Ухвала

від 17.05.2024 по справі 177/1660/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1660/23

Провадження № 1-кп/177/16/24

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 обвинуваченому за ч. 5 ст. 407 КК України в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62023170030000511 від 25.04.2023, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження. Справа перебуває на стадії судового розгляду, завершити який з об`єктивних причин не надається можливим.

Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . Клопотання вручено обвинуваченому та захиснику, що підтверджено в судовому засіданні.

В обґрунтування клопотання прокурор вказував на продовження та не зменшення ризиків визначених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливого переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначав, що вказані ризики існували на час обрання запобіжного заходу, були підставою для продовження обраного запобіжного заходу, та на даний час не зменшилися, продовжують існувати.

Прокурор зазначав, що за обставин даного кримінального провадження, існуючих ризиків, та в силу положень ст. 176 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу відноно обвинуваченого ОСОБА_4 є неможливим.

В ході судового засідання прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та сам обвинувачений, заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Обвинувачений вказував щодо можливості його влаштування на проживання до хостелу в м. Дніпрі, оскільки він має певні кошти для оплати перебування в ньому. Пояснив, що переховуватися не має наміру.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 просив суд відмовити в клопотанні прокурора та заявив клопотання про застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, за адресою хостелу по АДРЕСА_1 .

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши подані клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слічого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2023 відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалами Криворізького районного суду, востаннє ухвалою від 20.03.2024 року до 18.05.2024.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Однак, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, подія якого, згідно висунутого обвинувачення, мала місце під час дії воєнного стану в Україні, що тримає до цього часу. Про існування та не зменшення ризики можливого переховування обвинуваченого від суду свідчать у своїй сукупності тяжкість висунутого відносно ОСОБА_4 обвинувачення та тяжкість покарання яке може бути застосовано до нього у разі доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення, поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування, адже останній перебував у розшуку, що викликало необхідність зупинення досудового розслідування. Обвинувачений не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, перед судом не обґрунтовано наявності в нього засобів до існування. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про існування та не зменшення ризику можливого переховування від суду, зміни місця перебування, що перешкоджатиме кримінальному провадженню.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачений п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, враховуючи зміст ч. 8 ст. 176 КПК України щодо виключного запобіжного заходу, який може бути заснований до обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно, з вищевказаних підстав, не можуть бути застосовані більш м`які запобіжні заходи.

Згідно абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України. Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти порядку несення служби під час воєнного стану, переховувався від органу досудового розслідування, слід дійти висновку про неможливість запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України у разі звільнення обвинуваченого під заставу.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, тобто до 15 липня 2024 року, включно.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.

Копію ухвали негайно направити до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , для відома та виконання.

Копію ухвали вручити/направити обвинуваченому, його захиснику для відома, а прокурору - для відома та контролю виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу в частині продовження дії запобіжного заходу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1