Рішення

від 17.05.2024 по справі 200/2469/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року Справа№200/2469/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

24 квітня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (далі - позивач, ТОВ «Север-Авто») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 24 квітня 2024 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Север-Авто» адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 09 квітня 2024 року № 068464.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 квітня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; запропонував позивачу надати додаткові докази; витребував докази у відповідача.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15 квітня 2024 року ТОВ «Север-Авто» отримало постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 квітня 2024 року № 068464, винесену керівником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ) за начебто скоєння позивачем порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344).

Вважаючи цю постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач вказував на те, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону № 2344 при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані: допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв, що визначено ч. 8 ст. 53 Закону № 2344.

З посиланням на норми п. п. 1.4, 3.1, 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2020 року № 385, (далі - Інструкція № 385) позивач доводив, що законодавець прямо визначив обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт - надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач вказував на те, що належний йому транспортний засіб, який був об`єктом перевірки 18 березня 2024 року, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується відповідачем, так само, як і законність підстав здійснення міжнародних пасажирських перевезень.

Згідно з актом проведення перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 на підставі якого винесена оскаржувану постанова за нібито допущене позивачем порушення ст. 53 Закону № 2344, службові особи відповідача встановили відсутність у водія ОСОБА_1 в момент перевірки особистої картки водія, що є порушенням вимог ст. 12 Поправки № 6 до ЄУТР.

Позивач доводив безпідставність такого висновку службових осіб відповідача.

Позивач вказував на те, що в момент перевірки в обох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були в наявності персональні особисті картки водія, що підтверджується роздруківками даних роботи тахографа за 18 березня 2024 року.

Зазначав, що ст. 53 Закону № 2344 визначений вичерпний перелік документів, які повинен мати перевізник при виконанні міжнародних перевезень пасажирів.

Ч. 8 ст. 53 Закону № 2344, в свою чергу, містить положення про обов`язки водія, однак її норма не є продовженням переліку документів, які повинен мати перевізник.

Ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 також не містить обов`язку водія надавати до перевірки особисту картку водія, проте водій зобов`язаний роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, на переконання позивача, зміст акта та оскаржуваної постанови щодо вчинення позивачем порушення вимог ст. 53 Закону № 2344 суперечить змісту самої статті, яка не зобов`язує водія транспортного засобу надавати до перевірки особисту картку водія, а обмежується лише обов`язком роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

В акті перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 не фіксувались порушення щодо недопуску до цифрового тахографа в транспортному засобі, який перевірявся, так само як не зафіксовано невиконання вимоги надати роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Зміст постанови, яка є предметом спору, свідчить про довільне трактування відповідачем норм законодавства при здійсненні владних повноважень, що у свою чергу свідчить про порушення з його боку принципу правової визначеності.

Позивач зауважив, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема, передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини ступінь чіткості, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів, яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється даний закон, а також кількості та статусу тих, кому цей закон адресований, (рішення у справі Вогт (Vogt v. Germany) від 02 вересня 1995 року).

Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

З урахуванням наведеного позивач доводив, що матеріалами справи підтверджений факт незаконного застосування відповідачем до ТОВ «Север-Авто» адміністративно-господарського штрафу, з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв спростовують зафіксоване в акті перевірки твердження щодо відсутності у водія ОСОБА_1 в момент перевірки особистої картки водія; факт інкримінованого позивачу порушення ст. 53 Закону № 2344 не знайшов свого підтвердження за змістом акту перевірки, з огляду на відсутність у водія транспортного засобу обов`язку надавати до перевірки особисту картку водія.

З приводу посилання службових осіб відповідача на положення ст. ст. 34, 54 Закону № 2344 та ст. 12 Поправки № 6 до ЄУТР, позивач зауважив, що порушення цих норм саме по собі окремо від інших положень законодавства, не тягне жодної відповідальності з урахуванням відсутності самої події порушення чинного законодавства позивачем.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що керуючись Законом № 2344, Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, (далі - Порядок № 1567), на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу та направлення на перевірку від 15 березня 2024 року № НР 003118, 18 березня 2024 року співробітники Відділу проводили рейдову перевірку на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км.

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422, (далі - Порядок № 422) був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, автобус, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнано цифровим тахографом; транспортний засіб перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .

В ході перевірки транспортного засобу встановлено, що він належить та використовується ТОВ «Север-Авто».

Відповідач доводив, що на момент перевірки встановлений факт відсутності у водія ОСОБА_1 документів, визначених ст. 53 Закону № 2344, а саме особистої картки водія.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державні інспектори склали акт № АР 035415 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 березня 2024 року.

Водій був ознайомлений з цим актом, підписам його без зауважень і отримав його копію.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до листа позивача від 11 серпня 2023 року № 11/0 всю поштову кореспонденцію щодо його господарської діяльності потрібно надсилати на адресу: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 22.

Повідомленням від 20 березня 2024 року № 23649/38/24-24 позивач був викликаний для розгляду справи на 02 квітня 2024 року.

Однак на адресу відповідача надійшов лист, в якому позивач просив перенести розгляд справи з 02 квітня 2024 року на 09 квітня 2024 року.

Повідомленням від 01 квітня 2024 року № 1074/38/23-24 позивача проінформовано про те, що розгляд справи перенесено на 09 квітня 2024 року; це повідомлення було надіслано на електронну адресу позивача, як це передбачено п. 26 Порядку № 1567.

09 квітня 2024 року за результатами розгляду акта № АР 035415 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 березня 2024 року винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068464.

Цією постановою за порушення ст. 53 Закону № 2344 до ТОВ «Север-Авто» застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 000 грн, на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

10 квітня 2024 року згідно з приписами п. 29 Порядку № 1567 копія постанови від 09 квітня 2024 року № 068464 разом з супровідним листом від 10 квітня 2024 року № 30467/38/24-24 була надіслана позивачу.

В обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідач зазначив наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Ст. 53 Закону № 2344 обумовлено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

П. 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11 жовтня 2005 року набув чинності Закон України 07 вересня 2005 року № 2819-IV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі - Закон № 2819).

20 грудня 2010 року набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зокрема, ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Для цифрових тахографів необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

На автомобілі ТОВ «Север-Авто» встановлено цифровий тахограф, який використовує карту водія.

Доказами у справі підтверджено той факт, що перевіряючим особам відповідача надано роздруківку з даними іншого водія, який не був за кермом, що інтерпретується як відсутність належного документа, який здатен підтвердити/спростувати певні обставини.

Саме не використання водієм особистої картки водія та відсутність роздруківки тахографа водія ОСОБА_1 зафіксовано в акті № АР 035415 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 березня 2024 року (при перевірці надана роздруківка тахографа водія ОСОБА_3 )

Відповідач зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена приписами ст. 60 Закону № 2344.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 6 ч. 1 ст. 60); управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 11 ч. 1 ст. 60).

Відповідач зауважив, що нормами абз. абз. 6, 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 передбачена відповідальність за вчинення різних за своїм складом порушень:

- відсутність документів, передбачених ст. 53 вказаного Закону;

- порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом; відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Відповідач наголосив, що норма абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

У свою чергу, правильною кваліфікацією порушення перевізником Закону № 2344 в частині відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Під час здійснення рейдової перевірки позивач не надав роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, пославшись на те, що забув вставити карту водія, тобто під час проведення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія.

Тобто, вказаний документ, відсутність (саме належної роздруківки) якого на момент перевірки встановлено у позивача, є обов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом.

Відповідач зауважив, що позивач надав суду роздруківки з цифрового тахографу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дані які необхідно детально розібрати.

Так, роздруківки з цифрового тахографа взяті лише 18 квітня 2024 року, хоча перевірка розпочалася 18 березня 2024 року о 10:21 (UTC).

UTC (англ. Coordinated Universal Time) - це Всесвітній координований час, який визначається за Гринвічем, тобто час, який є точним в Україні - UTC+2.

Таким чином, до всього часу, який відображено у роздруківці, необхідно додавати +2 години.

Відповідно до роздруківки з цифрового тахографу транспортного засобу позивача, що була надана водієм ОСОБА_6 перевіряючим особам відповідача під час перевірки 18 березня 2024 року, хронологія подій була така: з 09:22 - 10:20 (UTC) - керував транспортним засобом; о 10:20 (UTC) - здійснено зупинку транспортного засобу на вимогу інспектора Укртрансбезпеки; о 10:21 (UTC) - взято роздруківку цифрового тахографу транспортного засобу.

Відтак, логічним співставленням фактів об`єктивної дійсності можна виснувати, що водій ОСОБА_7 , який керував транспортним засобом позивача в момент зупинки для проведення рейдової перевірки, (що відображене в акті, підтверджено самим водієм та не заперечується позивачем), не використовував свою картку, оскільки надав роздруківку з цифрового тахографу транспортного засобу позивача із зазначенням відомостей про водія - ОСОБА_5 (UAD0000006VLO0).

На переконання відповідача, надання роздруківок до суду не спростовує факти, встановлені при перевірці 18 березня 2024 року, а спрямовано на ухилення позивача від відповідальності.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив.

Зауважив, що спірним питанням у справі, що розглядається, є наявність/відсутність у водія транспортного засобу - ОСОБА_1 під час проведення відповідачем рейдової перевірки 18 березня 2024 року особистої картки водія, що використовується у цифрових тахографах, яким обладнаний транспортний засіб.

Відтак, постає необхідність у становленні самого факту вчинення порушення під час перевірки та правильності кваліфікації вчиненого правопорушення (за умови його доведеності).

За твердженням позивача, обґрунтованість його позовних вимог підтверджена роздруківками даних роботи тахографа за 18 березня 2024 року обох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що відповідно до положень Інструкції № 385 свідчить про наявність у ОСОБА_1 особистої картки водія, за відсутності якої роздрукувати на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок, як водія транспортного засобу, було б неможливо.

Матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується факт притягнення ТОВ «Север-Авто» до відповідальності за відсутність документів, визначених ст. 53 Закону № 2344, а саме особистої картки водія ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив позивач навів аргументи щодо відсутності факту порушення ст. 53 Закону № 2344 з боку ТОВ «Север-Авто» аналогічні тим, що наведені у позовній заяві.

Позивач зауважив, що з наданої відповідачем роздруківки інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 вочевидь вбачається, що аналогічний документ по ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 його службові особи не запитували, адже така роздруківка наявна в матеріалах справи, що відповідачем не спростовано.

Факт підписання ОСОБА_1 акта перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 без зауваженням не є свідченням наявності в його діях (бездіяльності) складу правопорушення, оскільки він не є фахівцем у галузі права, а лише виконує функції водія та дотримується відповідних прав та обов`язків, визначених законодавством в цій частин.

Також позивач покликався на норми ст. 77 КАС, ст. 6 Закону № 2344, п. 16 Порядку № 1567, висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 29 березня 2023 року у справі № 620/19132/21 і зазначав, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки, який відсутній у матеріалах справи.

Позивач зауважив, що з наданих сторонами письмових доказів вбачається вибірковий підхід відповідача до з`ясування обставин справи, збору та надання до суду наявних у нього письмових доказів, що виключає об`єктивність у розгляді справи та свідчить про зловживання повноваженнями з боку відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Також позивач вказував на те, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено ч. 4 ст. 9 КАС.

Така активна роль адміністративного суду сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших, в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

Крім того, позивач зауважив, що направлення на рейдову перевірку від 15 березня 2024 року № НР 003118 не відповідає вимогам Порядку № 1567, а відтак зводить нанівець законність її результатів.

Так, згідно з п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Як слідує з системного аналізу п. 14 Порядку № 1567 та Додатку 1-1 до нього, рейдова перевірка повинна здійснюватися виключно на конкретно визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зон габаритно-вагового контролю тощо.

Тобто, з огляду на положення п. 13 Порядку № 1567 та з метою недопущення зловживання повноваженнями та запобігання свавіллю по відношенню до суб`єктів господарювання, незаконного втручання у їхню господарську діяльність з боку суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач, на законодавчому рівні дозволено проводити рейдові перевірки виключно у конкретно визначених місцях, які зафіксовано в направленні на перевірку.

У порушення вищезазначених вимог Порядку № 1567 в направленні на рейдову перевірку від 15 березня 2024 року № НР 003118 відповідачем зазначено в якості місця проведення рейдової перевірки «адміністративні території Донецької, Луганської, Харківської областей та м. Харкова». Натомість, конкретно визначена ділянка дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км, де було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача 18 березня 2024 року, відсутня у цьому переліку.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (ідентифікаційний код 30354146) зареєстроване як юридична особа 21 червня 1999 року, про що 15 березня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

Основний вид економічної діяльності ТОВ «Север-Авто» - код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Ці обставини встановлені на підставі відповіді з ЄДР від 14 травня 2024 року № 591358.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 39816845) зареєстрована як юридична особа 03 червня 2015 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки (без статусу юридичної особи), який забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території згаданих областей, що випливає ці змісту п. п. 1.1, 1.2 Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого головою Державної служби України з безпеки на транспорті 01 березня 2023 року, (далі - Положення).

Відповідно до абз. 3 п. 1.9 Положення повноваження Відділу поширюються на територію Донецької, Луганської та Харківської областей.

Згідно з п. 2.3 Положення до основних завдань Відділу, з-поміж іншого, належить здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті.

Положенням визначено, що Відділ відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, виконує такі функції:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, готує пропозиції щодо його вдосконалення (п. 3.1);

- здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п. 3.6);

- здійснює контроль за додержанням вимог режиму праці та відпочинку перевізниками, щодо здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (п. 3.12);

- здійснює проведення перевірок за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт (п. 3.24);

- здійснює належне формування матеріалів справ за результатами здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (п. 3.28);

- у випадках, передбачених законодавством, виносить в установленому порядку постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів (п. 3.29).

Ухвалою від 25 квітня 2024 року, керуючись принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд витребував у відповідача справу про порушення з усіма наявними у ній матеріалами, за результатами розгляду якої прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 квітня 2024 року № 068464.

На виконання цієї ухвали відповідач надав суду справу про порушення, яка містить такі документи і матеріали: акт № АР 035415 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 березня 2024 року; роздруківку карти водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 , роздруковану 18 березня 2024 року о 10:21 (UTC); фото транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 ; дозвіл серії НОМЕР_3 на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща за маршрутом Харків - Жешув, перевізник - ТОВ «Север-Авто», від 08 грудня 2023 року; розклад руху автобусів на міжнародному маршруті м. Харків (Україна) - м. Жешув (Польща); посвідчення водія ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; лист ТОВ «Север-Авто» від 11 серпня 2023 року № 11/а; лист Відділу від 20 березня 2024 року № 23649/38/24-24; лист ТОВ «Север-Авто» від 29 березня 2024 року № 17; довіреність від 05 лютого 2024 року, якою ТОВ «Север-Авто» уповноважило начальника відділу перевезень та безпеки руху ОСОБА_8 на представництво його інтересів у Відділі; лист Відділу від 01 квітня 2024 року № 1074/38/23-24; скриншот вихідної кореспонденції відповідача про надіслання електронного листа на адресу ТОВ «Север-Авто»; постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 квітня 2024 року № 068464; лист Відділу від 10 квітня 2024 року № 30467/38/24-24; список згрупованих поштових відправлень (форма 103); щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу на територіях Донецької, Луганської та Харківської областей в період з 18 березня 2024 року по 24 березня 2024 року; направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 березня 2024 року № НР 003118; відомості з ЄДР щодо ТОВ «Север-Авто».

Будь-яких інших матеріалів, в тому числі відеозапису перевірки, роздруківки на паперовому носії інформації про роботу і відпочинок водія ОСОБА_1 , його особисту картку водія, справа про порушення не містить.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, в тому числі матеріали справи про порушення, суд встановив такі обставини.

15 квітня 2024 року в. о. начальника Відділу ОСОБА_18 затвердив щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу на територіях Донецької, Луганської та Харківської областей в період з 18 березня 2024 року по 24 березня 2024 року.

Згідно з цим графіком на період з 18 березня 2024 року по 24 березня 2024 року для Відділу було визначено наступне місце перевірки - на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України: Донецької, Луганської та Харківської областей (№ п/п 12).

15 березня 2024 року в. о. начальника Відділу ОСОБА_18 на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 15 березня 2024 року № 12 видав ОСОБА_9 - заступнику начальника Відділу, ОСОБА_10 - головному спеціалісту Відділу, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 - старшим державним інспекторам Відділу направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № НР 03118 для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону № 2344 та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території Донецької, Луганської, Харківської областей та м. Харків в період з 18 березня 2024 року по 24 березня 2024 року.

18 березня 2024 року о 12:31 старший державний інспектор Відділу ОСОБА_12 на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 березня 2024 року № НР 003118 провів перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz, автобус, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Север Авто», під управлінням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт № АР 035415 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18 березня 2024 року.

В цьому акті державний інспектор зазначив, що «під час перевірки виявлено порушення ст. 53 Закону № 2344, здійснення регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Харків - Жешув» без документів, визначених ст. ст. 34, 54 Закону № 2344, а саме у водія на момент перевірки відсутня особиста картка водія, цим порушено вимоги п. 12 Поправки № 6 до ЄУТР, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, виконання перевезень пасажирів без документів, визначених ст. 53 Закону № 2344, а саме без особистої картки водія».

В графі «Пояснення водія про причини порушень» акта зазначено: «З актом ознайомлений, копію отримав»; в графі «Водій транспортного засобу» акта наявний підпис водія.

Акт № АР 035415 від 18 березня 2024 року того ж дня зареєстрований у Відділі за № 21706/38/27-24.

Листом від 20 березня 2024 року № 23649/38/24-24 Відділ запросив ТОВ «Север-Авто» для розгляду справи про порушення Закону № 2344, виявленого під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), який мав відбутися 02 квітня 2024 року з 09:00 до 12:00 в приміщенні Відділу за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх.

ТОВ «Север-Авто» повідомлено, що відповідно до Порядку № 1567 розгляд справи здійснюватиметься керівником Відділу; роз`яснено, що як учасник розгляду справи ТОВ «Север-Авто» має право представляти свої інтереси особисто або через представника.

Додатково ТОВ «Север-Авто» поінформовано, що як учасник справи воно наділено правами та має обов`язки, визначені ст. 28 Закону України «Про адміністративну процедуру», а також Порядком № 1567, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, представляти докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою (користуватися послугами перекладача), оскаржити постанову по справі.

Також ТОВ «Север-Авто» повідомлено, що у разі неявки справа буде розглянута без його участі відповідно до п. 27 Порядку № 1567.

Разом з листом від 20 березня 2024 року № 23649/38/24-24 на адресу позивача надісланий акт № АР 035415 від 18 березня 2024 року.

ТОВ «Север-Авто» було обізнано про дату, час і місце розгляду справи і звернулося до Відділу з листом від 29 березня 2024 року № 17, в якому просило перенести розгляд справи про порушення Закону № 2344, виявленого під час рейдової перевірки від 18 березня 2024 року (акт № АР 035415) з 02 квітня 2024 року на 09 квітня 2024 року за участю його представника.

Таке клопотання позивача було задоволено.

Так, листом від 01 квітня 2024 року № 1074/38/23-24 Відділ повідомив ТОВ «Север-Авто» про те, що розгляд справи перенесено на 09 квітня 2024 року.

Лист Відділу від 01 квітня 2024 року № 1074/38/23-24 надісланий на електронну адресу ТОВ «Север-Авто» - atpseveravto@gmail.com, яка зазначена в ЄДР як засіб зв`язку з цією юридичною особою.

09 квітня 2024 року в. о. начальника Відділу Кіштулинець Р. розглянув справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Север-Авто» та виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 068464.

Постанова обґрунтована тим, що ТОВ «Север-Авто» 18 березня 2024 року о 12:31 на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км допустило порушення ст. 53 Закону № 2344 (згідно з актом від 18 березня 2024 року № АР 035415), відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону, а тому прийнято рішення стягнути з цього суб`єкта господарювання адміністративно-господарський штраф в сумі 34 000,00 грн.

Згідно з даними ЄДР місцезнаходження ТОВ «Север-Авто» зареєстровано за адресою: Україна, 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60.

Однак листом від 11 серпня 2023 року № 11/а ТОВ «Север-Авто» просило Укртрансбезпеку надсилати всю поштову кореспонденцію щодо його діяльності на адресу: 61001, Харківська обл., м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 22.

10 квітня 2024 року постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу надіслана на адресу ТОВ «Север-Авто» (61001, Харківська обл., м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 22) разом із супровідним листом від 10 квітня 2024 року № 30467/38/24-24 рекомендованою поштовою кореспонденцією (поштове відправлення № 0600908222471).

Це поштове відправлення вручено адресату 12 квітня 2024 року, про що свідчать дані онлайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Трекінг».

Будь-які докази, які б свідчили, що ТОВ «Север-Авто» скорилося своїми правами як учасник справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на надання пояснень, представлення доказів тощо, суду не надані.

З приводу належності позивачу транспортного засобу суд встановив такі обставини.

27 жовтня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» як орендодавець і ТОВ «Север-Авто» як орендар уклали додатковий договір до договору оренди пасажирських автобусів від 20 жовтня 2022 року.

За умовами додаткового договору орендодавець передав в тимчасове платне користування орендарю транспортний засіб - автобус марки Mercedes-Benz, комерційний опис Tourismo RHD-M, 2009 року випуску, VIN НОМЕР_5 , об`єм двигуна 11 967 см3, номерний знак НОМЕР_1 , який належить орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 (п. 1.1 додаткового договору).

Додатковий договір укладений терміном на три роки (п. 5.2 додаткового договору).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 транспортний засіб - автобус марки Mercedes-Benz, комерційний опис Tourismo RHD-M, 2009 року випуску, VIN НОМЕР_5 , об`єм двигуна 11 967 см3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває в користуванні ТОВ «Север-Авто», дата реєстрації - 14 лютого 2024 року.

Також суд встановив, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz Tourismo RHD-M, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , обладнаний тахографом (марка, модель - 1381.1070100014, тип - цифровий, виробник - Siemens AG SV, заводський номер - НОМЕР_7 , дата виготовлення - 31 березня 2009 року), що підтверджено протоколом повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 03 квітня 2023 року № UA019-00045911.

Крім того, суд встановив, що в трудових відносинах з ТОВ «Север-Авто» перебувають водії автотранспортних засобів категорії «D» ОСОБА_1 - з 18 липня 2023 року і ОСОБА_2 - з 02 жовтня 2023 року, про що свідчать накази ТОВ «Север-Авто» від 17 липня 2023 року № 6-к «Про прийом на роботу» та від 29 вересня 2023 року № 21-к «Про прийом на роботу».

ОСОБА_1 має картку водія номер НОМЕР_8 терміном дії з 26 січня 2023 року по 25 січня 2028 року.

ОСОБА_2 має картку водія номер НОМЕР_2 терміном дії з 19 лютого 2021 року по 18 лютого 2026 року.

Позивач надав суду добову роздруківку карти водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року, роздруковану з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 квітня 2024 року, яка містить такі відомості:

[…]

всі інші періоди роботи - 09:21 - 09:22 (UTC) 00h01

час керування - 09:22 - 10:20 (UTC) 00h58

всі інші періоди роботи - 10:20 - 10:23 (UTC) 00h03

час керування - 10:23 - 10:24 (UTC) 00h01

всі інші періоди роботи - 10:24 - 10:52 (UTC) 00h28

час керування - 10:52 - 11:11 (UTC) 00h19

всі інші періоди роботи - 11:11 - 11:34 (UTC) 00h23

час керування - 11:34 - 12:12 (UTC) 00h38

всі інші періоди роботи - 12:12 - 12:15 (UTC) 00h03

час керування - 12:15 - 12:21 (UTC) 00h06

невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась) - 12:21 - 00:00 (UTC) 11h39

[…]

добовий висновок

час завершення керування - 02:18 (UTC) 779 км

час початку керування - 04:32 (UTC) 922 км

час завершення керування - 06:49 (UTC) 060 км

час початку керування - 06:52 (UTC) 060 км

час завершення керування - 09:20 (UTC) 193 км

час початку керування - 09:21 (UTC) 193 км

час завершення керування - 12:21 (UTC) 307 км

[…].

Позивач надав суду добову роздруківку карти водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року, роздруковану з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 квітня 2024 року, яка містить такі відомості:

[…]

всі інші періоди роботи - 06:50 - 06:52 (UTC) 00h02

всі інші періоди роботи - 06:52 - 06:53 (UTC) 00h01

час керування - 06:53 - 06:54 (UTC) 00h01

всі інші періоди роботи - 06:54 - 06:57 (UTC) 00h03

час керування - 06:57 - 06:59 (UTC) 00h02

всі інші періоди роботи - 06:59 - 07:29 (UTC) 00h30

час керування - 07:29 - 09:20 (UTC) 01h51

невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась) - 09:20 - 09:22 (UTC) 00h02

інші періоди перебування на робочому місці, а саме: час очікування, тобто період, впродовж якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях інакше як для реагування на можливі сигнали до початку та відновлення керування або до виконання іншої роботи; час, проведений поряд з водієм під час руху транспортного засобу; час, проведений на спальному місці під час руху транспортного засобу, - 09:21 - 12:21 (UTC) 02h59

інші періоди перебування на робочому місці, а саме: час очікування, тобто період, впродовж якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях інакше як для реагування на можливі сигнали до початку та відновлення керування або до виконання іншої роботи; час, проведений поряд з водієм під час руху транспортного засобу; час, проведений на спальному місці під час руху транспортного засобу, - 12:21 - 12:22 (UTC) 00h01

невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась) - 12:22 - 00:00 (UTC) 11h38

[…]

добовий висновок

час початку керування - 02:25 (UTC) 799 км

час завершення керування - 06:50 (UTC) 060 км

час початку керування - 06:50 (UTC) 060 км

час завершення керування - 09:20 (UTC) 193 км

час початку керування - 09:22 (UTC) 193 км

час звершення керування - 12:22 (UTC) 307 км

[…].

Роздруківка карти водія ОСОБА_1 UAD000000AGWW000 за 18 березня 2024 року не була надана посадовим особам Відділу ні під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 18 березня 2024 року, ні в подальшому - на етапі розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Жодного обґрунтування причин, які унеможливили подання державному інспектору Відділу особистої картки водія/роздруківки інформації про час роботи і відпочинку водія ОСОБА_1 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 18 березня 2024 року, а в подальшому - під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заяви позивача по суті справи не містять.

Між тим, 18 березня 2024 року під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі), в той час, коли керування транспортним засобом НОМЕР_1 здійснював водій ОСОБА_1 , державному інспектору Відділу була надана роздруківка карти водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року, роздрукована з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 березня 2024 року о 10:21 (UTC).

Саме ця роздруківка міститься в матеріалах справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Роздруківка карти водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року, роздрукована 18 березня 2024 року о 10:21 (UTC), містить такі відомості:

[…]

невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась) - 02:18 - 04:32 (UTC) 02h14

всі інші періоди роботи - 04:32 - 04:58 (UTC) 00h26

час керування - 04:58 - 06:49 (UTC) 01h51

невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась) - 06:49 - 06:52 (UTC) 00h03

інші періоди перебування на робочому місці, а саме: час очікування, тобто період, впродовж якого водії не зобов`язані залишатися на своїх робочих місцях інакше як для реагування на можливі сигнали до початку та відновлення керування або до виконання іншої роботи; час, проведений поряд з водієм під час руху транспортного засобу; час, проведений на спальному місці під час руху транспортного засобу, - 06:52 - 09:20 (UTC) 02h28

часовий проміжок, коли карта не вводилась/невідомо - 09:20 - 09:21 (UTC) 00h01

всі інші періоди роботи - 09:21 - 09:22 (UTC) 00h01

час керування - 09:22 - 10:20 (UTC) 00h58

всі інші періоди роботи - 10:20 (UTC)

[…]

Відомості роздруківок особистих карток водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з цифрового тахографа, яким обладнаний транспортний засіб НОМЕР_1, інтерпретовані судом з урахуванням пп. а) п. 4 «Реєстрація часу» підрозділу С. «Реєструючі прилади» розділу ІІІ. «Вимоги до конструкції контрольного пристрою» Додатку - Додатку 1 до ЄУТР «Вимоги до конструкції, повірки, встановленню та інспекції».

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 01 січня 2024 року.

Згідно з абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджене Положення про Державну інспекцію з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. пп. 1, 3 п. 4 Положення № 103, з-поміж іншого, до основних завдань Укртрансбезпеки належить: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

П. 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (пп. 2);

- здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України (пп. 11);

- здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (пп. 19);

- проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт (пп. 54);

- здійснює інші повноваження, визначені законом (пп. 62).

П. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Ч. 1 ст. 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 17 ст. 6 Закону № 2344 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Ч. 18 ст. 6 Закону № 2344 визначено, що у разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно з ч. 19 ст. 6 Закону № 2344 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

використовувати спеціалізовані автомобілі;

використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Ч. 20 ст. 6 Закону № 2344 установлено, що автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Відповідно до ч. 21 ст. 6 Закону № 2344 порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок) на дорозі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, (далі - Порядок № 1567).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1567 діяв в редакції від 11 травня 2023 року.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

П. 13 Порядку № 1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За визначенням, наведеним в п. 14 Порядку № 1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

П. 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених ст. ст. 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог ст. ст. 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами абз. 1 п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Відповідно до абз. абз. 3-9 п. 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе:

використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»;

використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів;

використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення;

здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Згідно з п. 17 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів регламентовано нормами п. п. 20-30 Порядку № 1567.

Так, згідно з п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до абз. 1 п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

П. 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

За правилами п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у п. п. 20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Відповідно до абз. 1 п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Абз. 1 п. 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Згідно з абз. 2 п. 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Абз. 1 п. 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно з абз. 1 п. 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, у спірних правовідносинах Укртрансбезпека в особі структурного підрозділу її апарату здійснювала державний контроль у сфері автомобільного транспорту шляхом проведення рейдової перевірки.

При цьому відповідач довів належними та допустимими доказами, що як під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), так і під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ним були дотримані вимоги Закону № 2344 і Порядку № 1567.

З приводу посилання позивача на те, що в порушення вимог п. п. 13, 14 Порядку № 1567 і Додатку 1-1 до нього в направленні на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 березня 2024 року № НР 003118 в якості місця проведення рейдової перевірки відповідач зазначив «адміністративні території Донецької, Луганської, Харківської областей та м. Харкова»; при цьому, конкретно визначена ділянка дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км, де було проведено рейдову перевірку транспортного засобу ТОВ «Север-Авто» 18 березня 2024 року в цьому переліку відсутня, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 14 Порядку № 1567 визначені територіальні межі проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та перераховано об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту і можуть бути об`єктами рейдової перевірки.

При цьому Порядок № 1567 прямо визначає лише одну вимогу до змісту направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), а саме зазначення строку проведення такої перевірки (п. 19 цього Порядку). Інших вимог до змісту направлення Порядком № 1567 не визначено.

Додаток 1-1 до Порядку № 1567, на який покликається позивач, не містить правових норм, а лише визначає форму направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі).

Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 березня 2024 року № НР 003118 відповідає вимогам Порядку № 1567, містить посилання на щотижневий графік перевірок, чітко ідентифікує посадових осіб, які уповноважені на їх проведення, визначає акти законодавства, дотримання вимог яких підлягало перевірці, в ньому зазначений строк проведення перевірок, місце їх проведення тощо. Направлення видане повноважною посадовою особою Відділу.

Відтак, сам по собі факт незазначення в направленні окремо визначеної ділянки дороги, в даному випадку М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км, не може слугувати підставою для висновку про невідповідність направлення вимогам Порядку № 1567, а також слугувати підставою для висновку про те, що всі подальші дії державного інспектора Відділу щодо проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), документального оформлення її результатів тощо є протиправними.

Крім того, відсутність в направленні на перевірку вказівки за окремо визначену ділянку дороги сама по собі не може слугувати підставою для висновку про протиправність постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, яка є предметом спору у справі, що розглядається.

Для вирішення публічно-правого спору, що виник між сторонами, суду належить з`ясувати, чи допустило ТОВ «Север-Авто» як автомобільний перевізник порушення вимог ст. 53 Закону № 2344, і, як наслідок, чи були підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Суд встановив, що постановою від 09 квітня 2024 року № 068464 до ТОВ «Север-Авто» на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 34 000,00 грн.

Адміністративно-господарський штраф застосований за порушення позивачем ст. 53 Закону № 2344.

В акті перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 державний інспектор Відділу зазначив, що «під час перевірки виявлено порушення ст. 53 Закону № 2344, здійснення регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Харків - Жешув» без документів, визначених ст. ст. 34, 54 Закону № 2344, а саме у водія на момент перевірки відсутня особиста картка водія, чим порушені вимоги ст. 12 Протоколу № 6 до ЄУТР».

З цього приводу суд зазначає наступне.

Ст. 34 Закону № 2344 визначає вимоги до автомобільного перевізника.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2344, серед іншого, автомобільний перевізник повинен:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Ст. 18 Закону № 2344 визначає особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 2344 контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (ч. 3 ст. 18 Закону № 2344).

Міжнародні перевезення пасажирів регламентовані нормами розділу ІV Закону № 2344.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону № 2344 організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 53 Закону № 2344 при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 установлено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Ст. 54 Закону № 2344 стосується міжнародного співробітництва у сфері перевезень пасажирів і вантажів, однак її нормами не визначені обов`язки автомобільних перевізників чи водіїв.

Крім того, слід зазначити, що ст. 2 Закону № 2344 передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що відбулась 27 червня 1979 у м. Женева, ухвалила Конвенцію № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, яка ратифікована Законом України від 06 березня 2008 року № 129-VІ і застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Конвенції № 153 компетентні власті чи органи в кожній країні:

а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями;

b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до положень п. 1 ст. 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують.

Згідно з п. 2 ст. 10 Конвенції № 153 кожен роботодавець:

а) веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього;

b) надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні.

П. 3 ст. 10 Конвенції № 153 передбачено, що традиційні засоби контролю, зазначені в п. п. 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Згідно з вимогами ст. 11 Конвенції № 153 компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають:

а) відповідну систему інспекції, яка включає проведення контролю на підприємствах і на дорогах;

b) відповідні санкції на випадок недотримання вимог цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 12 Конвенції № 153 положення цієї Конвенції здійснюються через закони або постанови, якщо вони не здійснюються через колективні угоди або арбітражні рішення, чи в будь-який інший спосіб відповідно до національної практики.

07 вересня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», який набрав чинності 11 жовтня 2005 року.

ЄУТР, з-поміж іншого, унормовує питання, пов`язані з визначенням вимог до членів екіпажів транспортних засобів, періодів керування, перерв, періодів відпочинку, контрольних пристроїв тощо.

Відповідно до інформації Департаменту транспорту Європейської Економічної Комісії ООН нові положення (Поправка № 6) Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), підписаної у Женеві 01 липня 1970 року, були прийняті Робочою групою з автомобільного транспорту КВТ ЄЕК ООН (S.С.1) на 103-й сесії (м. Женева, 29-31 жовтня 2008 року) та набували чинності з 20 вересня 2010 року.

Поправка № 6 мала на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (постанова ЄС № 561/2006 від 15 березня 2006 року) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем правил та безпеку дорожнього руху.

Серед іншого, Поправка № 6 до ЄУТР передбачала надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Так, п. 7 а) ст. 12 Глави III. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР передбачає, якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно до додатку 1, то він зобов`язаний пред`явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуюча посадова особа:

i) реєстраційні листки за поточний тиждень та листки, використані водієм протягом попередніх 15 календарних днів:

ii) картку водія, якщо вона у нього є в наявності:

ііі) та будь-які записи, зроблені власноручно, та роздруківки, зроблені протягом поточного тижня та попередніх 15 календарних днів, як це вимагається відповідно до цієї Угоди.

Починаючи з дати набрання чинності, встановленої у ст. 13-біс цієї Угоди, періоди часу, згадані в пп. пп. і) та ііі) повинні охоплювати поточний день та попередні 28 календарних днів.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241, (далі - Інструкція № 385).

На час виникнення спірних правовідносин Інструкція № 385 діяла в редакції від 22 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 385 цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 384 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним в п. 1.4 Інструкції № 385:

[…]

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

[…]

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

[…].

Умови використання тахографів визначені розділом ІІІ Інструкції № 385.

Згідно з п. 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

При цьому, за правилами п. 3.4 Інструкції № 385 якщо в рейсі перебувають двоє водіїв, положення абз. абз. 5-7 п. 3.3 цього розділу поширюються на кожного водія окремо.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній п. 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Аналіз наведених вище норм міжнародних договорів, Закону № 2344 та підзаконних нормативно-правових актів зумовлює висновок, що автомобільні перевізники зобов`язані забезпечити, а водії - пред`являти особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюють міжнародні перевезення.

Крім того, на водіїв покладений обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті; надавати їм реєстраційні лиски режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти; а у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв (ч. 8 ст. 53 Закону № 2344).

Якщо водій керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм, то він зобов`язаний пред`явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуюча посадова особа: реєстраційні листки за поточний тиждень та листки, використані водієм за поточний день та попередні 28 календарних днів; картку водія, якщо вона у нього в наявності; будь-які записи, зроблені власноручно, та роздруківки, зроблені за поточний день та попередні 28 календарних днів (п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР).

Суд встановив, що 18 березня 2024 року о 12:31 старший державний інспектор Відділу ОСОБА_12 на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, 471 км на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 березня 2024 року № НР 003118 провів перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz, автобус, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Север-Авто», під управлінням водія ОСОБА_1 .

Цей транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, що підтверджено протоколом повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 03 квітня 2023 року № UA019-00045911.

Як наслідок, в силу приписів ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 та п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР водій ОСОБА_1 , який здійснював керування транспортним засобом, був зобов`язаний надати посадовій особі відповідача роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія, картку водія.

Досліджені судом матеріали справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не містять доказів, які б свідчили, що під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі), яка проводилась 18 березня 2024 року, водій ОСОБА_1 надав посадовій особі відповідача свою особисту картку водія або роздруковану на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок.

Натомість державному інспектору Відділу була надана роздруківка картки водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року, роздрукована з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 березня 2024 року о 10:21 (UTC), тобто посадовій особі відповідача була надана роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок іншого водія, а не того, який здійснював керування транспортним засобом на момент перевірки.

Суд зауважує, що ні міжнародне, ні національне законодавство не дозволяє використання одним водієм особистої картки іншого водія, що є вочевидь зрозумілим, зважаючи на функціональне призначення такого документа - облік часу роботи та відпочинку конкретної особи.

Дійсно позивач надав суду картку водія ОСОБА_1 номер НОМЕР_8 терміном дії з 26 січня 2023 року по 25 січня 2028 року.

Також позивач надав суду добову роздруківку картки водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року, роздруковану з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 квітня 2024 року.

Суд вважає за необхідне зауважити, що в цифровому тахографі, яким обладнаний транспортний засіб НОМЕР_1 , використовується Всесвітній координований час (Coordinated Universal Time), UTC. Київський час є більшим від UTC на 2 години (зимовий час) та на 3 години (літній час). Станом на 18 березня 2024 року в Україні застосовувався зимовий час.

Згідно з добовою роздруківкою картки водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом НОМЕР_1 з 08:53 по 08:54 тут і далі - за Київським часом (з 06:53 по 06:54 (UTC)), з 08:57 по 08:59 (з 06:57 - 06:59 (UTC) та з 09:29 по 11:20 (з 07:29 по 09:20 (UTC).

З 11:20 по 11:22 за Київським часом (з 09:20 по 09:22 (UTC) зафіксований інший час (часовий період, коли карта не вводилась), з 11:21 по 14:21 (з 09:21 по 12:21 (UTC) - інший період перебування на робочому місці, з 14:21 по 14:22 (з 12:21 по 12:22 (UTC) - інший період перебування на робочому місці, з 14:22 по 02:00 19 березня 2024 року (з 12:22 по 00:00 (UTC) - невідомий час (часовий період, коли карта не вводилась).

Таким чином, згідно з добовою роздруківкою з особистої картки водія 18 березня 2024 року після 11:20 за Київським часом водій ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом НОМЕР_1 .

Згідно з добовою роздруківкою картки водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом НОМЕР_1 з 11:22 по 12:20 тут і далі - за Київським часом (з 09:22 по 10:20 (UTC), з 12:23 по 12:24 (з 10:23 по 10:24 (UTC), з 12:52 по 13:11 (з 10:52 по 11:11 (UTC), з 13:34 по 14:12 (з 11:34 по 12:12 (UTC), з 14:15 по 14:21 (з 12:15 по 12:21 (UTC).

Періоди з 12:24 по 12:52 за Київським часом (з 10:24 по 10:52 (UTC), з 13:11 по 13:34 (з 11:11 по 11:34 (UTC) та з 14:12 по 14:15 (з 12:12 по 12:15(UTC) відображені в картці водія ОСОБА_2 як інші періоди роботи, а період з 14:21 по 02:00 19 березня 2024 року (з 12:21 по 00:00(UTC) - як невідомий час (часовий період, коли картка не вводилась).

В акті перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 зафіксовано, що державний інспектор Відділу провів перевірку транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 о 12:31 за Київським часом.

На момент перевірки цей транспортний засіб перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , що відображено в акті перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415, який підписаний водієм ОСОБА_1 , та не заперечується позивачем.

Між тим, згідно з даними добових роздруківок з особистих карток водіїв ТОВ «Север-Авто» за 18 березня 2024 року на момент перевірки транспортний засіб «перебував під керуванням водія ОСОБА_2 », тобто на момент перевірки водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом використовував не свою персональну особисту картку водія, а особисту картку водія іншої особи - ОСОБА_2 , що суперечить як національному, так і міжнародному законодавству, та в принципі нівелює використання особистої картки водія як документа, основним функціональним призначенням якого є фіксування часу роботи і відпочинку конкретної особи.

В матеріалах справи про порушення наявна роздруківка з особистої картки водія ОСОБА_2 НОМЕР_2 за 18 березня 2024 року, роздрукована з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 березня 2024 року о 12:21 за Київським часом (10:21 (UTC)), яка була надана державному інспектору Відділу під час перевірки.

Інформація, відображена в цій роздруківці підтверджує наведений вище висновок суду про те, що на момент перевірки транспортний засіб позивача перебував під керуванням водія ОСОБА_1 , який використовував не власну особисту картку водія, а особисту картку водія іншої особи.

Той факт, що водій ОСОБА_1 в принципі має особисту картку водія ( НОМЕР_8 ), яку використовував 18 березня 2024 року, про що свідчить добова роздруківка з цієї картки, не спростовує висновку державного інспектора Відділу, а в подальшому - керівника Відділу про те, що ТОВ «Север-Авто» допустило порушення ст. 53 Закону № 2344 та п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР.

Надання особистої картки водія ОСОБА_1 та добової роздруківки картки водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року, роздрукованої з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 квітня 2024 року, суду не спростовує обґрунтованості висновку відповідача про порушення ТОВ «Север-Авто» вимог ст. 53 Закону № 2344 та п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР, що було встановлено в результаті рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Надані позивачем докази - особиста картка водія ОСОБА_1 та добова роздруківка картки водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року, роздрукована з цифрового тахографу транспортного засобу НОМЕР_1 18 квітня 2024 року, не свідчать про пред`явлення особистої картки водія ОСОБА_1 та роздруківки на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 на м о м е н т проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та складання відповідного акта за її результатами.

Також водій ОСОБА_1 не користувався власною особистою карткою водія на момент перевірки, натомість в тахографі транспортного засобу була зареєстрована і використовувалась картка водія іншої особи - ОСОБА_2 . Виявлене порушення є похідним від обов`язку ТОВ «Север-Авто» як перевізника надати (забезпечити) водія усіма необхідними документами для здійснення міжнародних перевезень пасажирів.

Суд наголошує, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці перевірки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, в тому числі особиста картка водія, роздруківка на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водія, та саме на підставі цих документів, а не складених в інший час та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Разом з цим, носієм доказової інформації щодо встановлених під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) обставин, є первинні документи контролю, що складаються посадовими особами відповідача, в даному випадку - акт перевірки, складений відповідно до Порядку № 1567.

В контексті спірних правовідносин таким носієм доказової інформації є акт перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415, в якому повноважна посадова особа відповідача зафіксувала, що під час перевірки нею виявлено порушення ст. 53 Закону № 2344, здійснення регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Харків - Жешув» без документів, визначених ст. ст. 34, 54 Закону № 2344, а саме у водія на момент перевірки відсутня особиста картка водія, цим порушено вимоги п. 12 Поправки № 6 до ЄУТР, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, виконання перевезень пасажирів без документів, визначених ст. 53 Закону № 2344, а саме без особистої картки водія.

З приводу твердження позивача про те, що «з наданої відповідачем роздруківки інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 вочевидь вбачається, що аналогічний документ по ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 його службові особи не запитували, адже така роздруківка наявна в матеріалах справи, що відповідачем не спростовано», слід зазначити наступне.

Суд зауважує, що ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 зобов`язувала водія транспортного засобу, в даному випадку ОСОБА_1 , допустити до перевірки тахографа посадову особу Відділу та надати йому роздруковану на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок.

В контексті спірних правовідносин не йдеться про допуск/недопуск посадової особи відповідача до перевірки тахографа, а тому суд відхиляє доводи позивача з цього приводу.

Виявлене державним інспектором Відділу порушення полягало у ненаданні під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) особистої картки водія ОСОБА_1 (роздрукованої на паперовому носії інформації про робочий час та час відпочинку цього водія), що позивачем не спростовано.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що «надання відповідачем роздруківки інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 є очевидним свідченням того, що аналогічний документ по ОСОБА_1 посадові особи відповідача не запитували».

Суд наголошує, що належні та допустимі докази, які б свідчили, що інформація про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 18 березня 2024 року була роздрукована на паперовому носії на момент перевірки; була пред`явлена державному інспектору Відділу під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), однак останній не взяв її до уваги та не долучив до матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суду не надані.

Також суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили, що ТОВ «Север-Авто», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, скористалось своїм право на участь в розгляді справи, надання пояснень та подання доказів і надало Відділу роздруковану на паперовому носії інформацію про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 18 березня 2024 року, яка у того була в наявності на момент рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на 18 березня 2024 року о 12:31, однак не була затребувана державним інспектором Відділу.

Не надані такі докази і суду.

Долучена до позовної заяви добова роздруківка картки водія ОСОБА_1 НОМЕР_8 за 18 березня 2024 року, роздрукована 18 квітня 2024 року, тобто вже після того, як були завершені і рейдова перевірка (на дорозі) і розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова - винесена.

З приводу твердження позивача про те, що «факт підписання ОСОБА_1 акта перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415 без зауваженням не є свідченням наявності в його діях (бездіяльності) складу правопорушення, оскільки він не є фахівцем у галузі права, а лише виконує функції водія та дотримується відповідних прав та обов`язків, визначених законодавством в цій частині», суд зазначає наступне.

Сам по собі факт підписання акта перевірки без зауважень не є доказом вчинення ТОВ «Север-Авто» порушення законодавства про автомобільний транспорт, за яке до останнього застосований адміністративно-господарський штраф.

Факт підписання акта є свідченням того, що водій ОСОБА_1 був ознайомлений з актом перевірки, а також того, що він отримав примірник цього акта, що засвідчив власним підписом.

Однак факт порушення ТОВ «Север-Авто» вимог ст. 53 Закону № 2344 та п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР підтверджений іншими належними та допустимими доказами, про що суд зазначив вище.

Крім того, в контексті спірних правовідносин йдеться не про наявність у водія ОСОБА_1 фахових знань у галузі права. Навпаки, йдеться саме про виконання ним його обов`язків як водія транспортного засобу в частині належної, повної та об`єктивної фіксації його робочого час та часу відпочинку та надання відповідних документів посадовій особі відповідача під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Суд зауважує, що ч. 2 ст. 30 Закону № 2344 покладає на автомобільного перевізника обов`язок забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт, забезпечувати водіїв необхідною документацією.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів ст. 18 Закону № 2344 зобов`язує автомобільних перевізників організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків.

Таким чином, Закон № 2344 зобов`язує автомобільного перевізника контролювати належне виконання обов`язків, покладених на його водіїв чинним законодавством.

З приводу посилання позивача на норми ст. 77 КАС, ст. 6 Закону № 2344, п. 16 Порядку № 1567, висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 29 березня 2023 року у справі № 620/19132/21, і його твердження про те, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки, який відсутній у матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Так, в постанові від 29 березня 2023 року у справі від 620/19132/21 Верховний Суд, серед іншого, зазначив:

«[…]

32. У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі акту від 22 жовтня 2021 року № 292535 винесено оскаржувану постанову від 07 грудня 2021 року № 318846, якою застосовано до позивача як перевізника адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення, яке полягло у допущенні перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону № 2344, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

33. Своєю чергою на спростування вказаного висновку контролюючого органу, в матеріалах справи містяться надані позивачем документи, а саме: копія витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ФОП ОСОБА_1; копія ліцензії серії АЕ № 268969 на ФОП ОСОБА_1; копія посвідчення водія на ім`я «ОСОБА_2»; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» Sprinter 519 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; копію тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб «Mercedes-Benz» Sprinter 519 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; копію індивідуальної контрольної книжки водія на ім`я «ОСОБА_2»; копію квитково-облікового листа № 034093 за 22 жовтня 2021 року на автобус марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_9 ; копію паспорта автобусного маршруту Чернігів - Київ (номери рейсів: 69/70, 71/72).

34. Разом з цим позивач у цій справі заперечує вчинення порушення під час проведення перевірки, вказуючи про те, що всі належні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, що передбачені у ст. 39 Закону № 2344, водієм транспортного засобу надавались.

35. Отже, спірним у цій справі питанням є необхідність встановлення факту вчинення порушення під час перевірки.

36. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

37. Так, в акті перевірки від 22 жовтня 2021 року № 292535 відсутній підпис водія транспортного засобу та у графі «пояснення водія про причини порушень» відповідачем зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснення відмовився.

38. Інших доказів допущення порушення, встановленого суб`єктом владних повноважень, останнім не надано.

39. Натомість позивач заперечує факт ненадання водієм транспортного засобу необхідних документів під час перевірки.

40. За приписами ст. 6 Закону № 2344 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

41. Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

42. Проте в матеріалах справи такий відеозапис відсутній.

43. Варто зазначити, що один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено ч. 4 ст. 9 КАС України.

44. Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

45. З огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 22 жовтня 2021 року допущено перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених ст. 39 Закону № 2344.

[…]».

Суд зауважує, що відповідно до ч. 18 ст. 6 Закону № 2344 використання засобів відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі, є правом, а не обов`язком посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті; відеозапис процесу перевірки є о д н и м із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), про що Верховний Суд вказав в п. п. 40-41 згаданої вище постанови.

Суд звертає увагу позивача на те, що для забезпечення своєчасного вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 9, ст. 77 КАС, вважав за необхідне вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи та витребував справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт в УСІМА наявними у ній матеріалами, за результатами розгляду якої прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 квітня 2024 року № 068464, про що свідчить зміст ухвали від 25 квітня 2024 року.

Ухвала від 25 квітня 2024 року відповідачем виконана і суду надані матеріали справи про порушення ТОВ «Север-Авто» законодавства про автомобільний транспорт. Матеріалів відеофіксації процесу рейдової перевірки (перевірки на дорозі), яка проводилась 18 березня 2024 року, вони не містять, (наявні лише матеріали фотофіксації).

Водночас, як вже було зазначено вище, факт порушення ТОВ «Север-Авто» законодавства про автомобільний транспорт підтверджений іншими наявними у справі доказами, які відповідають вимогам належності і допустимості, визначеним КАС, про що зазначено судом вище, (йдеться як про акт перевірки від 18 березня 2024 року № АР 035415, так і про роздруківки на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які надані суду як відповідачем, так і позивачем).

Крім того, фактичні обставини, встановлені у справі № 620/19132/21, є відмінними від обставин, встановлених у справі, що розглядається.

До того ж ч. 20 ст. 6 Закону № 2344 установлено, що автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії) мають право фіксувати процес проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки.

Отже, позивач та його водії мали аналогічне право на фіксування процесу проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) технічними засобами, однак цим правом вони не скористались.

Оцінюючи правомірність дій державного інспектора Відділу щодо кваліфікації виявленого порушення ТОВ «Север-Авто» законодавства про автомобільний транспорт як такого, відповідальність за яке встановлена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, суд виходить з таких міркувань.

Як було зазначено вище, 20 грудня 2020 року набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Тобто норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Тахокарти - це щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, які використовуються в аналоговому тахографі.

На відміну від аналогових тахографів, в цифрових тахографах використовується особиста картка водія та роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

З огляду на те, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, норма абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 на спірні правовідносини не поширюється.

За цих обставин суд погоджується з доводами відповідача про те, що правильною кваліфікацією відсутності особистої картки водія/роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Підтвердженням обґрунтованості цього висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим ч. 8 ст. 53 Закону № 2344, необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та усіх видів перевезень (пасажирських та вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф.

Відтак, вказаний документ - роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія - є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаними цифровим тахографом.

Інші документи, зазначені в ч. ч. 3-6 ст. 53 Закону № 2344, є спеціальними для кожного з видів перевезень (пасажирських або вантажних) та особи перевізника (резидент або нерезидент).

При цьому роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є документом, похідним від особистої картки водія, зважаючи на те, що її створення неможливе без використання картки водія в цифровому тахографі.

Таким чином, відсутність особистої картки водія/роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія правомірно кваліфікована відповідачем як порушення ст. 53 Закону № 2344, відповідальність за яке встановлена абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач довів належними та допустимими доказами факт порушення ТОВ «Север-Авто» вимог ст. 53 Закону № 2344, п. 7 а) ст. 12 Глави ІІІ. Використання обладнання Додатку - Контрольний пристрій ЄУТР, та наявність підстав для застосування до цього суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Враховуючи викладене, правові та фактичні підстави для визнання протиправною і скасування постанови від 09 квітня 2024 року № 068464 про застосування адміністративно-господарського штрафу відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ТОВ «Север-Авто» про визнання цієї постанови протиправною та про її скасування належить відмовити повністю.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС судові витрати не підлягають розподілу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Север-Авто» (ідентифікаційний код 30354146, місцезнаходження: 84100, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Торгова, буд. 60) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Повне судове рішення складено 17 травня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко