Рішення

від 16.05.2024 по справі 320/871/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року № 320/871/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Київської міської ради (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо ненадання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- зобов?язати Київську міську раду надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, шляхом прийняття відповідного рішення в порядку та строки, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є законним власником житлового будинку загальною площею 129,5 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2267040080000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003.

З метою оформлення земельної ділянки, яка знаходиться під нерухомим майном, позивач звернулась до відповідача із технічною документацією щодо відведення цієї земельної ділянки для розміщення та експлуатації житлового будинку та господарських споруд.

Однак, станом на 26.12.2023 відповідачем не прийнято жодного рішення щодо надання ОСОБА_1 в оренду або у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га.

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність внаслідок неприйняття жодного рішення за її заявою, звернулась до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Ураховуючи, що неподання відзиву суб?єктом владних повноважень розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розгляд справи здійснив на підставі наявних у ній матеріалів.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ID-паспорт № НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 271598629 від 21.08.2021) ОСОБА_1 з 18.08.2021 є власником об?єкту нерухомого майна житловий будинок, реєстраційний номер об?єкта 2267040080000, за адресою: АДРЕСА_3 .

Технічний паспорт на вказаний об?єкту нерухомого майна (будинок садибного типу) виготовлено станом на 20.09.2021.

За заявою позивача ФОП ОСОБА_2 22.09.2021 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_3 .

Вказана технічна документація, зокрема, містить: довідку (витяг) із містобудівного кадастру, витяг з чергового кадастрового плану, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт, схема прив?язки знімальної мережі до пунктів Міської геодезичної мережі, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, лист КО «КИЇВГЕНПЛАН» з координатами точок червоних ліній, кадастровий план, перелік обмежень у використанні земельної ділянки, відомості про встановленні межові знаки.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_2 від 22.09.2021, Відділом в Олександрійському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 28.09.2021 зареєстровано в ДЗК земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, адреса АДРЕСА_3 .

Згідно листа Департаменту земельний ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 03.11.2021, адресованого ФОП ОСОБА_2 повідомлено таке.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, адреса АДРЕСА_3 , заявник ОСОБА_1 , заява № 774488239, Департамент повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень:

відповідно до растрів супутникового аерофотознімання, станом на 2014 та 2019 роки, на сформованій земельній ділянці відсутній житловий будинок, що суперечить інформації, зазначеній у технічному паспорті від 20.09.2021 стосовно року будівництва даного будинку. Документально обґрунтовуючи правомірність розташування даного будинку та надати підтверджуючі документи, передбаченні чинним законодавством у тому числі, що підтверджують прийняття його в експлуатацію;

текстові матеріали пояснювальної записки доповнити інформацією стосовно використаної розробником затвердженої містобудівної документації, а також викопіювання із такої документації у відповідності до ст. 29 Закону України «Про землеустрій»;

відповідно до даних геопорталу містобудівного кадастру м. Києва, земельна ділянка, що запланована до передачі, розташована у санітарно-захисній зоні установ комунального господарства, що не відображено у матеріалах документації із землеустрою та відомостях про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що потребує доопрацювання;

документацію із землеустрою доопрацювати з урахуванням ст. 198 Земельного кодексу в частині погодження меж із суміжними власниками та землекористувачами;

нанести червоні лінії на графічні матеріали документації із землеустрою відповідно до отриманих координат поворотних точок від КО «Інститут генерального плану м. Києва».

Також повідомлено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням (території, житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі)) у зв?язку з чим зазначено, що у разі невідповідності інформації, яка міститься в міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва» реального стану використання земельної ділянки, п. 5 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надавати зацікавленій особі (до подання заяви про набуття прав на земельну ділянку) перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки та інформацію щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації у формі листа. У цьому випадку при розгляді заяви про набуття прав на земельну ділянку перевага надається вказаному вище листу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської.

Після усунення зазначених зауважень, вирішення питання по суті має відбуватися в установленому порядку.

На цій підставі заява разом із доданою до неї документацією повернута для доопрацювання.

За встановлених фактичних обставин справи, правова позиція суду обґрунтована таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Статтею 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно частини 5 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку:

5) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:

у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;

в інших випадках випадках власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина 7 статті 186 ЗК України).

Частинами 8, 9, 10 цієї статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»;

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Статтею 198 Земельного кодексу України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Відповідно до статті 29 Земельного кодексу України документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:

підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);

основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою;

використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;

використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;

використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;

використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;

використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;

використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;

опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);

опис та обґрунтування проектного рішення;

інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;

виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;

умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);

інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;

інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок;

заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

Стаття 55 Земельного кодексу України визначає, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (з урахуванням змін та доповнень) установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об`єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об`єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

За визначенням позивача предметом спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо не надання у власність ОСОБА_1 бажаної нею земельної ділянки, а способом захисту визначено зобов?язання відповідача надати відповідну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

Судом за матеріалами справи установлено, що листом від 03.11.2021 технічна документація позивача повернута на доопрацювання, з таких причин:

1. відповідно до растрів супутникового аерофотознімання, станом на 2014 та 2019 роки, на сформованій земельній ділянці відсутній житловий будинок, що суперечить інформації, зазначеній у технічному паспорті від 20.09.2021 стосовно року будівництва даного будинку. Документально обґрунтовуючи правомірність розташування даного будинку та надати підтверджуючі документи, передбаченні чинним законодавством у тому числі, що підтверджують прийняття його в експлуатацію;

2. текстові матеріали пояснювальної записки доповнити інформацією стосовно використаної розробником затвердженої містобудівної документації, а також викопіювання із такої документації у відповідності до ст. 29 Закону України «Про землеустрій»;

3. відповідно до даних геопорталу містобудівного кадастру м. Київа, земельна ділянка, що запланована до передачі, розташована у санітарно-захисній зоні установ комунального господарства, що не відображено у матеріалах документації із землеустрою та відомостях про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що потребує доопрацювання;

4. документацію із землеустрою доопрацювати з урахуванням ст. 198 Земельного кодексу в частині погодження меж із суміжними власниками та землекористувачами;

5. нанести червоні лінії на графічні матеріали документації із землеустрою відповідно до отриманих координат поворотних точок від КО «Інститут генерального плану м. Києва».

Також повідомлено, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням (території, житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі)) у зв?язку з чим зазначено, що у разі невідповідності інформації, яка міститься в міській інформаційно-аналітичній системі забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр Києва» реального стану використання земельної ділянки, п. 5 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 «Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві» доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради надавати зацікавленій особі (до подання заяви про набуття прав на земельну ділянку) перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки та інформацію щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації у формі листа. У цьому випадку при розгляді заяви про набуття прав на земельну ділянку перевага надається вказаному вище листу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради.

З викладеного суд зазначає, що за правилами ст. ст.118 та 186 ЗК України орган місцевого самоврядування має право або надати земельну ділянку у власність або відмовити у наданні земельної ділянки у власність. ЗК України не передбачено іншого варіанту правомірних дій з цього питання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

На підставі таких міркувань, для правильного вирішення справи суд вважає за необхідне надати правову оцінку відповідним твердженням органу місцевого самоврядування, як передумови для невчинення відповідачем дій, обов?язок вчинення яких випливає із наведених вище положень Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

Так, технічна документація із землеустрою містить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , технічний паспорт на будинок садибного типу, виготовлений станом на 20.09.2021, де, зокрема, вказано, що будинок побудовано у 1990 році.

Суд зазначає, що витяг з Реєстру нерухомого майна це документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно. Вказаний реєстр є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва.

Технічний паспорт це документ, який містить відомості щодо проведеної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, зокрема інформацію про його місцезнаходження (адресу), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт, тощо.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем надано достатні докази фактичного існування об?єкту нерухового майна будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 .

Витребування у заявника інших документів, зокрема, таких, що підтверджують прийняття його в експлуатацію є необґрунтованим нормативно, натомість суб?єкт владних повноважень, виходячи із наявної компетенції має достатньо повноважень для підтвердження або спростування обставин фізичного існування будинку, як об?єкту матеріального світу.

Також, судом досліджено текстові матеріали пояснювальної записки до технічної документації й встановлено, що розробник останньої зазначив інформацію про використання ним затвердженої містобудівної документації та викопіювання з такої документації довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент основного креслення (функціональне зонування) генерального плану міста.

Вказане відповідає вимогам ст. 29 Закону № 858, а тому відповідні посилання визнаються судом нормативно необґрунтованими.

Крім цього, суд зазначає, що у пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 № 1051 встановлено обмеження у використанні земельної ділянки, код обмеження: 01.08 «Охоронна зона навколо інженерних комунікацій (теплотраса), 06.06.3 «Охоронювана археологічна територія (археологічна охоронна зона), 06.01 «Зона особливого режиму забудови (зона регулювання забудови (пам?ятки)), 06.01 «Зона особливого режиму забудови (зона регулювання забудови другої категорії), «Зона особливого режиму забудови (центральна планувальна зона), 06.06.2 «Історичний ареал населеного місця».

Крім того, у матеріалах технічної документації наявний фрагмент схеми планувальних обмежень (еколого-містобудівний прогноз) та кадастровий план земельної ділянки із переліком обмежень у використанні земельної ділянки.

Також окремим розділом викладено «Перелік обмежень у використанні земельної ділянки» відповідно додатку 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 № 1051.

Відомості щодо перелічених обмежень внесені на підставі технічної документації до Державного земельного кадастру.

Отже, відповідні зауваження є безпідставними.

Щодо четвертого зауваження вказаного у листі, суд зазначає, що як наведено вище у ст. 198 ЗК України, кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Як вбачається з наявного у матеріалах технічної документації кадастрового плану земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:335 межує з: від А до Б землі загального користування; від Б до В землі, не надані у власність чи користування, землі від В до А землі загального користування (проїзд).

Межові знаки на вказаній земельній ділянці встановлено, про що свідчить наявна у матеріалах технічної документації відомість про встановлення межових знаків за підписами сертифікованого інженера-землевпорядника та ОСОБА_1 .

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 01.08.2022 у справі № 619/1415/19 погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 580/168/16-ц.

Отже, відповідні зауваження є необґрунтованими.

Крім цього, стосовно п`ятого зауваження суд зазначає наступне.

Пунктом 14 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення;

У матеріалах технічної документації наявний лист КО «Інститут генерального плану м.Києва» у відповідь на лист ФОП ОСОБА_3 від 13.07.2021 № 3287-21, де надано координати точок червоних ліній в системі координат «Київ МСК» за адресою: вул. Юрківська 3Б у Подільському районі, для розроблення документації із землеустрою.

Відповідно кадастрового плану спірної земельної ділянки й матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування визначено координати поворотних точок земельної ділянки.

Також наявні у матеріалах справи довідка (витяг) з містобудівного кадастру фрагмент основного креслення (функціональне зонування) генерального плану міста та відомості щодо переліку обмежень у використанні земельної ділянки, зокрема, розділ 06.01 «Зона особливого режиму забудови» дають можливість установити наявність чи відсутність червоних ліній відносно спірної земельної ділянки.

Позаяк, вимога щодо нанесення червоних ліній на графічні матеріали документів із землеустрою не відповідає обов?язковим вимогам до змісту технічної документації, відповідно ст. 29 Закону 858.

В контексті викладеного, суд доходить висновку про безпідставність та нормативну необґрунтованість зауважень, які стали підставою для повернення технічної документації із землеустрою.

А тому, констатація цього факту є підставою для суду зробити висновок про протиправну бездіяльності відповідача щодо нерозгляду та неприйняття жодного рішення на підставі технічної документації позивача.

Більш того, суд звертає увагу, що відповідно вимог ч. 8 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, чого судом із наявних у справі матеріалів технічної документації не встановлено.

Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, адміністративний суд, за загальним правилом, не обмежений у виборі ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень, і вправі обрати найоптимальніший або такий, що відповідає характеру такого порушення та враховує обставини конкретної справи; при цьому перебирання непритаманних суду повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень не відбувається лише за умови відсутності встановлених судом у спосіб, передбачений процесуальним законом, обставин для використання відповідним суб`єктом публічного права альтернативності у прийнятті рішення за зверненням суб`єкта приватного права.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 від 08.11.2019 у справі №420/914/19 та від 18.05.2022 справа № 400/1350/19.

Ураховуючи відповідну правову позицію Верховного Суду та застосовуючи положення ст. 245 КАС України, спираючись на встановлену судом протиправність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду та неприйняття жодного рішення на підставі технічної документації ОСОБА_1 , суд вважає, що належним способом захисту є зобов?язання відповідача розглянути відповідну технічну документацію із прийняттям рішення по суті та із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно вимог ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Про інші судові витрати суду не заявлено.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов?язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення по суті на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га.

Зобов?язати Київську міську раду розглянути та прийняти рішення по суті на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:335:0003, площею 0,0715 га., із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141, адреса: 01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість гривень) 90 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 травня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.