Ухвала

від 15.05.2024 по справі 642/1790/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

15.05.2024

Справа № 642/1790/24

Провадження 2-н/642/376/24

УХВАЛА

Іменем України

15 травня 2024 рокусуддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши заяву ОСББ «КОТЛОВА76-ГКОРП.2» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Статтею 163 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про видачу судового наказу.

Зокрема, п. 2 ч. 2ст.163 ЦПК України, встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Аналогічні вимоги до судового наказу як виконавчого документу передбачені у п.3 ч.1ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3ст. 431 ЦПК Українивиконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Разом з тим, у відповідності до абзацу 2 п. 4ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження`у виконавчому документі зазначаються виконавчий документ (судовий наказ) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

З матеріалів заяви вбачається, що в останній заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника. Проте, відповідно до положеньст.163 ЦПК України, у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника, заявнику необхідно вказати його номер та серію паспорта, однак така інформація про боржника також не зазначена у заяві.

22.04.2024 року на адресу суду надійшла на запит щодо надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи, згідно якої такий надати неможливо, оскільки фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати. Для отримання відомостей необхідно зазначити дату народження.

Крім цього, у заяві також не зазначені число, місяць та рік народження боржника, а також відсутні посилання на те, що такі відомості не відомі заявнику, що також унеможливлює виконання вимог ч. 5ст. 165 ЦПК України в частині того, що суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Також у випадку відсутності ідентифікуючих даних про особу боржника неможливо виконати вимоги ч. 7ст. 165 ЦПК України щодо визначення підсудності та не може скористатися даними з Єдиного державного демографічного реєстру.

Судом в порядку ч.7 ст.165 ЦПК України було зроблено запит до Реєстру територіальної громади м.Харкова, та отримано відповідь про те, що за вказаною заявником адресою зареєстровані особи відсутні.

Таким чином, аналізуючи положення законодавства, судовий наказ видається із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних сторін, для можливості його подальшого пред`явлення для виконання у спосіб передбачений законодавством, що, в даному випадку, не вбачається за можливе, у зв`язку з відсутністю у заяві необхідної ідентифікуючої інформації стосовно боржника, хоч така інформація відома заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Всупереч вказаним вище вимогам законодавства оригінали письмових доказів до заяви не додавались, а копії письмових доказів у встановленому законом порядку не засвідченні, зокрема в частині проставлення підпису особи, яка засвідчувала такий доказ та зазначення дати такого засвідчення.

Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Таким чином, вивчивши матеріали заяви та враховуючи відсутність ідентифікуючої інформації стосовно боржника (відсутність дати народження, РНОКПП чи серії та номеру паспорта, та інших доказів), докази додані до заяви про видачу судового наказу не засвідчені належним чином, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п. 7 ч. 1ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Частина 9статті 165 ЦПК Українивизначає, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За встановлених обставин, оскільки судом неможливо встановити зареєстроване місця проживання ОСОБА_1 , заява про видачу судового наказу та матеріали долучені до неї не містять відомостей про дату народження боржника та/або його паспортних реквізитів чи РНОКПП особи, суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу.

На підставі ст.ст. 95,161,163,165,167,258-261,353-355 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

ВідмовитиОСББ «КОТЛОВА76-ГКОРП.2» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з даної підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.М. Гримайло