Вирок

від 16.05.2024 по справі 610/1305/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

Іменем України

№ 610/1305/24 № 1-кп/610/123/2024м. Балаклія16 травня 2024 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: ОСОБА_1

за участю

секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця: м. Маріуполь Донецької області; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ; на час вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, військове звання «солдат»; громадянина України; з професійно-технічною освітою; інваліда 3 групи, офіційно не працевлаштовано го; розлученого; рнокпп НОМЕР_2 ; раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

04 квітня 2024 року, приблизно о 15.00 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 з корисливого мотиву і мети збагачення за рахунок чужого майна, умисно, шляхом обману ОСОБА_4 під приводом налаштування отримав від нього мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A» вартістю 3499 гривень 30 копійок, однак заволодів ним та розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.

За правилом ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:

ч. 1 ст. 190 КК України, як

заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обвинувачений: раніше не судимий; за місцями проходження військової служби і проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра, органі з питань пробації; одружений; військовослужбовець.

Відсутні обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.

Активне сприяння розкриттю злочину означає надання особою допомоги у встановленні таких обставин справи, які невідомі органу досудового розслідування.

Натомість у цьому провадженні таких невідомих обставин обвинувачений не повідомив, вчинене кримінальне правопорушення підтверджується як документально, так і достатніми показаннями численних свідків.

За усталеною правозастосовною практикою щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї протиправної поведінки. Йому притаманне не просто формальне визнання винуватим тих обставин, які ставляться в провину, та своєї винуватості, а дійсне засудження свого вчинку, готовність змінити спосіб життя і не вчиняти нових правопорушень, яке характеризує поведінку винуватого з позицій її внутрішньої переорієнтації, критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і це має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак матеріали справи таких даних не містять і судовим розглядом вони також не встановлені, зазначення обвинуваченим про його щире каяття таким не є, носить формальний вигляд. Він продав мобільний телефон, який був вилучений поліцією, тому фактичне відшкодування потерпілому завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди не є заслугою обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.

Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин у складний для країни та людей особливий період боротьби за виживання в умовах воєнного стану на деокупованій території.

Одночасно враховує конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, його визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, потерпілий не наполягав на суворому покаранні, завдана потерпілому злочином майнова шкода повністю буде відшкодована шляхом повернення предмету кримінального правопорушення, цивільний позов він не пред`являв, претензій до обвинуваченого він не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є військовослужбовцем, в цілому позитивною особою, вчинений 1 епізод кримінального правопорушення.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити у виді штрафу, у мінімальному розмірі санкції.

Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Інші види і розміри покарання за таких обставин є надмірними та невиправданими.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-378 КПК України,

у х в а л и в:

1.ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання штраф дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.

2.Після набрання вироком законної сили речовий доказ: мобільний телефон, що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 повернути йому.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1