Рішення

від 16.05.2024 по справі 160/331/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 рокуСправа №160/331/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» (49000, м. Дніпро, вул. Калинова, буд.72, оф. 41, код ЄДРПОУ 37007043) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

04.01.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р., прийнятою Дніпровською митницею (як відокремленого підрозділу Державної митної служби);

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у визнанні заявленої митної вартості у формі листа від 29.09.2023 за вих. №7.5-1/7.5-28-08/14/5832.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останнім було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Представник позивача наголошує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 р., а також складена картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р. є протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

01.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.02.2024 позивачем було подано відповідь на відзив, в якому позивач заперечує твердження позивача, вказані в відзиві на позовну заяву, а також просить позов задовольнити.

14.02.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в якому позивач повторно заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на норми МК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» (Покупець) та Компанією «Hefei Jingsun New energy and Technology Co. LTD» (Китай), (Продавець) укладено договір (контракт) поставки №8/DGEM|2022 від 28.12.2022 року (далі Договір поставки) відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а Покупець купує товар сонячні панелі, згідно з інвойсами на умовах доставки та оплати зазначених в інвойсах.

Ціни за окремими позиціями наведені в інвойсах, які виставляє Продавець за цим контрактом (п. 2.1)

В пункті 3.1 Договору (контракту) вказано, що цей контракт дійсний до 01.06.2024 р., починаючи з дати його підписання обома сторонами. Цей контракт скасовує дію будь-яких інших домовленостей між сторонами.

Продавцем на виконання вимог вищевказаного Договору поставки було складено інвойс №JS13-UKR-20221228 від 16.05.2023 р. на загальну суму 81374,20 доларів США (в тому числі вартість доставки 6100 доларів США)

У свою чергу Продавцем також було поставлено вказаний товар, а також його було ввезено до митної території України.

На виконання умов Контракту та інвойсу Позивачем платіжними інструкціями в іноземній валюті або металах було перераховано на рахунок Продавця оплату за товар, поставлений за цим Контрактом, а саме: платіжною інструкцією №29 від 11.01.2023 року на суму 25000,00 доларів США; платіжною інструкцією №32 від 21.04.2023 року на суму 56 374,20 доларів США.

20.07.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» до митного контролю до Дніпровської митниці Держмитслужби подано до оформлення попередню митну декларацію від 20.07.2023 №23UA110170002461U0 на заявлену партію товару, а саме: «Фотоелектричні елементи зібрані в модулі: сонячна панель JAM132S- 558шт. Потужність 685-710ВТ. Не має в своєму складі акб батареї,інвертора, USB порта. Не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Призначені для перетворення сонячного світла в постійний електричний струм, який в подальшому буде використовуватись для живлення електроприладів після перетворення».

24.07.2023 року Позивачем була подана митна декларація №23UA110170002556U1 в електронному вигляді.

Разом з митною декларацією було подано документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МК України:

- Пакувальний лист (Packing list);

??- Рахунок-проформа (Proforma invoice);

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice);

- Коносамент (Bill of lading);

- Автотранспортна накладна (Road consignmentnote);

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin);

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №29;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №32;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- Страховий поліс Nє PYIE202331010535E03493;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №8/DGEM/2022 від 28.12.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера №14-Т від 31.08.2020;

- Договір (контракт) про перевезення №UA00231581 від 02.07.2023;

- Технічні документи;

- Сертифікати виробника;

- Документи попереднього огляду;

- Реєстраційна картка Мінекономіки.

Після отримання вказаної митної декларації з додатками, представниками митниці було повідомлено, що заявлена вартість товару викликає сумніви через те, що надані документи не місять інформації щодо врахування вартості страхування у ціну товару та повідомили про необхідність надання додаткових документів.

У зв`язку з цим Позивачем 25.07.2023 р. було подано в електронному вигляді лист №94 з додатком, в якому зазначено, що страховий поліс був оплачений у складі фрахту Компанією «Hefei Jingsun New Energy and Technology Co., Ltd» агенту в Китаї. Позивач не сплачував страховий платіж. Надано пояснення щодо включення страхування у вартість фрахту Продавцем. Також Позивачем подано лист №19, в якому вказано, що були надані всі документи згідно МКУ для підтвердження митної вартості товару, додаткові документи не надаватимуться.

За результатами проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів Дніпровською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р.

У зазначеному рішенні, Дніпровською митницею було наведені, зокрема, такі підстави прийняття рішення:

1. Поставка товару заявлена на комерційних умовах поставки CIF ROCONSTANTA. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), комерційний термін СІ, продавець поставляє товар на борт судна,. зобов`язаний заключити договір і сплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення. Продавець заключає договір страхування за свій рахунок, що відповідає мінімальному покриттю. Відповідно до комерційного інвойсу вартість товару складається з вартості безпосередньо самого товару у сумі 75274,20 дол. США, та перевезення до Рені у сумі 6100,00 дол. США. Вартість страхування вантажу відсутнє. Декларантом надано страховий поліс №PYIE202331010535E03493 від 27.05.2023. Вказаний страхувальний поліс укладений між Страхувальником PICCPROPERTYANDCASUALITYCOMPANYLIMITED, SHANGHAIBRANCH та страховиком ТОВ «Джем-ЛТД». Тобто надані послуги зі страхування надані на іноземній території. Відповідно до ст. 52 МКУ Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до 4.2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Наданий страховий поліс №PYIE202331010535E03493 від 27.05.2023 відповідає мінімальному покриттю, що передбачено заявленими умовами поставки CIF. Проте, у розрахунку митної вартості відсутня інформація про вартість наданих послуг за страхування вантажу, відповідно до якого митна вартість товару. сформована на умовах поставки CIF ROCONSTANTA розраховується та викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти включення складових митної вартості, а саме витрат на страхування.

2. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно частини 2 статті 53 МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларантом надано до митного оформлення сертифікат походження товару. У вищезазначеному сертифікаті у гр. 10 дата інвойсу не відповідає даті інвойсу наданого до митного оформлення.

3. У наданій копії декларації країни відправлення відсутня інформація про вартість страхування вантажу, з урахуванням того ще умовами поставки зазначено також CIF. З урахуванням зазначеного, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня митної вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. ч. 1,4 ст. 337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 року у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 року у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 року у справі №1.380.2019.005307.

Дніпровська митниця зазначає, що відсутня вартість страхування вантажу. Декларантом надано страховий поліс №PYIE202331010535E03493 від 27.05.2023 р. Митницею встановлено, що послуги зі страхування надані на іноземній території. Наданий страховий поліс відповідає мінімальному покриттю, що відповідає заявленими умовами поставки CIF.

Судом встановлено, що відповідно до п.4 контракту №8/DJEM/2022 умови поставки CIF Константа.

У матеріалах справи наявний лист Ради бізнес омбудсмена №1635 від 11.11.2023 р., відповідно до якого Рада при аналізі документів Скаржника звернула увагу, що у абз. 2 п. 4 Контракту умовою поставки зазначено CIF із зазначення порту доставки. Згідно з Інкотермс 2020, CIF розшифровується як "Cost, Insurance and Freight", що в перекладі дослівно означає "вартість, страхування і фрахт". За умовами CIF на продавця покладається обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. У абз. 2 п. 2 Контракту додатково зазначено, що ціни розуміються на умовах поставки, зазначених в інвойсі і включають вартість експортної упаковки, маркування, а також можуть включати вартість транспортування, страховки і т. д., передбачені цими умовами. У інвойсі №JS13-UKR-20221228 від 16.05.2023 підтверджено умову доставки CIF, а отже сумніву в умовах поставки CIF не виникає.

Після отримання картки відмови, Скаржник в порядку подання додаткових документів надав Митниці листа вих. №94 від 25.07.2023 про те, що страховий поліс оплатив у складі фрахту контрагентом Hefei Jingsun New Energy and Technology Co., Ltd агенту в Китаї, і вказав загальну вартість фрахту та страховки в одній графі (6 100,00 доларів США). Скаржник додав до свого листа лист контрагента від 25.07.2023 з перекладом, яким контрагент Hefei Jingsun New Energy and Technology Co., Ltd підтверджував, що одним платежем провів оплату послуг агенту в Китаї компанії SHANGHAI HUIHANGJIEXUN NETWORK TECHNOLOGY CO LTD (BUILDING 9, LINGSHAN ROAD, SHANGHAI, 200135, CHINA), який в свою чергу оплатив морський фрахт, страховку та організував доставку контейнера до порту та портові послуги.

Судова практика з цього питання склалася таким чином, що неподання до митного оформлення страхових документів на умовах поставки CIF не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості за умови, якщо страхові витрати несе продавець. Про це зазначено в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17, від 20.02.2018 по справі №826/997/16, від 20.02.2018 по справі №826/8799/16, від 18.07.2019 справа №821/829/18.

Щодо страхування вантажу суд вказує, що відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 існують лише два види умов поставки, які передбачають обов`язкове страхування, а саме поставки за умовами CIP та CIF. При цьому, обов`язкове страхування здійснюється при перевезенні товару морським транспортом (фрахт).

Суд зазначає, що умовами поставки CIF за правилами тлумачення ІНКОТЕРМС-2010 передбачено: CIF (Cost, Insurance, and Freight) це комерційний торговий термін, який у міжнародній практиці є однією з основних умов постачання товарів. Його назва є абревіатурою, утвореної першими літерами англійського вислову «Cost, Insurance and Freight» («Вартість, страхування і фрахт»). Тобто воно означає, що продавець відповідає за оплату вартості товару, страхування та фрахту до місця призначення.

Зобов`язання сторін за умов CIF: Під час використанні CIF продавець зобов`язується оформити та сплатити експорті митні декларації, організувати та сплатити перевезення та страхування товару до покупця. Покупець, зі свого боку, несе відповідальність за імпортне митне очищення та оплату всіх відповідних мит.

Обов`язки продавця:

- Відвантаження товару: Продавець несе відповідальність за відвантаження товару на транспортний засіб, наданий ним.

- Оплата основного перевезення: Продавець зобов`язується оплатити перевезення товару до порту призначення, вказаного покупцем.

- Страхування вантажу: Продавець забезпечує мінімальне страхове покриття товару впродовж усього шляху до порту призначення.

- Доставлення та передання документів: Продавець передає покупцю або його представнику необхідні документи для отримання товару після прибуття до порту призначення.

- Включені виграні: За умови CIF загальна вартість товару містить v собі вартість товару, вартість перевезення до порту призначення і страхування.

Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі страхування, несе продавець.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови CIF поставки товару згідно з офіційними правилами ІНКТОРЕМС-2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та перевезення входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних зі страхуванням та перевезенням є неправомірними.

При цьому, надання документів про страхування та перевезення товару також не є обов`язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, враховуючи умови поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.

Окрім того, позивачем по тексту позовної заяви зазначено, що не співпадіння у даті інвойсу, зазначеного в сертифікаті та даті інвойсу, наданого митницею, пов`язано з технічною опискою. Крім того, сертифікат походження товару не є первинним документом, який впливає на умови поставки ТМЦ. Тож, дана описка ніяким чином не впливає на визначення вартості товару, з чим суд погоджується оскільки сертифікат країни походження не входить до переліку документів, визначених статтею 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про відмову у визнанні заявленої митної вартості у формі листа від 29.09.2023 за №7.5-1/7.5-28-08/14/5832 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зазначає, що означений лист від 29.09.2023 р. №7.5-1/7.5-28-08/14/5832 сформований відповідачем за результатами розгляду звернення позивача від 21.09.2023 р. №92 щодо надання документів для підтвердження митної вартості товару.

Судом досліджено зазначений лист відповідача, з якого встановлено, що він має суто інформаційний характер та не створює жодних правових наслідків для позивача.

Зважаючи на вищевикладене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» (49000, м. Дніпро, вул. Калинова, буд.72, оф. 41, код ЄДРПОУ 37007043) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р., прийняту Дніпровською митницею.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ ЛТД» судові витрати у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Савченко