Постанова

від 17.05.2024 по справі 320/10513/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10513/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 262240019521 від 09.03.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію на віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно прийняв рішення від 09.03.2023, яким відмовив позивачеві у призначенні пільгової пенсії, оскільки, на час звернення за призначенням пенсії у позивача відсутній необхідний стаж роботи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 262240019521 від 09.03.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи з 17.01.1990 по 15.07.1999 - за професією (посадою) електрозварник у ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака» (СМУ-6 ДСК-1 Главкиевгорстрой); з 20.07.1999 по 28.09.2001 - за професією (посадою) газоелектрозварник у ДП АТ «Київхліб» «Ремонтно-монтажний комбінат»; з 07.06.2017 по 31.08.2021 - за професією (посадою) електрогазозварник у ТОВ КМЗ «Магістраль», та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 02.03.2023.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не підтверджено періоди роботи на пільгових умовах за Списком №2, оскільки пільгова довідка №5 від 30.12.2022 щодо періодів роботи з 07.06.2017 по 31.08.2021 оформлена з порушенням Додатку №5 Порядку підтвердженого наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою від 12.08.1993 №637.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що по пільгового стажу за період з 17.01.1990 по 15.07.1999 та з 20.07.1999 по 28.09.2002 позивачем до органів Пенсійного фонду України не було надано пільгову довідку згідно Додатку №5, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2023 позивач при досягненні 55-річного віку, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09 березня 2023 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 262240019521 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана відмова мотивована тим, що згідно наданих позивачем документів відсутній та не підтверджений стаж за Списком № 2, так як пільговий стаж за період з 07.06.2017 по 31.08.2021 згідно пільгової Довідки № 5 від 30.12.2022 не зарахований до стажу за Списком № 2, оскільки довідка оформлена з порушенням Додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У той же час, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.01.1990 позивач працював у періоди з 17.01.1990 по 15.07.1999 - за професією (посадою) електрозварник у ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака» (СМУ-6 ДСК-1 Главкиевгорстрой); з 20.07.1999 по 28.09.2001 - за професією (посадою) газоелектрозварник у ДП АТ «Київхліб» «Ремонтно-монтажний комбінат»; з 07.06.2017 по 31.08.2021 - за професією (посадою) електрогазозварник у ТОВ КМЗ «Магістраль».

При цьому, 24.02.2023 позивач направляв на юридичну адресу ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 їм. М. В. Співака» (код ЄДРПОУ 04012738), 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-А, рекомендований лист з заявою від 24.02.2023 року про видачу довідки про підтвердження його стажу роботи за Списком № 2 у ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 їм. М. В. Співака» на посаді електрозварника та завірених копій наказів про атестацію робочих місць за умовами праці.

Однак, поштовий конверт адресований ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 їм. М. В. Співака» повернувся з причин відсутності адресата за адресою 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-А.

До того ж, стаж роботи за Списком № 2 у період з 07.06.2017 по 31.08.2021 підтверджений пільговою довідкою № 12 від 30.12.2022, виданою ТОВ Київський машинобудівний завод «Магістраль» та засвідченою копією листа № 4.2/2/12-139 від 05.12.2017 Головного управління Держпраці у Київській області, згідно якого проведену заводом атестацію робочих місць за умовами праці, зокрема, за результатами якої підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 електрогазозварнику, вважати такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та діючим нормативним документам.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 17.01.1990 по 15.07.1999 - за професією (посадою) електрозварник у ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака» (СМУ-6 ДСК-1 Главкиевгорстрой); з 20.07.1999 по 28.09.2001 - за професією (посадою) газоелектрозварник у ДП АТ «Київхліб» «Ремонтно-монтажний комбінат»; з 07.06.2017 по 31.08.2021 - робота за професією (посадою) електрогазозварник у ТОВ КМЗ «Магістраль», тому наявні підстави для зарахування такого стажу роботи та призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 02.03.2023.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У силу вимог ст. 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Так, згідно з абзацом 1 пункту «а» та пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

У відповідності до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За правилами пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

При цьому, пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком № 637.

З матеріалів справи вбачається, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.01.1990 позивач працював у періоди з 17.01.1990 по 15.07.1999 - за професією (посадою) електрозварник у ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака» (СМУ-6 ДСК-1 Главкиевгорстрой); з 20.07.1999 по 28.09.2001 - за професією (посадою) газоелектрозварник у ДП АТ «Київхліб» «Ремонтно-монтажний комбінат»; з 07.06.2017 по 31.08.2021 - за професією (посадою) електрогазозварник у ТОВ КМЗ «Магістраль».

Відповідно, професія електрогазозварник та електрозварник ручного зварювання проходить за Списком №2, розділ ХХХІІІ Загальні професії (у всіх галузях господарства).

Так, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом XXXІІ «Загальні професії» передбачені газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим Постановою Ради Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Ради Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, розділом XXXІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Ради Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, розділом XXXІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Як свідчать матеріали справи, трудова книжка позивача містить запис №8 від 23.11.1999 про атестацію робочих місць (Наказ №169 від 23.11.1999) за умовами праці та про те, що умови праці позивача є шкідливими та важкими відповідно до Списку №2, підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому, 24.02.2023 позивач направляв на юридичну адресу ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 їм. М. В. Співака» (код ЄДРПОУ 04012738), 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-А, рекомендований лист з заявою від 24.02.2023 року про видачу довідки про підтвердження його стажу роботи за Списком № 2 у ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 їм. М. В. Співака» на посаді електрозварника та завірених копій наказів про атестацію робочих місць за умовами праці.

Однак, поштовий конверт адресований ВАТ «Домобудівний комбінат № 1 ім. М. В. Співака» повернувся з причин відсутності адресата за адресою 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-А.

До того ж, стаж роботи за Списком № 2 у період з 07.06.2017 по 31.08.2021 підтверджений пільговою довідкою № 12 від 30.12.2022, виданою ТОВ Київський машинобудівний завод «Магістраль» та засвідченою копією листа № 4.2/2/12-139 від 05.12.2017 Головного управління Держпраці у Київській області, відповідно до якого проведену заводом атестацію робочих місць за умовами праці, зокрема, за результатами якої підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 електрогазозварнику, вважати такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та діючим нормативним документам.

У свою чергу, у відповідності до підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача на посадах, передбачених Списком №2.

До того ж, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій.

У даному випадку надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

У свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 та від 09.08.2019 у справі №654/890/17.

Втім, під час дослідження трудової книжки позивача не виявлено помилок, розбіжностей або неточностей у заповненні такої трудової книжки.

Разом з тим, ненадання підприємствами - роботодавцями уточнюючих довідок не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №262240019521 від 09.03.2023, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання відповідача зарахувати до стажу ОСОБА_2 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, періоди роботи: з 17.01.1990 по 15.07.1999 - за професією (посадою) електрозварник у ВАТ «Домобудівний комбінат №1 ім. М.В. Співака» (СМУ-6 ДСК-1 Главкиевгорстрой); з 20.07.1999 по 28.09.2001 - за професією (посадою) газоелектрозварник у ДП АТ «Київхліб» «Ремонтно-монтажний комбінат»; з 07.06.2017 по 31.08.2021 - робота за професією (посадою) електрогазозварник у ТОВ КМЗ «Магістраль» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 02.03.2023.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко