Рішення
від 16.05.2024 по справі 320/32653/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м.Київ № 320/32653/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "К-А-Н" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області, третя особа: Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "К-А-Н" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 014131 від 22.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати постанову Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №014132 від 22.08.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані постанови протиправними, оскільки у водія та перевізника були наявні всі документи, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та іншими нормативно-правовими актами, а необхідність мати щоденний реєстраційний лист не обумовлений жодним нормативним документом. Також додав, що за відповідне правопорушення передбачена відповідальність іншою спеціальною нормою, а саме абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заву, в якому вказав, що під час перевірки виявлено порушення абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Тому за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом були складені постанови № 014131 від 22.08.2023 та №014132 від 22.08.2023. Відповідач також зазначив, що перевізники мають дотримуватися вимог чинного законодавства про облік режиму праці і відпочинку водіїв, в тому числі за допомогою технічних засобів та мати відповідні документи і пред`являти їх під час перевірок уповноваженими особами. Відсутність відповідних документів є порушенням законодавства, за що передбачена відповідальність, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Поляруш С.Ф. 13.07.2023 був складений Акт №031219 про те, що на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса 210 км + 450 м об 11:15 год. 13.07.2023 ним було проведено перевірку транспортного засобу марки Vokkswagen номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 , видане ТСЦ 3242 16.08.2018, що належить ПП "К-А-Н" (адреса: вул.Гетманська, 8, м.Біла Церква, Київська область). Під час перевірки виявлено порушення: під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом "Біла Церква-Одеса" без документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме за відсутністю у водія тахокарти за 13.07.2023, чим вчинено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також, головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у м.Києві Головацьким О.В. 26.07.2023 був складений Акт №010830 про те, що у м.Києві біля станції метро "Теремки" об 12.20 год. 26.07.2023 ним було проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-benz номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 , видане ТСЦ 3242 04.10.2022, що належить ПП "К-А-Н" (адреса: вул.Гетманська, 8, м.Біла Церква, Київська область). Під час перевірки виявлено порушення: під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом "Біла Церква-Одеса" без документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме відсутність у водія належним чином оформленої тахокарти за 26.07.2023 та відсутні тахокарти за 25.07.2023-21.07.2023, чим вчинено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

14.08.2023 позивачем було отримано повідомлення від Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті №57668/29/24-23 від 01.08.2023 щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, а саме - 22.08.2023 з 10.00 до 15.00 год. в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області за адресою: м.Київ, пр.-т Науки, 57 (2 поверх, каб.13).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартинюком Романом були складені постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №014132 від 22.08.2023 (бланк ПШ 014132) (далі - постанова №014132 від 22.08.2023) та №014131 від 22.08.2023 (бланк ПШ 014131) (далі - постанова №014131 від 22.08.2023).

Вказаними постановами 22.08.2023, ураховуючи те, що ПП "К-А-Н" допущено порушення: відсутність на момент проведення перевірок щоденного реєстраційного листа режиму праці та відпочинку за 26.07.2023 та за 13.07.2023, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ПП "К-А-Н" штраф у розмірі 17 000 грн по кожній з постанов.

Незгода позивача із винесеними постановами зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які склалися у даній справі, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону N 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно із статтею 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

При цьому, положеннями статті 34 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

На виконання вимог статті 6 Закону N 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок N 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку N 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12, 14 Порядку N 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку N 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону N 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку N 1567.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, зокрема, на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб`єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності; забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту.

Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як зазначалося вище, статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ) передбачено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. (ст.18 Закону №2344-ІІІ)

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 53 Закону №2344-ІІІ у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

11.10.2015 набув чинності Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» №2819-ІV від 07.09.2005.

Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону №2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Шоста поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006р.) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. (далі - Інструкція №385)

Згідно п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно п.3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Крім цього, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (п. 1.2).

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п 1.3).

Зазначеним положенням регулюється робочий час, період керування, перерви, час відпочинку, облік робочого часу, перевірка дотримання режимів праці та відпочинку водіїв.

Відповідно до п. 7.1. Положення органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Згідно з Розділом VІ «Облік робочого часу» зазначеного Положення, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. (п. 6.1.).

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2.).

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (п. 6.3.).

Пунктами 6.7., 6.8. передбачено, що робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно.

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).

Отже, підсумовуючи вище зазначене, судом встановлено, що з метою безпечного функціонування автомобільного транспорту Законом України «Про автомобільний транспорт» та підзаконних нормативно-правових актів передбачений обов`язковий облік робочого часу та відпочинку для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, які повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа водій своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Якщо в рейсі перебувають двоє водіїв, положення абзаців п`ятого - сьомого пункту 3.3 Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті цього розділу поширюються на кожного водія окремо.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 до Положення № 340) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності у водія інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а також особистої картки до цифрового тахографу, щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографа) або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачене застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

У зв`язку із тим, що на момент проведення перевірки документів, відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм не було надано контролюючому органу інших документів, які передбачені законодавством (особисту картку до цифрового тахографу, щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографа) або запису від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, або запису від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі), суд приходить до висновку про законність встановлення порушення законодавства в цій частині і, відповідно, винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, під час розгляду справи в суді позивачем не спростовано висновків акту перевірки щодо наявності виявленого правопорушення з боку перевізника, що передбачене ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, оскільки не доведено факту наявності щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія або його замінника.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені перевірками порушення, у відношенні позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф та винесені оскаржувані постанови.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування контролюючим органом до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява N 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) від 09.12.94 року, серія A, N 303-A, п. 29).

За таких умов суд дійшов висновку, що застосована до позивача оскаржуваною постановою санкція відповідає суті виявленого контролюючим органом порушення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

В зв`язку із тим, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.05.2024
Оприлюднено20.05.2024
Номер документу119094077
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів

Судовий реєстр по справі —320/32653/23

Рішення від 16.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 23.10.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

Ухвала від 05.10.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лисенко В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні