Рішення

від 16.05.2024 по справі 917/346/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 917/346/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська (Комарова), 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Громадської організації "Фелікс", вул. Героїв АТО, буд. 118/2, корп. 4, кв. 203, м.Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 72 277,53 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" просить суд стягнути з Громадської організації "Фелікс" 72 277,53 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за укладеним між сторонами Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4615"С" від 31.10.2018, з яких: 57 173,62 грн - основний борг за період з 01.03.2021 по 30.06.2023, 5 590,86 грн пені за період з 15.02.2023 по 10.01.2024, 2 349,59 грн 3% річних за період з 15.04.2021 по 10.01.2024, 7 163,46 грн інфляційні втрати за період з травня 2021 по листопад 2023.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Розрахунок заборгованості, Розрахунок пені, Розрахунок річних, Розрахунок інфляційних втрат, копію договору № 4615 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 31 жовтня 2018 року, копії актів прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії, копії актів приймання-передачі теплової енергії, копії рахунків на оплату, копії доказів направлення актів та рахунків відповідачу, копія договору № 183 оренди приміщень адмінбудинку, розташованого за адресою вул.Пушкіна 16 м.Полтава, копія договору № 33 від 23.07.2021 оренди приміщення адмінбудинку за адресою м.Полтава, вул. Пушкіна, 16, копію листа Управління майном обласної ради від 25.01.2021, копії актів перевірки системи теплопостачання, копії Показників приладів обліку теплової енергії, встановлені Управлінням майном обласної ради (вул. Пушкіна, 16, м.Полтава), Виписка з ЄДРПОУ відповідача, Додаток № 6 до постанови НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 (структура двоставкових тарифів), Витяг з рішення Полтавської обласної ради № 286 від 26.10.2021, Витяг з рішення Полтавської обласної ради № 326 від 09.12.2021, Витяг з рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022, Рішення про початок та закінчення опалювального сезону, Виписка з ЄДРПОУ позивача, копію витягу зі статуту позивача, Відповідь № 546554, копію рішення № 1816014600261 від 09.10.2018.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

29.02.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Громадської організації "Фелікс" про стягнення 72 277,53 грн заборгованості з оплати за послуги, з яких: 57 173,62 грн - основний борг за період з 01.03.2021 по 30.06.2023, 5 590,86 грн пені за період з 15.02.2023 по 10.01.2024, 2 349,59 грн 3% річних за період з 15.04.2021 по 10.01.2024, 7 163,46 грн інфляційні втрати за період з травня 2021 по листопад 2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 року справу № 917/346/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 04.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду від 04.03.2024 року, що була надіслана судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача, яка співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 2, 3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст.232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 04.03.2024, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 25.03.2024 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Згідно Договору № 183 оренди приміщення адмінбудинку від 23 жовтня 2018 року (далі - Договір оренди № 183) відповідач - Громадська організація "Фелікс" прийняла у строкове платне користування приміщення адмінбудинку, розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна, 16, загальною площею 20,37 кв.м. Термін дії Договору оренди № 183 з 23 жовтня 2018 року по 22 вересня 2021 року включно.

Листом Управління майном обласної ради вих. № 289/02 від 25.02.2021 повідомило ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зміну загальної орендованої площі та розподіл орендованих площ між орендарями адмінбудинку, розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна, 16, станом на 24.02.2021, відповідно до якого встановлено, що орендована Громадською організацією "Фелікс" площа складає 33,59 кв.м. Зміна (збільшення) орендованої відповідачем площі підтверджується також Договором № 33 оренди приміщення в адмінбудинку за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна, 16 від 23 липня 2021 року (далі - Договір оренди № 33), копії яких додано до позовної заяви. Відповідно до змісту п. 11.1 Договору оренди № 22, строк дії Договору оренди № 33 складає 5 років. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє з 23 вересня 2021року по 22 вересня 2026 року включно.

Вказані приміщення відповідач використовував на підставі Договору № 183 оренди приміщення адмінбудинку від 23 жовтня 2018 року та Договору № 33 оренди приміщення в адмінбудинку за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна, 16 від 23 липня 2021 року, укладених з Управлінням майном обласної ради.

На підставі Договору оренди, 31.10.2018 року між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та відповідачем було укладено Договір № 4615 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір № 4615, а.с. 13-15).

Відповідно до умов Договору № 4615 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" взяло на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення (орендованого відповідачем), до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пушкіна, 16 в м. Полтава, а відповідач зобов`язався сплачувати за фактично отриману теплову енергію.

За період з 01.12.20210 року по 30.06.2023 року, підприємством позивача у розрахунках з відповідачем були застосовані двоставкові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що встановлені для потреб інших споживачів на наступному рівні:

-з 01 грудня 2020 року 1044,52 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 63644,64 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно- постійна частина двоставкового тарифу на теплове енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі постанови НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020.

- з 01 листопада 2021 року 3263,87 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради № 286 від 21 жовтня 2021 року;

- з 21 грудня 2021 року 4731,54 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради № 326 від 09 грудня 2021 року;

- з 01 жовтня 2022 року 4731,54 грн/Гкал (без ПДВ) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 146257,50 грн/Гкал/год (без ПДВ) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) на підставі рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 18 Договору № 4615, облік споживання теплової енергії на опалення нежитлового приміщення Споживача по вул. Пушкіна, 16 проводиться згідно вузла обліку теплової енергії РоlluТherm X зав.№ 14151362, що підтверджується Актами прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії, копії яких додано до позовної заяви.

Актом прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії peг. № 51 від 09.10.2018 вузол комерційного обліку теплової енергії за вказаною адресою прийнято на абонентський облік після проведеної повірки з 09.10.2018 року по 20.08.2022 року. Згідно Акта прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку peг. № 51 від 15.09.2022 року вузол комерційного обліку теплової енергії прийнято на абонентський облік з 15.09.2022 року по 02.09.2026 року.

Зняття та документальна фіксація показників приладу обліку теплової енергії в будівлі по вул. Пушкіна, 16 у м. Полтава за період з 01.03.2021 року по 30.06.2023 року здійснювалося Управлінням майном обласної ради, що підтверджується наданими ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" показниками приладів обліку теплової енергії, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 27.3 Договору № 4615 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 31 жовтня 2018 року проектне теплове навантаження на опалення будівлі по вул. Пушкіна, 16 - 0,050192 Гкал/год, в тому числі, приміщення відповідача - 0,002219 Гкал/год.

Пунктом 28 Договору № 4615 визначено, що розподіл загальної кількості Т/Е, визначеної за показаннями приладів обліку, встановленому на об`єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорційно займаній площі кожного споживача : загальна опалювальна площа будинку по вул. Пушкіна, 16 становить - 460,3 кв.м, площа яку орендує відповідач складає 33,59 кв.м. У разі зміни опалювальної площі будинку кількість частки теплової енергії, що припадає на відповідача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні опалювальної площі будинку.

Відповідно до пункту 50 Договору № 4615, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 23.10.2018 і діє в чистині постачання теплової енергії до 22.09.2021, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.

Позивач зазначає, що Договір № 4615 є чинним. Іншого матеріали справи не містять.

На виконання визначених Договором № 4615 умов, рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду направлялися позивачем поштою на юридичну адресу відповідача, а також адресу для направлення актів та рахунків: 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, що передбачено Розділом "Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити" (копії актів, рахунків та доказів їх направлення, а також копія заяви наявні у матеріалах справи).

Зазначені вище акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії підписані лише з боку позивача.

При цьому, пунктом 42 Договору № 4615 сторони погодили, що у разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 14 Договору, цей акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплову енергії.

Згідно пункту 44 Договору № 4615 споживач зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів.

За період з 01.03.2021 року по 30.06.2023 року за відпущену теплову енергію відповідачу було нараховано до сплати 57 432,21 грн.

В порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідач не у повному обсязі проведено оплати за теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 57 173,62 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 72 277,53 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за укладеним між сторонами Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 4615"С" від 31.10.2018, з яких: 57 173,62 грн - основний борг за період з 01.03.2021 по 30.06.2023, 5 590,86 грн пені за період з 15.02.2023 по 10.01.2024, 2 349,59 грн 3% річних за період з 15.04.2021 по 10.01.2024, 7 163,46 грн інфляційні втрати за період з травня 2021 по листопад 2023.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск теплової енергії без оформлення договору не допускається, що передбачено частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України Про теплопостачання, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За приписами статті 1 Закону України Про теплопостачання постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України Про теплопостачання теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно статті 24 Закону України Про теплопостачання, одним з основних обов`язків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила № 1198) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено судом вище, за умовами Договору позивач взяв на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення згаданого вище приміщення відповідача. В свою чергу відповідач зобов`язався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором, Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів Цивільного кодексу України оплату отриманої теплової енергії за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 здійснив не у повному обсязі та з порушення встановлених строків, заборгованість останнього становить 57 173,62 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 57 173,62 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Умовами п. 45 Договору № 4615 передбачено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення від несплаченої суми, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні нарахування, згідно ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5 590,86 грн пені за період з 15.02.2023 по 10.01.2024 (з урахуванням проведених відповідачем проплат та моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманих послуг за кожний окремий місяць), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є арифметично правильними, правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 2 349,59 грн 3% річних за період з 15.04.2021 по 10.01.2024 та 7 163,46 грн інфляційних втрат за період з травня 2021 по листопад 2023, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг з теплопостачання.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 57 173,62 грн основного боргу за період з 01.03.2021 по 30.06.2023, 5 590,86 грн пені за період з 15.02.2023 по 10.01.2024, 2 349,59 грн 3% річних за період з 15.04.2021 по 10.01.2024 та 7 163,46 грн інфляційних втрат за період з травня 2021 по листопад 2023, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації "Фелікс" (вул. Героїв АТО, буд. 118/2, корп. 4, кв. 203, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 42520935) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (код ЄДРПОУ 03338030, м. Полтава, вул. Польська, 2а, рахунок НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478) основну заборгованість в розмірі 57 173,62 грн, 5 590,86 грн пені, 2 349,59 грн 3% річних, 7 163,46 грн інфляційних втрат та 3 028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 16.05.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик