Ухвала

від 15.05.2024 по справі 918/462/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/462/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024

у справі № 918/462/22

за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради Рівненської області

до Фізичної особи-підприємця Чайки Надії Яківни

про стягнення 435 109,03 грн безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.04.2024 надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (повний текст складено 01.04.2024) у справі № 918/462/22, надіслана до Суду засобами поштового зв`язку 22.04.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у ч. 1 ст. 17 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках ? на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а" ? "г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Предметом поданого у цій справі у 2022 році позову є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 435 109,03 грн.

Отже, ціна позову у цій справі є меншою п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481грн х 500 = 1 240 500 грн станом на 01.01.2022), а відтак у розумінні наведених положень ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони. Тягар доказування наявності цих випадків покладається на скаржника.

У поданій у цій справі касаційній скарзі заявник, посилаючись на пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, зазначає, що порушені питання права мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки суд апеляційної інстанції надмірно формалізовано підійшов до розгляду справи по суті та констатував вільне володіння і користування Фізичною особою - підприємцем Чайкою Надією Яківною відповідною земельною ділянкою, що за її твердженнями не відповідає дійсності.

Скаржник також вказує, що позбавлений можливості спростувати ці обставини, викладені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду (пп. "б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України).

Крім того, з посиланням на пп. "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України заявник стверджує, що справа становить значний суспільний інтерес та інтерес обох її сторін.

Розглянувши наведені доводи Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни, Суд зазначає таке.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Викладені у касаційній скарзі Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни аргументи не відповідають наведеному, оскільки скаржником не вказано, не обґрунтовано та не доведено існування актуальної правової проблеми в регулюванні відповідної сфери правовідносин, а незгода заявника із встановленим судом апеляційної інстанції та викладеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови фактичними обставинами справи не може вказувати на наявність та невирішеність правового питання, що має фундаментальне значення.

Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується із здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою доказів та встановленими на їх підставі фактичними обставинами справи.

При цьому скаржником не обґрунтовано та не підтверджено того, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

До того ж наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа має значний суспільний інтерес чи виняткове значення для заявника, позаяк зводяться до твердження про необхідність забезпечення ефективного судового захисту права у законний спосіб.

Ураховуючи викладене, подана Фізичною особою - підприємцем Чайкою Надією Яківною касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що свідчать про наявність випадків, передбачених п.п. "а" ? "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 918/462/22 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

З огляду на те, що Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження, заявлені у касаційній скарзі клопотання залишаються без розгляду.

Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Чайки Надії Яківни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 918/462/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.