Рішення

від 16.05.2024 по справі 320/10079/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м.Київ№ 320/10079/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ІНКОМ ЛПГ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ІНКОМ ЛПГ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд:

визнати протиправними дії, якими відмовлено Інком-ЛПГ у видачі ліцензій з 01.07.2024 на право роздрібної торгівлі пальним за адресами:

Київська область, м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43;

Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в;

Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А;

Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 24а;

Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а;

Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, пров. Центральний, 1.

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Київській обл. видати ліцензії з 01.07.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю Інком-ЛПГ на право роздрібної торгівлі пальним за адресами місць торгівлі:

Київська область, м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43;

Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в;

Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А;

Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 24а;

Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а;

Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, пров. Центральний, 1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю відмови у видачі ліцензій на право роздрібного продажу пальним через відсутність у складі поданих для отримання ліцензій документів - актів вводу в експлуатацію об`єкта або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів зазначених у місці у місці роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального та роздрібної торгівлі пальним, додаткових угод про продовження терміну дії договору, а також відсутність за адресою Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а об`єкту оподаткування.

Вважає, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» було надано Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області всі необхідні документи для надання відповідачем ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, проте, останнім було відмовлено у видачі позивачеві відповідної ліцензії.

На думку позивача, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у видачі ліцензій, вчинено відповідачем необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що за результатами розгляду поданих заяв та копій документів, встановлено, що ТОВ Інком-ЛПГ зареєстровано не всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язаними з оподаткуванням, в томі числі земельні ділянки, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату ведення такого об`єкта в експлуатацію, будь якого цільового призначення.

Наголошує, що у позивача відсутній акт вводу в експлуатацію об`єкта або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів зазначених у місці у місці роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального та роздрібної торгівлі пальним

Також від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Інком ЛПГ» має статус юридичної особи (код ЄДРПОУ 36940039), до основного виду діяльності якого входить (код КВЕД 47.30) роздрібна торгівля пальним; (код КВЕД 45.20) технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; (код КВЕД 46.71) оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; (код КВЕД 46.90) неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2019 року позивачем отримано ліцензії № 10040314201900240, № 10040314201900228, № 10280314201900235, № 10280314201900236, № 10040314201900238, № 10040314201900241, № 10040314201900242 на право роздрібної торгівлі пальним.

Враховуючи, що термін дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним закінчується 30.06.2024 позивачем 12.01.2024 було подано заяви на отримання нових ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним починаючи з 01.07.2024 терміном дії на 5 років.

Разом з заявами та передбаченими Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95) додатками до заяв на отримання ліцензій було надано аналогічний перелік документів, на підставі яких позивач отримав попередні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та що обґрунтовують правову природу розміщення АЗС за адресами:

Київська область, м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43;

Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в;

Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А;

Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 24а;

Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а;

Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, пров. Центральний, 1.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих до них матеріалів Головним управлінням ДПС у Київській області надіслано на адресу позивача лист від 30.01.2024 № 731/АП/10-36 про відмову у видачі ліцензій.

Відповідно зазначеного листа податкового органу, ТОВ «Інком-ЛІГ» відмовлено в отримані ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі пальним з наступних підстав:

відсутній акт вводу в експлуатацію об?єкта або акт готовності об?єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

до заяв не надано додаткових угод про продовження терміну дії договору за адресами: Київська область, с.Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А та Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а, відсутні об`єкти оподаткування (споруди тa/a6o обладнання, тa/aбo ємності, що використовуються для зберігання пального) через які провадиться відповідна діяльність.

Не погодившись з такими діями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, забезпечення його високої якості, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Відповідно до ст. 1 Законом № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Положеннями ст. 15 Закону № 481/95 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Судом встановлено, що за адресами: Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А та АДРЕСА_1 наявні додаткові угоди на продовження терміну дії договорів, які в свою чергу були додані до самих договорів при подачі заяв на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.

Щодо твердження податкового органу, що відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а, відсутні об`єкти оподаткування (споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального) через які провадиться відповідна діяльність, слід зазначити, що ТОВ «Інком-ЛПГ» подано повідомлення про об`єкт оподаткування (за формою 20-0ПП) за вищевказаною адресою.

Крім того, за вказаною адресою наразі наявні ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 № 10040314201900240.

По даному об`єкту було надано копії свідоцтва на право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 стала законним спадкоємцем модульного автозаправного комплексу (спадкова справа № 10/2021 зареєстрована в реєстрі за № 2215) та витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 286881549 щодо об?єкта нерухомості: модульний автозаправний комплекс, загальною площею 4,9 кв.м., який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220886200:05:002:0246 та знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с/рада, Ревненська, 2а.

ТОВ «Інком-ЛПГ» до заяв на отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним надавалися документи у відповідності до норм Закону № 481, а саме за кожною адресою надано:

документи, що підтверджують право власності/користування/розпорядження земельною ділянкою;

дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

паспорти на посудини, що працюють під тиском, які відносяться до об?єктів модульного типу, у відповідності до вимог Закону № 481 щодо надання інших документів, що підтверджують прийняття об?єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

ТОВ «Інком-ЛПГ» здійснює свою діяльність з реалізації пального через мережу АЗС, в тому числі й модульного/контейнерного типу.

Підставою для відмови позивачу у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним слугувало неподання товариством разом і з заявою на отримання ліцензій актів вводу в експлуатацію об?єкта або актів готовності об?єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об?єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об?єктів у місці роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, щодо об`єктів зазначених у місці зберігання та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (далі - Правила) роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.

У ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" наведено визначення автозаправної станції це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту) (далі автотранспорт) (п. 3.2 ДБН).

За визначенням п. 3.3 ДБН автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі АГНКС) це автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом.

Також у вказаних ДБН наведено визначення таких видів АЗС:

багатопаливна автозаправна станція (далі - БП АЗС) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин та/або дизельне паливо) (п. 3.6 ДБН);

блочна автозаправна станція це автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням паливороздавальних колонок (далі - ПРК) над резервуаром зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9 ДБН);

контейнерна автозаправна станція - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, блокованих в єдиному контейнері (п. 3.32 ДБН);

модульна автозаправна станція - автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива (п. 3.38 ДБН);

паливозаправний пункт - автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.40 ДБН);

пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.41 AБH);

традиційна автозаправна станція - автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів зберігання палива і паливно- роздавальних колонок (п. 3.63 ДБН).

Тобто, модульна автозаправна станція, тимчасова споруда не є об`єктами, що підпадають під визначення об`єктів завершеного будівництва в зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось. Модульна станція - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливнороздавальної колонки.

Розміщення паливно-заправних пунктів, установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт і без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1533/17 де вказав, що виконання будівельних робіт по АГЗП не є об`єктом будівництва у розумінні містобудівного законодавства.

АЗС товариства, які знаходяться за адресами: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43; Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 є рухомим майном, яке не може бути введено в експлуатацію згідно містобудівного законодавства, зазначені АЗС не пов`язані із земельною ділянкою фундаментами та являють собою модульну установку заводського виготовлення, яка може бути вільно переміщена за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення, що підтверджується технічною документацією.

На підтвердження вказаних доводів позивачем було надано до податкового органу копії паспортів-формулярів на колонки паливороздавальні, паспорти на резервуари.

Згідно наданих паспортів резервуари призначені для прийому, зберігання, вимірювання об`єму та видачі нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо і т.д.). Використання резервуарів допускається в межах населених пунктів на земельних ділянках при дотриманні санітарних розривів, протипожежних відстаней та вимог охорони навколишнього середовища.

Також визначено, що резервуар можна транспортувати будь - яким видом транспорту відповідної вантажопідйомності і габаритами за умови дотримання правил та вимог, що діють на даний вид транспорту.

У паспорті зазначено, що резервуар зберігається на відкритому майданчику, в літній час під навісом. Резервуар повинен встановлюватися на майданчик, що має тверде негорюче покриття, стійке до дії нафтопродуктів.

В свою чергу, за змістом паспорту - формуляру, колонка паливороздавальна призначена для видачі рідкого палива (бензин, газ, дизельне паливо), а також для відпуску скрапленого вуглеводневого газу марки ПБА (пропан - бутан автомобільний) в ручному режимі управління, вимірювань обсягу відпущеної дози і об?єму відпущеного палива за час роботи колонки і обчислення вартості відпущеної дози палива.

Суд звертає увагу, що згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ч. 2 ст. 39 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до таблиці 10.9 ДБН Б.2.2-12:2019, АЗС позивача відносяться до типу В -заправки з роздільним (модульним) наземним резервуаром ємністю до 80 м куб. включно та за категорією відносяться до ІІ категорії потужності (середньої).

АЗС ТОВ "Інком-ЛІГ" зазначені у заявах про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, відносяться до модульних автозаправних станцій, тобто до автозаправних станцій з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, улаштування яких здійснювалось без проведення будівельних робіт, оскільки обладнання та споруди розміщені без фундаменту та без підземного розміщення резервуарів.

Таким чином, оскільки при улаштуванні АЗС позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, обладнання позивача розміщено на бетонному майданчику, без улаштування фундаменту, а інша споруда (кабіна оператора), являє собою тимчасову споруду, розміщену без фундаменту - що розміщення таких АЗС не потребує документів, що дають право на їх будівництво, та, відповідно, вони не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Акти вводу в експлуатацію об`єкта, акти готовності об`єкта до експлуатації та сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які відповідач вважає необхідними для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, відносяться до містобудівної документації, яка визначає етапи прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до експертного висновку, складеного суб`єктом господарювання судовим експертом ОСОБА_2 від 15.03.2024 № 1-03/24, яким було встановлено, що АЗС ТОВ «Інком ЛПГ» не є об`єктом нерухомого майна, а є рухомим майном, не пов`язаним з земельною ділянкою та не може бути введеним в експлуатацію згідно містобудівного законодавства.

АЗС являють собою модульну установку заводського виготовлення, яка може бути вільно переміщена за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення, що підтверджується технічною документацією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у товариства наявні всі передбачені Законом № 481/95 документи для отримання ліцензій, такі як документи на право користування земельною ділянкою, а необхідність акту вводу в експлуатацію об?єкту спростовується іншими документами, яким зазначено, що розміщення АЗС модульною типу, що виконаний згідно з технічними умовами є цілісним заводським виробом, його розміщення не має ознак будівництва, а від так не потребує актів введення в експлуатацію.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 09.08.2022 у справі № 580/2513/21, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19, в якій зазначено, що установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Оскільки відповідачем не спростовані доводи позивача, що розміщення вищезазначених резервуарів та вузла обліку не є об`єктами, що підпадають під визначення об`єктів завершеного будівництва в зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось, а тому не потребують отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію.

Отже, позивачем на виконання вимог ст. 15 Закону № 481/95 при зверненні із заявою до Головного управління ДПС в Київській області щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального було надано всі необхідні, визначені законодавством копії документів, з огляду на що, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління ДПС в Київській області у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального є безпідставною та необґрунтованою, адже позивачем дотримано всіх встановлених законодавством вимог для отримання таких ліцензій, відповідачем не враховано особливості об`єктів позивача, які не підлягають введенню в експлуатацію у відповідності до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відповідності ст. 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. зокрема, в тому числі суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інком ЛПГ" ліцензії на право зберігання, роздрібної торгівлі пальним, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Відтак, покладання на податковий орган обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria), рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy). При цьому, суд уважає що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечує ефективний захист його прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, задоволення позовних вимог в частині зобов`язання видати ліцензії на право зберігання, роздрібної торгівлі пальним є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Суд наголошує, що рішенням від 22.11.2007 у справі Україна-Тюмень проти України у п. 49 Європейський суд з прав людини вказав, що найважливіша вимога ст. 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. У п. 55 зазначеного рішення надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 21 196,00 грн (платіжна інструкція від 20.02.2024 № 8334), суд вважає за необхідне стягнути його на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, якими відмовлено Інком-ЛПГ у видачі ліцензій з 01.07.2024 на право роздрібної торгівлі пальним за адресами:

Київська область, м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43;

Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в;

Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А;

Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 24а;

Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а;

Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, пров. Центральний, 1.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) видати ліцензії з 01.07.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю Інком-ЛПГ на право роздрібної торгівлі пальним за адресами місць торгівлі:

Київська область, м. Бориспіль, вул. Горького,42-а-43;

Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 102-в;

Київська область, с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 1-А;

Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 102;

Київська область, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 24а;

Київська область, Бориспільський район, Ревненська сільська рада, вул. Бориспільська, 2а;

Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, пров. Центральний, 1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком ЛПГ» (код ЄДРПОУ 36940039) судові витрати у сумі 21 196 (двадцять одна тисяча сто дев`яносто шість) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.