Ухвала

від 17.05.2024 по справі 520/15564/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2024 року

м. Київ

справа № 520/15564/23

адміністративне провадження № К/990/17323/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №520/15564/23 за позовом Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 22 травня 2023 року №202008-11/2191-2023 «Про усунення виявлених порушень», складену на підставі акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної (військової) адміністрації за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року за №201620-22/1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 26 вересня 2023 року, позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 20 березня 2024 року та від 18 квітня 2024 року попередні касаційні скарги Північно-східного офісу Держаудитслужби повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.

03 травня 2024 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №520/15564/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Статтею 330 КАС України визначено обов`язкові вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, серед яких відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, скаржник зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №520/15564/23 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права. Проте норми, що потребує такого висновку, Північно-східний офіс Держаудитслужби не указав, обмежившись лише посиланням на приписи частин першої - п`ятої статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що має бути ухваленим на підставі повно і всебічно установлених обставин у адміністративній справі.

Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд також указує, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Разом з тим, указавши на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, Північно-східний офіс Держаудитслужби не указав у касаційній скарзі жодної норми, що потребує такого висновку Верховного Суду, не навів належної аргументації, як саме такий висновок щодо указаних норм може вплинути на вирішення подібних спорів у подібних справах, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин.

Так, із змісту оскаржених судових рішень вбачається, що вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди виходили саме з оцінки доказів у справі, наданих учасниками на підтвердження їхніх аргументів, зокрема з оцінки дотримання відповідачем процедури проведення державного фінансового контролю за зверненням Національного антикорупційного бюро України. Суди надали правову оцінку доказам у справі на предмет відповідності дій контролюючого органу нормам права, якими урегульовані питання проведення ревізії за зверненням.

Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Отже, касаційна скарга не містить вмотивованих підстав, за яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

За таких обставин, Суд не вирішує питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №520/15564/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко