Рішення

від 07.05.2024 по справі 240/5500/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/5500/24

категорія 108070100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

секретаря судового засідання Мокрецької К.Г.,

за участю: представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія", адвоката Костюкевич-Тарнавської О.В.,

представника відповідача - Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - позивач, ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить:

-визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000243080707 від 25.12.2023.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем зроблено висновок про порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по імпортному договору від 05.05.2022 №5-5/2022, укладеному з компанією "C.R.I.F.I. srl" (Італія), обладнання на суму 513000,00 євро поставлено з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України. У відповідності до частини 4 ст.13 Закону №2473, передбачено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку зв`язку з виникненням непередбачуваних обставин у діяльності Постачальника («C.R.I.F.S. srl), що призвели до затримки термінів поставки товару (комплектної установки), та бюрократичним порядком подання заяви з документами для отримання висновку Міністерства економіки. Позивач вказує, що неодноразово подавав заяви до Мінекономіки України на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Міністерством Економіки України, відповідно до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104, надано Висновок Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, в якому, терміни розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 05.05.2022 №5-5/2022 року, укладеному з компанією "C.R.I.F.I. srl" (Італія), на суму 540000,00 евро: - по платежу 378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 135000,00 евро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023. Позивач вказує, що враховуючи, що: оскаржене податкове повідомлення-рішення було видане ГУ ДПС у Житомирській області після отримання позитивного висновку Мінекономіки і ознайомлення податковим органом під час перевірки з його змістом; позитивний висновок Мінекономіки має зворотну дію в часі; виконання зовнішньоекономічного контракту підтверджується ВМД №23UA101020036853U2 від 26.09.2023 про постачання обладнання на митну територію України; позивач неодноразово звертався в Мінекономіки за відповідним висновком; відсутня об`єктивна сторона правопорушення. Звертаючись до суду з позовом позивач вважає, що з урахуванням вказаних у позові обставин, нарахування відповідачем пені на тій підставі, що документальною позаплановою перевіркою ТОВ «ЖИТОМИР- АГРОБУДІНДУСТРІЯ», встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», без врахування Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 №4432- 09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) є безпідставним. Виходячи з вищезазначеного, вважає податкове повідомлення-рішення від 25.12.2023 на загальну суму 13 152 461,69 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у Житомирській області, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 22.03.2024 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила загальне позовне провадження ьа призначила підготовче засідання на 05.04.2024.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 04.04.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що з урахуванням частини 4 статті 13 Закону №2473 та Висновку №4432-09/19-07 від 27.08.2023 №4432-09/3089-07, виданого Мінекономіки терміни розрахунків продовжено: - по платежу 378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 135000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що ТОВ «Житомир- Агробудіндустрія» було порушено строки, встановлені ч. 3 ст.13 Закону №2473 по: - платіжному документу від 31.05.2022 №14 на суму 378 000 євро за період з 27.11.2022 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 № 4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 27.11.2022 по 15.08.2023 становить - 262; - платіжному документу від 27.10.2022 №16 на суму 135 000 євро за період з 25.04.2023 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 25.04.2023 по 15.08.2023 становить -113. На переконання відповідача Висновок Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07 не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на увесь період порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, укладеному з компанією «C.R.I.F.I. srl» (Італія). Відповідач у відзиві також зазначає, що ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» не надало документального підтвердження невиконання умов за вищезазначеними контрактами через дію форс-мажорних обставин. Просить відмовити у задоволенні позову.

Клопотання представника відповідача про долучення доказів надійшло до суду 25.04.2024. У клопотання вказано, що саме від ДПС України до ГУ ДПС у Житомирській області надійшли листи від 02.01.2023 №29/7/99-00-07-05-01-07 та від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07 (містяться в матеріалах справи) з інформацією, отриманою від Національного банку України, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів по ТОВ «ЖИТОМИР- АГРОБУДІНДУСТРІЯ» по зовнішньоекономічному контракту від 05.05.2022 №5- 5/2022, по даті здійснення операції 31.05.2022 та 27.10.2022. Відтак, в ході проведення перевірки було враховано Висновок Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07. Відповідач зазначає, що лист Міністерства економіки України від 23.04.2024 №4432-13/29575-06, є належним та допустимим доказом. Відтак він має бути долучений до матеріалів справи.

Додаткові пояснення позивача надійшли до суду 29.04.2024.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної секретарем судового засідання до протоколу від 07.05.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2022 року між «C.R.I.F.I. srl» (Італія) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агробудіндустрія" (покупець) було укладено Контракт №5-5/2022 за умовами якого покупець бажає придбати у продавця комплексну установку для фільтрації, промивання та відбору піску (а.с. 34-41).

Відповідно до п. 6.1 Контракту: ціна на постачання Комплексної установки для фільтрації, промивання та відбору піску є цінами, наведеними у Додатку 3 до цієї Угоди

У Додатку 3 "Покупна ціна" вказано: комплексна установка для фільтрації, промивання та відбору піску. Умови поставки ЕХ- WORKS з заводу СRІFІ SRL, ціна нетто 540000,00 євро (а.с. 53).

Згідно п. 7.1 Контракту оплата Покупної ціни здійснюється покупцем продавцеві в Євро, відповідно до умов оплати, викладених у Додатку 4 ("Умови оплати").

У Додатку 4 "Умови оплати" вказано: банківський переказ поділено таким чином: 1. 70% протягом десяти днів з моменту підписання Договору; 2. 25% протягом 120 днів з моменту підписання Договору; 3. 5% протягом 15 днів після повідомлення про готовність товару до транспорування (а.с. 55).

Встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.11.2023 №2560-п, направлень від 14.11.2023 №4433 та №4434 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2022 №5-5/2022 за період із 05.05.2022 по 14.11.2023.

За наслідком здійснення вказаної вище перевірки було складено Акт від 27.11.2023 №19502/06-30-07-07/03379632 (далі - Акт від 27.11.2023).

У п. 3 Акта від 27.11.2023 вказано наступне: На виконання умов п. 7 договору ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» здійснено попередню оплату:

- 31.05.2022 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 378 000 євро, що еквівалентно 1 908 171,80 грн, граничний термін надходження товару - 26.11.2022;

- 27.10.2022 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 135 000 євро, що еквівалентно 4 946 629,50 грн, граничний термін надходження товару - 24.04.2023;

- 23.02.2023 згідно виписки в іноземній валюті в сумі 27 000 євро, що еквівалентно 1051185,60 грн, граничний термін надходження товару - 21.08.2023.

Від нерезидента компанії «C.R.I.F.I. srl» (Італія) ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» отримано обладнання (комплектну установку для фільтрації, промивання та відбору піску) на суму 540 000 євро, згідно ВМД від 26.09.2023 №23UA101020036853U, в т.ч. з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Станом на 14.11.2023 дебіторська (кредиторська) заборгованості по зовнішньоекономічному договору від 05.05.2022 №5-5/2022 відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку товариства по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

У Акті від 27.11.2023 також вказано: з урахуванням частини 4 статті 13 Закону №2473 та Висновку №4432- 09/19-07 від 27.08.2023 №4432-09/3089-07, виданого Мінекономіки терміни розрахунків продовжено: - по платежу 378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 135000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023; - по платежу 27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що ТОВ «Житомир- Агробудіндустрія» було порушено строки, встановлені ч. 3 ст.13 Закону №2473 по:

- платіжному документу від 31.05.2022 №14 на суму 378 000 євро за період з 27.11.2022 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 № 4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 27.11.2022 по 15.08.2023 становить - 262;

- платіжному документу від 27.10.2022 №16 на суму 135 000 євро за період з 25.04.2023 по 15.08.2023, з урахуванням подовжених термінів розрахунків, згідно Висновку Мінекономіки від 27.08.2023 №4432-09/3089-07 (наказ від 25.08.2023 №12214) щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України. Кількість прострочених днів з 25.04.2023 по 15.08.2023 становить -113.

У п. 4 Акта від 27.11.2023 "Висновок" вказано: "Документальною позаплановою перевіркою ТОВ «ЖИТОМИР- АГРОБУДІНДУСТРІЯ», встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІII «Про валюту і валютні операції» по імпортному договору від 05.05.2022 №5-5/2022, укладеному з компанією "C.R.I.F.I. srl" (Італія), обладнання на суму 513000,00 євро поставлено з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України. Повідомлення Національного банку України про факти ненадходження в установлені Національним банком граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, які надані банками до НБУ згідно з Інсфукцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 на виконання статей 12 і 13 Закону №2473 які надано AT КБ "ПриватБанк" про перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором від 05.05.2022 №5-5/2022 перевірено та підтверджено."

На підставі висновків Акта від 27.11.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було сформовано податкове повідомлення - рішення від 25.12.2023 №000243080707 яким Товариству, за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахована пеня у розмірі 13152461,69 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" оскаржувало податкове повідомлення - рішення від 25.12.2023 №000243080707 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України (а.с. 16-19). Рішенням від 05.03.2024 ДПС України залишило податкове повідомлення - рішення від 25.12.2023 №000243080707 без змін, а скаргу - без задоволення.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 25.12.2023 №000243080707, а свої права та інтереси порушеними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Положеннями пп. 19-1.1.4. п. 19-1.1.ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII).

Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

На виконання приписів ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.19 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - Порядок №104).

Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Так, пунктом 2 Порядку №104 передбачено, що висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Згідно пункту 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

- заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п. 6.1, 6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Як встановлено судом з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки позивача, відповідачем встановлено порушення п. 3 статті 13 Закону № 2473-VIII. У Акті від 27.11.2023 вказано: "Під час перевірки суб`єкт господарювання не надав Довідки (сертифікати) щодо підтвердження форс - мажорних обставин, які видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 05.05.2022 №5-5/2022."

Суд зазначає, що з урахуванням зазначених правових норм, безумовними умовами щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків (отриманням товару) за Контрактом укладеним із компанією "C.R.I.F.I. srl" (Італія), є наявність довідок (сертифікатів) щодо підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин та/або висновків Міністерства економіки України щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство 30 листопада 2022 року, 27 січня 2023 року, 12 травня 2023 року зверталось до Мінекономіки із заявами на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України (а.с. 60-61, 64-65, 68-69).

Разом з цим, в розрізі положень пункту 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Належними доказами підтверджується, що за результатом розгляду поданих Товариством заяв, Мінекономіки прийняло рішення №4432-10/68-07 від 19.01.2023 (а.с. 62-63), №4432-10/1550-07 від 09.04.2023 (а.с. 66-67) та №4432/10/2667-07 від 11.07.2023 про відмову у видачі висновку ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" за операцією, що здійснюється відповідно до Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, укладеного з "C.R.I.F.I. srl" (Італія)

Разом з тим, 15 серпня 2023 року ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" верталось до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (а.с. 72-74) та отримало Висновок №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 щодо продовження строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (а.с. 75-76).

У Висновку №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 вказано, що зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюються операції резидента, відносяться до договорів постачання складних технічних виробів, а у рядку "сума та строк, на який продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією" вказано:

378000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023;

135000,00 євро, з 16.08.2023 до 31.12.2023;

27000,00 євро, з 22.08.2023 до 31.12.2023.

Сторонами визнається та у Акті від 27.11.2023 зазначено, що станом на 14.11.2023 дебіторська (кредиторська) заборгованості по зовнішньоекономічному договору від 05.05.2022 №5-5/2022 відсутня, що відповідає даним бухгалтерського обліку товариства по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Товар на суму 513 000 євро поставлено з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого НБУ.

У розрахунку пені до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення вказано:

по платіжному документу від 31.05.2022 на суму 378 000 євро кількість прострочених днів з 27.11.2022 по 15.08.2023 становить 262.

по платіжному документу від 27.10.2022 на суму 135 000 євро. Кількість прострочених днів з 25.04.2023 по 15.08.2023 становить -113.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що Висновок №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 не має зворотної дії в часі, а тому пеню застосовано за період, що обраховувався податковим органом із дати граничного строку поставки товару згідно контракту від 05.05.2022 №5-5/2022 на суму 513000 євро (26.12.2022 та 24.03.2023) до дати, вказаної у Висновку, тобто 16.08.2023.

Суд вважає помилковим твердження відповідача щодо незворотності дії в часі Висновку від 27.08.2023 з огляду на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі №810/1221/16 де КАС Верховний Суд з даного приводу зазначив: «Отже висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Аналогічний правовий висновок викладено КАС Верховного Суду в постанові від 15.02.22 у справі №160/816/20: «Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі №810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі №804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі №801/9330/13-а).

Також у постанові від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.».

У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, санкції, передбачені ч.5 статті 13 Закону №2473-VIII, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Водночас, висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суд зазначає, що першим днем виникнення порушення у сфері ЗЕД, за умови одержання позивачем відповідного висновку Мінекономрозвитку, є перший день після закінчення строку який в такому був встановлений.

Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивний висновок Мінекономіки №4432-09/3089-07 від 27.08.2023 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та в межах граничних строків, вказаних у такому Висновку здійснено операції з постачання складних технічних виробів згідно Контракту від 05.05.2022 №5-5/2022, то правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених п. 3 статті 13 Закону №2473, відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені».

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Акта перевірки від 27.11.2023 №19502/06-30-07-07/03379632 є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «С» №000243080707 від 25 грудня 2023 року - неправомірне та підлягає скасуванню.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі". Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010 року та "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("справи "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (вул. Промислова, 10,м. Житомир, 10019, ЄДРПОУ: 03379632) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000243080707 від 25.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" суму сплаченого судового збору у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Лавренчук

Повне судове рішення складене 17 травня 2024 року