановлено наступні порушення:

1. п.п. 133.4.2. п.133.4 ст.133 ПК України з урахуванням п.п.133.4.4. п.133.4. ст.133 ПК України, п.п.134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України, п.2 ст.9 Закону України № 996, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, Порядку здійснення розрахункових операцій, зокрема в сфері торгівлі, визначений нормами Закону України Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР витрати Лобойківської СР на загальну суму 2 290 397 грн., у т.ч:

- 2017 53 642 грн.;

- 2018 653 117 грн.;

- 2019 1 211 147 грн.;

- 2020 372 491 грн.

не можуть вважатися такими, що документально підтверджені та використані за цільовим призначенням. Внаслідок цього, за нецільове використання бюджетних коштів Лобойківська СР має сплатити до бюджету податок на прибуток в загальній сумі 412 271 грн., у т.ч.:

- 2017 9 656 грн.;

- 2018 117 561 грн.;

- 2019 218 006 грн.;

- 2020 67 048 грн.

2. п.63.3. ст.63 Податкового кодексу України неподання 8 повідомлень за формою 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об`єкту оподаткування. Застосовуються штрафні санкції.

3. п.66.4. ст.66 Податкового кодексу України до органів ДПС не надано інформацію про зміну осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи у 10-денний строк з дня виникнення таких змін.

4. п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168, п.176.2. ст.176, абз. а та е п.п.164.2.17. п.164.2., п.164.5. ст. 164 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не сплати до бюджету грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 54 585, 94 грн.

5. абз. б п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, в частині подання Податкових розрахунків за ф.№1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку у періоді І кв.2017-ІV кв. 2020 року, без відображення отриманого додаткового блага ОСОБА_3 у вигляді безоплатно одержаних талонів на паливо-мастильних матеріалів, нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб, та не відображення сум виплачених доходів фізичним особам-підприємцям (за ознакою доходів фізичних осіб 157).

6. абз. а та е п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.2. п.168.1.2. п.168.1. ст.168, п.176.2. ст.176, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ в частині не нарахування та не сплати до бюджету грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 3 730,02 грн.

На підставі акта перевірки від 28.07.2023 року №2703/04-36-07-13/04338813 відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0240960713 від 24.08.2023 року, яким за порушення п. 8.52 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме не надання в повному обсязі первинних бухгалтерських документів на запит №1 від 13.07.2023, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн;

- № 0260332410 від 14.09.2023 року, яким за порушення п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168, п.176.2. ст.176, абз. а та е п.п.164.2.17. п.164.2., п.164.5. ст. 164 Податкового кодексу України, а саме не нарахування та не сплату до бюджету грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 81004,68 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 54585,94 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10953,16 грн, пеня 15465,58 грн;

- № 0260352410 від 14.09.2023 року, яким за порушення абз. а та е п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.2. п.168.1.2. п.168.1. ст.168, п.176.2. ст.176, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нарахування та не сплату до бюджету грошового зобов`язання з військового збору, визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 6812,48 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 3730,02 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 748,46 грн, пеня 2334,00 грн;

- № 0260322410 від 14.09.2023 року, яким за порушення абз. б п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, а саме подання Податкових розрахунків за ф.№1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку у періоді І кв.2017-ІV кв. 2020 року, без відображення отриманого додаткового блага ОСОБА_3 у вигляді безоплатно одержаних талонів на паливо-мастильних матеріалів, нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб, та не відображення сум виплачених доходів фізичним особам-підприємцям (за ознакою доходів фізичних осіб 157), застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1020,00 грн:

- № 0260260713 від 15.09.2023 року на загальну суму 8 160 грн., яким за порушення п. 63.3 ст. 63, п. 66.4, п. 66.5 ст. 66 Податкового кодексу України, а саме не надання платником податків інформації про зміну про зміну осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або податкового обліку юридичної особи, не подання до органу ДПС повідомлень за формою №1-ОПП та 20-ОПП, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 8160,00 грн;

- № 0260250713 від 15.09.2023 року, яким за порушення на загальну суму 498576 грн. 75 коп., яким за порушення п.п. 133.4.2. п.133.4 ст.133 ПК України з урахуванням п.п.133.4.4. п.133.4. ст.133 ПК України, п.п.134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПКУ, п.2 ст.9 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 498576,75 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями 412271,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 86305,75 грн.

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам Петриківської селищної ради з контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Алкіона Буд», ТОВ «Актив Майстер-Н».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення) (зараз і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 2.1 ст. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 2.2. Положення передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно із п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Судом встановлено, що між Лобойківською сільськолю радою (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір №14/1 від 24.04.2018 р. на виконання робіт «Поточний ремонт дороги частини вул. Дружній в с. Лобойківка Петриківського району, Дніпропетровській області».

До договору додано Дефектний акт на «Поточний ремонт дороги частини вул. Дружній в с. Лобойківка Петриківського району, Дніпропетровській області», де в найменуванні робіт вказано: 1.«Улаштування дорожніх корит напівкоритного профілю з застосуванням автогрейдерів, глибина корита до 250 мм»; 2.«Улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із щебеню шлакового».

Відповідно до доданого акта №1 «Приймання виконаних будівельних робіт» за квітень 2018 п.1 разом прямі витрати становлять: - вартість матеріалів, виробів та конструкцій складає 123 605,98 грн.; вартість експлуатації машин складає 53 803,59 грн.

Разом з цим, відповідач зазначає, що згідно інформаційних баз даних ДПС України АІС «Податковий блок» та в ході аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_1 (код 3129806498) встановлено: відомості про основні засоби відсутні; згідно 20 ОПП об`єкти оподаткування відсутні; звітність щодо наявності найманих працівників з моменту реєстрації не подавалась; остання звітність подана за 2018 рік 03.02.2019 р.; ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи. Відсутність розпорядчих документів щодо створення комісії з огляду об`єктів ремонту (реконструкції), детальний опис встановлених дефектів, пошкоджень об`єктів, які потребують ремонту, висновків експертів, а також висновків осіб, які відповідають за стан ОЗ Лобойківської СР, відсутність посад, ПІБ що не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відсутність матеріальних та технічних ресурсів у ФОП ОСОБА_1 , також в ході перевірки згідно наданого акту виконаних робіт неможливо встановити доцільність списання та ланцюг придбання матеріалів використаних для здійснення робіт, все це свідчить про те, що метою робіт є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Також Лобойківською сільськолю радою (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №41 від 03.04.2019 року «Реконструкції дорожнього покриття проїзду між вулицею Центральна та вулицею Пати в с.Лобойківка Петриківського району, Дніпропетровській області».

Відповідно до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року по договору №11 від 12.06.2019 року ФОП ОСОБА_2 виконано робіт на загальну суму 79 943,52 грн.

Оплата за виконані роботи здійснена платіжним дорученням №431 від 01.07.2019 з призначенням платежу «Поточний ремонт частини вул. Центральна с Лобойківка Петриківського району згідно рахунку №17 від 01.07.2019, Акту №1 та договору №11 від 12.06.2019 р. без ПДВ.» згідно рахунку №17 від 01.07.2019 р. у сумі 79 943,52 грн.

Відповідач вказує, що згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) встановлено: ліцензія, яка передбачена Постановою КМ України від 30 березня 2016 щодо проведення ФОП ОСОБА_2 зазначених робіт (42.11-будiвництво доріг і автострад) до перевірки не надана. Тендерна документація в наданих документах відсутня. З урахуванням вищевикладеного, наявні первинні документи, свідчать про відсутність технічних та матеріальних ресурсів у ФОП ОСОБА_2 виконати зазначені в угодах роботи, а як слідство це свідчить про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначеними ФОП ОСОБА_2 (код 3209115461). Відсутність розпорядчих документів щодо створення комісії з огляду об`єктів ремонту (реконструкції), детальний опис встановлених дефектів, пошкоджень об`єктів, які потребують ремонту, висновків експертів, а також висновків осіб, які відповідають за стан ОЗ Лобойківської СР, відсутність посад, відсутність ПІБ що не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій ІНФОРМАЦІЯ_1 з ФОП ОСОБА_2 . Також в ході перевірки згідно наданого акту виконаних робіт неможливо встановити доцільність списання та ланцюг придбання матеріалів використаних для здійснення робіт. Все це свідчить про те, що метою робіт є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Крім того між Лобойківською сільською радою (покупець) та ТОВ «Алкіона Буд» (постачальник) укладено договір №03-2020 від 31 березня 2020 року «Про закупівлю товарів «Комплект системи та пристрої нагляду та охорони (придбання комплекту системи відео спостереження та серверного обладнання)».

Відповідно до дефектного акту від 11.11.2020 «На ремонт та технічне обслуговування електромережі зовнішнього освітлення вул. Шкільна, вул. Пати, вул. Жовтнева в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровській області».

Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Алкіона Буд» (код 43483978) встановлено: відомості про основні засоби відсутні; згідно 20 ОПП об`єкти оподаткування відсутні; згідно даних АІС «Податковий блок» з моменту реєстрації 03.02.2020 по теперішній час підприємство ТОВ «Алкіона Буд» звітність про фінансово-господарську діяльність до податкових органів не подавало; Відсутність розпорядчих документів щодо створення комісії з огляду об`єктів ремонту (реконструкції), детальний опис встановлених дефектів, пошкоджень, об`єктів, які потребують ремонту, висновків осіб, які відповідають за стан ОЗ Лобойківської СР, відсутність посад, відсутність ПІБ що не дають змогу ідентифікувати осіб які брали участь у здійсненні господарської операції. Також до перевірки не надано сертифікат якості та товарно-транспортні накладні на транспортування комплекту системи відео спостереження та серверного обладнання, що у свою чергу не надає можливості ідентифікувати його виробника. Крім того, в ході перевірки згідно наданого акту виконаних робіт неможливо встановити доцільність списання та ланцюг придбання матеріалів використаних для здійснення робіт Всі вище наведені факти свідчать про те, що метою придбання ТМЦ та робіт є створення виключено документообігу по нереальної господарської операціям для отримання податкової вигоди. З урахуванням вищевикладеного, наявні первинні документи, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операції між Лобойківської СР та зазначеним підприємством ТОВ «Алкіона Буд» (код 43483978).

Також між Лобойківською сільською радою (замовник) та ТОВ «Актив Майстер-Н» (виконавець) укладено договір №12-19 від 19.02.2019 року, предметом якого є «Поточний ремонт та технічне обслуговування електромережі зовнішнього освітлення с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області».

Оплата за виконані роботи здійснено платіжним дорученням №460 від 16.06.2019 р. з призначенням платежу «За поточний ремонт та технічне обслуговування електричних мереж зовнішнього освітлення згідно Акту виконаних робіт №3, рахунок №14 від 16.07.2019р. та договору №12-19 від 19.02.2019 року без ПДВ» у сумі 49 977,62 грн.

Разом з цим відповідач зазначає, що згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Актив Майстер-Н» (код 42757209) встановлено: відомості про основні засоби відсутні; згідно 20 ОПП об`єкти оподаткування Україна, Днiпропетровська обл., м. Кам`янське,Заводський р-н, вул. Медична, будинок 6А, квартира 33. Платник єдиного податку 3 групи. Відсутність дефектного акту, розпорядчих документів щодо створення комісії з огляду об`єктів ремонту (обслуговуваня), детальний опис встановлених дефектів, пошкоджень, об`єктів яки потребують ремонту, висновків осіб, які відповідають за стан ОЗ Лобойківської СР, відсутність посад, відсутність ПІБ що дають змогу ідентифікувати осіб які брали участь у здійсненні господарської операції, а також відсутність технічних можливостей та достатньої чисельності (5 осіб) у ТОВ «Актив Майстер-Н», відповідного коду економічної діяльності - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, все це свідчить про те, що метою робіт є створення виключено документообігу по нереальної господарської операціям для отримання податкової вигоди. З урахуванням вищевикладеного, наявні первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між Лобойківської СР та зазначеними ТОВ «Актив Майстер-Н.

Таким чином, відповідач зробив висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами переважно з підстав відсутності у інформаційних базах даних ДПС України АІС «Податковий блок» відомостей по контрагентам про основні засоби, об`єкти оподаткування згідно 20 ОПП, технічні та матеріальні ресурси, тощо.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Суд зазначає, що доказів, на які відповідач посилається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагентами, суду не надано. В тому числі відповідач не надав доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій та інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Акт перевірки не містить жодних фактів невідповідності між показниками податкового обліку позивача та первинними документами, дослідженими під час перевірки. Перевіряючими не було встановлено жодної арифметичної чи методологічної помилки, допущеної позивачем при веденні податкового обліку та складенні податкової звітності за податковий період, який перевірявся. Також акт не містить відомостей про встановлені факти підроблення первинних чи звітних податкових документів.

На думку суду подані позивачем для перевірки та до суду вищезазначені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо наданих послуг, поставки товару.

Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Законодавство передбачає можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань. Разом з тим, наявна у інформаційних базах ДПС інформація не може в розумінні процесуального закону бути доказом стосовно реальності або нереальності господарських операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16, в якій Верховний Суд вказує на те, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Суд також ураховує позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №П/811/3228/14. У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема, посилання контролюючого органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У постанові від 13.10.2020 у справі №0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Посилання на податкову інформацію, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22 зазначив: «Перевіряючи твердження контролюючого органу про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело походження товару, поставленого в подальшому позивачу, суди правильно виходили з того, що порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни, крім того, такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків також виключно на підставі інформації наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу, посилань на документи акт перевірки також не містить, наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарі (робіт, послуг) по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб`єктів.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів слід відмітити, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України.

Відповідно до ст.47 Податкового кодексу Українискладання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Разом з тим податкова інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/22154/15 та від 26.06.2018 у справі №826/13029/14.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу, не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Стосовно твердження відповідача про відсутності певного переліку документів за договорами по "Поточному ремонту дороги частини вул. Осіння та вул. Дружня (фактично договір укладено на "Поточний ремонт дороги пров. Дружній), суд зазначає таке.

Проектно-кошторисна документація на ремонт об`єктів соціальної сфери і комунального призначення розробляється згідно з "Інструкцією про склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт житлових будівель" ВСН 55-87(р) на ремонт об`єкт і в благоустрою згідну із Порядком проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України віл 23.09.2003 154, зареєстрованим в Мін`юсті України 12.02.2004 за № 189/788.

Робочий проект з капітального ремонту складається з таких розділів:

а) для об`єктів житла, соціальної сфери і комунального призначення:

-загальна пояснювальна списка;

-архітектурно-будівельні рішення;

-технологічні рішення (при необхідності);

-рішення з інженерного обладнання;

-проект організації капітального ремонту;

-кошторисна документація;

б) для об`єктів благоустрою:

-загальна пояснювальна записка;

-організація ремонтно-будівельних робіт;

-оцінка вплину на довкілля;

-робоча документація;

- кошторисна документація;

При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт з ремонту (капітального та поточного) застосовуються типові форми первинних документів з обліку в будівництві: Акт приймання виконаних підрядних роби (типова форма № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3).

Щодо капітальних видатків, а саме "Реконструкція дорожнього покриття була розроблена проектно-кошторисна документація ТОВ Гарантстройгруп, про що зазначено в Акті №2 від 09.04.2019 р. здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції за договором № 11/03-19Пр, проведено технічний нагляд (здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами на об`єкті), що відображено в Акті приймання наданих послуг від 10.04.2019 р. та авторському нагляді, відображено в Акті №1 від 10.04.2019 р.

Договір на реконструкцію дорожнього покриття, викладався в системі РгоZоrо, Ідентифікатор UА-2019-04-03-000507-с-а1.

Тендерна процедура: Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до Закону України Про публічні закупівлі.

Стосовно посилання відповідача на відсутність дефектного акту, суд зазначає, що дефект ний акт належить до початкової проектної документації і не є обов`язковим, він виконує функції лише планові та контрольні, не є тим документом, на підставі якого визначається остаточна вартість ремонту, Обґрунтовується та підтверджується доцільність витрачання бюджетних коштів і відповідність такого втручачання в затвердженому в кошторисі. Законодавством чітко не визначено порядок складання дефектного акту. Якщо в установі не передбачено власних фахівців, то дозволено залучати інших спеціалістів.

Таким чином, посилання в акті перевірки на отримання податкової вигоди з боку Лобойківської сільської ради є безпідставним.

Відповідно до положень статей 2, 3 Закону України Про публічні закупівлі роботи, вартість яких менше 1,5 млн грн, вважаються допороговими, а отже тендерна процедура не проводиться, у зв`язку з чим висновки акту перевірки в цій частині є безпідставними.

Щодо встановлення відповідачем порушень законодавства позивачем в частині не повідомлення за основним місцем реєстрації контролюючий орган про пабуті/вибуті на правах власності об`єкти оподаткування, суд зазначає таке.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

У п.22.1 ст.22 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

У відповідності до пункту 8.1. Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно із пунктом 8.2. Порядку № 1588 об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4. Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до пункту 8.5. Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 8.7. Порядку № 1588 рекомендований довідник типів об`єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Отже, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Вказаний обов`язок передбачено також у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 826/14197/17, від 20 травня 2021 року у справі № 560/3008/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/2155/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 160/3561/20, від 10 листопада 2022 року у справі № 640/23530/21.

У постанові Верховного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 640/23530/21 зроблено висновок, що відповідно до наведених вище норм Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою № 20-ОПП, зокрема, про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

На переконання суду, повідомлення за формою № 20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Отже, позивач мав обов`язок подати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Як видно з матеріалів справи, на момент проведення перевірки (з моменту прийняття рішення сесії - з 04.12.2020 р.) по Лобойківській сільській раді почата процедура реорганізації шляхом приєднання до Петриківської селищної ради відповідно до вимог статей 25, 26, 59, п. 6-1 Розділу 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", статей 104, 105, 107 Цивільного кодексу України, Законів України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 і, як наслідок, Лобойківська сільська рада не звітувала за вищевкказані об`єкти.

Водночас суд враховує, що як фінансова ліквідаційна звітність відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Бюджетного Кодексу України, своєчасно здані звіти за Формою 1-дс Баланс, Формою 2-дс, Формою 3-дс, Формою 4-дс, Формою 5-дс.

Отже, посилання відповідача на порушення вимог Податкового кодексу, порядку обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, є безпідставними.

Щодо виявлених порушень абз. б п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, а саме подання Податкових розрахунків за ф.№1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку у періоді І кв.2017-ІV кв. 2020 року, без відображення отриманого додаткового блага ОСОБА_3 у вигляді безоплатно одержаних талонів на паливо-мастильних матеріалів, нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб, та не відображення сум виплачених доходів фізичним особам-підприємцям (за ознакою доходів фізичних осіб 157), суд зазначає таке.

У перевірений періоді часу діяла Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв`язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).

Пунктом 3 цієї Інструкції №281 визначено, що талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Цим ж пунктом Інструкції №281 визначено, що розрахунковий документ - документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти надрукований у випадках, передбачених законодавством України, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Бланк-Дозвіл (талон) - документ, який дозволяє його пред`явникові отримувати пальне на АЗС є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску пального на АЗС. Оскільки передплата за пальне вже була проведена, сама заправка відбувається без будь-якої додаткової оплати. А тому, вона має відбуватися без проведення розрахунків через РРО на АЗС та без додаткового оформлення саме розрахункової операції.

Зазначене не суперечить вимогам Інструкції №281, згідно з якої касовий чек підтверджує факт продажу товарів (послуг), оскільки під час отримання водіями бензину за талонами, факт його продажу відбувся раніше - під час його оплати шляхом безготівкового перерахунку коштів, тому отримання за талонами раніше оплаченого палива не є продажем товару та розрахунковими операціями, оскільки водіями не сплачувались за нього готівкові кошти.

Відпуск нафтопродуктів за талонами, які попередньо оплачені у безготівковій формі, не є розрахунковими операціями, і, відповідно, не потребує використання реєстратора розрахункових операцій.

Вказана правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.01.2012 року по справі №К-49367/09.

При цьому суд погоджується з доводами позивача, що талон на бензин - це документ, який підтверджує право пред`явителя на одержання вже сплаченого палива на АЗС.

Таким чином, талони на бензин не є платіжними документами в розумінні наведених норм.

За таких обставин операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні талону або бланка дозволу, є поверненням власнику його майна (в даному випадку - пального), і така операція не може вважатися розрахунковою операцією в розумінні вищенаведеної норми Закону про РРО, оскільки пальне було оплачене в попередньому періоді.

Як наслідок, відповідачем безпідставно нараховано військовий збір в сумі 3730,02 грн.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, суд зробив висновок про безпідставність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0240960713 від 24.08.2023 року, №0260332410 від 14.09.2023 року, № 0260352410 від 14.09.2023 року, № 0260322410 від 14.09.2023 року, № 0260260713 від 15.09.2023 року, № 0260250713 від 15.09.2023 року на підставі акту перевірки від 28.07.2023 року №2703/04-36-07-13/04338813, оскільки під час розгляду справи, порушення, встановлені відповідачем та відображені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8948,91 грн. Оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в загальній сумі 8948,91 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт Петриківка, пр. Калнишевського Петра, б. 69, код ЄДРПОУ 04339698) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0240960713 від 24.08.2023 року на загальну суму 1020,00 грн, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260332410 від 14.09.2023 року на загальну суму 81 004 грн 68 коп., яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260352410 від 14.09.2023 року на загальну суму 6 812 грн 48 коп., яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260322410 від 14.09.2023 року на загальну суму 1020,00 грн, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260260713 від 15.09.2023 року на загальну суму 8 160 грн., яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0260250713 від 15.09.2023 року на загальну суму 498 576 грн. 75 коп., яке прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, смт Петриківка, пр. Калнишевського Петра, б. 69, код ЄДРПОУ 04339698) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8948,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук