Рішення

від 13.05.2024 по справі 460/2097/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2024 року м. Рівне№460/2097/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Куль І.В.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2023 року №9533/17000705-22.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, щооскаржуване податкове повідомлення-рішення №9533/17000705-22 від 27.11.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, адже перевірка, за результатом якої винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, проведена за відсутності відповідних правових підстав. Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки не вбачається жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки. Крім того, зауважує що у позивача в продажі перебували алкогольні напої з МАП як нового, так і старого зразка. А тому, для алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками старого зразка без штрихового коду, та алкогольних напоїв без акцизних марок, для яких вимога маркування акцизними марками скасована з 01.01.2022, при їх продажу у фіскальному касовому чеку відображалася комбінація латинських літер, арабських цифр. Наголошує, що продаж з 01.10.2021 алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/ або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номера), не може вважатися порушенням законодавства. Вважає, що у відповідача не було підстав для застосування санкцій відповідно до прийнятого податкового повідомлення-рішення №9533/17000705-22 від 27.11.2023, оскільки доказів проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості ГУ ДПС у Рівненській області не надало. Позивачем ведеться облік товарних запасів у встановленому законом порядку. З наведених підстав позивач вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

За змістом відзиву, Головне управління ДПС у Рівненській області позов не визнає. На обґрунтування своєї позиції покликається на те, що підставою для фактичної перевірки стала наявність інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, що передбачено підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Зазначення в наказі на проведення перевірки будь-яких додаткових відомостей та фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, зокрема, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, приписами підпункту 81.1 статті ПК України не вимагається. Таким чином, доводи позивача про відсутність правових підстав для проведення перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом установлено факти порушення платником податків вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": проведення розрахункової операції без використання режиму програмування із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД; не забезпечення видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту; відсутність ведення порядку обліку товарних запасів. Допущені порушення слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.11.2023 №9533/17000705-22, яке є обґрунтованим та правомірним. З врахуванням зазначеного, відповідач доводить, що мав законні підстави для фактичної перевірки позивача, за результатами якої винесені цілком законні і обґрунтовані податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому вказує, що державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 06 вересня 2021 року №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06 зазначила, що продаж з 01 жовтня 2021 року алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номеру), не буде вважатися порушенням чинного законодавства. Зазначає, що саме розрахунковий документ є доказом, що підтверджує факт продажу товару, а не роздруківка з АІС "Податковий блок", та саме такий документ має контролюючим органом братися до уваги. Відповідна роздруківка фіскального чека з АІС "Податковий блок" не є доказом відображення господарської операції. Подані відповідачем докази, а саме - таблиця не містить інформації, яка дає змогу встановити наявність порушення позивачем п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке відображено в акті перевірки. Крім того, з інформації, яка міститься в таблиці не можливо встановити, з якого джерела інформації, ким та коли вона сформована. Крім того вважає, що у відповідча були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій в розмірі 150%, оскільки позивач попередньо до відповідальності не притягався. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2024 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті на 22.03.2024.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкладено розгляд справи до 01.04.2024.

В судовому засіданні 01.04.2024 оголошено перерву до 15.04.2024.

Ухвалою від 15.04.2024 відкладено розгляд справи до 29.04.2024.

В судовому засіданні 29.04.2024 допитано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та оголошено перерву до 13.05.2024.

В судовому засіданні 13.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Свідок ОСОБА_2 показала, що працює продавцем у позивача, була присутня під час проведення перевірки. Зазначила, що в реалізації були алкогольні напої з марками старого та нового зразка. При продажу алкогольних напоїв сканується марка акцизного податку, а у випадку відсутності штрихового коду марки акцизного податку - серія і номер вводяться вручну. В ході перевірки перевіряючі не просили доступу до касового апарата. Під час перевірки показувала накладні на товар. Інших документів перервіряючі не просили надати. Акт перевірки підписала без зауважень.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що проводили перевірку господарської одиниці, де здійснює свою діяльність позивач. Показали, що під час перевірки мали роздруковані дані з системи СОД РРО, які є додатками до перевірки, та надавали їх для огляду особі, яка була присутня під час перевірки. Система СОД РРО була досліджена перед проведенням перевірки. Для підтвердження правильності ведення обліку товарних запасів не достатньо лише видаткових накладних. Документів, які б підтверджували правильність ведення обліку товарних запасів в ході перевірки не надано.

Заслухавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

25.10.2023 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДПС у Рівненській області винесено наказ №1703-п Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ". Зазначеним правовим актом індивідуальної дії наказано провести фактичну перевірку в кафетерії за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 з 30.10.2023 терміном 10 діб метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно ст. 102 ПКУ.

Наказ мотивовано підпунктом 80.2.2 пункту 80.2, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.80 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 06.11.2023 №9833/ж5/17-00-07-05-17/2672214890, та встановлено порушення:

проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку реалізації алкогольних напоїв на суму 50,00 грн;

проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду МАП реалізації алкогольних напоїв на суму 50934,45 грн;

проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;

реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 9094,14 грн.

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 року №9533/17000705-22, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 90645,81 грн., з яких:

50,00 грн. за перше порушення проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду МАП реалізації алкогольних напоїв;

76401,67 грн. за наступні порушення проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду МАП реалізації алкогольних напоїв (50934,45 х 150%);

5100,00 грн. за проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;

9094,14 грн. за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.

12.12.2023 позивач подав скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 року №9533/17000705-22.

За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 08.02.2024 №3219/6199-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 року №9533/17000705-22 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2023 року №9533/17000705-22, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У своєму позові позивач посилається на те, що наказ на проведення перевірки не містить підстави для її проведення, а тому проведення перевірки є протиправним.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, у разі якщо платник податків обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, вказує про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суд повинен надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, першочергово оцінці судом підлягають доводи позивача щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки (тобто, процедурні порушення).

Судом досліджено наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 25.10.2023 №1703-п, яким призначено провести фактичну перевірку в кафетерії за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . Так, в даному наказі зазначено, зокрема, що перевірка призначена на підставі пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 ПК України.

Згідно п.п.80.2.2 п.80.2. ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту цієї норми слідує, що вказана підстава, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Чинне законодавство не деталізує форму та шляхи отримання такої інформації, однак наголошує на тому, що така повинна підтверджувати можливі порушення платником податків діючого законодавства.

Під час судового розгляду з`ясовано, що підставою для проведення перевірки позивача слугувала інформація, викладена в листі ДПС України № 26144/7/99-00-07-04-02-07 від 17.10.2023. Враховуючи наведене, з метою виконання функцій визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів, ДПС України вважала необхідним: детально проаналізувати зазначену інформацію, самостійно провести додатковий та детальний аналіз діяльності суб`єктів господарювання; у разі наявності підстав організувати та провести фактичні перевірки відповідно до вимог п.80.2 ст.80 ПК України. В листі зазначено, що під час перевірок в обов`язковому порядку необхідно досліджувати питання використання суб`єктами господарювання режиму програмування найменування товарів, повноти проведення готівкових розрахунків, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Позицію позивача з приводу того, що в наказі на проведення фактичної перевірки повинно було б бути обов`язково зазначено, крім правової підстави для її проведення, також і обставини, в зв`язку з якими таку підставу застосовано, суд оцінює критично у зв`язку з відсутністю відповідної легітимної вимоги для цього, що виключає обґрунтованість посилань позивача на протиправність проведеної перевірки.

Згідно з встановленими судом фактичними обставинами справи посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичної перевірки за місцем здійснення позивачем господарської діяльності; така перевірка була проведена; під час її проведення на вимогу ревізорів надавалися необхідні документи.

Отже, формулювання підстав перевірки в наказі надавало об`єктивного розуміння того, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій.

Також зміст наказу про призначення перевірки не призвів таких порушень, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Крім того суд враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 26.03.2024 по справі №420/9909/23, згідно якого: «У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним».

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача про неправомірність призначення та проведення перевірки як одну з підстав для визнання протиправним та скасування прийнятого за її наслідками рішення.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення, а саме:

проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штихового коду марки акцизного податку реалізації алкогольних напоїв на суму 50,00 грн; відповідальність передбачена п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб`єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 100% (за перше порушення) вартості проданих з порушенням товарів; сума штрафних санкцій: 50,00 грн;

проведення розрахункових операцій через РРО без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку реалізації алкогольних напоїв на суму 50934,45 грн; відповідальність передбачена п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб`єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 150% вартості проданих з порушенням товарів за кожне наступне вчинене порушення; сума штрафних санкцій: 76401,67 грн (50934,45 х 150%), суд зазначає таке.

У Розрахунку штрафних санкцій зазначено про порушення платником податків пп.1 та 2 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

В пункті 2.2.20 акта перевірки вказано: встановлено факт не забезпечення видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту, а саме незазначення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями за період 01.01.2022 по 26.10.2023 згідно даних СОД РРО на загальну суму 50984,45 грн.

Додатки 1, 2, 3 до Акта перевірки сформовано контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням колонок: Дата в час операції, Фіскальний номер документа, Документ відкликано, Код товару згідно з УКТ ЗЕД, Найменування товару, Серія та номер МАП, Кількість / об`єм товару, Ціна за одиницю, Сума операції.

Відповідно до ст.2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі Положення №13).

Наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року) (далі Наказ №329) розділ 11, III Положення №13 викладено у новій редакції.

Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також п.2 Наказу №329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №74 Деякі питання маркування алкогольних напоїв затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.

У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №296 та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду.

Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абз.4,6 ч.4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язковою відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, продаж з 01.10.2021 алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номера), не може вважатися порушенням законодавства.

За висновками Акта перевірки, суть порушення, за яке на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, й у них були відсутні серія і номер марки акцизного податку (Додаток 2 та 3 до Акта перевірки).

Суд зазначає, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.

Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).

Свідок ОСОБА_2 під час допиту підтвердила, що впродовж періоду, який охоплений перевіркою, в реалізації перебували підакцизні товари як з МАП старого зразка, так і з МАП нового зразка.

Крім того суд враховує, що Листом №19 від 11.03.2024 року ТОВ "МР ТРЕЙДІНГ", підтверджується, що Товариство здійснювало позивачу поставку окремих позицій алкогольних напоїв, які зазначені в додатках 2 та 3 до Акту фактичної перевірки №9833/ж5/17-00-07-05-17/2677214890 від 06.11.2023 р. Товариство не веде облік алкогольних напоїв за акцизними марками. Окрім того в листі вказано, що Товариство могло здійснювати позивачу продаж алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками старого зразка, оскільки, продаж алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку старого зразка, не суперечить чинному законодавству України. У зв`язку з тим, що товариство не веде облік алкогольних напоїв за акцизними марками, то не може надати окремо відомості про переліки алкогольних напоїв, реалізованих ФОП ОСОБА_1 маркованих марками старого та окремо перелік реалізованих йому алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, затверджених Постановою КМУ від 12.02.2020 року №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв».

Також листом №39 від 16.03.2024 року ТОВ "Самсон-ІФ" підтверджено взаємовідносини Товариства і позивача на підставі Договору № P022- 00234 від 30.12.2021 р., предметом якого є поставка алкогольної продукції. Обов`язок здійснювати маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва покладено на виробника такої продукції. Підприємствами не ведеться бухгалтерський облік або внутрішньогосподарський (управлінський) облік алкогольних напоїв за акцизними марками, оскільки, такі вимоги відсутні у нормах чинного законодавства України.

На адвокатські запити до виробників алкогольної продукції представник позивача отримала відповіді:

листом вих. 30-30/0412 від 20.03.2024 року ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД", код ЄДРПОУ: 39195903, що є виробником алкогольних напої торгової марки "нємірофф" (120 господарських операцій згідно інформації наведеної у додатку 2 та 3 до Акту перевірки №9833/ж5/17-00-07-05-17/2677214890 від 06.11.2023 року), виробник зазначає, що матиме можливість надати інформацію щодо того кому було здійснено продаж алкогольних напоїв, у разі надання Підприємству інформації про найменування продукції, об`єм та дати і часу розливу, що нанесені на ковпачку пляшки. Така інформація може бути не зовсім точно, але на 90% наближеною до запитуваної. Також, додатково повідомлено, що відповідно до законодавчих норм про обіг алкогольних напоїв, у Підприємства не має обов`язку вести одиничний облік маркованої продукції;

листом Вих. № 22/03/24-3 від 22 березня 2024 року арбітражного керуючого В.В. Глеваського, який виконує повноваження керуючого санацією в рамках справи про банкрутство ТОВ «СП «Аквавінтекс», що є виробником алкогольного напою "шераулі" (71 господарська операція згідно інформації наведеної у додатку 2 та 3 до Акту перевірки №9833/ж5/17-00-07-05-17/2677214890 від 06.11.2023 року), підтверджується, що ТОВ «СП «Аквавінтекс» могло здійснювати продаж ФОП ОСОБА_5 .Троцковцю алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку старого зразка. ТОВ «СП «Аквавінтекс» не може надати відомості про окремі переліки алкогольних напоїв, реалізованих ФОП В.В.Троцковцю маркованих марками старого та нового зразка, так як підприємство, відповідно до чинного законодавства України, не має обов`язку щодо обліку алкогольних напоїв за акцизними марками.

Отже вказане підтверджує, що в період, охоплений перевіркою, в кафетерії реалізовувалися алкогольні напої з МАП як старого, так і нового зразка. А відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.

Також суд зазначає, що висновки контролюючого органу про: (1) встановлення факту проведення розрахункової операції без використання режиму програмування із застосуванням коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів за період з 29.01.2022р по 01.10.2023р. (порушення п.11 ст.3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») та (2) встановлення факту не забезпечення видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту (порушення пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, п.2 розділу II Положення № 13), базуються виключно на даних системи СОД РРО за період з 01.01.2022 по 26.10.2023.

Тобто, обґрунтовуючи наявність порушень вимог чинного законодавства, податковий орган посилається на дані, які були отримані з внутрішньої інформаційної системи СОД РРО, у зв`язку з чим було зроблено висновок про встановлення доведеним факту порушення позивачем вимог п.1, п.2, п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У свою чергу, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність встановленого в ході проведення фактичної перевірки порушення позивачем вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідачем суду не надано, а в акті перевірки не було конкретизовано та не ідентифіковано.

Надані відповідачем чеки (а.с.215-250 том 2, а.с.1-4 том 3) роздруковані вже під час розгляду справи в суді. Свідки підтвердили, що під час проведення фактичної перевірки безпосереднє дослідження (перевірка, огляд) фіскальних чеків за період, охоплений перевіркою, не проводилося.

Відповідно дост. 74 Податкового кодексу України(далі -ПК України) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пункт 74.3 ст. 74 ПК України визначає, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

А відтак, розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органамив односторонньому порядкудля обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Дані, отримані з належних контролюючого органу інтегрованих інформаційних баз, не є тими первинними документами, які заЗакономстворюють правові наслідки для платника податків, а тому не можуть виступати належними доказами у питаннях, що стосуються встановлення фактів дотримання податкового законодавства платниками податків.

Аналогічна правова позиція, викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 17.11.2015 (справа №1514а15).

Крім того, існує стала судова практика у спорах, що стосуються застосування даних з внутрішніх інформаційних баз ДПС України у якості доказів, якими встановлюються порушення податкового законодавства, і полягає у тому, що податкова інформація, наявна в АІС «Податковий блок», носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Поряд з обумовленим, з матеріалів справи видно, що в день проведення фактичної перевірки, під час здійснення контрольно-розрахункової операції представниками відповідача було придбано підакцизну продукцію Шараулі 5 зірковий, 0,5 л (а.с.74 том 1). Недоліки в реквізитах фіскального чека відсутні. Крім того, в п.2.2.13 акта перевірки підтверджено, що надання розрахункового документу встановленої форми та змісту забезпечено. Отже, під час фактичної перевірки контролюючим органом було отримано документальне підтвердження про реалізацію позивачем підакцизної продукції із зазначенням кодів згідно зУКТ ЗЕД та штрихового значення МАП.

На переконання суду, інформація з баз даних СОД РРО повинна бути перевірена на підставі первинних, досліджених під час перевірки, документів. Водночас, сама така інформація (без безпосереднього аналізу в ході перевірки первинних документів) не може бути підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Таким чином, висновки контролюючого органу, які ґрунтуються лише на даних з внутрішніх інформаційних баз (СОД РРО) та без належних доказів, отриманих в ході проведення фактичної перевірки, і полягають у визнанні доведеним фактів порушення позивачем вимог п.1, п.2, п.11 ст. 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», під час проведення ним операцій з реалізації товарів, які до того ж не були навіть конкретизовані та не були ідентифіковані у акті, без роздрукування в ході перевірки відповідних розрахункових документів, що мають підтвердити їх виконання, не можуть вважатись доведеними на підставі належних та допустимих доказів, а застосовані таким чином штрафні санкції є такими, що застосовані неправомірно.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 зарахований до лав Збройних Сил України з 25.03.2022. Представник позивача підтвердила, що і на даний час позивач проходить службу в ЗСУ. Водночас, обмеження роботи публічних електронних реєстрів на підставі Постанови КМУ від 12.03.2022 р. № 263 та перебування позивача в ЗСУ позбавило його можливості здійснити безпосередній контроль та перевірку правильності видачі розрахункових документів за період, охоплений перевіркою.

За правилами п.1, п.7 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Установлені судом обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було жодних правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, та за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, .

Щодо встановленого в ході перевірки порушення: реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на загальну суму 9094,14 грн., суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР (в редакції, чинній з 01 серпня 2020 року) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином правова конструкція даної норми, що прямо вказує на обов`язок суб`єкта господарювання (позивача) вчинити відповідні дії, а саме надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі) та зобов`язує зберігати їх за місцем здійснення господарської діяльності, оскільки у нормі прямо сказано що надаються документи, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Як визначено статтею 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033, далі - Порядок № 496).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 496 передбачено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі (п. 2 р. II Порядку № 496).

Відповідно до п. 11 р. II Порядку № 496 Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Вказана норма прямо встановлює, що такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки, тобто підставою виникнення такого обов`язку є сама обставина початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із аналізу даних норм слід зазначити, що кожна норма є імперативною, оскільки кожна норма виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів, а будь яке вільне їх тлумачення є неможливим і не допускає відхилень від їх виконання.

Вищезазначене свідчить, що підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром) та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

Свідок ОСОБА_2 показала, що під час перевірки надавала накладні на товар.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в ході розгляду справи підтвердили, що під час перевірки не надано доказів ведення обліку товарних запасів, в продажу (на вітрині) знаходилися товари, які не відображені в обліку.

Доводи позовної заяви про те, що облік товарних запасів у позивача ведеться в електронній формі суд відхиляє, оскільки відповідно до Порядку № 496, форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Водночас, акт перевірки ОСОБА_2 підписала без зауважень, заперечення на акт перевірки не подавалися.

Відповідно до ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки іззапереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно допідпункту 16.1.15пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Зважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі матеріалів перевірки, які не містять заперечень на акт перевірки та доказів ведення позивачем обліку товарних запасів у встановленому законодавством порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9094,14 грн.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають. При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем частково не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.11.2023 року №9533/17000705-22 в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом часткового визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої, третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1090,00 грн., сплачена відповідно до платіжної інструкції від 20.02.2024 №30.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 №9533/17000705-22 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 81551,67 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1090,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 17 травня 2024 року

Суддя С.М. Дуляницька