Рішення

від 10.05.2024 по справі 340/1844/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1844/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, б. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 20551088)

до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Ковальову Т.Ю., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21.02.2024 року № 112750006692 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2024 року про призначення пенсії, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи в Добронадіївському сільському споживчому товаристві (код ЄДРПОУ 01756674) з 15.12.1982 року по 19.07.1996 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком, не зарахувавши стаж роботи згідно записів про трудову діяльність що містяться в трудовій книжці, за період з 15.12.1982 року по 19.07.1996 року, чим позбавив права позивача на призначення пенсії, що й стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 01.04.2024 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки та надав уточнену позовну заяву.

Ухвалою від 10.04.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.39).

Від представника Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу, який на день звернення за призначенням пенсії становив 12 років 3 місяці 27 днів, при необхідних - 30 років відповідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Частину стажу не зараховано у зв`язку з тим, що записи трудової книжки колгоспника не відповідають вимогам Інструкції. Вважає спірне рішення від 21.02.2024 року №1112750006692 правомірним та таким, що прийнято з дотриманням законодавства при виконанні владних повноважень (а.с. 43-97).

Відповідач-1 у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, посилається на приписи Інструкції 162 та інструкції 58 ведення трудових книжок, зазначає, що трудова книжка колгоспника позивачки б/н від 16.07.1982 не була взята до уваги під час обрахунку стажу з підстав порушення Інструкцій ведення трудової книжки наявністю закреслень та неповністю вказано рік народження, що й стали підставою для незарахування стажу (а.с. 98-105).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5) завернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із досягненням 60 річного віку.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112750006692 від 21.02.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (а.с. 22 зв.)

Рішення відповідача мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася із заявою від 14.02.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону 1058, відповідно до якої, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Статтею 45 Закону 1058 передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Страховий стаж позивача становить 12 років 3 місяці 27 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно з трудовою книжкою колгоспника б/н від 16.07.1982 року за період з 15.12.1982 по 19.07.1996 роботи в Добронадіївському споживчому товаристві, оскільки в трудовій книжці містяться виправлення та не повністю вказано рік народження.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийшло до висновку, що у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту Закон №1058-IV).

Згідно статті 62 Закону № 1058-IV, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок №637), яким також визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача б/н від 16.07.1982 (а.с. 8-11, 72-74), зокрема й в частині внесення спірного запису про період роботи період з 15.12.1982 по 19.07.1996 роботи в Добронадіївському споживчому товаристві.

Так, на 1 сторінці вказаної трудової книжки, виданої ОСОБА_1 , рік народження вказано - 21.08.63 р.

На сторінках 2-3 зроблено записи:

15.12.1982 - про зарахування "продавцем магазину господарчих товарів Добронадіївського сільпо";

19.07.1996 про звільнення за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.

Обидва записи містять посилання на розпорядчі документи (№ та дата), відповідно до яких зроблено запис в трудову книжку, записи чіткі, без виправлень та дописувань, містять печатки підприємства.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу 30 років.

Матеріали справи свідчать, що станом на дату звернення до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії (14.02.2024) позивач досягла 60-річного віку (дата народження 21.08.1963), необхідного для призначення пенсії, у зв`язку з чим звернулася до відповідача із відповідною заявою, додавши до неї необхідні документи.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою держпраці від 20.06.1974 №162 (далі по тексту - Інструкція №162).

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції №162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи впиняються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Пунктами 2.5 2.9 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводяться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація на новому місці роботи зобов`язана надати працівнику у цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності адміністрація підприємства видає робітникам і службовцям на їх прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності організацією вищого рівня, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які підтверджують виконання робіт, не вказаних у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, позивачкою до суду було надано довідку №127 від 25.10.2023 року, видану Добронадіївським ССТ про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Добронадіївському ССТ, з грудня 1982 року по червень 1996 року (включно).

Відповідачі посилаються на дані акту перевірки обґрунтованості виданих документів, наданих для призначення пенсії, від 24.01.2024 року №1100-1003-1/557, проведеної підрозділом контрольно-перевірочної роботи відповідача-2, щодо періоду роботи ОСОБА_1 в Добронадіївському ССТ, яким встановлено, що в наданих для перевірки первинних документах значиться російською мовою « ОСОБА_2 », яка працювала в Добронадіївському ССТ у період з 01.12.1982 по 30.06.1996 та отримувала заробітну плату.

Вказане, не є підставою для незарахування стажу роботи позивачки відповідно до даних трудової книжки.

Доказів того, що запис про період роботи у трудовій книжці позивачки з 15.12.1982 року по 19.07.1996 року є неправильним чи неточними, відповідачами суду не надано. Відтак, трудова книжка від 16.07.1982 року б/н є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи, а відтак, винесене відповідачем рішення про не зарахування цього періоду до страхового стажу позивача, на підставі неповного написання року народження власника трудової книжки, є протиправним.

Отже, відповідач мав достатньо підстав для зарахування стажу за період з 1982 року по 1996 рік, виходячи із наявних на день розгляду заяви доказів, суд вважає винесене відповідачем рішення від 21.07.2024 року № 1112750006692 не правомірним та таким що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд вважає, що право позивачки, порушене незаконним рішенням відповідача-1 під час винесення рішення, яким не зараховано спірний період стажу. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №112750006692 від 21 лютого 2024 рок, під час винесення якого спірний стаж не було враховано, та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з врахуванням періоду роботи в Добронадіївському ССТ, з грудня 1982 року по червень (включно) 1996 року, відповідно до записів трудової книжки б/н від 16.07.1982 року ОСОБА_1 .

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 28).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №112750006692 від 21 лютого 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком, зарахувати до страхового стажу період роботи з 15.12.1982 року по 19.07.1996 року згідно з записами у трудовій книжці б/н від 16.07.1982 та винести відповідне рішення з врахуванням правових висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО