Рішення

від 17.05.2024 по справі 300/8345/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2024 р. справа № 300/8345/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" (далі - відповідач) про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу на суму 1 216529,97 грн, за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем, станом на дату звернення до суду, обліковується податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 923098,87 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 293431,10 грн. З метою виконання відповідачем перед державним бюджетом своїх зобов`язань контролюючим органом 05.04.2023 прийнято рішення про опис майна та описано майно відповідача у податкову заставу. Також позивачем 29.06.2023 прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення боргу. Разом із тим, враховуючи те, що наявна заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті ГУ ДПС в Івано-Франківській області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2023 відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.45-46).

Відповідач 04.01.2024 подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до листа-відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 07.07.2023 №28-9-0.2-2806/0/2-23, відсутні відомості/дані щодо зареєстрованих прав на земельні ділянки/про земельні ділянки, на які має речові права ТзОВ «Іскра/перебувають у власності Товариства». Тому нарахування податкових зобов`язань в розмірі 923098,87 грн є необґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні позову в цій частині.

17.01.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та просить суд про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу в розмірі 293431,10 грн, за рахунок реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідно до довідки про борг за платежами від 15.01.2024, у відповідача станом на 15.01.2024 наявна заборгованість в загальному розмірі 293431,1 грн (а.с.66).

Вказана сума заборгованості виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З метою погашення податкового боргу, позивачем сформована податкова вимога за №0000332-1309-0919 від 05.04.2023, яка направлялася на податкову адресу відповідача.

05.04.2023 контролюючим органом на підставі рішення про опис майна у податкову заставу за №261/09-19-13-15/13-09-22, проведено опис майна, за результатами якого складено акт опису майна за №4/09-19-13-09-22 від 23.05.2023 (а.с.14, 17-18).

29.06.2023 позивачем винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за №60/4-0919 (а.с.21).

З метою виконання вказаного рішення, позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с.9-12).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно із п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.5 ст.95 Кодексу у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу встановлений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

У разі недостатності коштів платника податків для погашення податкового боргу, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що ПК України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

Крім того, звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен зазначити, які заходи були ним вжиті з метою погашення боргу платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується, а також надати докази недостатності у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом.

Таким чином, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Як зазначалось судом вище, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, платіжні інструкції про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Право податкової застави підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с.22-39).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження рішення про опис майна у податкову заставу чи акту опису майна у податкову заставу.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про надання дозволу на погашення суми податкового боргу на суму 293431,10 грн, за рахунок реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра", яке перебуває у податковій заставі є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" (ідентифікаційний код юридичної особи 03753220, вул. Лісова, 24, с. Старі Кривотули, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77474) в розмірі 293431 (двісті дев`яносто три тисячі чотириста тридцять одна) гривня 10 копійок за рахунок реалізації майна платника, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Іскра" (ідентифікаційний код юридичної особи 03753220), адреса: вул. Лісова, 24, с. Старі Кривотули, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77200.

Суддя Скільський І.І.