Рішення
від 07.05.2024 по справі 910/19201/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024Справа № 910/19201/23Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до Громадської організації «Товариство інвалідів Дніпровського району м. Києва «Патріот»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районі м. Києва"

про стягнення 56 718,04 грн.

Представники:

від позивача: Кравченко О.П.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Рикова Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Товариство інвалідів Дніпровського району м.Києва «Патріот» про стягнення 56 718,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг у нежитловому приміщенні загальною площею 41,30 кв.м., яке знаходиться в будинку №9-А, по вул. Бажана в м. Києві, з огляду на що позивач просить суд стягнути 56 718,04 грн, з яких: 41 347,96 грн основного боргу, 2 981,12 грн 3% річних та 12 388,96 грн інфляційних втрат.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

Розглянувши матеріали справи судом зазначено, що з наданих позивачем документів вбачається, що балансоутримувачем будинку №9-А по вул. Бажова в м. Києві є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районі м. Києва», з якою позивач уклав Договір № 31 про співпрацю Виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності від 01.06.2005 і саме Комунальним підприємством було надано Перелік абонентів, які знаходяться на обслуговуванні ЖРЕО-402 станом на 01.09.2014, відповідно до якого користувачем нежитлового приміщення площею 41,30 кв.м у будинку №9-А по вул. Бажова в м. Києві є Громадська організація «Товариство інвалідів Дніпровського району м. Києва «Патріот».

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Так, зважаючи на предмет та підстави позовних вимог у даній справі, суд прийшов до висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районі м. Києва», відтак, суд вважає за необхідне залучити вказану особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 суд ухвалив: здійснювати розгляд справи № 910/19201/23 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 09.04.2024; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районі м. Києва» (02002, місто Київ, вулиця Челябінська, будинок 9-Г); зобов`язати позивача надіслати залученій третій особі копію позовної заяви з додатками, докази надіслання надати суду; зобов`язати сторін та третю особу надати суду належні докази на підтвердження того, що користувачем нежитлового приміщення площею 41,30 кв.м у будинку №9-А по вул. Бажова в м. Києві є Громадська організація «Товариство інвалідів Дніпровського району м. Києва «Патріот» (належним чином засвідчені копії договору оренди, акту приймання-передачі, тощо).

18.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 07.03.2024.

У підготовче засідання 09.04.2024 прибув представник позивача, представники інших учасників судової справи у підготовче засідання не прибули.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 09.04.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.04.2024.

29.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача та третьої особи надійшли заяви на виконання вимог ухвали від 07.03.2024.

У підготовче засідання 30.04.2024 представники учасників судової справи не прибули.

У підготовчому засіданні 30.04.2024 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2024.

У судове засідання 07.05.2024 прибули представники позивача та третьої особи, які підтримали позовні вимоги. Представники відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У встановлений строк відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 07.05.2024, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 07.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої третьої особи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" № 1198-VII від 10.04.2014 виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

З 01.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку №9-А, по вул. Бажана в м. Києві, на підставі ліцензії, яка міститься у справі.

01.06.2015 між ТОВ "Євро-Реконструкція" та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укладено договір №31 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності.

Згідно з п. 1.1. Договору про співпрацю балансоутримувач зобов`язується забезпечити належні умови для передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води внутрішньобудинковими мережами, що знаходяться у його власності або на його балансі при наданні виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам цих послуг, в будинках відповідно до Додатку №1 Договору.

Відповідно до п. 2.4.23 вказаного Договору балансоутримувач зобов`язаний укласти з виконавцем послуг договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання на нежитлові приміщення житлового будинку, що є їх власністю (в тому числі, на тимчасово вільні приміщення будинку комунальної форми власності).

Пунктом 2.1.8. Договору про співпрацю передбачено, що виконавець послуг має право отримувати від балансоутримувача інформацію, яка впливає на визначення обсягів та вартості наданих у розрахунковому періоді послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, а також про зміну орендарів нежитлових приміщень.

Пунктом 2.4.22. та 2.4.23. Договору про співпрацю передбачено, що Балансоутримувач зобов`язаний у місячний термін повідомляти Виконавця послуг про розірвання договору оренди з орендарем та укласти з Виконавцем послуг договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання на нежитлові приміщення житлового фонду, що є їх власністю (в тому числі на тимчасово вільні приміщення будинку комунальної форми власності).

02.08.2010 між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у місті Києві ради (орендодавець) та Громадською організацією «Товариство інвалідів Дніпровського району м.Києва «Патріот» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №1693 відповідно до п.1.1. якого Орендодавець на підставі Рішення № 129 від 25.06.2007 року Дніпровської районної у м. Києві ради та виданого у встановленому порядку Розпорядження № 33-Р від 03.02.2010 року, № 201-Р від 30.04.2010 року Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об`єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажана, буд. 9-А.

Умовами пунктів 3.1. та 3.2. Договору №1693 визначено, що Орендар вступає у платне користування об`єктом оренди у строк, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання-передачі об`єкту оренди з урахуванням особливостей визначених у п.5.16. цього Договору. Опис технічного стану об`єкту оренди на дату передачі його Орендареві зазначається в акті приймання-передачі нерухомого майна, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1).

Передача об`єкту оренди в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на об`єкт оренди. Власником об`єкту оренди залишається територіальна громада Дніпровського району м. Києва, а Орендар користується ним протягом строку дії цього Договору.

Судом встановлено, що орендодавець згідно з Договором оренди нерухомого майна №1693 передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 41,30 кв.м. в т.ч. перший поверх - 41,30 кв.м..

У подальшому, 23.11.2017 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Громадською організацією «Товариство інвалідів Дніпровського району м.Києва «Патріот» (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районі м. Києва" (підприємство-балансоутримувач) укладено Додаткову угоду №1693/1-2 про внесення змін до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 02.08.2010 №1693, відповідно до п. 1 якого на підставі розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» з 01 квітня 2015 приймає на себе права та обов`язки Підприємства (балансоутримувача) і стає стороною за цим Договором.

Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди №1693/1-2 Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13 вересня 2016 року № 24 та розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 14 листопада 2016 року № 644 «Про продовження строку дії договору оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажана, буд. 9А, для розміщення громадської організації інвалідів на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності і становить не більше як 50 кв. м (майстерня з декоративно-прикладного мистецтва).

Згідно з п. 2.1. Договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею - 41,30 кв.м, у т.ч. на першому поверсі - 41,30 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Також, згідно з наданої позивачу балансоутримувачем інформації нежитловим приміщенням загальною площею 41,30 кв.м., яке знаходиться в будинку №9-А, по вул. Бажана в м. Києві, користується відповідач.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення майна з оренди (відсутній підписаний сторонами акт приймання-передавання орендованого приміщення).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до абз. 1, 3 та 5 п.13 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022 (далі - Правила) послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води опубліковані 13.10.2021 року на офіційному сайті виконавця ТОВ «Євро-Реконструкція» за посиланням: https://tec4.kiev.ua/ukladannya-dogovoriv/.

Проте, як зазначає позивач, обов`язку щодо укладення договору відповідачем виконано не було. При цьому, з лютого 2015 року по квітень 2023 року позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 41 347,96 грн. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг у нежитловому приміщенні загальною площею 41,30 кв.м., яке знаходиться в будинку №9-А, по вул. Бажана в м. Києві, з огляду на що позивач просить суд стягнути 56 718,04 грн, з яких: 41 347,96 грн основного боргу, 2 981,12 грн 3% річних та 12 388,96 грн інфляційних втрат.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.1. ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами.

Згідно п. 24 Правил, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Бориспільська 3 в м. Києві здійснюється приладом комерційного обліку теплообчислювачем СВТУ-11Т заводський номер 3871, відповідно до акту постановки приладу комерційного обліку від 06.2016 по особистому рахунку 420332.

Показники будинкового лічильника теплової енергії розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень.

Згідно довідки про дані будинку №9-А, по вул. Бажана в м. Києві КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (балансоутримувача будинку) опалювальна площа нежитлового приміщення відповідача складає 41,30 м2.

Надання послуг з опалення, що надавалися в межах опалювального періоду, підтверджується нарядами: підключення №40850 від 06.10.2015 відключення №46710 від 01.04.2016, підключення №54124 від 06.10.2016 відключення №57859 від 03.03.2017, підключення №63837 від 02.10.2017 відключення №68395 від 03.04.2018, підключення №1157 від 01.11.2018 відключення №4562 від 06.04.2019, підключення №7214 від 26.10.2019 відключення від 8727 від 06.04.2020, підключення №10725 від 16.10.2020 відключення №4215/1 від 05.04.2021, підключення №6085/1 від 23.10.2021 відключення №986/1 від 28.03.2022, підключення №920/1 від 20.10.2022 та відключення №1033/1 від 08.04.2023.

З наданих актів про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до опалювального сезону 2016 - 2017 років, 2017 - 2018 років, 2018 - 2019 років, 2020-2021 років, 2021 - 2022 років та 2022 - 2023 років вбачається, що прилади комерційного обліку відремонтовані, повірені та готові до експлуатації в період опалювальних сезонів 2016 - 2017 років, 2017 - 2018 років, 2018 - 2019 років, 2020-2021 років, 2021 - 2022 років та 2022 - 2023 років.

Позивач вказує, що під час розрахунку заборгованості за надані послуги застосовував звіти з показаннями приладів будинкового лічильнику теплової енергії за періоди з 12.10.2016 по 22.11.2022 включно, пропорційно до площі займаного відповідачем приміщення.

28.12.2022 позивачем було виявлено непрацездатність вузла обліку теплової енергії, а саме відсутня індикація на теплолічильнику; лічильник типу СВТУ-11Т зав №3871, про що складено Акт від 28.12.2022.

Позивач вказує, що під час розрахунку заборгованості за поставлену теплову енергію у період до жовтня 2016 року та з грудня 2022 року по квітень 2023 року здійснювався споживачу по тепловому навантаженню на систему теплопостачання.

При розрахунку вартості наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивачем застосовано тарифи, визначені у постановах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: №151 від 31.01.2015, №224 від 27.02.2015, №1128 від 31.03.2015, №1977 від 30.06.2015, №3237 від 29.12.2015, №1757 від 29.09.2016, №2126 від 29.12.2016, №151 від 01.02.2017, №439 від 30.03.2017, №1391 від 09.11.2017, №404 від 14.06.2018, №1225 від 18.10.2018, №1820 від 11.12.2018, №77 від 14.01.2020, №623 від 17.03.2020, №2246 від 30.11.2020, №40 від 13.01.2021 та у розпорядженнях КМДА №2610 від 15.12.2021, №508 від 22.04.2022 та №674 від 30.09.2022.

З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за особовим рахунком №420332/3юр вбачається, що за період з лютого 2015 року по квітень 2023 року відповідачем було спожито послуги з централізованого опалення на загальну суму 41 347,96 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 35 Правил визначає, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Відтак, строк виконання зобов`язань щодо сплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг з централізованого опалення за період з лютого 2015 року по квітень 2023 року у розмірі 41 347,96 грн, є таким, що настав.

При цьому, жодних доказів на підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості з наданих позивачем послуг з централізованого опалення за спірний період матеріали даної справи не містять.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованими, а тому позовні вимоги про стягнення 41 347,96 грн основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 981,12 грн 3% річних та 12 388,96 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 2 981,12 грн 3% річних та 12 388,96 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Товариство інвалідів Дніпровського району м. Києва "Патріот" (02125, місто Київ, вулиця Воскресенська, будинок 3, квартира 5; ідентифікаційний код: 26267396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20; ідентифікаційний код: 37739041) 41 347 (сорок одну тисячу триста сорок сім) грн 96 коп. основного боргу, 2 981 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят одну) грн 12 коп. 3% річних, 12 388 (дванадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн 96 коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.05.2024

Суддя Ю.В. Картавцева

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.05.2024
Оприлюднено20.05.2024
Номер документу119098486
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/19201/23

Рішення від 07.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Рішення від 07.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 30.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 10.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 07.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні