Постанова

від 15.05.2024 по справі 917/1500/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1500/18(917/1371/21)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фурсової А.М.

від ТОВ "УПСК Діамент" - ліквідатор, арбітражна керуюча Хорошевська Т.В. (постанова Господарського суду Полтавської області від 17.10.2019, свідоцтво №373 від 26.02.2013) в залі суду;

від АТ "Полтава-банк" - адвокат Довбенко О.Ю. (довіреність №16 від 17.01.2022) в залі суду;

від EXALO Drilling S.A. (кредитор у справі про банкрутство) - адвокат Котягін А.С. (ордер про надання правничої допомоги АІ №1336933 від 07.10.2023) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Полтава-банк" (вх. №1292П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Паламарчук В.В. 04.04.2023 (повний текст складено та підписано 26.05.2023) у справі №917/1500/18 (917/1371/21)

за позовом ТОВ "УПСК Діамент", м. Полтава,

до відповідачів:

1. ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", м. Полтава,

2. АТ "Полтава-банк", м. Полтава,

про визнання недійсним договору застави рухомого майна та скасування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державної реєстрації рухомого майна та обтяження

в межах справи про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент", м. Полтава,

УСТАНОВИВ:

Господарським судом Полтавської області розглядається справа про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент".

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2019, крім іншого, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (м.Полтава, вул. Конституції, 13, ідент. код 37710195). Відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "УПСК Діамент". Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" арбітражну керуючу Хорошевську Тетяну Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №373 від 26.02.2013 року).

В межах справи про банкрутство до суду звернувся ТОВ "УПСК Діамент" в особі ліквідатора із заявою в порядку ст.ст. 42, 61 Кодексу України з процедур банкрутства про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент"; зобов`язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, до ліквідаційної маси банкрута або відшкодувати його вартість у сумі 4267310,46грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та зобов`язання повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, до ліквідаційної маси ТОВ "УПСК Діамент" - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладений між ТОВ Топ "Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент".

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані" (36014, м. Полтава, вул. Конституції, б. 13, код ЄДРПОУ 40997987) повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 до ліквідаційної маси банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (м.Полтава, вул.Конституції, 13, код ЄДРПОУ 37710195).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані" (36014, м. Полтава, вул. Конституції, б. 13, код ЄДРПОУ 40997987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (м.Полтава, вул.Конституції, 13, код ЄДРПОУ 37710195) 3842,00грн судового збору.

Ухвалу мотивовано, тим, що оспорюваний правочин вчинений у підозрілий період (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), договір укладений боржником із заінтересованою особою, відчуження належного боржнику на праві власності майна відбулося під час вже існуючої кредиторської заборгованості ТОВ "УПСК Діамент" перед кредиторами та розгляду в судах ряду майнових спорів про стягнення з боржника заборгованості на користь кредиторів, вимоги яких на даний час включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УПСК Діамент". Керуючись ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі - продажу від 25.09.2017 №ТОСК/УПСК/2017/4 недійсним, та про зобов`язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (ідентифікаційний код 40997987) повернути майно, отримане за вказаним договором купівлі-продажу, до ліквідаційної маси банкрута.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані", м. Полтава на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 залишено без змін.

07.05.2020 господарським судом видано наказ про примусове виконання ухвали від 07.05.2020 у справі №917/1500/18.

23.06.2020 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкриті виконавчі провадження та державним виконавцем винесені постанови про розшук майна Товариства, оголошено в розшук спірне рухоме майно. Цей факт підтверджується наявною в матеріалах довідкою Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що станом на 02.03.2021 спірні транспортні засоби перебувають у розшуку за виконавчим провадженням №62370523 від 07.10.2020 Шевченківського ВДВС м. Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Після укладення договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 між ТОВ "УПСК Діамент" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", останній 01.12.2017 уклав договір застави №2933 з ПАТ "Полтава-банк". За змістом пункту 1.1 якого (з урахуванням змін, внесених Договорами від 30.11.2018 та 06.02.2020 про внесення змін до Договору застави) в забезпечення повернення Заставодавцем в строк, встановлений вимогою банку, а при відсутності такої вимоги - згідно графіка до 31.12.2020 (включно) грошових коштів в розмірі 7340000,00грн, отриманих за кредитним договором (кредитна лінія) №4634 від 28.09.2017 та додатковими угодами до нього, відсотків за користування кредитом з розрахунку 20,5 відсотків річних на умовах, визначених кредитним договором, неустойки передбачених Основним зобов`язанням, відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання і збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави, збитків, завданих порушенням Основного зобов`язання чи умов цього договору, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належне йому на праві власності майно (далі - предмет застави):

- загальний напівпричіп бортовий-Е марки МАЗ-975800, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центром 5341 22.11.2017, заставною вартістю 266 000,00грн;

- спеціалізований; вантажний сідловий тягач - Е марки МАЗ 6430А8, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; належить Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого Центром 5341, 22.11.2017, заставною вартістю 665 200,00 грн;

- 4 загальних легкових універсали-В марки Renault Duster, номери шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , VF1HSRADG56691222, НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , випуску 2016 року, реєстраційні номери НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ; належать Заставодавцю на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 (виданого Центром 5341, 22.11.2017), СХК 055270 (виданого Центром 5341, 23.11.2017), СХК 055222 (виданого Центром 5341, 22.11.2017), СХК 055269 (виданого Центром 5341, 23.11.2017); заставною вартістю 399 900,00грн.

Дане майно, було обтяжене заставою рухомого майна, обтяження зареєстровано 01.12.2017 за №16601590 реєстратором Полтавської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" Гришиною О.І.

У 2021 році Боржник в особі ліквідатора (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані" (далі Товариство, відповідач-1) та Акціонерного товариства "Полтава-банк" (відповідач-2) про:

1. визнання недійсним з моменту укладання Договору застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, укладеного між Товариством та Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" (правонаступником якого є АТ "Полтава-банк"; далі - Банк), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. (далі Договір застави);

2. скасування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі Реєстр) державної реєстрації застави рухомого майна та обтяження, зареєстрованого державним реєстратором за номером 16601590 від 01.12.2017, щодо об`єктів обтяження згідно переліку.

Позовна заява мотивована тим, що Товариство передало у заставу за оспорюваним договором рухоме майно, яке було набуте ним на підставі укладеного з Боржником договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 (далі Договір купівлі-продажу), що був визнаний недійсним у межах справи про банкрутство ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020. Оскільки правова підстава набуття права власності на рухоме майно (Договір купівлі-продажу), що було предметом застави, відпала (вказаний договір визнано недійсним), то, на переконання позивача, оспорюваний Договір застави, укладений Товариством, як власником відповідного майна, не може вважатися законним, що є підставою для визнання його недійсним.

Вказаний спір, позивачем у якому є Боржник, розглядався господарським судом в межах справи про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент" у порядку вимог статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства із присвоєнням єдиного унікального номера справі 917/1500/18(917/1371/21).

ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" під час розгляду даної справи заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, який, як вважає товариство, пропущений ліквідатором Боржника при зверненні з позовом.

Під час розгляду зазначеного позову, судом було встановлено, що 11.01.2021 між ПАТ "Полтава-банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" підписаний Акт погодження ціни вартості майна, яке знаходиться в заставі по Договору застави від 01.12.2017. Вказаним актом сторони погодили, що зазначена ринкова вартість (1730000,00грн) є актуальною і визначена сторонами на власний розсуд із врахуванням реалій та попиту на ринку на даний вид майна. Сторони договору досягли згоди, що ця погоджена вартість може бути використана при здійсненні звернення стягнення на це заставне майно для задоволення вимог по кредитному договору №4634 від 28.09.2017.

В подальшому рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" 10 березня 2021 року по справі №2/492 за позовом Акціонерного товариства "Полтава-банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані" позовні вимоги Акціонерного товариства "Полтава - банк" задоволені. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" за кредитним договором №4634 від 28 вересня 2017 року в розмірі 1730000,00грн, з яких 972896грн 70 коп. частина виданого кредиту, 757103грн 30 коп. прострочені відсотки за користуванням кредитом, що нараховані за період з 27.08.2020 по 26.02.2021 року включно, звернено стягнення на заставне майно, що є предметом застави за Договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. 01.12.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №2933 із додатками шляхом визнання за АТ "Полтава-банк" права власності на предмети застави, а саме:

- загальний напівпричіп н/пр - бортовий - Е МАЗ 975800, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Центром 5341, 22.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212;

- спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е МАЗ 6430А8, рік випуску 2013, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром 5341, 22.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212;

- загальний легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_10 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 , видане Центром 5341, 21.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212;

- загальний легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_15 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , видане Центром 5341, 23.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212;

- загальний легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 , видане Центром 5341, 22.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212;

- загальний легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_13 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 , видане Центром 5341, 23.11.2017, що зареєстрований за адресою: м. Полтава, вул. Гоголя, 20А, оф. 212.

27.04.2021 Східним апеляційним господарським судом виданий наказ на примусове виконання рішення третейського суду по справі №875/921/21.

Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21), яким задовольнив позов повністю; визнав недійсним з моменту укладання Договір застави; скасував у Реєстрі державну реєстрацію застави рухомого майна та обтяження, зареєстроване за номером 16601590 від 01.12.2017, щодо об`єктів обтяження згідно викладеного в ухвалі переліку; вирішив питання розподілу судових витрат - поклав їх на відповідачів пропорційно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи недійсність Договору купівлі-продажу з моменту його укладення, Товариство юридично не стало власником переданого рухомого майна, тому Договір застави, порушує права власності позивача (Боржника) на таке майно і суперечить частині першій статті 203, частині другій статті 583 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що не спростовано відповідачами, а відтак, в силу статті 215 цього Кодексу підлягає визнанню недійсним.

У розгляді вимоги про скасування у Реєстрі державної реєстрації застави рухомого майна обтяжень, внесених на підставі Договору застави, місцевий господарський суд врахував, що такі вимоги є похідними, а тому у зв`язку з визнанням недійсним названого Договору вирішив за необхідне задовольнити ці вимоги та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування записів застави рухомого майна.

Суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки встановив, що такий строк не пропущений, адже він почав свій перебіг з 07.05.2020 дати постановлення ухвали господарського суду у справі №917/1500/18, якою Договір купівлі-продажу визнано недійсним.

До Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся АТ "Полтава-банк".

У скарзі просить суд:

-скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21);

-прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ліквідатора ТОВ "УПСК Діамент" про визнання недійсним договору застави нерухомого майна та скасування записів про його обтяження.

Доводами апеляційної скарги є наступні:

1. на момент укладення оспорюваного договору застави №2933 від 01.12.2017 ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" був законним одноособовим власником транспортних засобів, переданих в заставу, що було підтверджено свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів;

2. апелянт посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, відповідно до яких, правові підстави для недійсності оспорюваного правочину необхідно встановлювати станом на дату його укладення/вчинення. На думку АТ "Полтава-банк" жодних підстав для недійсності оспорюваного договору застави станом на дату його вчинення не існувало. АТ "Полтава-банк" вважає, що визнання в подальшому в судовому порядку недійсним договору купівлі продажу, за яким заставодавець набув право власності на транспортні засоби, не є підставою для визнання недійсним договору застави;

3. апелянт вважає, що, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору застави та записів про обтяження, ліквідатором ТОВ "УПСК Діамент" не зазначено та не доведено, що оспорюваним договором та вчиненими в його забезпечення записами про обтяження транспортних засобів порушуються права боржника;

4. на думку апелянта, місцевий господарський суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.

02.08.2023 від компанії EXALO Drilling S.A. надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Полтава-банк", в якому вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області таким, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права і належному дослідженні обставин, які мають значення для вирішення спору. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ "Полтава-банк", а рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) залишити без змін.

04.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому просить суд не залучати його до участі у розгляді заяв/позовних заяв у межах справи про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент". Повідомляє про те, що під час розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності судами не було встановлено порушень ОСОБА_1 вимог закону, які мають наслідком покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. З огляду на викладене, просить не залучати його у розгляді заяв в межах справи про банкрутство, у розгляді заяви про визнання недійсним договору застави та скасування записів про обтяження покладається на розсуд суду.

24.10.2023 від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому висловила свої заперечення на апеляційну скаргу та вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області законне та обґрунтоване, висновки суду ґрунтуються на обставинах справи, які правильно встановлені місцевим господарським судом.

Від EXALO Drilling S.A. надійшли пояснення щодо апеляційної скарги АТ "Полтава-банк", в яких надає додаткові пояснення щодо обставин справи, в тому числі контраргументи щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 31.10.2023 апеляційну скаргу АТ "Полтава-банк" задовольнив; скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив; вирішив питання розподілу судових витрат.

Судова колегія апеляційного господарського суду не погодилась з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вважала, що наявність підстав для визнання договору недійсним мають встановлюватися судом на момент його укладення. Тож, оскільки на момент укладення оспорюваного Договору застави право власності на предмет застави було зареєстровано за заставодавцем Товариством, а обставин його недобросовісності апеляційним судом не встановлено, то за таких умов відсутні будь-які підстави визнання спірного правочину недійсним.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що "не вбачає, яким чином позивач може отримати будь-яке право на майно чи матеріальне відшкодування у разі визнання Договору застави недійсним, тому не вбачає легального інтересу особи, яка звернулася до суду". При цьому, вказав, що відсутність порушення прав і законних інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, тому в жодному разі не може бути учасником цивільної реституції. Також, за висновком апеляційного суду, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не зазначено, яким чином Договором застави було порушене цивільне право або інтерес Боржника, за захистом якого ліквідатор звернувся до суду, і в чому конкретно полягає таке порушення та як саме відбудеться поновлення права в разі визнання недійсним цього Договору.

У зв`язку з не встановленням підстав для визнання недійсним спірного правочину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні похідних вимог про скасування в Реєстрі державної реєстрації рухомого майна та обтяження.

Постановою Верховного Суду від 06.03.2024 касаційну скаргу компанії EXALO Drilling S.A. (кредитор у справі про банкрутство) задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) скасовано. Справу №917/1500/18(917/1371/21) направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у даній справі, Верховний Суд зауважив на наступному:

1. відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Частиною першою статті 236 ЦК України унормовано, що, зокрема, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство (покупець за вказаним Договором) юридично не стало власником переданого рухомого майна, тому Договір застави порушує права власності позивача (Боржника) на таке майно і суперечить частині першій статті 203, частині другій статті 583 ЦК України, а тому в силу статті 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду у цій частині вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що на момент укладення оспорюваного Договору застави право власності на предмет застави було зареєстровано за заставодавцем - Товариством, а обставин щодо недобросовісності заставодержателя колегією суддів не встановлено.

Верховний Суд не погодився з обґрунтованістю наведених висновків апеляційного суду та зауважив, що вони не узгоджуються з приписами частини першої статті 216 та частини першої статті 236 ЦК України.

Верховний Суд зазначив про те, що на відміну від суду першої інстанції, апеляційний суд помилково залишив поза увагою наведені норми та належним чином не дослідив факт наявності у Товариства, як заставодавця, на момент укладання спірного Договору застави права власності на предмет застави (рухоме майно).

Суд касаційної інстанції вказав на те, що вважає передчасними та необґрунтованими висновки апеляційного суду про відсутність законних підстав для визнання правочину недійсним та про відсутність легального інтересу позивача у цих вимогах.

2. Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту його прав Верховний Суд висновив наступне:

"Під час розгляду даної справи судами встановлено, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №875/921/21 видано наказ на примусове виконання рішення Третейського суду від 10.03.2021 у справі №2/492 звернуто стягнення на заставне майно, що є предметом застави за оспорюваним Договором застави, шляхом визнання за АТ "Полтава-банк" права власності на предмети застави.

Однак, задовольняючи позов по суті, місцевий господарський суд у порушення процесуальних норм права не надав належної правової оцінки наведеним обставинам (щодо звернення стягнення на предмет застави і набуття заставоодержателем - Банком права власності на нього за рішенням суду) у контексті ефективності обраного заінтересованою особою способу захисту її прав.

Суд апеляційної інстанції зазначеного процесуального порушення не виправив та не з`ясував, чи не призведе обрання відповідного способу захисту прав позивача до необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. "

04.04.2024 справа №917/1500/18(917/1371/21) надійшла до Східного апеляційного господарського суду після закінчення касаційного провадження для нового розгляду

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи/апеляційної скарги між суддями Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 справа №917/1500/18(917/1371/21) передана на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2024, крім іншого, призначено справу №917/1500/18 (917/1371/21) до розгляду на "15" травня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.

На підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 2024 у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 , яка є членом визначеної для розгляду даної справи колегії суддів, справу передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 справа передана для розгляду суду у складі колегії: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не надав відзив на апеляційну скаргу, в судове засідання 15.05.2024 уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що:

- відповідно до вимог процесуального закону неявка представників сторін та інших учасників провадження у справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги;

- явка представників сторін до судового засідання не визнавалась судом обов`язковою;

- справа розглядалась судами неодноразово;

- наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги.

З огляду на наведені обставини, Східний апеляційний господарський суд вважає, що сторонам та іншим учасникам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані".

В судовому засіданні 15.05.2024 представник заявника апеляційної скарги підтримала вимоги скарги в повному обсязі та просить задовольнити скаргу. Вказує на те, що станом на момент укладення оспорюваного договору застави не існували обставини, які б давали підстави для визнання його недійсним.

В судовому засіданні ліквідатор боржника (позивача по справі) заперечувала проти доводів апелянта і просить відмовити у задоволенні скарги. Звернула увагу суду на те, що в багатьох судових провадженнях встановлено умисність дій колишнього керівника боржника, направлених на уникнення розрахунку з кредиторами, пов`язаність керівників боржника з керівниками та власниками ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", узгодженість дій таких осіб щодо виведення майна з володіння боржника з метою уникнення звернення стягнення на таке майно кредиторів. Вказала на те, що право власності боржника на рухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору застави підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. Цим судовим рішенням, крім іншого, зобов`язано ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути рухоме майно до ліквідаційної маси боржника. Наявність обтяжень на рухомому майні, право власності на яке належить боржнику, порушує його права на вільне розпорядження таким майном та не дозволяє ліквідатору реалізувати це майно для того, щоб у відповідності до вимог закону задовольнити вимоги кредиторів.

В судовому засіданні представник кредитора підтримав вимоги апеляційної скарги та позицію ліквідатора. Пояснив, що вважає дії ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" щодо передачі рухомого майна боржника в заставу Банку свідомими та умисними і направленими на те, щоб уникнути розрахунку з кредиторами, в тому числі EXALO Drilling S.A. Вказує на те, що спочатку керівник боржника за наявності вже існуючого багатомільйонного боргу перед EXALO Drilling S.A. шляхом укладення договорів купівлі-продажу з пов`язаною особою ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" передає останньому все майно боржника, який в наступному передає це майно в заставу Банку. Така схема, на думку кредитора, має на меті позбавлення кредиторів права на отримання задоволення своїх вимог, хоча б частково. Також, представник кредитора звертає увагу на те, що ліквідатор змушений постійно звертатись з позовами про визнання недійсними низки таких правочинів, витребування майна тощо. Це збільшує строки ліквідаційної процедури, позбавляє кредиторів права на своєчасне задоволення їх вимог.

Представник апелянта заперечив проти таких доводів кредитора і ліквідатора та наполягає на відсутності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного договору застави.

З урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 06.03.2024 №917/1500/18(917/1371/21), щодо необхідності дослідження під час нового апеляційного розгляду даної справи обставин стосовно звернення стягнення на предмет застави і набуття заставоодержателем - Банком права власності на нього за рішенням суду, Східний апеляційний господарський суд в судовому засіданні 15.05.2024 поставив представнику АТ "Полтава Банк" питання :

- "Чи виконаний наказ Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 на примусове виконання рішення третейського суду по справі №875/921/21 про звернення стягнення Банку на предмет застави, а саме, чи здійснено відповідно до норм чинного законодавства України перереєстрацію права власності на рухоме майно (автомобілі), які є предметом застави ?"

- "Яка особа зазначена власником транспортних засобів у технічних паспортах автомобілів та у кого на даний час знаходяться технічні паспорти на транспортні засоби?".

Представник АТ "Полтава Банк" надала наступні відповіді на поставлені судом запитання:

- "Відповідно до вимог чинного законодавства України перереєстрація транспортних засобів, які є предметом оспорюваного договору застави, не здійснено. Власником автомобілів у технічних паспортах зазначений ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані"".

При цьому, пояснила, що така перереєстрація не була здійснена Банком через те, що в межах справи про банкрутство ліквідатором була подана заява про забезпечення позову, яка була задоволена ухвалою суду, якою, крім іншого, заборонено установам, що здійснюють облік рухомого майна (органам державної автомобільної інспекції) реєструвати зняття з обліку та відчуження транспортних засобів. Наведені обставини унеможливили вчинення реєстраційних дій.

Крім того, пояснила, що банком продані/передані чотири автомобілі фізичним особам, однак також без відповідної перереєстрації транспортних засобів.

Ліквідатор боржника зауважила, що такі дії банку з передачі третім особам транспортних засобів, при тому, що Банк був обізнаний про спір у даній справі та про заборону вчинення реєстраційних дій з рухомим майном порушують не тільки права боржника та кредиторів у справі про банкрутство, а також порушують права третіх осіб, яким банк передав автомобілі.

Заслухавши доводи та пояснення апелянта, заперечення ліквідатора боржника та кредитора щодо доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права з урахуванням вказівок, викладених Верховним Судом у постанові від 06.03.2024 у даній справі, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Стосовно вимоги ліквідатора про визнання недійсним договору застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" (правонаступником якого є АТ "Полтава-банк"; далі - Банк), Східний апеляційний господарський суд зауважує на такому.

За змістом статті 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, за змістом наведеної норми вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Частиною першою статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як встановлено та зазначено вище, ліквідатор, заявляючи вимогу про визнання договору застави недійсним, обґрунтував порушення прав Боржника наступним.

ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", який передав АТ "Полтава Банк" рухоме майно за договором застави, не був власником цього майна, оскільки договір купівлі продажу цього майна між Боржником та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" визнаний недійсним в судовому порядку, а саме, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020.

Поняття застави визначено статтею 572 ЦК України, згідно з якою в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 2 та 3 статті 583 ЦК України закріплено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Наведена норма кореспондується з приписами частини третьої статті 11 Закону України "Про заставу", відповідно до якої заставодавцемпри заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Як встановлено вище, чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 визнано недійсним Договір купівлі-продажу та зобов`язано ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (що є заставодавцем за спірним Договором застави) повернути майно, отримане за цим Договором до ліквідаційної маси банкрута (Боржника).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною першою статті 236 ЦК України унормовано, що, зокрема, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, договір купівлі продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" отримав це майно, яке в наступному стало предметом оспорюваного договору застави, Є НЕДІЙСНИМ З МОМЕНТУ ЙОГО ВЧИНЕННЯ, а саме з 25.09.2017.

Тобто, правовими наслідками визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу нерухомого майна №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 між Боржником та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" є те, що власником цього нерухомого майна продовжує залишатись саме Боржник (ТОВ "УПСК Діамент"), а ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не набував власності на таке майно.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, Східний апеляційний господарський суд вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про те, що ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" юридично не набув права власності на зазначене нерухоме майно. Відповідно, у ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не виникло повноважень власника щодо нерухомого майна.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта в обґрунтування його позиції на те, що майно було зареєстровано за ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" станом на момент укладення оспорюваного договору застави. З огляду на наявність реєстрації нерухомого майна за ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" апелянт вважає, що факт подальшого визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу цього майна жодним чином не впливає на те, що на момент укладення оспорюваного договору застави заставодавець (ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані") був власником майна, переданого ним в заставу Банку.

Однак, Східний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що такі посилання апелянта не узгоджуються та прямо суперечать положенням статті 236 ЦК України та нівелює інститут визнання недійсним правочинів в судовому порядку.

Крім того, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оспорюваний договір застави суперечить положенням статті 203 та 216 ЦК України, оскільки ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не міг бути заставодавцем нерухомого майна, оскільки не був власником такого майна.

Отже, наслідком укладення оспорюваного ТОВ "УПСК Діамент" договору застави стало порушення його прав власника нерухомого майна, яке стало обтяжене заставою на користь особи (АТ "Полтава Банк"), з якою ТОВ "УПСК Діамент" (позивач) не перебував у зобов`язальних правовідносинах.

Східний апеляційний господарський суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про невідповідність оспорюваного договору застави вимогам закону та порушення таким договором прав позивача. Разом з цим, надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права та його ефективності, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Здійснюючи оцінку обраного позивачем способу захисту, Східний апеляційний господарський суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №496/1059/18.

Так, укладення Договору між АТ "Полтава Банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (який не є власником рухомого майна, про що зазначено вище) не створило для ТОВ "УПСК Діамент" (як дійсного власника рухомого майна) жодних правових наслідків. При цьому сам Договір, на відміну від внесених до Реєстру на його підставі Записів, не створює для позивача перешкоди в розпорядженні рухомим майном, а тому визнання його недійсним не призведе до відновлення порушених прав власника цього майна.

Отже, в частині вимоги про визнання недійсним договору застави рухомого майна, позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав.

Для ефективного захисту прав власника майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право застави іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права застави зазначеної особи.

Судове рішення про задоволення такого позову, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого права застави, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм майном.

При цьому оспорювання договору, на підставі якого проведено державну реєстрацію права застави, не є ефективним способом захисту прав власника від описаного вище порушення.

Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Східним апеляційним господарським судом враховані вказівки, що викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2024 при направленні даної справи на новий розгляд, та встановлено, що наказ апеляційного господарського суду від 27.04.2021 на примусове виконання рішення третейського суду по справі №875/921/21 про звернення стягнення АТ "Полтава Банк" на предмет застави шляхом визнання права власності Банку на предмет застави не виконаний.

АТ "Полтава Банк" не здійснив перереєстрацію права власності на предмет застави рухоме майно (транспортні засоби) за собою. У технічних паспортах на транспортні засоби власником залишається ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", тобто особа, яка зобов`язана за чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 передати це майно (транспорті засоби) ТОВ "УПСК Діамент" (дійсному власнику такого майна та позивачу у даній справі).

Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями технічних паспортів на транспортні засоби, відповідно до яких транспортні засоби зареєстровані за ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та поясненнями представника АТ "Полтава Банк", що надані в судовому засіданні апеляційного господарського суду 15.05.2024. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна та зобов`язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути таке майно ТОВ "УПСК Діамент" відкрито виконавче провадження (у червні 2020 року). В межах цього виконавчого провадження транспортні засоби оголошені у розшук.

Встановлені обставини дозволяють дійти обґрунтованого висновку про те, що після виявлення в межах виконавчого провадження цього майна воно буде повернуто ТОВ "УПСК Діамент" (дійсному власнику та позивачу у даній справі). Наявні ж записи про обтяження такого майна вчинені на підставі незаконного договору застави порушують право власника на розпорядження таким майном та створюють перешкоди у розпорядженні таким майном.

Щодо наказу апеляційного господарського суду від 27.04.2021 на виконання рішення Третейського суду про звернення стягнення на предмет застави Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінку законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України та частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Отже, видаючи наказ на виконання рішення третейського суду, апеляційним господарським судом не оцінювалось рішення третейського суду про звернення стягнення на предмет застави на предмет його законності та обґрунтованості. На відміну від ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 (про визнання недійсним договору купівлі продажу рухомого майна та зобов`язання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути таке майно ТОВ "УПСК Діамент"), під час постановлення якої господарським судом досліджені та встановлені обставини справи, надано їм оцінку. Законність та обґрунтованість цієї ухвали перевірена апеляційним господарським судом, за результатами апеляційного перегляду постановою від 26.11.2020 вказана ухвала залишена без змін. Отже, ухвала Господарсьського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 є чинною та повинна виконуватись.

Також Східний апеляційний господарський суд зазначає про те, що станом на час постановлення рішення Третейського суду від 10.03.2021 та на час видачі наказу на його виконання 27.04.2021 ВЖЕ існувала ухвала Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна та зобов`язано ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" передати це майно ТОВ "УПСК Діамент".

Про існування ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020, якою встановлено незаконність отримання ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" транспортних засобів та обов`язку повернути їх законному власнику, ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" був достеменно обізнаний, оскільки саме він оскаржував цю ухвалу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Оіл Сервіс Компані", м. Полтава на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 залишено без задоволення.

Однак, під час видачі апеляційним господарським судом наказу на виконання рішення третейського суду ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не повідомив суду про зазначені обставини та про те, що він не є власником транспортних засобів.

При цьому, зазначені обставини на підставі викладеного вище, не змінюють висновку про те, що законним власником майна є саме ТОВ "УПСК Діамент", який заявив вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування записів про обтяження його майна на користь особи, з якою він не перебуває у зобов`язальних правовідносинах (АТ "Полтава Банк").

Щодо заяви Банку про позовну давність, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Наведені обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду під час висновку про відхилення заяви Банку про застосування позовної давності. Суд першої інстанції, відхиляючи таку заяву, дійшов висновку про те, що позивачем такий строк не пропущено. Разом з цим, на підставі викладеного вище, Східний апеляційний господарський суд відхиляє таку заяву з мотивів того, що позов про скасування записів про обтяження майна є позовом власника про усунення перешкод у користуванні майном (негаторним позовом), до якого не застосовується позовна давність.

Враховуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та наявності правових підстав для скасування рішення Господарського суду Полтавської області у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

В частині задоволення позовних вимог про скасування реєстраційних записів про обтяження рухомого майна рішення місцевого господарського суду законне та обґрунтоване підстави для його скасування відсутні. При цьому, мотиви задоволення цих вимог викладені в редакції цієї постанови.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Східний апеляційний господарський суд виходить з положень статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати покладаються на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Зважаючи на те, що неправильних дій ТОВ "УПСК Діамент" встановлено під час розгляду справи не було, а часткова відмова у задоволенні позовних вимог зумовлена не їх незаконністю, а тим, що в частині вимог позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених відповідачами його прав власника майна, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення без змін рішення місцевого господарського суду про покладення судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно на АТ "Полтава "Банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані".

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на АТ "Полтава "Банк".

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 1 ст. 271, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтава-банк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, укладеного між Товариством та Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" (правонаступником якого є АТ "Полтава-банк"; далі - Банк), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.05.2024

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна