Рішення

від 08.05.2024 по справі 208/10758/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/10758/23

№ провадження 2/208/264/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання - Шостак А.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 «про позбавлення батьківських прав»,-

встановив:

1.Позиція позивача.

22 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про позбавлення батьківських прав».

Згідно до змісту позовних вимог позивач просить:

-позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неї, доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дасть підстави для внесення відповідних відомостей в актовий запис про моє народження №650 від 07 вересня 2009 року, вчинений Дніпровський відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що звернулась до суду з даним позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є її правом та бажанням - надати юридичну силу вже існуючому стану відносин з біологічним батьком. Її дитинство майже минуло, наразі 14 років, дев`ять з яких вона не бачила батька. Часу змінити поведінку батькові майже не залишилося. Інша людина виростила її до 14 років і продовжує піклуватися і утримувати як рідну доньку.

Зазначила, що відповідально і щиро зазначає, що відповідач не цікавився її життям, не приймав і не приймає участі у її житті, вихованні з 2014 року, його зовсім не цікавлять її інтереси, йому невідомі спортивні досягнення чи проблеми зі здоров`ям. До 2014 року вона не пам`ятає свого батька.

Так сталося, що протягом певного часу позивач чекала на спілкування, зустріч, дзвінок від батька; сподівалась на те, що ОСОБА_4 виправиться і почне вести нормальний спосіб життя, буде працюватиі, почне дзвонити по днях народження чи святах, хоч раз зустріне зі школи чи спортивної секції… Однак, відповідач жодного разу не прийшов відвідати, жодного разу не поцікавився життям та розвитком позивача, він повністю звільнив себе від батьківських обов`язків.

Останнє побачення з батьком ОСОБА_1 пам`ятає чітко, адже їй виповнилося 6 років. Відповідач випадково зустрів її з мамою, і забрав її (мати не заперечувала) до себе на вихідний. Дане побачення було у вигляді прогулянки з керуванням транспортним засобом зі нею в салоні, ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, наражаючи на небезпеку, наслідком чого наступного ж дня стало притягнення водія - ОСОБА_2 - до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПАП України. Потім зустрічала його в органі опіки та піклування та в суді, де він навіть не підійшов до дитини.

В листопаді 2022 року матір`ю як законним представником було подано позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . У задоволенні позову було відмовлено і залишено без змін постановою апеляційного суду.

Байдуже відношення відповідача до позивача, до виконання ним своїх батьківських обов`язків не залишають натепер сподівань на те, що коли-небудь він проявить батьківські почуття. Всі батьківські почуття відповідача нівельовані, ОСОБА_2 є батьком лише у свідоцтві про народження дитини, і вже не бачить сенсу чекати чи звертатись до його розуму та совісті, тому вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав, аби її право на виїзд за кордон чи зміни місця реєстрації залежало від батька, який відсутній житті позивача.

Своїм татом ОСОБА_2 вже дев`ять років називає і вважає іншу людину, свого вітчима, який турботливий до неї, небайдужий, справжній батько, він підтримує, він опора для позивача в усьому. Вважаю, що виховували і виховують у найкращих умовах, в піклуванні та любові.

У зв`язку з тим, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання позивача, а його відношення до своїх батьківських обов`язків абсолютно виключає його участь у житті, вважаю, що ОСОБА_2 , який веде сумнівний спосіб життя, притягався до різних видів юридичної відповідальності, не працює, має заборгованість з аліментів на утримання дитини, може бути позбавлений батьківських прав щодо неї - неповнолітньої доньки ОСОБА_1 .

Окрім того, для її відпочинку чи оздоровлення, для її гармонійного розвитку, духовного виховання та розширення кругозору, вважаю, що було б доцільним виїздити за межі України, не питаючи дозволу у відповідача, якому її доля байдужа.

Мати, ОСОБА_3 , як законний представник отримала щодо дитини ряд довідок від комунальних закладів, в яких навчалася позивач з дитинства і по сьогоднішній день. Інформація надана в цих довідках прямо свідчить про відсутність у її житті, вихованні, навчанні біологічного батька.

2. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачу на адресу реєстрації і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними. Відзив відповідач на позов не подав. На електронну пошту суду подав заяву, згідно до змісту якої повідомив, що не може з`явитись до суду.

3.Позиція третіх особ.

Третя особа, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради подали до суду висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на розсуд суду. Просять розглядати справу без присутності представника органу опіки та піклування виконавчого комітету міської ради з урахуванням висновку від 13.03.2024 року №8вих-20/279 та найкращих інтересів дитини.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просять розглядати справу за відсутності їх представника.

ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, пояснень до суду не подала.

4.Процесуальні питання, заяви і клопотання.

22 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 подала до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про позбавлення батьківських прав» (а.с. 2-9).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2023 року цивільну справу № 208/10758/23 передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 27).

11 грудня 2023 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 30).

14 грудня 2023 року адвокат Скіпенко Р.Е., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про залучення для участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 32).

14 грудня 2023 року адвокат Скіпенко Р.Е.подала до суду клопотання про витребування доказів (а.с. 55).

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпорпетровської області від 14 грудня 2023 року клопотання адвоката Скіпенко Р.Е. про витребування доказів задоволено (а.с. 58-59).

25 грудня 2024 року на електронну пошту суду представник відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Цивата М. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника відділу (а.с. 53).

10 січня 2024 року представник Служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Пелипас Г. подала до суду пояснення, згідно до якого зазначила щодо засідання комісії (а.с. 70).

10 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить перенести судове засідання (а.с. 71).

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпорпетровської області від 10 січня 2024 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 (а.с. 71а-71б).

16 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить перенести судове засідання (а.с. 81).

06 лютого 2024 року на електронну пошту суду від представника Служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Вєтрова М. подала до суду клопотання, у якому просять розгляд справи 07.02.2024 року проводити за відсутності їх представника (а.с. 82).

07 лютого 2024 року на електронну пошту суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов лист, у якому він зазначає, що не може з`явитись до суду на розгляд підготовчого судового засідання, яке призначене на 10.01.2024 року о 14:00 год. в зв`язку з сімейними обставинами (а.с. 83).

14 лютого 2024 року на електронну пошту суду від представника Служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Вєтрова М. подала до суду клопотання, у якому просять розгляд справи 21.02.2024 року проводити за відсутності їх представника (а.с. 97).

19 лютого 2024 року на електронну пошту суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов лист, у якому він зазначає, що не може з`явитись до суду на розгляд підготовчого судового засідання, яке призначене на 21.02.2024 року о 14:00 год. в зв`язку з сімейними обставинами (а.с. 83).

20 лютого 2024 року на електронну пошту суду представник відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Цивата М. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника відділу (а.с. 99).

11 березня 2024 року на електронну пошту суду представник відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Цивата М. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника відділу (а.с. 111).

13 березня 2024 року на електронну пошту суду від представника Служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Пелипас Г. наійшло клопотання щодо розгляду справи без присутності представника органу опіки та піклування виконавчого комітету міської ради з урахуванням висновку від 13.03.2024 року №8іих-20/279 та найкращих інтересів дитини (а.с. 112-114).

13 березня 2024 року адвокат Скіпенко Р.Е. на електронну пошту суду подала заяву, відповідно до якої просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с. 115).

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпорпетровської області від 13 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено спарву до розгляду по суті (а.с. 117-118).

19 березня 2024 року на електронну пошту суду надйшло клопотання від представника служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Пелипас Г., у якому просить розгляд справи проводити за відсутності їх представника з урахуванням висновку від 13.03.2024 року №8вих-20/279 та найкращих інтересів дитини (а.с. 127).

28 березня 2024 року на електронну пошту суду представник відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Цивата М. подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника відділу (а.с. 129).

17 квітня 2024 року на електронну пошту суду надйшло клопотання від представника служби у справах дітей Кам`янської міської ради - Пелипас Г., у якому просить розгляд справи проводити за відсутності їх представника з урахуванням висновку від 13.03.2024 року №8вих-20/279 та найкращих інтересів дитини (а.с. 141).

08 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без її участі та без участі ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення (а.с. 142).

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено судом, предметом спору є - позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 зроблено відповідний актовий запис № 650. Відповідно до копії свідоцтва про народження виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпордзержинського міського управління юстиції Дніпорпетровської області у графі «батько» зазначено - « ОСОБА_2 », у графі «мати» зазначено - « ОСОБА_5 » (а.с. 15).

26 травня 2014 року рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано (а.с. 16).

11 березня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпорвським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації ктів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 71, після чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 14).

Згідно до довідки від 28.10.2022 року №108, виданої Комунальним закладом «Гімназія № 12» Кам`янської міської ради, ОСОБА_3 дійсно одна виховє доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період навчання дівчини з 2015 по 2017 роки батько в закладі не з`являвся, з учителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував (а.с. 17).

Згідно довідки від 28.10.2022 року № 94, виданої Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8 «Теремок» Кам`янської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідувала даний навчальний заклад з 01.06.2012 по 31.08.2015 року. Участь у вихованні дитини приймала лише мати - ОСОБА_3 . Батько дошкільний навчальний заклад не відвідував, батьківські збори не відвідував, участь у вихованні дівчинки не приймав (а.с. 18).

Згідно до довідки від 28.10.2022 року №147, виданої Комунальним закладом «Ліцей № 22» Кам`янської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 8-А класі даного закладу. Участь у її вихованні приймає мати, ОСОБА_3 . Вона відвідує батьківські збори та вирішує всі питання з приводу навчання ОСОБА_8 . Батько комунальний заклад не відвідує, на батьківські збори не приходить, участь у навчанні дівчинки не приймає (а.с. 19).

02 лютого 2015 року державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Максютенко А.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 208/2400/14 виданого 22.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 , до її повноліття, щомісячно (а.с. 20).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплаи аліментів, виданого Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо боржника ОСОБА_2 станом на 31.08.2023 року, сукупний розмір заборгованості складає 84576,29 грн. (а.с. 21).

Згідно до Акту №485 проживання без реєстрації, виданого Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» від 04 листопада 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживає ОСОБА_1 фактично без реєстрації з 2019 року і по теперішній час (а.с. 11).

6. Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. (стаття 153, частини перша-третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Аналогічні положення щодо виховання дітей та спілкування з їх батьками містяться у розділах 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до керівних роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно ч.4 зазначеної статті, при задоволенні позову про відібрання від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданим Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпордзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 07 березня 2009 року у графі «батько» зазначений ОСОБА_2 , у графі «мати» зазначено ОСОБА_5 .

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Як встановлено ОСОБА_2 , відносно своєї дитини - ОСОБА_1 не виконував належним чином свої батьківські обов`язки, не приділяв належної уваги вихованню, продовжує ухилятися від своїх батьківських обов`язків, не цікавиться її життям.

Згідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданим представником Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матюхіною І.С., станом на 31.08.2023 рік боржник ОСОБА_2 має сукупну заборгованість у розмірі 84576,29 гривень.

При вирішенні судом позову щодо питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батьків до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні, захист інтересів дитини.

ОСОБА_2 з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною, участі у житті дитини свідомо не приймає, аліменти у повному обсязі не сплачує, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він/вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Сімейним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Отже ухилення від виконання своїх обов`язків ОСОБА_2 по відношенню до своєї дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням встановлених фактичних обставин, є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , так як в ході судового розгляду встановлено свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, що полягло у несплаті аліментів на утримання дитини, не спілкуванні із донькою, відсутність прояву його участі як батька у вихованні, забезпеченні, розвитку життя дитини.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з даним позовом позивачем сплачений судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.3312749097.1 від 18 листопада 2023 року (а.с. 1).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 «про позбавлення батьківських прав» - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 25 грудня 2003 року, уродженця міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ,

-батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (актовий запис про народження № 650 від 07 вересня 2009 року проведений Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 :

-1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок - у відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 04052519, юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, проспект Свободи, будинок № 2/1.

Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, проспект Василя Стуса, будинок № 2А.

Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Івченко Т. П.