Рішення

від 13.05.2024 по справі 905/138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2024р. Справа №905/138/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи підприємця Гірчак Дениса Володимировича

до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД"

про стягнення 252 801,10 грн.

Представники сторін у судовому засіданні участь не приймали

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець Гірчак Денис Володимирович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" про стягнення 252 801,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" умов договору про перевезення автотранспортом №2 від 04.01.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 залишено без руху вказану позовну заяву та запропоновано усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.02.2024 позовну заяву Фізичної особи підприємця Гірчак Дениса Володимировича, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.03.2024 року об 11:00 год. Відповідача зобов`язано надати суду належним чином засвідчену копію договору про перевезення автотранспортом №2 від 04.01.2022 року та первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за спірним договором.

22.03.2024 року до суду надійшло клопотання про проведення судового засіданні 25.03.2024 без участі позивача та його представника.

Станом на 25.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду документи не надано.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.03.2024 розгляд справи відкладено на 22.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.04.2024 розгляд справи відкладено на 13.05.2024.

10.05.2024 до суду надійшли пояснення відповідача.

У судовому засідання 13.05.2024 представника сторін участь не приймали; про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

Згідно доводів Позивача, 04 січня 2022 року між фізичною особою підприємцем Гірчак Денисом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничого об`єднання «ШАХТОБУД» (далі - ТОВ «ШАХТОБУД», ТОВ ВО «ШАХТОБУД») було укладено договір про перевезення автотранспортом №2.

На підставі даного договору, ФОП Гірчак Д.В. зобов`язався виконати послуги по перевезенню автотранспортом, а ТОВ ВО «ШАХТОБУД» зобов`язалося прийняти та оплатити вказані послуги. |

ФОП Гірчак Д.В. стверджує, що 31.01.2022 ним було проведено перевезення автотранспортом порід та глини, та складено акт здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 за січень 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 133 549 грн. 90 коп.

Також, 28.02.2022 року ФОП Гірчак Д.В. здійснив перевезення автотранспортом порід розвитку та глини, внаслідок чого виконавець склав акт здачі-прийняття робіт від 28.02.2022 за лютий 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 139 251.20 грн.

26 травня 2023 року ТОВ ВО «ШАХТОБУД» здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш порід згідно Договору №2 від 04.01.2022. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік

15 червня 2023 року ТОВ «ШАХТОБУД» здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш, порід згідно Договору №2 від 04.01.2022. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік.

15 вересня 2023 року ФОП Гірчак Д.В. направив на адресу ТОВ «ШАХТОБУД» акти здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022, а також претензію з вимогою сплатити до 24.09.2023 заборгованість у розмірі 252 801 грн. 10 коп. по Договору від 04.01.2022 №2.

Факт відправки вказаних документів на адресу ТОВ «ШАХТОБУД» підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» №3760069084970 від 15.09.2023.

Поштова кореспонденція №3760069084970 отримана ТОВ «ШАХТОБУД» 25.09.2023, про що свідчать скріншоти АТ «Укрпошта».

Поштова кореспонденція №3760069084970 позивачем була направлена Товариству «ШАХТОБУД» на адресу м.Київ, вул.Січових стрільців, 59/65

ФОП Гірчак Д.В. стверджує, що станом на 01.02.2024 за ТОВ «ШАХТОБУД» обліковується борг у розмірі 252 801 грн. 10 коп. за виконані роботи по перевезенню вантажів по Договору від 04.01.2022 №2.

Вважаючи порушеним своє право, ФОП Гірчак Д.В. звернувся до Господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «ШАХТОБУД» боргу у розмірі 252 801 грн. 10 коп.

Доводи ТОВ «ШАХТОБУД»

У відзиві на позов ТОВ «ШАХТОБУД» просить суд відмовити ФОП Гірчак Денису Володимировичу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі щодо стягнення з Відповідача грошових коштів в розмірі 252 801,10 грн.

Відповідач пояснив, що у ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" відсутня інформація про належне виконання позивачем послуг відповідно до Договору №2 від 04.01.2022 року.

За загальними правилами бухгалтерського обліку Акт здачі приймання сторони підписують після виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Тільки підписаний Акт може являтися підставою для оплати наданих послуг.

Відповідач вважає, що Позивачем в обґрунтування позову не надано будь-якого належно допустимого доказу на підтвердження факту належного надання послуг з перевезення вантажу на які він посилається, у тому числі Позивачем не надано Акт здачі приймання роботи, чи доказів направлення такого Акту на адресу Відповідача чи інших товаро-супровідних документів підписаних Відповідачем та Позивачем на підтвердження факту виконання перевезення, у тому числі і товаро- транспортної накладної.

Позивачем не надано будь-якого розрахунку вартості наданих послух з перевезення вантажу на 252 801,10 грн., якими машинами, яку кількість вантажу перевезено, яка вартість перевезення тощо.

При цьому, у поданих до суду 10.05.2024 поясненнях, позивача повідомляє суд, що в платіжних інструкціях №4964 від 26.05.2022 року та №5057 від 26.05.2022 року допущено помилки в призначенні платежу, а саме: в реквізиті «призначення платежу» щодо номеру договору.

Щодо виконання вимог ухвал суду про надання документів.

Ухвалами суду від 26.02.2024 від 26.03.2024 зобов`язано ФОП Гірчак Д.В. надати наявні документи, які свідчать про укладення з ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" договору про перевезення автотранспортом №2 від 04.01.2022 року; документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за Договором від 04.01.2022 №2 внаслідок яких були складені акт здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 за січень 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 133 549 грн. 90 коп та акт здачі-прийняття робіт від 28.02.2022 за лютий 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 139 251 грн. 20 коп.; розрахунок вартості наданих послух з перевезення вантажу на 252 801,10 грн.; докази направлення (вручення) відповідачу - ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" актів здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 за січень 2022 року та від 28.02.2022 за лютий 2022 року.

Зобов`язано ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" надати належним чином засвідчені копії документів, які свідчать про переказ коштів 26.05.2023 та 15.06.2023 на розрахунковий рахунок № UA 123354960000026000051810573.

Позивач повідомив суд, що оригінали документів по виконаним роботам за Договором від 04.01.2022 №2. у ФОП Гірчак Д.В. відсутні, оскільки рятуючи своє життя, в березні 2022 року він був вимушений виїхати з м. Бахмут без речей і документів, через повномасштабне вторгнення РФ на територію України. У зв`язку з цим, правовстановлюючі документи та належне йому майно залишились в м.Бахмут, а потім згоріли після попадання ворожого снаряду в будинок позивача. і

ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" повідомило суд, що підприємство Відповідача знаходиться територіально у безпосередній близькості до зони активних бойових дій у зв`язку чим підтвердити факт підписання або наявності договору №2 від 04.01.2022 року не має можливості без наражання на небезпеку життя та здоров`я співробітника підприємства. Щодо надання первинних документів підтверджуючих факт виконання послуг перевезення позивачем, наголосило, що будь-які документи підтверджуючі факт надання послуг позивачем, відповідачу не направлялись, у зв`язку з чим відсутня можливість надати суду витребувані документи.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору №2 від 04.01.2022.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин надання послуг перевезення, обсяг виконаних робіт, оплата за надані послуги, наявність прострочки щодо оплати, наявність/відсутність претензій замовника до Перевізника за наслідками виконання робіт по Договору №2 від 04.01.2022.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору транспортного перевезення.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом частини першої статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною першою статті 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.

Відповідно до частини першої та другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У матеріалах справи відсутній Договір перевезення №2 від 04.01.2022, оскільки згідно пояснень позивача та відповідача, сам Договір первинні бухгалтерські документи по господарським операціям на його виконання, втрачені внаслідок збройної агресії російської федерації.

Сторонами не заперечується факт укладення Договору перевезення №2 від 04.01.2022, проте, у зв`язку з його відсутністю з об`єктивних причин, суд не може дослідити його умови.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазвичай, належне виконання перевізником умов Договору перевезення оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), що підписується представником перевізника і замовника. Замовник зобов`язаний підписати і відправити зворотно перевізнику акт виконаних робіт протягом обумовленої кількості календарних днів з моменту його надсилання перевізником. У разі, коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони замовника та немає обґрунтованих на це зауважень, то вважається, що цей акт є погоджений замовником та послуги вважаються належно виконаними на дату, вказану в акті.

Ціна послуг узгоджується перевізником та замовником. Вартість послуг по перевезенню вантажу вказується перевізником у актах виконаних робіт, та оплачується замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом обумовленої кількості банківських днів з моменту виконання послуг з перевезення.

Датою виконання послуг є дата зазначена у акті виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуги.

Достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення перевізником та відповідно їх прийняття замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ, або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим договором.

Сторонами встановлюється відповідальність перевізника за зобов`язаннями, що випливають із договору перевезення

Главою 64 «Перевезення» Цивільного кодексу України, також передбачений порядок завантаження вивантаження вантажу, відповідальність за зобов`язаннями, зокрема:

Стаття 918. Завантаження та вивантаження вантажу

1. Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

2. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 920. Відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із договору перевезення

1. У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 921. Відповідальність перевізника за ненадання транспортного засобу і відповідальність відправника за невикористання наданого транспортного засобу

1. Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, ФОП Гірчак Д.В. стверджує, що на виконання умов Договору №2, 31.01.2022 ним було проведено перевезення автотранспортом порід та глини, та складено акт здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 за січень 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 133 549 грн. 90 коп.

Також, 28.02.2022 року здійснено перевезення автотранспортом порід розвитку та глини, внаслідок чого виконавець склав акт здачі-прийняття робіт від 28.02.2022 за лютий 2022 року на загальну суму вартості роботи у розмірі 139 251 грн. 20 коп.

26 травня 2023 року ТОВ ВО «ШАХТОБУД» здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш, порід згідно Договору від 04.01.2022 №2. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік

15 червня 2023 року ТОВ «ШАХТОБУД» здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш, порід згідно Договору від 04.01.2022 №2. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік.

У зв`язку з відсутністю інших оплат за послуги перевезення, 15 вересня 2023 року ФОП Гірчак Д.В. направив на адресу ТОВ «ШАХТОБУД» акти здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022, а також претензію з вимогою сплатити до 24.09.2023 заборгованість у розмірі 252 801 грн. 10 коп. по Договору від 04.01.2022 №2.

Вказані обставини стали підставою для звернення ФОП Гірчак Д.В. з позовом про стягнення боргу з ТОВ «ШАХТОБУД».

Заперечуючи проти позову, ТОВ «ШАХТОБУД» стверджує, що не отримував від ФОП Гірчак Д.В. акти здачі приймання роботи чи інші товаро-супровідні документи по Договору від 04.01.2022 №2, тому не може встановити яку кількість вантажу позивачем перевезено, та яка вартість послуг перевезення.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, оскільки відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України саме договір є підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Проте, господарський суд вважає, що передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка зобов`язує замовника таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи;

Таким чином, під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договорів щодо надання послуг/виконання робіт, до предмета доказування, серед іншого, входить не лише встановлення обставин щодо обсягу, якості та вартості послуг (робіт), що є предметом відповідного договору, строків їх надання (виконання) та порядку прийняття, а й аналіз у сукупності інших обставин та доказів, які можуть свідчити про реальне надання/ненадання послуг (виконання/невиконання робіт). Встановленню підлягає також відповідність визначеної в договорі вартості послуг (робіт) фактично наданим послугам (виконаним роботам).

Також варто враховувати, що виконавець (підрядник) не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), а має лише констатувати факт відмови від підписання актів, в яких ним зафіксовано обсяг та вартість наданих послуги (виконаних робіт).

Визначаючи наявність/відсутність підстав для оплати наданих послуг (виконаних робіт) робіт у випадку непідписання замовником відповідних актів прийняття наданих послуг (виконаних робіт), суд повинен виходити з доведення/недоведення сторонами факту реального надання послуг (виконання робіт). Адже непідписання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт) без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання може свідчити про недобросовісність поведінки замовника, який таким чином намагається уникнути оплати цих послуг (робіт), оскільки фактично у всіх договірних відносинах факт оплати ставиться у залежність від підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), що має на меті настання узгодження сторонами обсягу та якості робіт та встановлення терміну відліку виникнення зобов`язання з оплати. Ігнорування замовником підписання актів та/або безпідставне ухилення від прийняття наданих послуг (виконаних робіт) не може бути підставою, яка звільняє його від обов`язку оплатити надані послуги (виконані роботи).

Факт відправки актів здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022, а також претензії документів на адресу ТОВ «ШАХТОБУД» підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» №3760069084970 від 15.09.2023.

Отримання 25.09.2023 поштової кореспонденції №3760069084970 Товариством «ШАХТОБУД» підтверджується скрін-шотами повідомлень з телефону АТ «Укрпошта».

Суд вважає документи по оформленню поштової кореспонденції відправленням №3760069084970 належним та допустимим доказом, який свідчить про направлення позивачем та отримання 25.09.2023 відповідачем актів здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022 по Договору перевезення №2 від 04.01.2022 року.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Як вже було зазначено судом, виконавець (підрядник) не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), а має лише констатувати факт відмови від підписання актів, в яких ним зафіксовано обсяг та вартість наданих послуги (виконаних робіт).

Судом встановлено, що 26.05.2023 ТОВ ВО «ШАХТОБУД» здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш порід згідно Договору №2 від 04.01.2022. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік

15 червня 2023 року ТОВ «ШАХТОБУД» знову здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 10 000 грн. з призначенням платежу «оплата за автопослуги по перевезенню глини, вскриш, порід згідно Договору №2 від 04.01.2022. Без ПДВ», що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік.

Отже, оплата Товариством «ШАХТОБУД» у травні червні 2023 року актів здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022 свідчить, що своїми конклюдентними діями з підписання платіжних доручень по перерахуванню коштів, уповноважена особа відповідача визнала факт виконання робіт позивачем по Договору №2 від 04.01.2022.

Відповідач в поясненнях від 10.05.2024 повідомив суд, що в платіжних інструкціях №4964 та №5057 від 26.05.2022 року допущено помилки в призначенні платежу - помилково зазначено номер договору.

Проте, вказані пояснення суд не приймає як обґрунтовані належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про укладання між ТОВ «ШАХТОБУД» та ФОП Гірчак Д.В. договору №6 від 04.01.2021 та докази здійснення господарських операцій за цим договором.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині не є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та не спростовують доводи позивача.

Главою 64 «Перевезення» Цивільного кодексу України, (ст.ст.918,920,921) (а також за звичай Договором перевезення) передбачена відповідальність перевізника за зобов`язаннями, що випливають із договору перевезення, встановлений порядок завантаження вивантаження вантажу.

Матеріали справи не містять доказів про наявність спору між ТОВ «ШАХТОБУД» та ФОП Гірчак Д.В. з приводу помилково перерахованих відповідачем коштів на рахунок перевізника, спору щодо ціни, вартості чи обсягів наданих послуг, чи претензій замовника до позивача за неналежне виконання зобов`язань, що випливають із договору перевезення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права, а також підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (Постанова ВС у справі 908/2646/18 від 12.05.2020).

Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Позивачем була надана до суду нотаріально посвідчена у порядку статті 88 ГПК України заява від 24.04.2024 свідка ОСОБА_1 , який будучи обізнаним із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, повідомив суд про наступне.

« 04 січня 2022 року між мною фізичною особою підприємцем Гірчак Денисом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничого об`єднання «ШАХТОБУД» було укладено договір про перевезення автотранспортом №2.

На підставі даного договору, одна сторона ФОП Гірчак Д.В. зобов`язується :виконати послуги по перевезенню автотранспортом, а ТОВ ВО «ШАХТОБУД» зобов`язується прийняти вказані послуги і сплатити за їх виконання певну суму.

Також, в договорі №2 від 04.01.2022 року, зазначено, що ФОП Гірчак Д.В. зобов`язаний передати, а ТОВ ВО «ШАХТОБУД» прийняти виконані послуги з перевезення автотранспортом порід розвитку та здобичі глин.

Я свої зобов`язання виконав належним чином, оскільки 31 січня 2022 року мною ОСОБА_1 було проведено перевезення автотранспортом порід розкриву та перевезення автотранспортом здобичі глини.

Відповідно цього, було складено акт здачі-прийняття робіт за січень 2022 року на загальну суму вартості роботи в розмірі 133 549 грн. 90 коп.

Також, 28.02.2022 року ФОП Гірчак Д.В. здійснив перевезення автотранспортом порід розвитку та перевезення автотранспортом здобичі глини. Відповідно цього, було складено: акт здачі-прийняття робіт за лютий 2022 року на загальну суму вартості роботи в розмірі 139 251 гри. 20 коп.

Автоперевезення здійснювалось автомобілями: Камаз 65115, державний номер НОМЕР_1 та Камаз.65115, державник номер НОМЕР_2 , що підтверджувалось товарно-транспортними накладними, які згоріли після попадання ворожого снаряду в мій будинок.

У зв`язку з цим, рятуючи своє життя, в березні 2022 року я був вимушений виїхати з м. Бахмут без речей і документів, через повномасштабне вторгнення РФ на територію України.

На виконання умов договору, 26 травня 2023 року ТОВ ВО «ШАХТОБУД» здійснило оплату но договору №2 від 04.01.2022 року, в. розмірі 10 000 грн., що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік.

Також, 15 червня 2023 року ТОВ ВО. «ШАХТОБУД» здійснило оплату по договору №2 від 04.01.2022 року, в розмірі 10 000 грн., що підтверджується випискою за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 рік.

З метою оформлення належним чином документів, підтверджуючих виконаний ФОП Гарчаком Д.В. об`єм робіт (ату прийому-передачі та! акту. звірки) я декілька разів приїздив до офісу ТОВ ВО «ШАХТОБУД», який розташований ба адресою: вул, Сонячна, буд. 11/11, с Новодмитріка, Костянтинівського району, Донецької області, проте оформити документи мені не вдалось, оскільки офіс було зачинено, а робітники відсутні, у зв`язку з евакуацією з місця бойових дій

Тому, я зателефонував директору ТОВ ВО «ШАХТОБУД» Угрімовій Олені Миколаївні. З телефонної розмови мені стало відомо, що вона разом з головним бухгалтером підприємства знаходиться в місті Київ. За домовленістю з директором ТОВ ВО «ЩАХТОБУД», мною було направлено рекомендованим листом з описом вкладення, оригінали документів, а саме: акт здачі- прийняття робіт за січень 2022 року, акт здачі-прийняття робіт за, лютий 2022 року, акт звірки від 14.09.2023 року та претензію від 14.09.2023 року.

Вищевказані документи були відправлені на ім`я директора ТОВ ВО «ШАХТОБУД» ОСОБА_2 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно звірки розрахунків між ТОВ ВО «ШАХТОБУД» та ФОП Гірчак Д.В. по договору №2 від 04.01.2022 року, по даним бухгалтерського обліку станом на 14.09.2023 року, у замовника - ТОВ ВО «ШАХТОБУД» є заборгованість в розмірі 252 801 гри. 10 коп.

На підставі цього, мною ОСОБА_1 , 15.09.2023 року разом з оригіналами документів було направлено претензію щодо повернення заборгованості по договору №2 від 04.01.2022 року в розмірі 252 801 гри. 10 коп.

Дану претензію, разом з оригіналами документів, директор ТОВ ВО «ШАХТОБУД» Угрімова О.В. отримала 25.09.2023 року на Укрпошті, яка знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 59/65, м. Київ, 04053, що підтверджується скріншотами смс-повідомлень (Укрпошта). Проте, вищевказану претензію від 14.09.2023 року, Директором ТОВ ВО «ШАХТОБУД» було проігноровано».

У відповідності до статті 86 ГПК України, докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.

Як же було зазначено судом, предметом доказування у даній справі є встановлення обставин надання послуг перевезення, обсяг виконаних робіт, оплата за надані послуги, наявність прострочки щодо оплати, наявність/відсутність претензій замовника до Перевізника за наслідками виконання робіт по Договору №2 від 04.01.2022.

Дослідивши обставини справи на підставі наявних доказів, пояснень сторін, показання свідка, суд дійшов до наступних висновків.

04 січня 2022 року позивач та відповідач уклали Договір перевезення №2.

За цим Договором ФОП Гірчак Д.В. надавав ТОВ «ШАХТОБУД» послуги по перевезенню глини, вскриш порід.

ТОВ «ШАХТОБУД» у травні-червні 2023 року здійснило переказ на розрахунковий рахунок ФОП Гірчак Д.В. коштів у розмірі 20 000 грн. за надання автопослуг по Договору №2 від 04.01.2022, що підтверджує факт прийняття робіт виконаних перевізником.

Між ТОВ «ШАХТОБУД» та ФОП Гірчак Д.В. відсутні спори з підстав помилково перерахованих відповідачем коштів на рахунок перевізника, спори щодо ціни, вартості чи обсягів наданих послуг, чи претензій замовника до позивача за неналежне виконання зобов`язань, що випливають із договору перевезення.

Вартість та обсяг робіт підтверджуються актами здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022, які отримані ТОВ «ШАХТОБУД» 25.09.2023.

Огляду на зазначене, суд вважає, що факти надання ФОП Гірчак Д.В. автопослуг Товаристсву «ШАХТОБУД» по Договору №2 від 04.01.2022 на загальну суму 272 801 грн. 10 коп. скоріше були (мали місце), аніж не були. Тому, з урахування часткової оплати у розмірі 20 000 грн, станом на час вирішення спору по суті, борг ТОВ «ШАХТОБУД» перед ФОП Гірчак Д.В. складає 252 801 грн. 10 коп.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч.1)

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

У зв`язку з відсутністю у сторін та у матеріалах справи Договору №2 від 04.01.2022, суд не може достовірно з`ясувати узгоджений сторонами строк оплати за надані послуги. Проте, приймаючи до уваги, що 25.09.2023 ТОВ «ШАХТОБУД» отримало претензію з вимогою сплатити борг, строк оплати за надані послуги з урахуванням ч.2 ст.530 ЦК України за актами здачі-прийняття робіт від 31.01.2022 та від 28.02.2022 вже настав.

Доказів оплати наданих послуг у сумі 252 801 грн. 10 коп. станом на дату вирішення спору по суті, відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Суд звертає увагу, що докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: - належності, - допустимості, - достовірності - достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив наступний правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, відповідальність за достовірність та належність доказів покладається на сторону, яка подала ці докази до суду.

Статтею 358 КК України встановлено, що підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч.1).

Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч.2).

Пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Рішення у справі №905/138/24 прийнято судом за наслідком дослідження наданих ФОП Гірчак Д.В. документів, які прийняті судом, як належні, допустимі та достовірні докази.

Проте, у разі встановлення вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факту фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення рішення у справі №905/138/24, воно може бути переглянуто судом за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо строку розгляду справи.

Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м.Харків (ракетні обстріли, відсутність електропостачання), особливим режимом роботи суду (дистанційний (віддалений) або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ШАХТОБУД" (код ЄДРПОУ 24808994; 85135, Донецька обл., Костянтинівський р-н, селище Новодмитрівка, вулиця Сонячна, будинок 11, квартира 1) на користь Фізичної особи підприємця Гірчак Дениса Володимировича (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) заборгованість у розмірі 252 801,10 грн. та судовий збір 3 792,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 13.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2024.

Суддя Е.В. Зекунов