Постанова

від 08.05.2024 по справі 440/12949/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 р.Справа № 440/12949/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача - Носов К.В.

представник відповідача - Базавлук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 13.11.23 по справі № 440/12949/23

за позовом Фермерського господарства "Жито-3"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Жито-3", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 23.03.2023 №9094/6/16-31-04-07-08 про не підтвердження Фермерському господарству "Жито-3" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підтвердити Фермерському господарству "Жито-3" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Фермерського господарства "Жито-3", як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем подано до контролюючого органу необхідну податкову звітність на підтвердження статусу платника єдиного податку на 2023 рік, що була прийнята контролюючим органом. Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) передбачає розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку. Вважає, що податковим законодавством не передбачено пропуск, встановленого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку як підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників. Пояснює, що контролюючим органом не приймалося рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку та прийняття контролюючим органом такого рішення можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податків та встановлення в ході такої перевірки порушень, за які платник податку не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року адміністративний позов Фермерського господарства "Жито-3" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області "про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2023 рік" від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, яким відмовлено Фермерському господарству "Жито-3" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) на 2023 рік.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік Фермерському господарству "Жито-3", на підтвердження якого видати відповідну довідку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фермерського господарства "Жито-3" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що ФГ «ЖИТО-3» не своєчасно подано Звітну та Загальну/звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, чим порушено вимоги п.п. 295.9.1 п. 295.1 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Відповідно, до п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) ФГ «ЖИТО-3» на 2023 рік. На юридичну адресу підприємства, поштою з повідомленням про вручення, направлено лист про відмову підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи 23.03.2023 за № 9094/6/16-31-04-07-08, яке отримано платником - 25.03.2023.

Апелянт також зазначив, що до 20.02.2023 платник не повідомляв податковий орган про перебої в мережі Інтернет, звітність в паперовому вигляді не надходила. Зауважив, що нормами ПКУ та жодним підзаконним актом не визначено форму та порядок прийняття Рішення, про яке йдеться у пункті 299.10. 299 ПКУ.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ФГ "Жито-3" зареєстроване як юридична особа 20.03.2007 (ідентифікаційний код 34401491) /т. 1 а.с. 9-12/ та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

Із 01.01.2022 ФГ "Жито-3" підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підтверджено довідкою Головного управління ДПС у Полтавській області від 07.09.2022 №15979/6/16-31-04-07-08 підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків /т. 1 а.с. 13/.

20.02.2023 позивачем подано контролюючому органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та додатки «відомості про наявність земельних ділянок», «розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік»; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника від 20.02.2023 /т. 1 а.с. 17, 67/.

21.02.2023 позивачем подано контролюючому органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 21.02.2023 та додатки «відомості про наявність земельних ділянок», «розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік»; загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 21.02.2023 та додатки «відомості про наявність земельних ділянок», «розрахунок мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік» /т. 1 а.с. 42, 81, 115-116/.

Головне управління ДПС у Полтавській області прийняло рішення "про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2023 рік" від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, яким відмовлено Фермерському господарству "Жито-3" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) на 2023 рік, в обґрунтування якого зазначило, що в ході проведеного аналізу податкової звітності встановлено, що ФГ "Жито-3" у 2023 році до Зіньківської ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 21.02.2023 №9029893172; загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 21.02.2023 №9029902492, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника від 20.02.2023 №9029301306. Станом на термін подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, 20.02.2023, ФГ "Жито-3" не подано звітну та загальну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи /т. 1 а.с. 86-87/.

Вказане рішення Головне управління ДПС у Полтавській області від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08 вручено позивачу 28.03.2023 /т. 1 а.с. 114/.

Не погодившись з рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, позивач завернувся до суду з позовом у цій справі.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області "про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2023 рік" від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, яким відмовлено Фермерському господарству "Жито-3" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) на 2023 рік прийнято відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Отже, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік Фермерському господарству "Жито-3", на підтвердження якого видати відповідну довідку є такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію Фермерського господарства "Жито-3" в реєстрі платників єдиного податку, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не надано суду доказів на підтвердження виключення ФГ "Жито-3" з реєстру платників єдиного податку, у тому числі, витягу з такого реєстру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV цього кодексу (статті 291-300).

Відповідно до пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 298.1 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано порядок переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Позивач, з огляду на реєстрацію його платником єдиного податку четвертої групи, будучи платником єдиного податку четвертої групи у 2022 році та відсутність відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації, з 01.01.2023 автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

За приписами пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачений обов`язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу певну звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.

Так, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України регламентовані випадки коли платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

За приписами пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи.

Однак, судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом не призначалася та не проводилася документальна перевірка платника податку ФГ "Жито-3", рішення про анулювання реєстрації ФГ "Жито-3" як платника єдиного податку четвертої групи не приймалося.

За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, передбачених законом.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 у справі №805/1307/17-а та від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а, які в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, за встановлених обставин та наведених вище норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області "про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2023 рік" від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, яким відмовлено Фермерському господарству "Жито-3" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) на 2023 рік, прийнято відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Полтавській області "про відмову у включенні до реєстру платників єдиного податку 4 групи на 2023 рік" від 23 березня 2023 року №9094/6/16-31-04-07-08, яким відмовлено Фермерському господарству "Жито-3" у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (включенню до реєстру) на 2023 рік та зобов`язав Головне управління ДПС у Полтавській області підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік Фермерському господарству "Жито-3", на підтвердження якого видати відповідну довідку.

Відповідно до пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з приписами пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб`єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації.

За приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу за наявності підстав, перелічених у цій нормі.

Як зазначено вище, контролюючим органом не приймалося рішення про анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 299.9 статті 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб`єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, - двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Сторонами не надано суду доказів на підтвердження виключення ФГ "Жито-3" з реєстру платників єдиного податку, у тому числі, витягу з такого реєстру.

Реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України, натомість, Державна податкова служба України не визначена позивачем як відповідач у цій справі та вимог до ДПС України у даній справі позивач не заявляє.

Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію Фермерського господарства "Жито-3" в реєстрі платників єдиного податку.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі № 440/12949/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 по справі № 440/12949/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 17.05.2024 року