Рішення

від 29.11.2007 по справі 35/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/505

29.11.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм»

до                   Приватного підприємства «С-Мідас»

про                стягнення  127 123,00 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:              Пересада Р.В. –предст. за доруч. № 2 від 15.11.2007р.;

                             Сироткін О.А. –предст. за доруч. № 1 від 16.07.2007р.;    

Від відповідача: не з'явились.  

В судовому засіданні 29.11.2007р., за згодою представників позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм»до Приватного підприємства «С-Мідас»про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 127 123,00 грн. та стягнення судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2007р. порушено провадження у справі № 35/505, розгляд справи призначений на 29.11.2007 року.

          В судовому засіданні 29.11.2007р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити останній в повному обсязі.  

          Відповідач в судове засідання 29.11.2007р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/505 від 23.11.2007р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 29.11.2007р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

   ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм»(далі позивач) та Приватним підприємством «С-Мідас»(далі відповідач) було укладено Договір грошової позики (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позикодавець зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 160 000,00 грн., а позичальник зобов'язується вчасно повернути позикодавцю таку ж саму суму грошових коштів.

Згідно п. 2.2. Договору позика надається позичальнику на строк з 30.09.05р. по 30.07.06р.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 30.09.2005р. строк позики було продовжено до 29.12.06р.

На виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти на суму 160 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2122 від 03.10.2005р. (наявне в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів в обумовлений Договором строк не виконав, чим порушив умови Договору.    

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 01/07 від 04.01.2007р. на суму 160 000,00 грн. з проханням повернути  вищезазначену суму боргу.

Відповідач частково сплатив позивачу грошові кошти на суму 40 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 22.02.2007р. (наявне в матеріалах справи).

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 120 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було повторно направлено претензію № 10/08-25 від 10.08.2007р. з вимогою сплатити суму боргу.

Проте, зазначене повідомлення було залишене відповідачем без реагування, сума заборгованості сплачена не була.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем було нараховано відповідачу індекс інфляції на суму 5 280,00 грн. та 3% річних на суму 1 843,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За Договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (п.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором позики від 30.09.2005р. щодо повернення грошових коштів, не виконав, суму позики у розмірі 120 000,00 грн. не сплатив.   

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів в обумовлений Договором строк.   

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем було нараховано відповідачу індекс інфляції на суму 5 280,00 грн. та 3% річних на суму 1 843,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 120 000,00 основного боргу, 5 280,00 грн. індексу інфляції та 1 843,00 грн. –3% річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Приватного підприємства «С-Мідас»(01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 5, р/р 260053010038 в КБ «Актив-Банк», МФО 300852, код ЄДРПОУ 32071780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм»(м. Київ, вул. Зоологічна, 5/1-А; 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, р/р 26007012813865 в ОАО «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 24741764), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.) –заборгованості за Договором грошової позики від 30.09.2005р., 5 280,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.) –збитки від інфляції, 1 843,00 грн. (одну тисячу вісімсот сорок три гривні 00 коп.) –3 % річних, 1 271,23 коп. (одну тисячу двісті сімдесят одну гривню 23 коп.) –державного мита, 118 грн. 00 коп.  (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 05.12.2007р.