Рішення

від 17.05.2024 по справі 904/1130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1130/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД", село Сотницьке Петриківського району Дніпропетровської області

про стягнення 170 299,68 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на свою користь 135 415,68 грн інфляційних витрат, 34 884,00 грн. 3% річних.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в наслідок утримання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" у себе грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00 грн без достатньої правової підстави, які були перераховані на його рахунки відповідно до платіжних доручень №83 від 03.05.2019 та №84 від 03.05.2019.

04.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" перестало користуватися грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00грн та погасило суму основного боргу, натомість залишився обов`язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та суму трьох відсотків річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами

04.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що договір №11 від 03.05.2019 укладався. На підтвердження цього свідчать такі обставини:

-призначення платежу у платіжних дорученнях №83 від 03.05.2019 та №84 від 03.05.2019, а саме "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. № 11/фін від 03.05.2019р. без ПДВ";

-позивач жодного разу не звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів перерахованих за №11/фін від 03.05.2019;

-позивач не надав обґрунтованого пояснення, з якою метою ним були перераховані грошові кошти відповідачу;

-позивач жодного разу не звертався до позивача із проханням про зміну призначення платежу коштів перерахованих за договором №11/фін від 03.05.2019;

-відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ відповідач здійснює діяльність у сфері права, засновником та директором є діючий адвокат (Сироватка Сергій Сергійович, № Свідоцтва: 2580 від 16.07.2012);

- 03.06.2019 року між сторонами було укладено договір № 13 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, на підставі якого були перераховані грошові кошти Відповідачу (платіжні доручення №102 від 05.06.2019, №106 від 06.06.2019, №116 від 16.07.2019, №118 від 28.07.2019, із зазначенням призначення платежу "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. № 13/фін від 03.05.2019р. без ПДВ".

04.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги ціну позову (170 299,68 грн), категорію та складність справи, а також те, що відповідачем не наведено жодних доводів в обґрунтування необхідності проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

09.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що жодного договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги між сторонами не укладалося, й відповідач маніпулює та намагається ввести в оману суд за фактом укладення такого правочину задля уникнення відповідальності за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Також зазначає, що зі слів відповідача слідує, що у нього такого договору №11/фін від 03.05.2019 не має та ніколи не було, але останній чомусь ніколи не звертався (як усно так й письмово) за примірником такого договору до позивача. Відповідач після безпідставного отримання коштів у розмірі 262 800,00 грн, не вчинив та навіть не намагався вчинити дій, які б були направлені на повернення таких коштів позивачу, що в свою чергу вказує на протиправну та незаконну поведінку відповідача, й умисне збереження таких коштів у себе та користування ними у своїх інтересах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" зазначає, що враховуючи наявність інших зобов`язань між позивачем та відповідачем, 04.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було складено заяву про зарахування, зустрічних однорідних вимог з Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" якою, зокрема, зараховано вищевказану заборгованість й з огляду на зазначене, з 04.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" перестало користуватись грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00 грн, та погасило суму основного боргу.

А тому, у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" залишається обов`язок перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

19.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" надійшли заперечення на відповідь на відзив в якому наголошує на тому, що позивач повинен довести своє твердження, що договір №11/фін від 03.05.2019 між сторонами ніколи не укладався та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" отримало грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00 грн без достатньої правової підстави, які були перераховані на його рахунки відповідно до платіжних доручень №83 від 03.05.2019 та №84 від 03.05.2019.

Перераховані кошти позивачем, за платіжними дорученнями №83 від 03.05.2019 та №84 від 03.05.2019 не можливо вважати безпідставно набутими, адже вони були перераховані на виконання договору №11 від 03.05.2019 на підставі чого просить відмовити у задоволення позову в повному обсязі.

29.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" до господарського суду надійшли письмові пояснення в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі зауважуючи на тому, що відповідач жодним чином не заперечує з приводу його заборгованості перед позивачем у розмірі 262 800,00 грн та користування такими коштами у своїх цілях саме до 04.10.2023, адже саме цією датою позивач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" грошові кошти з призначенням платежу: "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. №11/фін від 03.05.2019 р. без ПДВ" на загальну суму 262 800,00грн, а саме:

- 161 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №83 від 03.05.2019 (а.с. 6, том 1);

- 101 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №84 від 03.05.2019 (а.с. 7, том 1).

Перерахування вказаних грошових коштів підтверджується, також, фільтрованою випискою з банку (а.с 11, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" зазначає, що договору безвідсоткової фінансової допомоги №11 від 03.05.2019 між сторонами ніколи не укладалось, а отже вказані кошти були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" без достатньої правової підстави.

Водночас, враховуючи наявність інших зобов`язань між позивачем та відповідачем, 04.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було складено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" якою, зокрема, зараховано вищевказану заборгованість.

Таким чином, з 04.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" перестало користуватись грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" посилається на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" залишається обов`язок перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" сплатити інфляційні витрати та 3% річних за весь час прострочення повернення коштів (з 04.05.2019 по 03.10.2023).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" посилається на безпідставне користування відповідачем грошовими коштами у розмірі 262 800,00 грн. та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період безпідставного користування коштами, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" 135 415,68 грн інфляційних втрат, 34 884,00 грн 3% річних.

Предметом доказування у справі є факт отримання коштів відповідачем, встановлення наявності / відсутності правових підстав для отримання коштів, їх повернення, наявність / відсутність правових підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, суд зауважує, що застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статті 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1531/18 викладено позицію, згідно з якою аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, при застосуванні наведеної норми закону підлягають встановленню такі факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна."

Матеріалами справи підтверджується, що 03.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" грошові кошти у розмірі 262 800,грн. на підставі платіжних доручень №83 у сумі 161 800,00 грн. та №84 у сумі 101 000,00 грн. з призначенням платежу: "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. №11/фін від 03.05.2019 р. без ПДВ".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" стверджує, що договір №11/фін від 03.05.2019 про надання зворотної безвідсоткової допомоги з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" не укладався, тому перераховані 03.05.2019 кошти у сумі 262 800,00 грн. отримані Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" без правової підстави та підлягали поверненню на користь позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" заперечує отримання коштів у сумі 262 800,00 грн. без правової підстави та вказує, що договір №11 від 03.05.2019 укладався, що підтверджується такими обставинами: призначення платежу у платіжних дорученнях №83 від 03.05.2019 та №84 від 03.05.2019, а саме "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. № 11/фін від 03.05.2019р. без ПДВ"; позивач жодного разу не звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів перерахованих за №11/фін від 03.05.2019;позивач не надав обґрунтованого пояснення, з якою метою ним були перераховані грошові кошти відповідачу; позивач жодного разу не звертався до позивача із проханням про зміну призначення платежу коштів перерахованих за договором №11/фін від 03.05.2019; 03.06.2019 року між сторонами було укладено договір № 13 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, на підставі якого були перераховані грошові кошти Відповідачу (платіжні доручення №102 від 05.06.2019, №106 від 06.06.2019, №116 від 16.07.2019, №118 від 28.07.2019, із зазначенням призначення платежу "зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. № 13/фін від 03.05.2019р. без ПДВ".

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" враховуючи сукупність та стандарти доказування, враховуючи вігорідність доказів, договір №11/фін від 03.05.2019 скоріше укладався ніж ні.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" посилається на втрату договору №11/фін від 03.05.2019 та зазначає, що за відсутності оригіналу договору неможливо встановити суму договору, умови надання, строк і порядок повернення коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" проти таких доводів відповідача заперечує та зазначає, що сторонами не укладався договір №11/фін від 03.05.2019.

Звертає увагу суду, що під час розгляду іншої справи №904/5324/23 між сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" не заперечило факту отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" коштів у сумі 262 800,00 грн. та не зазначав про існування договору №11/фін від 03.05.2019.

Господарський суд зазначає, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи наведені сторонами доводи та подані сторонами докази господарський суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази і пояснення на спростування наведених відповідачем доводів, є більш вірогідними, ніж докази та пояснення, надані відповідачем щодо існування договору №11/фін від 03.05.2019.

За таких обставин, господарський суд погоджується із доводами позивача, що перераховані 03.05.2019 кошти у сумі 262 800,00 грн. отримані Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" без правової підстави.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було складено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" якою, зокрема, зараховані кошти в сумі 262 800,00 грн., які перераховані на підставі платіжних доручень №83 від 03.05.2019 у сумі 161 800,00 грн. та №84 від 03.05.2019 у сумі 101 000,00 грн. в рахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" у сумі 225 300,00 грн. (а.с. 8-9, том 1).

Позивачем нараховані до стягнення 3% річних за період прострочки повернення безпідставно набутих коштів з 04.05.2019 по 03.10.2023 у сумі 34 884,00 грн та втрати від інфляції у сумі 135 415,68 грн за період з травня 2019 року по вересень 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Згідно із частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма зазвичай застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

Проте у статті 1212 Цивільного кодексу України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов`язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.

Норма частини другої статті 530 Цивільного кодексу України до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України не застосовується (пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22, позовні вимоги про стягнення 3% річних сумі 34 884,00 грн за період з 04.05.2019 по 03.10.2023 та втрати від інфляції у сумі 135 415,68 грн за період з травня 2019 року по вересень 2023 року підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 170 299,68 грн (3 % річних у розмірі 34 884,00 грн + втрати від інфляції у розмірі 135 415,68 грн).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про стягнення 170 299,68 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Сотницьке, вул. Центральна, будинок 6 А; ідентифікаційний код 39494486) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" (49000, місто Дніпро, вул. Глинки, будинок 17-А, рівень 3, офіс 8; ідентифікаційний код 41342325) 34 884,00 грн 3 % річних, 135 415,68 грн інфляційних втрат, 3 028,00 грн витрати по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.05.2024

Суддя Ю.А. Бажанова