Рішення

від 17.05.2024 по справі 910/2452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2024Справа № 910/2452/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

вул. Володимирська, 51А, м. Київ, 01001

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища

вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001

про стягнення 120 158,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища (далі-відповідач) стягнення 120 158,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

16.08.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) було укладено договір №2433 про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (далі - Договір), в будинку по вул. Басейна, літера А у в м. Києві.

Згідно з п. п. 2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.8, 3.2.9 Договору позивач здійснює розрахункове обслуговування відповідача з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (опалення), а також надає послуги з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання.

Відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги, що надаються позивачем за встановленими тарифами, у строк та на умовах, що передбачені Договором (п. п. 3.4.3, 3.4.5 Договору).

Між енергопостачальною організацією КП «Київтеплоенерго» та Позивачем укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.08.2018 № 1538042 (далі - Договір з КТЕ), відповідно до якого КП «Київтеплоенерго» надає теплову енергію у нежилий будинок по вул. Басейна, літера А у м. Києві, а Позивач оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального сезону та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку (п. 2.3 Договору з КТЕ).

Позивачем було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 років, а КП «Київтеплоенерго» були проведені перевірки готовності об`єкта теплоспоживання та видано наряд на включення теплопостачання № 1758 від 01.11.2021, наряд на включення теплопостачання № 651 від 08.11.2022.

До будинку по вул. Басейна, літера А протягом опалювальних сезонів подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з 23.10.2021 по 16.03.2022; у відомостях обліку за період з 01.11.2022 по 09.04.2023.

Рахунки за спожиту теплову енергію у будинку по вул. Басейна, 14 літер А виставлені КП «Київтеплоенерго» Позивачу, тому загальний обсяг спожитої теплової енергії протягом вказаних опалювальних сезонів розподілено Позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі.

Відповідно Відповідачу нараховано вартість теплопостачання згідно з розрахунками нарахувань. Загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг Відповідачем зазначена у актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО, що додаються.

У січні 2023 року КП «Київтеплоенерго» здійснено перерахунок вартості теплопостачання1, тому Позивачем відповідно проведено зменшення заборгованості Відповідача. Акт звірки взаєморозрахунків із зазначенням остаточної суми боргу направлений Відповідачеві листом від 17.05.2023 № 062/15/1/23-1481.

Застосовано коефіцієнт перерахунку у зв`язку із зміною ціни природного газу відповідно до постанови Кабміну від 10.11.2021 № 1209 (для інших споживачів: 2,81 (до 01.03.2022), 2,53 (з 01.03.2022)).

Позивач звертався до Відповідача з претензіями про погашення заборгованості (від 30.05.2023 № 062/15/1/23-1624). Відповіді не претензії не отримано.

Звертаючись до суду Позивач вказує, що станом на 01.05.2023 заборгованість Відповідача становить 90 525,20 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або 4 використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором у розмірі 90 525,20 грн. Відповідачем зазначена сума не сплачена, доказів відсутності даного боргу до суду не надано.

У зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань за Договором, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 6 278,41 грн пені, 18 986,58 грн інфляційних втрат та 4 368,15 грн 3 % річних.

Відповідно до п. 6.3.2 Договору за несвоєчасну сплату вартості послуг, що надаються за Договором, Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми фактичного боргу за кожний день прострочення. Нарахування пені припиняється в момент фактичної сплати боргу.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак сума пені, належної до сплати відповідачем, має розраховуватися з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості; та її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та заперечень про заявлених вимог не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища (вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40092489) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 90 525,20 грн. заборгованості, 6 278,41 грн. пені, 18 986,58 грн. інфляційних втрат, 4 368,15 грн. 3 % річних та 3028,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов