Рішення

від 07.05.2024 по справі 904/481/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024м. ДніпроСправа № 904/481/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Купріна (на теперішній час - 129-ї Бригади територіальної оборони), буд. 130; ідентифікаційний код 24235788)

про стягнення 353 495 грн. 48 коп.

Представники:

від позивача: Сікорська О.В. - представник (самопредставництво) (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеконференцзв`язку "ЄСІТС");

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Криворізька міська рада звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№468/24 від 05.02.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд" про стягнення 353 495 грн. 48 коп., що складає 319 653 грн. 43 коп. - заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005 за період з 01.01.2021 до 31.12.2022 за договором від 28.12.2019 №2019528 оренди земельної ділянки та 33 842 грн. 05 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 5 302 грн. 43 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 05.03.2024 о 15:00 год.

Позивач у заяві (вх.№7413/24 від 13.02.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №904/481/24 призначеному на 05.03.2024 о 15:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" та зазначає, що з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2024 відмовлено у задоволені заяви Криворізької міської ради (вх.№7413/24 від 13.02.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у заяві (вх.№10887/24 від 05.03.2024) просить судове засідання, призначене на 05.03.2024, провести без участі представника Криворізької міської ради, наступне судове засідання по справі №904/481/24 провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судове засідання 05.03.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№10887/24 від 05.03.2024) частково, продовжено підготовче провадження в межах розумного строку та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 09.04.2024 о 16:30 год.

Позивач у заяві (вх.№13801/24 від 19.03.2024) про участь у справі представника Криворізької міської ради, повідомляє, що у судовому засіданні 09.04.2024 о 16:30 год. буде приймати участь представник Криворізької міської ради - Сікорська Оксана Василівна.

У судове засідання 09.04.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 07.05.2024 о 16:00 год.

Позивач у заяві (вх.№17872/24 від 10.04.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить надати можливість участі у справі №904/481/24, призначеної на 07.05.2024 о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 задоволено заяву Криворізької міської ради (вх.№17872/24 від 10.04.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 07.05.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеконференцзв`язку "ЄСІТС"), представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 130 (на теперішній час - вул. 129-ї Бригади територіальної оборони), на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 73).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20, а саме:

- ухвала від 12.02.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 29.02.2024 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 86-89);

- ухвала від 05.03.2024 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 02.04.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 121-126);

- ухвала від 09.04.2024 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 25.04.2024 "Адресат відсутній за вказаною адресою" від (а.с. 129-133);

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 12.02.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 07.05.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Також суд звертає увагу, що 06.04.2024 та 11.04.2024 на веб-порталі судової влади України було опубліковано оголошення щодо часу та місця судового засідання у справі №904/481/24 (а.с. 103,120).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів сплати заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Криворізькою міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд", як орендарем, було укладено договір від 28.12.2019 №2019528 оренди земельної ділянки (надалі - Договір) (а.с. 18-21).

Пунктом 1 Договору визначено, що орендодавець на підставі рішення міської ради від 27.11.2019 №4287 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Купріна, 130, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання її в оренду для розміщення виробничих та складських приміщень" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) для розміщення виробничих та складських приміщень з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005, яка розташована на вул. Купріна, 130 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,8030 га.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд відповідно до реєстраційного посвідчення "КБТІ" від 02.06.2000, запис №2644 в книзі 7 "Н" на сторінці 44 (пункт 3 Договору).

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,8030 га становить 17 692 117 грн. 80 коп. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.12.2019 №97-4-0.22-3295/165-19 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2018 роки становить 1,8972.

Договір укладено терміном до 27.11.2024. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (пункт 6 Договору).

Пунктом 7 Договору визначено, що річна орендна плата за землю у 2019 році вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році".

Відповідно до пункту 8 Договору орендна плата у 2020 році вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік.

Згідно з пунктом 9 Договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Пунктом 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок Управління Державної казначейської служби України в Центрально-Міському районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №UА 868999980000033218812004026 у банку Казначейства України, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38032222. Зміна банківських реквізитів не є зміною умов Договору, тому не потребує внесення змін до Договору. Про зміни цих реквізитів орендодавець повідомляє орендаря у місячний термін через місцеві засоби масової інформації.

Відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинною законодавства України без внесення змін до договору.

Згідно з пунктом 12 Договору розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом та цим договором.

Пунктом 14 Договору визначено, що земельна ділянка промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) передається в оренду для розміщення виробничих та складських приміщень.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.11.2019 №4287 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Купріна, 130, реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її в оренду для розміщення виробничих та складських приміщень" зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8030 га на вул. Купріна, 130 у Центрально-Міському районі (кадастровий номер 1211000000:08:113:0005) за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) для розміщення виробничих та складських приміщень (а.с. 24-25).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка від 10.01.2024 №361361095) власником земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005 є Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; строк дії: 27.11.2024; орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд", орендодавець: Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (а.с. 26).

В матеріалах справи міститься копія довідки Держгеокадастру від 12.01.2023 №6-28-0.222-32/2-23 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік" (а.с. 35-26).

Позивач у претензії від 17.11.2023 за вих. №20/18/7492 "Щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки" пропонував добровільно погасити заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 у розмірі 353 495 грн. 48 коп., з урахуванням пені (а.с. 27-30).

Позивач стверджує, що відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в період дії Договору належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 відповідач не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати за Договором за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 включно в розмірі 319 653 грн. 43 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).

Згідно з статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Вказане рішення набуло чинності з 01.01.2016 і діяло до 31.12.2021. Починаючи з 01.01.2022 набрало чинності рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Криворізького бюро технічної інвентаризації від 02.06.2000, запис №2644 в книзі 7 "Н" на сторінці 44, на земельній ділянці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 130 розміщений комплекс будівель та споруд. власником цього нерухомого майна є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд" (а.с. 15).

Як вбачається, з матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір від 28.12.2019 №2019528 оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки від 28.12.2019, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за фактичні дні користування земельною ділянкою.

З урахуванням умов Договору строк оплати орендної плати є таким, що настав.

Пунктом 12 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі: - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом та цим договором.

За змістом пункту 9 Договору розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства.

Так, стаття 289 Податкового кодексу України регламентує індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з вказаною статтею центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Ki = 1:100, де I - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі, якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з якими для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0, 2021 - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножатні, пасовища та перелоги), для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).

Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Окрім того, для обчислення суми податку використовується ставка податку. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (стаття 29 Податкового кодексу України).

Статтею 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю на відповідній території.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році", яке набрало чинності з 01.01.2021 встановлено ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (а.с. 39-44).

За даними витягу Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.12.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 16) та Договору від 28.12.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 17 692 117 грн. 80 коп., земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02 - "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної , машинобудівної та іншої промисловості", ставка орендної плати - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022 встановлено ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (а.с. 45-50).

Відповідно до вказаного рішення, ставка орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005 - 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:113:0005 у 2022 році за відомостями з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2023 №97-4-0.110,4-1916/301-23 становить 26 154 474 грн. 78 коп. (30 077 646 грн. за витягом : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік) (а.с. 22).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язанням, у розумінні статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як визначено положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

В силу статті 599 Цивільного кодексу України підставою для припинення зобов`язання є його виконання, проведене належним чином.

Однак, відповідачем договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 01.01.2021 до 31.12.2022 включно він не сплачував орендну плату у належному розмірі з урахуванням рішень Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 та від 26.05.2021 №506, що підтверджується інформацією органів податкової служби (а.с. 23).

Орендодавець, крім іншого, у відповідності до статті 24 Закону України "Про оренду землі" та пункту 22 договору, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення у повному обсязі орендної плати.

Розрахунок орендної плати за 2021 рік:

17 692 117 грн. 80 коп. х 2,5% = 442 302 грн. 96 коп. - плата за рік, де:

17 692 117 грн. 80 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2019 №97-4-0.22-3295/165-19;

2,5% - ставка орендної плати згідно з рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (довідка від 13.11.2013 №43684/5/04-36-04-12-14) (а.с. 23) відповідачем за 2021 рік сплачено 376 520 грн. 24 коп.

Отже, заборгованість зі сплати орендної плати за 2021 рік складає 65 782 грн. 72 коп. (442 302 грн. 96 коп. - 376 520 грн. 24 коп.)

Розрахунок орендної плати за 2022 рік:

26 154 474 грн. 78 коп. х 3% = 784 634 грн. 24 коп. - плата за рік, де:

26 154 474 грн. 78 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2023 №97-4-0.110,4-1916/301-23 (без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15);

3% - ставка орендної плати згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (довідка від 13.11.2013 №43684/5/04-36-04-12-14) (а.с.23) відповідачем за 2022 рік сплачено 530 763 грн. 53 коп.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за Договором за 2022 рік складає 253 870 грн. 71 коп. (784 634 грн. 24 коп. - 530 763 грн. 53 коп.).

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 включно складає 319 653 грн. 43 коп. (65 782 грн. 72 коп. + 253 870 грн. 71 коп.).

На момент розгляду справи, доказів сплати заборгованості перед позивачем або контррозрахунку відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за Договором за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 включно в розмірі 319 653 грн. 43 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Пунктом 13 Договору визначено, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, зокрема, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Відтак, у даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань з оплати орендної плати, що виникли із Договору, положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування пені строком у шість місяців.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 04.10.2019 у справі №912/1433/16, від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за Договором, нараховано пеню в розмірі 33 842 грн. 05 коп. за загальний період з 03.03.2021 по 30.11.2023.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Враховуючи все викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5 302 грн. 43 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Купріна (на теперішній час - 129-ї Бригади територіальної оборони), буд. 130; ідентифікаційний код 24235788) про стягнення 353 495 грн. 48 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемпобутбуд" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Купріна (на теперішній час - 129-ї Бригади територіальної оборони) на користь Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388) 319 653 (триста дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 43 коп. - заборгованості, 33 842 (тридцять три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 05 коп. - пені та 5 302 (п`ять тисяч триста дві) грн. 43 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

17.05.2024