Рішення

від 13.05.2024 по справі 914/198/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Справа № 914/198/24

За позовом: Львівського комунального підприємства Агенція ресурсів Львівської міської ради , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Континентал Сервіс», м. Львів

про стягнення 47 641, 35 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Артишук В.І.

Представники:

від позивача: Олена Орач - представник,

від відповідача: не з`явився.

Львівське комунальне підприємство Агенція ресурсів Львівської міської ради звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Континентал Сервіс про стягнення 47 641, 35 грн за договором від 07.05.2021 № Ш-12344-21 (АП).

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 26.02.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 18.03.2024 судове засідання відкладено на 08.04.2024 у зв`язку із неякою представника позивача.

Ухвалою суду від 08.04.2024 судове засідання відкладено на 22.04.2024. Ухвалою суду від 22.04.2024 судове засідання відкладено на 13.05.2024.

У судове засідання 13.05.2024 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та в усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду щодо подання відзиву не виконав. Ухвали суду були скеровані відповідачеві за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та повернуті на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.05.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Львівське комунальне підприємство Агенція ресурсів Львівської міської ради звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Континентал Сервіс про стягнення 47 641, 35 грн за договором від 07.05.2021 № Ш-12344-21 (АП).

В обгрунтування позовних вимог вказує, що пунктом 9 змінюваних умов договору оренди нерухомого майна № Ш-12344-21 (АП) (надалі договір оренди), що був укладений 07 травня 2021 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - орендодавець), ТзОВ Транс Континентал Сервіс (надалі відповідач, орендар) та Львівським комунальним підприємством Агенція ресурсів Львівської міської ради (надалі позивач, балансоутримувач), передбачено, що місячна орендна плата за даним договором становить 11 835, 00 грн без ПДВ.

Пунктом 14 змінюваних умов договору оренди визначено, що орендар сплачує 10 % розміру орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Враховуючи, що ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради є платником податку на додану вартість, розмір місячної орендної плати, котру орендар повинен сплачувати на користь балансоутримувача становить 1 420, 20 грн із врахуванням ПДВ.

Всупереч умовам договору оренди, орендар здійснював платежі з орендної плати на рахунок балансоутримувача в неповному обсязі, остання оплата відбулася 24.01.2023 у розмірі 14 334, 34 грн, а починаючи з лютого 2023 року відповідач не здійснив жодного платежу з метою сплати орендної плати.

Таким чином, в орендаря існує заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 10 210, 11 грн з ПДВ, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 07.05.2021 по 10.01.2024, підписаним позивачем.

Також позивач звертає увагу, що між балансоутримувачем та Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради 11.11.2020 було укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 91/20. Відповідно до умов договору оренди, витрати балансоутримувача, пов`язані з укладенням охоронного договору відшкодовуються відповідачем. Витрати балансоутримувача склали 31 246, 22 грн з ПДВ, що підтверджується кошторисом на паспортизацію об`єктів культурної спадщини, однак відповідачем не відшкодовані.

За прострочення сплати орендної плати, позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 600, 57 грн та пеню з інфляційним збільшенням у розмірі 5 584, 45 грн.

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Судом встановлено, що 07.05.2021 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ТзОВ Транс Континентал Сервіс та Львівським комунальним підприємством Агенція ресурсів Львівської міської ради укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № Ш-12344-21 (АП).

Відповідно до умов договору оренди, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 змінюваних умов договору оренди, а саме нежитлові приміщення загальною площею 103, 4 кв.м., в тому числі приміщення підвалу під індексами VI, VII, ХІІ', ХІІІ', XIV, XV, XV' площею 58,7 кв.м. та першого поверху під індексами 15-1, 15-2, 15-3, 15-4, 15-5, 15-6, 15-7, 15-8, 15-9 площею 44,7 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 4.

Згідно з п. 7.3 незмінюваних умов договору оренди, протягом 10 робочих днів з дня укладення цього договору орендар зобов`язаний компенсувати балансоутримувачу/колишньому орендарю витрати, пов`язані із укладенням охоронного договору, якщо вони були понесені протягом календарного року до дати публікації оголошення про проведення аукціону про передачу майна в оренду у сумі, визначеній в пункті 4.6 умов.

11.11.2020 між балансоутримувачем та Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради було укладено охоронний договір № 91/20 на пам`ятку культурної спадщини, відповідно до умов якого ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури - загальною площею 103, 4 кв.м, в тому числі приміщення підвалу під індексами VI, VII, ХІІ', ХІІІ', XIV, XV, XV' площею 58,7 кв.м. та першого поверху під індексами 15-1, 15-2, 15-З, 15-4, 15-5, 15-6, 15-7, 15-8, 15-9 площею 44,7 кв. м. за адресою: м. Львів. вул. Т. Шевченка 4, а також виготовлення облікової документації (акту технічного стану, паспорту пам`ятки, опису культурних цінностей та предметів, які належать до пам`ятки).

Такі витрати склали 31 246, 22 грн з ПДВ, що підтверджується кошторисом на паспортизацію об`єктів культурної спадщини до охоронного договору на об`єкти культурної спадщини від 11.11.2020 № 91/20.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, станом на момент подання позову відповідач свої зобов`язання за договором щодо сплати суми пов`язаної з укладенням охоронного договору не виконав, отже позовні вимоги в цій частині щодо стягнення з відповідача 31 246, 22 грн заборгованості підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, пунктом 9 змінюваних умов договору оренди передбачено, що місячна орендна плата за даним договором становить 11 835, 00 грн без ПДВ.

Пунктом 14 змінюваних умов договору оренди визначено, що орендар сплачує 10 % розміру орендної плати на рахунок балансоутримувача - ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради.

Враховуючи, що ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради є платником податку на додану вартість, розмір місячної орендної плати, котру відповідач повинен сплачувати на користь позивача становить 1 420, 20 грн із врахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.4. незмінюваних умов договору оренди, орендар сплачує орендну плату на рахунок орендодавця та балансоутримувача у визначеному співвідношенні щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

07.05.2021 року орендар на рахунок позивача вніс суму у розмірі 8 521, 20 грн, що фактично покриває 6 місяців орендної плати. Таким чином, орендар авансово заплатив за період включно до жовтня 2021 року. 15.06.2021 та 16.07.2021 відповідачем сплачено по 1 420, 00 грн. Остання оплата відбулася 24.01.2023 року у розмірі 14 334, 34 грн. Тобто, відповідач частково оплатив суму заборгованості за 2021 та 2022 роки.

Таким чином, за період з 16.01.2023 до 16.01.2024 в орендаря існує заборгованість у розмірі 10 210, 11 грн, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Cплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо сплати орендної плати, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних від простроченої суми у розмірі 600, 57 грн.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3 % річних, прийшов до висновку, що позивачем розрахунок здійснено неправильно, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 352, 76 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.10. незмінюваних умов договору оренди, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення сплати орендної плати.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 5 584, 45 грн пені та інфляційних збільшень.

Щодо вказаних позовних вимог суд зауважує, що пеня та інфляційні нарахування не можуть проводитися разом, оскільки мають різну правову основу. Крім цього, інфляційні нарахування враховані при визначенні місячного розміру орендної плати, відтак вони не підлягають повторному стягненню, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних (нарахованих при розрахунку пені) у розмірі 749, 20 грн. слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4 835, 25 грн (без урахування інфляційного збільшення), то позивачем при визначенні розміру пені не враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевказані норми та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, та стягнення з відповідача пені у розмірі 2 833, 59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Континентал Сервіс (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Т. Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 43308113) на користь Львівського комунального підприємства Агенція ресурсів Львівської міської ради (79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 30823414) суму в розмірі 47 480, 09 грн, з яких:

- 41 456, 33 грн основного боргу;

- 2 833, 59 грн пені;

- 352, 76 грн 3 % річних;

- 2 837, 41 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 травня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.