Ухвала

від 17.05.2024 по справі 240/33280/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

17 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/33280/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо ненарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 20.12.2021, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.12.2021 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У зв`язку із наведеним, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні дані щодо виплати позивачу індексації у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 по 20.12.2021.

У відзиві на адміністративний позов відповідач повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог, проте не повідомляє чи здійснювалась позивачу виплата індексації у спірний період та у якому розмірі.

Крім того, суд зазначає, що питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 09.05.2023 у справі № 120/2234/22-а.

У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.

За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Водночас, матеріали справи не містять інформації щодо розміру підвищення доходу позивача в березні 2018 року, що унеможливлює проведення подальших розрахунків для встановлення наявності чи відсутності порушеного права позивача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.6 ст.77 КАС України).

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч.9 ст.80 КАС України).

З урахуванням наведеного та з метою правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати у відповідача докази, а саме:

- щодо виплати позивачу індексації у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 по 20.12.2021 із зазначенням коефіцієнту місяця підвищення тарифної ставки (окладу);

- інформацію про розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року).

Разом із тим, суд враховує, що строк розгляду справи закінчується, а тому зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Захищене статтею 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розгляду справи поза межами строків, визначених КАС України, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 79, 80, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Продовжити строк розгляду справи, застосовуючи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Витребувати у Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова належним чином завірені докази:

- щодо виплати позивачу індексації у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 по 20.12.2021 із зазначенням коефіцієнту місяця підвищення тарифної ставки (окладу);

- інформацію про розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року).

Відповідачу витребувані документи протягом трьох днів з дня отримання ухвали направити на адресу суду.

Попередити Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова, що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Л.А.Шуляк