Ухвала

від 15.05.2024 по справі 903/910/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

15 травня 2024 року Справа № 903/910/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши

клопотання Міністерства юстиції України

про скасування заходів забезпечення позову

по справі за позовом: Міністерства юстиції України

до відповідача 1: Громадської організації "Волинське відділення Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України"

відповідача 2: Волинської обласної організації Комуністичної партії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комуністична партія України

про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача: не прибули;

від відповідача 1: не прибули;

від відповідача 2: не прибули;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: не прибули;

Встановив: 29.08.2023 через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла від Міністерства юстиції України заява про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову.

Ухвалою суду від 31.08.2023 постановлено задовольнити заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову. Вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням законної сили шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно частину приміщення гуртожитку загальною площею 270,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 1, приміщення 15-1-15-19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 536775507101;

2) заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - частини приміщення гуртожитку загальною площею 270,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 1, приміщення 15-1-15-19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 536775507101.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10 січня 2024 року у справі №903/910/23 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №903/910/23) позов задоволено, визнано недійсним договір дарування нерухомого майна частини приміщення гуртожитку загальною площею 270,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 1, приміщення 15-1-15-19, укладеного 23.12.2014 між Волинською обласною організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ:21733600, вулиця Ковельська, будинок 1, місто Луцьк, Волинська область, 43016) та Громадською організацією "Волинське відділення Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України" (код ЄДРПОУ: 26276410, вулиця Ковельська, будинок 1, кімната 3, місто Луцьк, Волинська область, 43016), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кушнір С.Є. та зареєстрований за № 1452 та скасувано державну реєстрацію прав Громадської організації "Волинське відділення Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України" (код ЄДРПОУ: 26276410, вулиця Ковельська, будинок 1, кімната 3, місто Луцьк, Волинська область, 43016) на нерухоме майно, розташоване за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 1, приміщення 15-1-15-19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 536775507101.

09 травня 2024 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання Міністерства юстиції України від 09.05.2024 (вх. №01-74/739/24 від 09.05.2024) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 31.08.2023 у справі №903/910/23.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2024 клопотання Міністерства юстиції України від 09.05.2024 (вх. №01-74/739/24 від 09.05.2024) про скасування заходів забезпечення позову призначити до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2024.

15 травня 2024 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстроване клопотання позивача за вх. №01-75/3415/24 про розгляд справи без участі особи, що діє від імені Міністерства юстиції України.

У визначений судом день та час сторони/учасники справи своїх повноважних представників в засідання суду не направили.

З огляду на визначені положеннями ст. 145 ГПК України п`ятиденні строки розгляду судом заяв відповідної категорії, суд вважає за можливе та необхідне здійснити розгляд відповідного клопотання Міністерства юстиції України в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Міністерства юстиції України від 09.05.2024 (вх. №01-74/739/24 від 09.05.2024) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 31.08.2023 у справі №903/910/23 суд зазначає наступне.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зазначене положення процесуального закону має універсальний характер та не обмежує суд у можливості скасування заходів забезпечення позову після рішення по суті справи.

Нормою ч. 2 ст. 145 ГПК України унормовано, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4 ст. 145 ГПК України).

Забезпечення позову застосовується в якості гарантії задоволення законних вимог позивача, реального виконання рішення суду та ефективного поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, а суд не пов`язаний із скасуванням вжитих заходів до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2019р. у справі №15/155-б.

Суд встановив, що Міністерством юстиції України подано мотивоване клопотання про скасування вжитих заходів та наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що забезпечення позову перешкоджає подальшому належному, повному та своєчасному виконанню судового рішення. При цьому посилається на те, що з метою вжиття заходів спрямованих на реальне виконання рішення Господарського суду Волинської області від 10.01.2024 у справі № 903/910/23, виникла необхідність у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих підпунктом 2 пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі № 903/910/23, у частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - частини приміщення гуртожитку загальною площею 270,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 1, приміщення 15-1-15-19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 536775507101.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною третьою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004р. заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997р.).

У рішенні від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги клопотання Міністерства юстиції України, господарський суд, у відповідності до положень ГПК України, вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання та скасувати вжиті ухвалою від 31.08.2023 у справі заходи забезпечення позову, постановивши при цьому згідно ст. 145 ГПК України відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України від 09.05.2024 (вх. №01-74/739/24 від 09.05.2024) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі, задоволити.

2. Скасувати вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі заходи забезпечення позову вжиті підпунктом 2 пункту 2 резолютивної частини ухвали, зокрема:

- в частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - частини приміщення гуртожитку загальною площею 270,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 1, приміщення 15-1-15-19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 536775507101.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду підписана 17.05.2024.

Суддя В. М. Дем`як