Ухвала

від 10.05.2024 по справі 215/2945/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2024 року м. Дніпросправа № 215/2945/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23 за позовом ОСОБА_1 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення наявності компетенції (повноважень), -

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції позивачем отримано 08 серпня 2022 року, про що зазначено самим позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 28 грудня 2023 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем пропущено встановлений законом п`ятнадцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, заявник апеляційної скарги ставлячи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначає про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також посилається на Указ Президента України від 24.02.2024 року №64.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинно подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто ухвалою суду від 19 лютого 2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору.

Зазначена набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.

При цьому, звертаючись з повторною апеляційною скаргою, скаржником не було усунуто недоліки, через які було повернуто першу апеляційну скаргу.

Окрім цього, посилаючись на Указ Президента України №64 від 24.02.2024 року "Про введення воєнного стану в Україні" скаржник жодним чином не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на можливість скаржника дотриматись процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

Разом з тим, суд зазначає, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23 .

При цьому, скаржником не було надано документ про сплату судового збору, у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становив 3028,00 грн.

Згідно з пунктом 3.5 таблиці ставок судового збору частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року дорівнював 3028,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 3028,00 грн.

Однак, скаржником не було надано документ про сплату судового збору у визначеному Законом України Про судовий збір розмірі 3028,00 грн.

ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою була подана заява про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована тим, що з огляду на тяжкий майновий стан, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір, на підтвердження посилається на:

- довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг, згідно якої за період з січня 2023 року по грудень 2023 року він отримав компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 у розмірі 31068,00 грн.

Розглянувши доводи, наведені позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору, не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, водночас зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до довідок наданих до апеляційної скарги позивач за період з січня 2023 року по грудень 2023 року отримав допомоги у розмірі 31068,00 грн.

З цього приводу враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду складає 3028 грн., у той час як розмір річного доходу позивача становить 31068,00 грн., вважаю за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити, водночас, зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 1553,40 грн., що становить 5% від річного доходу позивача.

Таким чином, зазначений розмір судового збору дозволить як виконати вимогу Закону України Про судовий збір про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги, так і забезпечити право апелянта на доступ до правосуддя, оскільки такий розмір відповідно до наявних в матеріалах справи документів скаржник може сплатити.

Отже, заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1553,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, докази сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23 наведені ОСОБА_1 .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Зменшити розмір судового збору який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23 до 1553,40 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №215/2945/23 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Чепурнов