Ухвала

від 29.04.2024 по справі 201/4666/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН 201/4666/24

Провадження 2/201/2497/2024

УХВАЛА

Іменем України

29 квітня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцева Д.О., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» про припинення трудових відносин, треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначила, що з 08.07.2021р. обіймає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР», згідно рішення єдиного учасника ТОВ «СК СОЛАР» - третьої особи ОСОБА_2 , свого колишнього чоловіка.

У зв?язку з воєнним станом, введеним на всій території України 24.02.2024 року, позивачка постійно проживає за межами України, свої трудові обов`язки не виконує.

Нею вжито передбачені ст.ст. 31,31 Закону України «Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю» заходи стосовно звільнення з займаної посади за ст. 38 КЗпП, а саме скликалися загальні збори.

Але ОСОБА_2 , єдиний учасник ТОВ «СК СОЛАР», не вживає заходів стосовно звільнення позивачки з займаної посади, чим порушує її право на вільний вибір праці.

Через викладене просить визнати припиненими трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» з 01.02.2024 року у зв?язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, та зобов?язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни у відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де змінити з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» (код ЄДРПОУ 39928784) на єдиного учасника, що виконує обов?язки керівника - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ).

Частинами 1 та 3статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

В даному випадку, позивач є не просто найманим працівником, а є директором підприємства, який є виконавчим органом (п.5.1 Статуту), що обирається засновником (п.7 п.п.5.2.4 Статуту). Питання обрання, звільнення та відкликання членів виконавчого органу належить до виключної компетенції Засновників.

Відповідно до частин першої, третьої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У статті 21 КЗпП України вказано, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства (в даному випадку позивача як одноособового виконавчого органу) відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Вирішуючи питання щодо підсудності даного спору, суд перевірив і встановив, що позивач перебуває на посаді директора у ТОВ «СК Солар», є одноособовим виконавчим органом підприємства.

Позивачем до позовної заяви було долучено копію статуту відповідача, копію рішення про призначення позивача директором, і саме на підставі вказаних доказів суд встановив, що позивач виконує функції виконавчого органу відповідача, а тому за своєю суттю даний спір найбільше наближений до корпоративних спорів та має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Вказане узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20, додатково див. постанову Верховного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 404/1255/21 (провадження № 61-7896св21).

Тому слід відмовити у відкритті провадження, позаяк справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України).

Керуючись п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК СОЛАР» про припинення трудових відносин, треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

Роз`яснити Коробко Людмилі Валеріївні, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева